Основні складові інформаційних систем

М ІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДОНБАСЬКА НАЦІОНАЛЬНА  АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

 

Інститут економіки, менеджменту  та права в будівництві

Кафедра менеджменту організацій

 

 

 

 

                                                          РЕФЕРАТ

                                     з дисципліни «АРМ менеджера»

   Т ема роботи: «Основні складові інформаційних систем»

 

 

 

                                                                               Виконав: Самойлов Д. О.

                                                                            Студент групи МО – 15

                                                                                    Перевірила: Циплухіна В. С.

 

 

 

 

 

                                   Макіївка, 2012 р.

                                         

                                                       ЗМІСТ

 

Вступ…………………………………………………………………………………3

1. Визначення структури інформаційної системи………………………………...4

2. Значення і основіні поняття інформаційних систем…………………………...7

3. Основні складові автоматизованої інформаційної системи підприємства…...8

Висновки……………………………………………………………………………14

Список використаних джерел……………………………………………………..15

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                         ВСТУП

 

Cучасні економічні  інформаційні системи створюються  для обробки великих обсягів  інформації при жорстких обмеженнях  на час видачі результатів. Вони мають складну формалізацію процедур прийняття рішень для більшості задач, високий ступінь інтеграції елементів, які входять до складу системи, велику кількість зв’язків між елементами, характеризуються гнучкістю і можливістю модифікації.

Сьогодні, у вік інформації та комп’ютеризації інформаційні ресурси  є такими самими ресурсами, як і трудові, матеріальні та енергетичні. Отож ми можемо казати про інформаційну економіку, що грунтується на інформації, та інформаційну сферу – керівників різних рівнів, учених, спеціалістів і службовців. Управління економікою можна порівняти з управлінням живим організмом, де головну роль відіграє нервова система.

В економіці роль нервової системи відіграють інформаційні потоки. Порушення в потоках інформації призводять до перебоїв як в роботі конкретного підприємства, так і всього господарства, а без достовірної, повної та своєчасної інформації неможливо керувати будь-яким виробництвом.

Обчислювальна техніка  все ширше використовується як в  управлінні виробничими процесами, так і всією економікою. Але  матеріальні витрати на зберігання, передавання та переробку інформації вже зараз перевищують аналогічні витрати в світі на енергетику.

Нову економічну думку  та механізм управління неможливо втілити  в життя без комп’ютеризації, бо вони мають базуватися на точній, достовірній та своєчасній інформації.

 

 

 

 

 

1. Визначення структури інформаційної системи

Основу системної побудови інформаційної системи становить  її структура, яка має бути досить повною. Засобами структуризації є  процедури декомпозиції (аналізу) і композиції (синтезу) системи. Тому важливим етапом проектування інформаційної системи є структуризація системи – локалізація її меж і виділення структурних складових частин.

Кожний економічний  об’єкт не існує повністю автономно, він безпосередньо входить до складу зовнішнього середовища, всього того, що не входить до складу об’єкта, але тією чи іншою мірою впливає на його існування.

Також практично всі  традиційні системи побудовані за ієрархічною  схемою, але завжди в екстремальних  ситуаціях керівник вищого рівня  може в певній ситуації взяти керівництво на себе, тобто на час ситуації змінити кількість рівнів ієрархії, тоді як у інших випадках усе може залишатися без змін.

Автоматизація інформаційної  системи робить структуру управління жорсткою, особливо в умовах використання середніх і великих ЕОМ. Нині застосування персоналізації з установленням персональної ЕОМ чи АРМ у мережах може призвести до змінної структури, яка має властивості гнучкості традиційних систем.

1. З позиції ресурсної  моделі багаторівнева структура  системи управління має переваги над однорівневою, оскільки дозволяє зменшити ресурси забезпечення неперервного управління.

2. За складністю побудови і реалізації алгоритмів управління багаторівнева система має переваги перед однорівневою і не лише спрощує систему управління, а й зменшує інформаційне навантаження на елементи системи; на практиці для економічних об’єктів (підприємств) найкращою виявляється дво-трирівнева система.

3. Багаторівнева структура системи керує роботою каналів зв’язку в системі управління і полегшує її, зменшуючи при цьому надмірність інформації і забезпечуючи вибіркове інформаційне обслуговування осіб, які приймають рішення.

4. У ході реалізації системи управління ієрархічність її моделі не висуває додаткових жорстких вимог до технічних засобів системи і каналів зв’язку.

Тому багаторівнева  система є все ж досить гнучкою і допускає створення різної кількості рівнів для різних управлінських задач. Для цього потрібно побудувати чи вдосконалити модель управління економічним об’єктом і визначити структуру інформаційної системи. При побудові моделі виявляється:

1) повна множина циклів управління (довгострокове, поточне, оперативне і т.п.);

2) структура управління ( одно-, дво-, трирівнева і т. д.);

3) система економічних показників, що відповідають діючій методології управління і характеризують усе різноманіття станів, які об’єктивно має об’єкт управління.

Визначення структури  і поділ системи на складові можна  здійснити за чотири етапи.

1. Як зазначалося, за основу поділу системи можна взяти один, чи декілька поділів або їх поєднання: ресурсний, функціональний, адміністративний.

2. Надалі визначають необхідний перелік задач різного ступеня деталізації. Задача інформаційної системи: функція чи частина функції інформаційної системи, що являє собою формалізовану сукупність автоматичних дій, виконання яких приводить до результату заданого виду.

3. На основі моделі функціональної частини визначають необхідність розв’язання тих чи інших прикладних задач ІС різного ступеня деталізації. Кількість задач може бути різною. Визначають можливий перелік задач (надмірний), складають таблицю-специфікацію задач і синтезують їх.

4. Метою аналізу системи прикладних задач є погодження їх за виходами, входами та інформаційними переходами для усунення в системі повторних перетворень інформації, її дублювання в різних задачах.

За такого погодження з’являється можливість вилучити деякі  задачі із розробки, об’єднати пари задач чи їх комплекси в один об’єкт проектування чи спростити задачу вилученням із неї обчислювальних процедур, які повторюються в інших задачах, вихідних і вхідних даних, задачу можна усунути тоді, коли вихідні показники деякої сукупності задач збігаються або множина вихідних показників однієї задачі містить множину вихідних показників іншої задачі цієї сукупності.

Об’єднувати задачі можна  в тих чи інших випадках, коли:

1) серед вихідних показників двох чи більше задач є як спільні, так і різні показники, причому різних значно менше;

2) у деякій сукупності задач усі вихідні показники чи більшість із них і періодичність розв’язання цих задач збігаються;

3) у двох чи кількох задачах вихідні показники одних задач збігаються з вихідними інших.

Спростити дві задачі чи більше можна в тому випадку, коли вони мають як спільні, так і різні  вихідні показники, але різних більше, ніж спільних.

Із викладеного випливає, що ні локальний, ні глобальний підходи не забезпечують тотожності проекту ІС її об’єктивним властивостям. Для забезпечення тотожності в ході системного проектування ІС здійснюють спільно і в органічній єдності впродовж розвитку системи процеси її макро- і мікропроектування з урахуванням системного принципу.

Макропроектування –  це моделювання мети, призначення, побудови, функціонування, розвитку та інших несистемних атрибутів ІС і її складових частин. У результаті формування моделі визначають мету, призначення, область використання, вимоги до кінцевих проектних рішень. Моделі визначають створення, функціонування і розвиток об’єкта проектування.

Мікропроектування –  це перетворення перелічених моделей  у кінцеві проектні рішення, що впроваджуються на об’єкті, але спочатку потрібно з’ясувати, які задачі виконувала людина, а які – ЕОМ.

 

2. Значення і основіні поняття інформаційних систем

Cучасні економічні  інформаційні системи створюються  для обробки великих обсягів  інформації при жорстких обмеженнях  на час видачі результатів. Вони мають складну формалізацію процедур прийняття рішень для більшості задач, високий ступінь інтеграції елементів, які входять до складу системи, велику кількість зв’язків між елементами, характеризуються гнучкістю і можливістю модифікації.

Сьогодні, у вік інформації та комп’ютеризації інформаційні ресурси є такими самими ресурсами, як і трудові, матеріальні та енергетичні. Отож ми можемо казати про інформаційну економіку, що грунтується на інформації, та інформаційну сферу – керівників різних рівнів, учених, спеціалістів і службовців. Управління економікою можна порівняти з управлінням живим організмом, де головну роль відіграє нервова система.

В економіці роль нервової системи відіграють інформаційні потоки. Порушення в потоках інформації призводять до перебоїв як в роботі конкретного підприємства, так і всього господарства, а без достовірної, повної та своєчасної інформації неможливо керувати будь-яким виробництвом.

Обчислювальна техніка  все ширше використовується як в  управлінні виробничими процесами, так і всією економікою. Але матеріальні витрати на зберігання, передавання та переробку інформації вже зараз перевищують аналогічні витрати в світі на енергетику.

Рівень цивілізації  можна визначати за рівнем телефонізації  та комп’ютеризації суспільства. Так, у США на одну тисячу чоловік припадає 900 телефонів і 140 комп’ютерів, а в нас – відповідно 90 і 2.

Комп’ютеризація суспільства  – це не лише техніка, а й люди. Нова комп’ютерна ідеологія має  пронизувати всі ланки підготовки спеціалістів і керівників. Безграмотний в комп’ютерному відношенні керівник не може й сподіватися на прогрес у своїй роботі.

Можна виділити три основних напрямки інформаційних (комп’ютерних) технологій для створення інформаційних  систем:

1) персоналізація розрахунків  на базі персональних ЕОМ і систем, інтелектуального інтерфейсу користувача з ЕОМ;

2) використання баз  даних, експертних систем і  баз знань; 

3) застосування мереж  передачі даних.

Розглянемо основні  поняття аналізу схеми взаємозв’язку при функціонуванні ІС.

Економічний об’єкт – це люди, матеріальні цінності, уявні побудови, моделі, події чи факти, про які можуть бути зібрані дані.

Предметна область –  це означена будь-якими ознаками сукупність об’єктів (усі елементи знання про  процес, проблему, організацію, систему  та ін.).

Економічні інформаційні системи – це людино-машинні системи, які збирають, нагромаджують, зберігають, оброблюють і видають за запитом 

 

3. Основні складові автоматизованої інформаційної системи підприємства

За системного підходу структурні складові управління такі:

1) керуюча система, або суб'єкт управління — СУ;

2) керована частина, або об'єкт управління — ОУ;

3) інформаційна система — ІC, через яку, власне, і відбувається зв'язок між СУ та ОУ.

ІC —  неодмінна складова у процесі  організації управління — містить у собі такі основні частини:

1) сукупність  економічних даних на відповідних  носіях, організованих певним способом;

2) методи, способи, технічні засоби  й технології збирання, обробки,  зберігання, пересилання інформації  та її надання користувачам.

Залежно від застосовуваних технічних  засобів обробки інформації розрізняють  ручні, механізовані та, у разі використання автоматів, насамперед ЕОМ, автоматизовані ІC (АІС).

Зауважимо, що в АІС не вся інформація (з огляду на складність її структуризації та формалізованого подання) обробляється на ЕОМ. Частка оброблюваної на ЕОМ  інформації становить від 10 до 50% усієї  інформації ІC залежно від типу економічного об'єкта.

Від рівня організації ІC, застосовуваних методів і засобів, а також  від технології обробки інформації істотно залежить функціонування об'єкта в цілому.