Професійний кодекс консультанта

План

1. Поняття професійного кодексу
2. Причини створення кодексів
3. Кодекс консультанта та його застосування

     1.Поняття професійного кодексу.

     Професійний кодекс або кодекс професійної етики  – це не «винахід» сьогоднішнього дня. Історія різних країн має  багато тому підтверджень. Наприклад, ще в часи античності в медицині виник свого роду перший етичний  кодекс лікаря, яким слугувала клятва Гіппократа, яка й на сьогодні не втратила свого значення, а традиційно складається лікарями сучасності.

     Кодекс (від лат. «codex» — книга) - це кодифікований нормативно-правовий акт, який забезпечує детальне правове регулювання певної сфери суспільних відносин і має структурний розподіл на частини, розділи, підрозділи, статті, що певною мірою відображають зміст тієї чи іншої галузі права,  як стверджує Вікіпедія [2].

     Це  визначення могло б нас задовольнити якби не було так обмежене правовими  аспектами. Розглянувши дане поняття  з соціологічної точки зору, то, напевне, більш доцільним визначенням цього поняття буде таке: кодекс – це сукупність правил поведінки, звичок, законів, що регулюють суспільні відносини у певній сфері людських взаємовідносин. Адже за своєю юридичною сутністю етичні кодекси є нормативними, але не правовими актами, оскільки вони приймаються органами професійних співтовариств, а не державними законотворчими органами.

     2.Причини появи професійних кодексів.

     По-перше, діюче законодавство, що регламентує  всі права та обов’язки конкретних спеціалістів не меже охопити своїм  регулюванням усі нюанси їх професійної  діяльності. Тому і виникає необхідність у додатковому регулюванні професійної  поведінки. Так, як краще за всіх розуміють  та виявляють свої проблеми представники конкретних спеціальностей, то відповідно вони й розробляють корпоративні правила.

     По-друге, оскільки правове регулювання (як різновид державного втручання в життя  окремого громадянина і суспільства  в цілому) має свої мажі, оскільки і законодавець прагне мінімізувати своє втручання в морально-етичну сферу суспільства, яка традиційно регламентується релігійними і  моральними нормами, звичаями і традиціями. В зв’язку з цим, прийняття етичного кодексу слід розглядати як результат впорядкування суспільних відносин всередині громадянського суспільства силами самого суспільства. Наявність кодексів професійної етики – це показник моральної зрілості суспільства, яке може без допомоги держави самостійно регламентувати поведінку своїх членів.

     По-третє, представники деяких професій (суддя, лікар та ін..)в силу свого правового  статусу мають надзвичайно широкий  простір суб’єктивного погляду. Іншими словами, свобода їх дій (які  можуть бути не тільки соціально-корисними, але й соціально-шкідливими) часто  обмежена лише відносно-визначеними  правовими приписами і власною  совістю. Тому завдання етичних кодексів полягає у тому, щоб привести інколи діаметрально протилежні уявлення членів професійного співтовариства про добро та зло, до спільного знаменника. Це можна досягти тільки формалізуючи моральні ідеали, на яких базується та чи інша професійна діяльність, звівши їх в загальнообов’язкові до виконання корпоративні принципи і норми [1].

      3.Кодекс  професійної етики  консультанта. Кодекс професійної етики в сфері управлінського консультування створюється зазвичай консультантськими організаціями, об’єднаннями чи асоціаціями.

В Україні  також створена асоціація менеджмент-консультантів, яка на меті має здійснювати регулювання діяльності організацій, які займаються консультуванням у сфері управління. Дана асоціація розробила свій «Код етики і норм професійних послуг Української асоціації менеджмент-консультантів (УАМК)». Цей код етики і професійної діяльності консультантів передбачає такі основні положення:

• Загальні принципи (консультант бере на себе відповідальність забезпечити високої якості послуг, що надаються ним; консультант будує свої взаємовідносини з клієнтами та колегами таким чином, щоб не спричинити шкоди своїм клієнтам, колегам, своєму роботодавцю і своєму професійному товариству);
• Відносини з клієнтами (консультант утримується від надання послуг, що виходять за рамки його професійної компетенції; консультант у своїх оцінках та рекомендаціях повинен прагнути до об’єктивності і керуватися інтересами клієнта);
• Відносини з колегами (консультант не повинен вступати в недобросовісну конкуренцію з колегами, не повинен розповсюджувати негативну інформацію про колег; якщо консультант запрошений в проект партнером, що не є його постійним роботодавцем, то він повинен гарантувати партнеру, що обмежить об’єм своїх послуг рамками конкретного завдання, не буде здійснювати дій, що сприятимуть розриву ділових та особистих відносин, що склалися між клієнтом та партнером; консультант не повинен розривати відносини з своїм роботодавцем до завершення взятих на себе обов’язків в поточній роботі на проектах з клієнтами; консультант має утримуватися від співпраці зі сторонніми консультантами, чия етична поведінка протиречить даному Коду);
• Конфіденційність (консультант повинен відноситися до інформації, що зібрана під час виконання професійних обов’язків, про бізнес клієнта, як до строго конфіденційної, і не повинен використовувати матеріали або внутрішню інформацію, що була розкрита в результаті професійних відносин з клієнтами в особистих, фінансових або інших цілях);
• Нереалістичні очікування (Консультант має утримуватися від схвалення нерозумних очікувань клієнта і не обіцяти, що вони отримають деякий прибуток завдяки особливим консалтинговим послугам з питань менеджменту);
• Завдання (консультант не повинен брати завдання, які настільки обмежені, що заважають йому ефективно виконувати свої обов’язки перед клієнтом);
• Відповідальність за порушення Коду:
• зауваження;
• попередження;
• призупинення дії сертифікатів, що видаються у рамках управління проектами;
• дострокове припинення дії сертифікатів, що видаються у рамках управління проектами;
• розірвання трудового договору з консультантом [3].

Для порівняння можна привести зміст професійного кодексу у Європі. «Кодекс професійної поведінки консультанта» Європейської Федерації Консультантів з Менеджменту (FEACO) виділяє дещо інші правила та вимоги до консультантів:

1. Консультант повинен підтримувати найвищі етичні стандарти у взятій на себе професійній роботі,  і діяти виключно в інтересах клієнта в питаннях, що відносяться до справ клієнта.
2. Поведінка консультанта вважається не професіональною, якщо консультант:
• Правило 1. Розкриває, або сприяє розкриттю конфіденційної інформації про бізнес клієнта і його працівників.
• Правило 2. Погоджується на роботу, не маючи відповідної кваліфікації
• Правило 3. Використовує будь-які прийоми, що впливають на об’єктивність і безпристрасність рекомендацій, що дані клієнту
• Правило 4. Не погодив з клієнтом заздалегідь умови та спосіб розрахунку винагородження.
• Правило 5. Здійснив дії, що принижують статус консультанта як професії.

ФЕАКО вимагає від кожного члена  Національних Асоціацій (ЧНА) щоб їх працівники дотримувалися Кодексу  Професійної Поведінки. Будь-який ЧНА, який, на думку керівництва Національної Асоціації (НА), не слідує Кодексу Професійної Поведінки, виключається з членства цієї Асоціації, і позбавляється привілегій, які надає ФЕАКО. Зобов’язанням НА і правом будь-якого члена цієї асоціації є надання керівництву НА будь-яких фактів, що підтверджують, що дії ЧНА підпадають під Правила, які зазначені в Кодексі Професійної Поведінки [4].

Така  відмінність у кодексах зумовлена  певними соціокультурними особливостями  та структурою функціонування та діяльності організацій, які займають питаннями  управлінського консультування. Так  в Європі і не тільки, наприклад, наслідки порушення норм етичних  кодексів більш суворі, ніж в Україні. Справа у тому, що у зарубіжних країнах  професійне товариство видає ліцензії на заняття певною діяльністю. Відповідно позбавлення ліцензії позбавляє  права на подальшу роботу по спеціальності.

  Отже, відзначимо, що етичний кодекс консультанта (та й спеціалістів у інших сферах суспільства) є найважливішим нормативним актом, що регламентує професійну діяльність нарівні з діючим законодавством. Його значення і дотримання – це не тільки умова професійного успіху та швидкого кар’єрного росту для кожного спеціаліста, але й вимога суспільства до всіх представників соціально-значимих професій [1]. 
 
 
 
 

    Література: 

1. Малиновский А.А. Кодекс профессиональной этики: понятие и юридическое значение / А.А.Малиновский //Журнал российского права. – 2008. – №4. – С.39-44
2. Кодекс. Вікіпедія:http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81
3. Код етики та норм професійних послуг Української асоціації менеджмент-консультантів.

Доступно  на сайті: http://www.uamc.com.ua/kodex.html

4. «Кодекс професійної поведінки консультанта» Європейської федерації Консультантів по менеджменту.

Доступно  на сайті: http://www.info-news.su/text.asp?id=230