Визначення категорії вибухо-, пожежонебезпечності приміщень, будівель, споруд

Міністерство освіти та науки України

Національний університет "Львівська політехніка"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Звіт

про виконання

лабораторної  роботи №3

з дисципліни

«Охорона праці в галузі VIII»

на тему:

«Визначення категорії вибухо-, пожежонебезпечності приміщень, будівель, споруд»

(Варіант №2)

 

 

 

 

 

             Виконав:

      ст. гр.  ІМЗ – 11м

     

        Прийняв:

      Шибанов С.В.

 

 

 

 

 

Львів 2009

Мета роботи: навчитися визначати категорії вибухо-, пожежонебезпечності приміщень, будівель та споруд.

 

Теоретичні відомості

 

У промисловості використовується велика кількість річних речовин, які  мають підвищену вибухову і пожежну  небезпеку. Де можуть бути гази (метан, водень) легкозаймисті рідини (ЛЗР) — ацетон, бензин, спирти і т.д.), горючі рідини (ГР) - мінеральні масла, мастила і т.д., горючі пили (ГП) - цукровий, тютюновий, вугільний і т.д.

При порушенні технологічного процесу, нехтуванні правилами техніки безпеки, в аварійній ситуації ці речовини, попадаючи в приміщення у вигляді  парів, аерозолів, можуть утворювати з повітрям вибухонебезпечні суміші і, при наявності джерела займання, вибухати.

Наслідки руйнівної сили вибуху залежать від якісного та кількісного  окладу горючих речовин, котрі знаходяться  в суміші з повітрям.

Вибухи та пожежі наносять значні матеріальні збитки, призводять до травмування та загибелі людей. З метою вирішення питань вибухо- та пожежобезпеки на стадії проектування і будівництва, всі виробничі приміщення, будівлі, споруди ділять па 5 категорій. Три перших із них відносяться до вибухопожежонебезпечних.

 

Класифікація приміщень  і будов по вибухопожежонеезпеці

Оцінка вибухопожежонебезпеки  різних об'єктів заключається у визначенні можливих наслідків руйнівної дії  вибухів чи пожеж, а також небезпечних  факторів цих явиш, для людей. В  залежності від категорії назначаються нормативні вимоги до планування забудови, кількості поверхів, вибору будівельних конструкцій та інженерного обладнання. Нормативним документом для визначення категорії приміщень в "Общесоюзные норми проектирования промышленных предприятий", скорчено - ОНТП 24-86.

Згідно ОНТП якісним показником категорування є агрегатний стан горючих речовин, які знаходяться  в приміщенні та здатні утворювати вибухонебезпечні суміші з повітрям, а також (для рідин) температура  спалаху (Топ). Визначальним також є кількість речовини, яка здатна приймати участь у вибуху.

Всі виробничі приміщення, споруди, будівлі ділять на 5 категорій:

А - вибухопожежонебезпечні. В таких приміщеннях використовують горючі гази, або легкозаймисті рідини з температурою спалаху до 28° в такій кількості, що можуть утворювати горючі суміші з повітрям, при згоранні (вибуху) яких в приміщенні утворюється надлишковий тиск більший 5 кПа;

Б - вибухопожежонебезпечні. В таких  приміщеннях використовують легкозаймисті  рідини з температурою спалаху від 28°С до 61 °С або горючі пили і волокна в такій кількості, що можуть утворювати горючі суміші з повітрям, при згоранні (вибуху) яких в приміщений утворюється тиск більший 5кПа.

В - пожежонебезпечні. В таких приміщеннях  використовують горючі рідини (температура спалаху більша 61 °С), або тверді горючи матеріали, або пили і волокна (нижня концентраційна границя розповсюдження полум'я їх суміші з повітрям виша 65 г/м'3/.

ГІД- пожежобезпечні. В таких приміщеннях  знаходяться негорючі речовини і  матеріалі.

Будинок в цілому відноситься до категорії - А, Б, В з залежності від  сумарної площі всіх приміщень відповідних  категорій.

В залежності від категорії  приміщень і будівель в проекті  передбачаються такі заходи вибухопожежної профілактики: вогнестійкість будівельних конструкцій, поверховість будівель, вибухостійкість приміщень, обмеження площі розповсюдження пожежі, наявність установок автоматичного пожежогасіння, протипожежне водопостачання, норми розходу води на гасіння пожеж і ін.

 

Методика розрахункового обґрунтування категорій приміщень  по пибухопожежонебезпеці

Визначення категорії  приміщень проводиться шляхом аналізу  вибухопожежонебезпечних показників наявних в приміщенні речовин  та їх маси, яка приймає участь у вибуху, тобто знаходиться у вигляді газів (парів) або пилу (волокон), перемішаних з повітрям. При цьому враховується не тільки та речовина, що знаходиться в конкретному апараті (ємності), який розгерметизувався, а й поступлення її по трубопроводах, по яких підводиться і відводиться ця речовина з цього апарату до їх відключення.

А. Розрахунковий час  відключення трубопроводів приймають:

рівним часові, за який спрацьовує система автоматичного  відключення трубопроводів згідно з паспортними даними (але не більше 120°С)

3.00с. - при ручному відключенні.  Не допускається використання  технічних засобів відключення  трубопроводів, для яких час  відключення є більшім ніж  ці значення.

Б. При розливі горючих  рідин або зріджених газів  враховується з випаровування. При свобідному розливі рідини на підлогу площу випаровування визначають (при відсутності довідкових даних), приймаючи: 1 л пролитої рідини займає площу 1 м2. Враховується також площа зеркала рідини, яка міститься у відкритих ємкостях.

Тривалість випаровування рідини приймається рівною часові її випаровування, але не більше 3600с.

В. Свобідний об'єм приміщення визначають, як різницю між об'ємом приміщення і об'ємом, яке займає технологічне обладнання. Якщо свобідний  об'єм приміщення визначити неможливо, то його дозволяється приймати умовно рівним 80% геометричного об'єму приміщення.

 

 

Виконання роботи

Розрахунок надлишкового тиску вибуху

 

Вихідні дані:

Швидкість потоку: 0.2 м/c

Приміщення:

Ширина: а=6м

Довжина: б=8м

Висота: в=3м

Горюча речовина: Ацетон

Маса: 100кг

Температура, при якій знаходиться речовина:

Тиск: кПа 

 

Розрахунок  проводять по формулі:

(кПа)

 

Аналізуючи таблиці  отримано:

Оскільки  , Z=0.3

(початковий тиск)

 

(теплота згорання)

(густина повітря до вибуху  при поч. температурі)

(теплоємність повітря)

Свобідний об’єм приміщення:

 

При відсутності експериментальних  даних інтенсивність випаровування  ЛЗР визначається за формулою:

З таблиці 1,

Молекулярна маса ацетону ( ):

 

Звідси:

- площа випаровування розраховується з правила, що 1л пролитої рідини займає площу .

Пролита маса ацетону:

Густина ацетону:

Звідси, об’єм:

Значить