Поняття позову його елементи та види

Автор: Пользователь скрыл имя, 06 Ноября 2012 в 20:05, контрольная работа

Описание работы

Поняття позову нерозривно пов'язане з поняттям позовного судочинства, в порядку якого здійснюється захист порушеного або оскарженого права.
Оскільки особа, яка вважає себе власником порушеного або оскарженого права, звертаючись до суду, шукає у суді захисту порушеного права і просить суд розглянути спір, що виник, з порушником права в передбаченому законом процесуальному порядку, то звернення даної особи до суду одержало назву позову, а провадження за цим зверненням - позовного провадження.

Работа содержит 1 файл

цив.процес к.р..doc

— 132.50 Кб (Скачать)

1) наказне провадження  — спрощене порівняно з позовним  цивільне судочинство в суді  першої інстанції;

2) наказне провадження—  специфічна форма захисту прав  і інтересів кредитора як особи, яка посилається на письмові докази, що мають високий ступінь вірогідності, проти сторони, що не виконує зобов'язання;

3) наказне провадження  служить для вирішення в спрощеному  порядку спорів про право, що  виникають з ряду правовідносин,  які складаються з приводу коштів або рухомого майна. За допомогою судового наказу не може бути стягнене нерухоме майно;

4) наказне провадження  має на меті забезпечити механізм  примусового виконання зобов'язань,  достовірно підтверджених документами,  і тим самим захистити права і законні інтереси осіб. Доказова сила письмового доказу визначається його об'єктивною формою, доступною для безпосереднього сприйняття, а також відомостями, які воно містить і юридична експертиза яких не представляє для судді складності;

5) наказне провадження обумовлене правовою природою матеріально-правових вимог, що підлягають захисту. Перелік вимог, по яких може бути виданий судовий наказ, закріплений у ЦПК України;

6) передумовами, що визначають  можливість вирішення спірних  правовідносин у порядку наказного провадження, є особливий характер вимог, встановлюваних ЦПК України, наявність у кредитора письмових доказів, які містять високу доказову силу, згода сторін на вирішення спору в порядку наказного провадження;

7) сторонами у наказному  провадженні є кредитор і боржник, між якими існує спір про матеріальне право, який повинен вирішити суд;

8) наказне провадження  характеризується відсутністю: а)  виклику боржника і кредитора  та заслуховування їх пояснень; б) судового розгляду; в) протоколювання процесуальних дій;

9) вирішенню справи  передує дослідження суддею поданих  письмових доказів і повідомлення  боржника про настання строку  платежу;

10) наказне провадження  є альтернативним по відношенню  до позовного. Вибір провадження,  у якому буде вирішена справа, є ви ключним правом особи, яка звертається до суду за захистом своїх прав.

Варто звернути увагу  на докази у наказному провадженні, які мають свої особливості порівняно  з доказами в позовному провадженні:

1) докази повинні підтверджувати  не тільки факт настання права вимоги стягувача, але і обсяг зобов'язань боржника;

2) відсутність їх вивчення  та аналізу в сукупності з  дотриманням принципів гласності  і повноти дослідження судом  всіх матеріалів справи;

3) докази, подані заявником,  повинні бути вагомими й переконливими, оскільки тільки такі докази можуть свідчити про безперечність стягнення та відсутність потреби в їх дослідженні;

4) докази повинні бути  тільки письмовими, що випливає  з п.5 ч.2 ст.98 ЦПК, відповідно до  якої в заяві необхідно вказати  перелік документів, доданих до заяви;

5) процес доказування  для заявника закінчується з  прийняттям судом заяви про  видачу наказу1.

Підставами відкриття  наказного провадження у відповідності  зі ст. 96 ЦПК є наступні види юридичних  актів:

1) вимога, яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі.

Суд може видати судовий  наказ за наявності наступних  умов: 1) даний правочин оформлений відповідно до вимог закону; 2) наданий документ повинен являти собою оригінал, що підтверджує безперечне право кредитора; 3) у документі повинен бути точно зазначений розмір грошової вимоги або індивідуальні ознаки рухомого майна, яке вимагається. У порядку судового наказу тому не можуть стягуватися збитки, заподіяні невиконанням зобов'язання за правочином; 4) дана вимога повинна бути пред'явлена протягом строку позовної давності.

2) вимога про стягнення  нарахованої, але не виплаченої  працівникові суми заробітної  плати.

Для одержання такого наказу необхідно подати в суд  документи, що безперечно підтверджують  заборгованість роботодавця (розрахункову книжку, талон на виплату заробітної плати, бухгалтерські документи про нарахування заробітної плати тощо).

3) вимога про компенсацію  витрат на проведення розшуку  відповідача, боржника, дитини або  транспортних засобів боржника.

Слід мати на увазі, що за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, суд може оголосити розшук відповідача, дитини або транспортного засобу боржника. Отже, органи міліції вправі згодом пред'явити до боржника вимогу про відшкодування понесених витрат. До заяви повинні бути додані документи, що підтверджують обґрунтованість вимог.

Аналіз стану здійснення судочинства загальними судами у  сфері наказного провадження  свідчить про зростання динаміки розвитку цього виду провадження. Наприклад, у 2006 році було видано 157,3 тис. судових наказів (за винятком скасованих), що у три рази більше, ніж у 2005 році; у 2007 році місцеві суди видали (за винятком скасованих) 227,9 тис. судових наказів, що на 44,8 % більше. У 2008 році відмічається ще значніше збільшення надходження на розгляд судів заяв про видачу судових наказів: місцевими судами було видано, за винятком скасованих, 367,9 тис. судових наказів, що на 61,4 % більше. Аналіз даних за 2009 рік свідчить про зменшення на 8,2 % кількості заяв про видачу судового наказу, що перебували на розгляді судів. Узагальнення практики застосування наказного провадження, підготовлені суддями Верховного Суду України, свідчать про незначну кількість судових наказів, що скасовуються, – їх частка становить близько п’яти відсотків. Найвищий цей показник в Івано-Франківській, Одеській, Чернігівській та Рівненській областях (від семи до десяти відсотків)

 

Задачі

Задача1.

Перебуваючи в зареєстрованому шлюбі з Сичовою, Корольов в травні цього року знову зареєстрував шлюб в міськбюро РАГСу з Бровкіною. В липні місяці Сичова звернулася до суду з позовом про визнання шлюбу Корольова з Бровкіною недійсним. В серпні місяці ц.р. суд, який розглядав цю справу, визнав шлюб недійсним.

Незважаючи на таке рішення  суду, Корольов продовжував проживати  с Бровкіною до лютого 1994р., тобто поки він не був засуджений до позбавлення волі на 1 рік. У вересні ц.р. у Бровкіної народився син батьком якого був записаний Корольов.

3 жовтня ц.р. після  відбуття покарання Корольов  повернувся проживати до Сичової.  В Грудні ц.р. Бровкіна подала позов про стягнення з Корольова аліментів на утримання дитини.

До заяви Бровкіна додала свідоцтво про шлюб та народження дитини. Суд задовільнив позов  Бровкіної, стягнувши з Корольова  на виховання дитини ¼ частину  одержуваної ним зарплати.

Після того, як бухгалтерія  залізничного депо, де працював Корольов, відрахувала з його зарплати аліменти, він звернувся з позовом про  визнання запису батьківства дитини Бровкіної недійсним. На цей позов Бровкіна написала до суду пояснення, які були враховані у розгляді справи, і в позові Корольову було відмовлено.

Визначте елементи, види позовів та об’єкти спірних  правовідносин в цих справах. Який характер захисту буде носити пояснення Бровкіної до суду?

Напишіть  позовну заяву Корольова про визнання запису батьківства недійсним.

 

 

Визначте елементи, види позовів 

во вложении

об’єкти спірних правовідносин  в цих справах 

в первом иске - брак Королева с Бровкиной, второй иск - алименты

Який характер захисту  буде носити пояснення бровкіної  до суду?

абсолютный (могу и ошибаться)

 

Задача 2.

При розгляді справи про  поновлення на роботі Березного, звільненого  за прогул без поважних причин, свідки Гюрін і Лукіна дали показання  в судовому засіданні про те, що невихід на роботу Березного протягом 3-х днів обумовлюється тим, що він рятував державне майно від пожежі і отримав незначні пошкодження здоров’я, йому була надана медична допомога і лист непрацездатності на 3 дні.

Враховуючи ці обставини, суд поновив на роботі Березного, виніс окрему ухвалу на незаконні дії адміністрації автопідприємства, де працював позивач. Через деякий час профспілка одержала заяву від своїх працівників, про те, що Березний одержав пошкодження здоров’я не при врятуванні державного майна, а в заподіяному ним дебоші, але приховав це. Тюріні Лукіна знали це, але остання використала своє службове становище фельдшера, допомогла Березному незаконно одержати листок непрацездатності.

Дайте правовий аналіз суб’єктивного складу цієї справи?

При перевірці ці факти були підтвердженні. Чи є підстави для перегляду рішення за ново виявленими обставинами?

Які дії слід вчинити?

 

 

Писок литературы

 

П О С Т А Н О В А № 14 
Пленуму Верховного Суду України

від 18 грудня 2009 року

Про судове рішення  у цивільній справі


Информация о работе Поняття позову його елементи та види