Автор: Пользователь скрыл имя, 23 Февраля 2012 в 13:19, реферат
Географічне зазначення – це термін, який відображає зв’язок "місце-товар" і дає змогу виробникам товарів з певного географічного району вимагати права на зазначення того, що певний товар походить із цього регіону. Географічне зазначення є широким поняттям, що стосується будь-яких виразів, які відображають географічне походження товару. Вказаний вираз вживається у відношенні до товарів, що вироблені (перероблені та / або виготовлені) у певній географічній зоні.
Крім вище перелічених
нормативно-правових актів, захист географічних
зазначень здійснюється також законодавством
України в сфері захисту від
недобросовісної конкуренції, зокрема,
статтями 4, 6, 25 та 30 Закону України "Про
захист від недобросовісної
Додатково слід зазначити, що
на даний час з метою узгодження
законів України у сфері
Головний спеціаліст
Департаменту цивільного
законодавства та підприємництва
Міністерства юстиції України Тверезенко
Олена Олексіївна
1 Відповідно до статті
161 Господарського кодексу України вироби
іноземного походження або у встановлених
законодавством випадках їх упаковка,
а також вироби вітчизняного виробництва
чи їх упаковка, призначені для експорту,
повинні містити інформацію про країну
їх походження.
Інформація про країну походження має
знаходитися у доступному місці виробу
(упаковки) та нанесена у спосіб, що відповідає
встановленим вимогам.
Забороняється використання суб’єктами
господарювання напису (клейма) "Виготовлено
в Україні" або аналогічного за змістом
щодо товарів, які мають іноземне походження.
Уповноважені органи державної влади
контролюють дотримання зазначених вимог
відповідно до закону.
2 Кларк Лакерт "Географічне зазначення: минуле, сьогодення, майбутнє" // Захист прав інтелектуальної власності: досвід Сполучених Штатів Америки.-Зб. Документів, матеріалів, статей. - К.: Видавничий Дім "Ін Юре", 2003, - с. 205-234.
3 Мадридська угода набула чинності у 1891 році. На даний час вона нараховує 33 учасника. Україна не приєдналася до зазначеної Угоди.
4 Угода була прийнята 31 жовтня 1958 року у Лісабоні та переглянута у Стокгольмі 14 липня 1967р. На цей час вона нараховує 20 учасників. Україна не є учасником Угоди.
5 Council Regulation (EEC) No 2081/92 of 14 July 1992 on the protection of geographical indications and designations of origin for agricultural products and foodstuffs [Official Journal L 208, 24.07.1992].
6 Council Regulation (EC) No 1493/1999 of 17 May 1999 on the common organization of the market in wine [Official Journal L 179, 14/07/1999 P. 0001 – 0084].
7 Зазначеним розпорядженням
було покладено повноваження щодо визначення
та контролю особливих властивостей, певних
якостей та інших характеристик товарів
на:
Мінагрополітики - щодо товарів сільськогосподарського
виробництва;
Мінкультури - щодо виробів художніх народних
промислів;
Мінекоресурсів - щодо визначення меж
географічних місць, з якими пов’язані
особливі властивості, певні якості та
інші характеристики товарів;
МОЗ - щодо продуктів харчування, продовольчої
сировини та мінеральних природних вод.
8 Важливо відмітити, що
згідно з частиною шостою статті 17 Закону
України "Про охорону прав на зазначення
походження товарів" власник свідоцтва
(документ, що посвідчує право на кваліфіковане
зазначення походження товару та/або право
особи на використання зареєстрованої
назви місця походження товару чи зареєстрованого
географічного зазначення походження
товару) не має права:
а) видавати ліцензію на використання
кваліфікованого зазначення походження
товару;
б) забороняти (перешкоджати) спеціально
уповноваженим органам здійснювати контроль
за наявністю в товарі особливих властивостей
та інших характеристик, на підставі яких
зареєстровано кваліфіковане зазначення
походження товару та/або право на його
використання.
Информация о работе Географічне зазаначення походження товару