Судовий розгляд цивільних справ

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

юридичний факультет

Кафедра правосуддя 
 
 
 
 
 

РЕФЕРАТ

з курсу  «Актуальні проблеми цивільного права України»

на тему:

 «Судовий розгляд цивільних справ.» 

 

                                                                               

                                               студентки

                                                                               1 курсу магістратури 7 групи

                                                                                   Ясельської Наталії Михайлівни

         
 
 

  Київ 2011

ПЛАН 

Вступ……………………………………………………………………………….3

1. Погляди вчених на поняття судового розгляду цивільних справ……….4
2. Порядок судового розгляду:……………………………………………….5

2.1)підготовча  частина;…………………………………………………….5

2.2)розгляд  справи по суті;………………………………………………...8

2.3)судові дебати;………………………………………………………….11

2.4)ухвалення  судового рішення………………………………………… 13

Висновок…………………………………………………………………………. 16

Список використаної літератури……………………………………………….. 17 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

    Основною стадією цивільного процесу, в якій суд розглядає справу по суті, досліджує докази, встановлює фактичні обставини, з'ясовує права та обов'язки сторін і ухвалює судове рішення, є судовий розгляд. Його належна організація та проведення по кожній справі у чіткій відповідності та при суворому дотриманні норм цивільного процесуального права - найважливіша умова ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

     Для виконання завдання цивільного судочинства (ст. 1 ЦПК) цивільне процесуальне законодавство встановлює суворий порядок розгляду і вирішення цивільних справ судом, при якому послідовність вчинення процесуальних дій та дотримання процесуальної форми являються обов'язковими і відображають дію всіх принципів цивільного процесу, особливо диспозитивності, змагальності, безпосередності, усності, гласності тощо.

   Завдяки дії принципу гласності по результатам діяльності суду в цій стадії суспільство оцінює стан законності при здійсненні правосуддя.

     Точне і неухильне додержання і застосування норм матеріального і процесуального законодавства при розгляді і вирішенні цивільних справ є гарантією їх правильного, справедливого і швидкого вирішення з метою захисту і охорони суспільного ладу і державності України, прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб всіх форм власності, подальшого зміцнення законності і правопорядку та виховання громадян і посадових осіб у дусі неухильного виконання законів і поважання прав і свобод, честі і гідності інших людей. 
 
 
 
 
 

1. Погляди вчених на поняття судового розляду цивільних справ.

    Загалом, в науці цивільного процесуального права судовий розгляд визначають як інститут цивільного процесуального права і як стадію цивільного процесу.

  На думку Ю.С.Червоного судовий розгляд як інститут цивільного процесуального права - це систем норм, що регулюють відносини між судом, особами, які беруть участь у справі, та іншими учасниками процесу, діяльність суду, осіб які беруть участь у справі, та інших учасників процесу, спрямована на розгляд та вирішення по суті цивільно-правового спору та справ наказного та окремого провадження.

  А  безпосередньо  під стадією судового розгляду Червоний розуміє  систему процесуальних дій суду та інших учасників процесу, спрямована на розгляд і вирішення по суті цивільно-правового спору.¹

  Підтримуючи думку Червоного, С.І. Чорнооченко виділяє судовий розгляд як інститут та як стадію. Судовий розгляд як інститут цивільного процесуального права – це система норм, що регулюють суспільні відносини між судом та іншими учасниками процесу і діяльність суду та інших учасників процесу, спрямовану на розгляд і вирішення цивільно-правових спорів, справ з адміністративних правовідносин, справ, пов’язаних зі здійсненням виборчих прав громадян, і справ окремого провадження.

   Судовий розгляд, як стадія цивільного процесу, на думку Чорнооченко, це система процесуальних дій суду та інших учасників процесу, спрямована на розгляд і вирішення цивільно-правового спору, справ, що виникають з адміністративних правовідносин, справ, пов’язаних зі здійсненням виборчих прав громадян, і справ окремого провадження.²

  Не  зважаючи на таке широке тлумачення  судового розгляду С.В.Васильєв  визнає судовий розгляд  лише  як одну із основних стадій  цивільного процесу, у ході  якої відбувається розгляд і  вирішення справи по суті.³

 Цієї  ж думки притримується і С.Я.Фура, вказуючи, що це стадія цивільного  процесу, яка являє собою сукупність  процесуальних дій та інших  учасників процесу щодо розгляду  справи по суті та ухвалення  судом законного та обґрунтованого  рішення.⁴

   М.К.Треушніков взагалі розглядає судовий розгляд як «основную стадию граджданского процесса, где с наибольшей полнотой проявляются все принципы гражданского судопроизводства ».⁵ 

                          2. Порядок судового розгляду.

      У відповідності зі встановленою законом процедурою розгляду і вирішення цивільної справи стадія судового розгляду цивільної справи складається з кількох відносно самостійних етапів процесуальної діяльності (частин, підстадій), що поступово змінюють одне одного. Кожен етап судового розгляду має своє призначення, що повинно враховуватись всіма учасниками процесу.

   Всього виділяють чотири етапи-частини: підготовча частина; розгляд справи по суті (дослідження обставин справи); судові дебати: ухвалення і проголошення рішення. 

2.1.Підготовча  частина

  Специфічну роль відіграє підготовча частина судового засідання, де нібито підводиться попередній підсумок процесуальної діяльності в стадії підготовки справи і створюються необхідні умови для належного здійснення наступної діяльності з вирішення справи по суті. Як зазначає С.В.Васильєв «У даній, допоміжній стосовно розгляду справи по суті, частині судового засідання необхідно виділяти як мінімум два відносно самостійні процесуальні завдання:

1. з'ясування наявності або відсутності умов, необхідних для забезпечення правильного вирішення справи в даному судовому засіданні. Саме на це безпосередньо спрямовані вимоги закону, що передбачають здійснення процесуальних дій: по перевірці явки учасників процесу і вирішення питання про розгляд справи при неявці кого-небудь із них; по з'ясуванню наявності згоди на розгляд справи суддею одноособово; з вирішення питання про відводи; про відкладення розгляду справи і правила такого відкладення (ст. 160, 162, 166, 169, 170 ЦПК).
2. створення необхідних умов для всебічного, повного та об'єктивного дослідження доказів у справі в даному судовому засіданні для здійснення судочинства на основі змагальності і рівноправності сторін. На це насамперед спрямовані вимоги закону, що регламентують процесуальні дії: по видаленню свідків, що з'явилися, із залу засідання суду; по роз'ясненню учасникам розгляду справи їхніх процесуальних прав і обов'язків; з розгляду судом заяв і клопотань осіб, які беруть участь у справі (ст. 164,165, 167, 168, 171, 172 ЦПК).»⁶

    Невиконання кожного із цих завдань може привести до порушення прав і законних інтересів суб'єктів процесу, вплинути на результат вирішення справи, відстрочити винесення законного та обґрунтованого рішення. Сказане означає, що виконання вказаних завдань необхідно для забезпечення правильного та своєчасного вирішення справи. Саме в цьому полягає мета всієї сукупності процесуальних норм і суть сформульованих у них вимог, що встановлюють права та обов'язки учасників розгляду і вирішення справи в підготовчій частині судового засідання.⁷

  Справи в суді першої інстанції, як правило, розглядаються одноособово суддями. Під час одноособового розгляду справи в суді першої інстанції головуючим є суддя, який розглядає справу. Головуючий керує ходом судового засідання, забезпечує дотримання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками цивільного процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує  судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи (ч. 2 ст.160 ЦПК).

    Сторони, які не бажають взяти особисту участь у судовому засіданні, вправі просити суд про розгляд справи за їх відсутності. Заяву про це як позивач, так і відповідач можуть подати до суду у письмовому виді або заявити про це в судовому засіданні, коли справа відкладається або провадження по ній припиняється. Усна заява сторони заноситься в журнал судового засідання.

    Цивільний процесуальний кодекс (ч.4 ст. 169, ст. 224 ЦПК) встановлює, що розгляд справи за відсутності відповідача, належним чином повідомленого про дату судового засідання, можливо у випадках, коли: 1) суд не має повідомлень про причину неявки відповідача; 2) суд визнає причини неявки відповідача неповажними; 3) наявність у справі достатніх матеріалів про права і взаємовідносини сторін; 4) на думку суду, відповідач навмисно затягує розгляд справи (наприклад, ухиляється від одержання повісток; повідомляє суду причини неявки, які не відповідають дійсності; знищує наявні у нього докази, що приводить до зупинення провадження у справі); 5) згода позивача.

   У разі зміни позивачем предмета або підстави позову, зміни розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача (ч.З ст. 224 ЦПК).

   Можна виділити основні процесуальні дії, які припустимі в підготовчій частині судового розгляду:

— головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа підлягає розгляду (ч.1 ст.163 ЦПК);

— суд встановлює особи тих, хто з'явився, а також перевіряє повноваження представників (ч.3 ст.163 ЦПК);

— перекладачеві, якщо він залучається до розгляду по справі, роз'яснюються його права та обов'язки; крім того, його попереджають про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний переклад і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Головуючий приводить перекладача до присяги (ст.164 ЦПК);

— свідки видаляються із залу судового засідання у відведені для цього приміщення (ч.1 ст.165 ЦПК);

— головуючий оголошує склад суду, а також прізвища експерта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання і роз'яснює особам, які беруть участь у справі, право заявляти відводи (ч.1 ст.166 ЦПК);

— головуючий роз'яснює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, про що зазначається в журналі судового засідання (ст.167 ЦПК);

— розгляд судом заяв і клопотань осіб, які беруть участь у справі (ст. 168 ЦПК);

— за наявності підстав розглядається питання про відкладення розгляду справи (ст.169 ЦПК);

— головуючий роз'яснює експертові його права та обов'язки і попереджає експерта під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний висновок і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Головуючий приводить експерта до присяги (ст.171 ЦПК). 

2. Розгляд справи по суті.

   Наступним етапом стадії розгляду цивільної справи в суді першої інстанції, що у законі названий розглядом справи по суті, є дослідження обставин справи. Ця частина судового засідання, безсумнівно, є основною, оскільки саме тут за участю всіх суб'єктів процесу в умовах змагальності і рівноправності сторін досліджуються і аналізуються фактичні обставини справи. Помітно виділяється вона і за обсягом, а також характером процесуальних дій, які вчиняє суд і інші учасники розгляду та вирішення справи. "Найбільш наочно і повно проявляють свою дію в цій основній частині судового розгляду і всі принципи цивільного судочинства .⁸

При розгляді справи по суті суд виконує три  основні завдання: