Загальні положення щодо перевезення пассажирів автомобільним транспортом

     Вступ 

     Сучасне суспільство характеризується інтенсивними комунікаційними процесами. Без  обміну речовин та енергій не має  бути місця існування економіки. Інформаційні технології визначають науково-технологічний  потенціал суспільства, формує новий  життєвий стиль. Але усі процеси руху у часі та просторі речей, енергії і інформації виявляються вторинними по відношенню до процесу переміщення людей. Переміщення людей у просторі є життєво необхідною функцією організму і виконується завдяки існуванню у людини опорно-рухомого апарату.

     Вже на ранніх етапах розвитку людини суспільні  відносини потребували об’єднання людей у часі та просторі для ефективного  здійснення процесів виробництва, потреби  матеріальних і культурних цінностей, наукової, суспільно-політичної, військової, учбової та іншої діяльності. Так з’явилися населені пункти.

     Пасажирське сполучення між окремими населеними пунктами постійно розвивалось. Зміцнення  транспортних та економічних зв’язків між сусідніми населеними пунктами призвело до виникнення більш великих суспільних об’єднань, які сформувались в окремі регіони. Поміж регіонами та країнами також сформувалися транспортні зв’язки

     Для сучасної України значення транспорту велике, тому що саме транспорт з’єднує  різні регіони у єдину країну. В цьому сенсі транспорт є одним з відомих країностворюючих факторів.

     Транспорт (від лат.-переміщаю) – народногосподарський комплекс, який здійснює перевезення  людей та вантажів. За об’єктом перевезення  розрізняють транспорт пасажирський та вантажний. Пасажирський транспорт – частка єдиної транспортної системи. Сучасний пасажирський транспорт виконує перевезення людей, їх ручної клажі та багажу у різних видах сполучення. Перевезення людей може виконуватись як на професійній основі, так і самостійно громадянами у своїх справах. Також існують перевезення комерційні та некомерційні. Комерційні виконуються перевізником з метою отримання економічної вигоди та підрозділяються на перевезення транспортом загального користування і технологічні перевезення. Некомерційні перевезення виконуються громадянами з метою задоволення власних потреб.

     Автомобільний пасажирський транспорт є складовою  частиною єдиної транспортної системи (ЄТС) країни, та її успішне функціонування в більшості залежить від координації  роботи з іншими видами транспорту.

     Пасажирські перевезення виконуються автобусами та легковими автомобілями загального користування. Автомобільний транспорт  загального користування виконує перевезення  пасажирів маршрутними автобусами; автобусами, наданими державним та корпоративним підприємством, закладами і організаціями за їх замовленнями, а також громадянами за договорами або окремими замовленнями; маршрутними таксі та легковими автомобілями-таксі індивідуального користування; легковими автомобілями, наданими підприємствами, закладами та організаціями для службового використання, а також громадянам за окремими замовленнями.

     Пасажирський  транспорт відноситься до сфери  послуг населенню. До послуг транспорту можна віднести: перевезення пасажирів, пересадження пасажирів, послуги при  очікуванні пасажирів, послуги при подачі перевізних засобів, отримання на вимогах прокату перевізного засобу, послуг по обслуговуванні підприємств, організацій.

     Особливості діяльності по наданню послуг зводяться  до наступних положень:

     – послуги не можуть існувати зовні процесу їх надавання, (вони не можуть бути накопиченими);

     – продаж послуг – це фактично продаж самого процесу праці, тому якість послуг визначається якістю самого процесу праці;

     – послуги являють собою конкретну споживчу вартість тільки в визначений час та в конкретному місці або напрямку, що обмежує можливість їх заміни на ринку послуг;

     – послуги транспорту відносяться до послуг, які закінчують процес матеріального виробництва.

     Сфера послуг повинна функціонувати таким  чином, щоб повністю задовольняти потреби населення з можливо малими витратами. Однак на сьогоднішній час немає ефективних кількісних методів оцінки якості послуг.

     Основною  проблемою міжміських пасажирських перевезень є удосконалення перевізного  процесу та покращення якості обслуговування пасажирів Не велика питома вага перевезень на маршрутах великої протяжності визначаються тим, що швидкість сполучення міжміських автобусів недостатньо високі, а запропоновані пасажирам послуги не відповідають потребам. 
 
 
 
 

     Загальні  положення щодо перевезення пассажирів автомобільним транспортом 

      Перевезення пасажирів, багажу автомобільним транспортом здійснюється за договором перевезення. Загальні  умови  перевезення  визначаються  Цивільним кодексом України, іншими   законами,  транспортними кодексами  (статутами),  іншими нормативно-правовими актами та правилами,  що видаються відповідно до них.  
 За    договором    перевезення   пасажира   одна   сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира)  до пункту  призначення,  а  в  разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання  багажу,  а  пассажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд,  а  у  разі  здавання  багажу  -  також  за  його провезення.

      Договір  перевезення транспортом загального користування є публічним договором. Договір перевезення пасажира укладається усно (при попередньому продажу квитків) або шляхом здійснення конклюдентних дій (подача міського транспорту до зупинки, посадка пасажира). При здаванні пасажиром багажу до перевезення (речі, що належать особисто пасажиру) зміст договору пасажирського перевезення доповнюється умовами перевезення багажу, що у транспортному праві докладно регламентуються.

      Сторонами за даним догвором є перевізник та пасажир.

      За Законом України "Про автомобільний транспорт" перевізник - це особа, яка надає послуги з перевезення пасажира чи (та) вантажу автомобільним транспортом загального користування.

      Перевезення,  що здійснюється юридичною особою, вважається перевезенням транспортом загального користування,  якщо із закону, інших   нормативно-правових   актів   або ліцензії,  виданої цій організації,  ипливає,  що  вона  має   здійснювати   перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти за зверненням будь-якої особи.

      Особи, які бажають займатися перевезенням пасажирів та багажу мають бути зареєстровані як суб’єкти господарювання, що надасть їм право бути учасниками господарських відносин та здійснювати господарську діяльність.

      Суб’єкт господарювання – це зареєстрована в установленому законодавством порядку юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, а також фізична особа - суб’єкт підприємницької діяльності, яка провадить господарську діяльність.

      Ліцензування - один із засобів і механізмів регулюючого впливу держави на діяльність суб’єктів господарювання. Ліцензія – це документ державного зразка, який засвідчує право суб’єкта господарювання, який одержав ліцензію, на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов. Ліцензування здійснюється у добровільному порядку виключно за волевиявленням суб’єкта господарювання. Таким чином, для суб’єктів господарювання ліцензування можливо розглядати і як угоду, спрямовану на отримання необхідного елемента підприємницької дієздатності.

      Ліцензування перевезень автомобільним транспортом введено, зокрема, з метою забезпечення безпеки перевезень пасажирів автомобільним транспортом загального користування, запобігання дорожньому травматизму та посилення контролю за додержанням законодавства.

      Конвенція про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів  і багажу визначає пасажира як фізичну  особу,  яка на  виконання договору перевезення, укладеного від його імені або ним самим, перевозиться за сплату або безоплатно перевізником. 
 

Різновиди перевезення пасажирів  автотранспортом 

      Послуги пасажирського автомобільного транспорту поділяють  на послуги з перевезення  пасажирів автобусами,  на таксі  та легковими автомобілями на замовлення.

      Послуги з перевезення  пасажирів автобусами можуть  надаватися за  видами  режимів організації  перевезень:  регулярні,  регулярні  спеціальні, нерегулярні.

      Перевезення пасажирів   автобусами   в   режимі    регулярних пасажирських  перевезень  здійснюють  автомобільні  перевізники на автобусних маршрутах загального користування на договірних  умовах із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

      Перевезення пасажирів    автобусами   в   режимі   регулярних спеціальних  пасажирських   перевезень   здійснюють   автомобільні перевізники на  автобусних  маршрутах спеціальних перевезень на договірних умовах із замовниками транспортних послуг.

      Перевезення пасажирів  автобусами   в   режимі   нерегулярних пасажирських  перевезень  здійснюють  автомобільні  перевізники на автобусних маршрутах нерегулярних перевезень на договірних  умовах  
із замовниками транспортних послуг.

      Автобусні маршрути   за   видами  сполучень  поділяються  на:  
міські, приміські, міжміські, міжнародні.

      Автобусні маршрути  за  видами  перевезень  поділяються   на:  
загального   користування,  спеціальних  перевезень,  нерегулярних  
перевезень.

      На приміських та міських  маршрутах  дозволяється  перевозити  
стоячих  пасажирів  автобусами,  які  за  своєю конструкцією мають місця для стоячих пасажирів,  у кількості,  передбаченій технічною характеристикою транспортного засобу та визначеній у реєстраційних документах на цей транспортний засіб.

      На міжнародних   та   міжміських    маршрутах    дозволяється перевозити пасажирів з обов'язковим наданням їм місць для сидіння.

      На автобусні маршрути протяжністю понад 500 км у рейс повинні  
направлятися два водії.

      Перевезення пасажирів  на  автобусному  маршруті   загального користування    може    здійснюватися   у   режимах:   звичайному, експресному, маршрутного таксі.

      Вимоги щодо  використання  автобусів  за  видами   сполучень, режимами   руху   та   протяжністю   маршрутів,   за   параметрами  пасажиромісткості,   комфортності,   технічних   та   екологічних показників  установлює центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту.

      Послуги з перевезення  на таксі надаються громадянам у  порядку черги  на  стоянках  таксі  та  на  шляху  прямування,  а також на замовлення (звичайне,  термінове,  нічне)  усне,  письмове  чи  за телефоном.

      Послуги з  перевезення  пасажирів  легковими  автомобілями на замовлення можуть надаватися тільки за попередньою домовленістю із замовником  послуг  і не можуть надаватися на стоянках таксі та на шляху прямування  автомобіля  громадянам,   з   якими   не   було попередньої домовленості про послугу.

      Суб'єкти господарювання, які використовують легкові автомобілі на замовлення,  мають  право  включати  витрати  на  ці послуги   до   собівартості  продукції тільки  за  умови,  що  у перевізника є відповідна ліцензія  і з ним укладений письмовий договір на обслуговування.

      Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту затверджує Кабінет Міністрів України. 
 

Документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення  

      Автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному  транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

      Документи для регулярних пасажирських перевезень:

1. для автомобільного  перевізника  -   ліцензія,   договір   із  
   органами  виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи  
   їх  дозвіл,  паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання  
   автобуса   на  законних  підставах,  інші  документи,  передбачені  
   законодавством України;
2. для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії,  
   реєстраційні  документи на транспортний засіб,  ліцензійна картка,  
   квитково-касовий  лист,  схема  маршруту,  розклад  руху,  таблиця  
   вартості   проїзду  (крім  міських  перевезень),  інші  документи,  
   передбачені законодавством України;
3. для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для  пільгового проїзду – посвідчення особи встановленого зразка).