Вимоги Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків для товарів і послуг та протоколу Мадридської угоди

Опис, що міститься у заявці, та документи, що послужили підставою для вимагання  більш раннього пріоритету, повинні  підтверджувати, що в разі здійснення корисної моделі по кожному з пунктів  формули дійсно можлива реалізація зазначеного заявником призначення.

При дотриманні всіх вказаних вище вимог корисна  модель визнається умові промислової  придатності.

Недотримання  хоча б одного із зазначених вище вимог  вказує на те, що корисна модель не відповідає умові промислової придатності.

Під охороною патентом корисна модель вважається відповідної умові патентоспроможності "новизна", якщо в рівні техніки  не відомо засіб того ж призначення, що і корисна модель, якому притаманні всі наведені в незалежному пункті формули корисної моделі істотні  ознаки, включаючи характеристику призначення.

 Рівень  техніки включає етапи загальнодоступними до дати пріоритету корисної моделі, опубліковані у світі відомості про засоби того ж призначення, що і заявлена корисна модель, а також відомості про їх.

Відмінність між винаходом і корисною моделлю  полягає у тому, що:

1) корисна  модель вважається менш значущою  за рівнем техніки ніж винахід;

2) для  корисної моделі встановлено  менше умов її патентоздатності;

3) для  корисної моделі встановлено  спрощений порівняно з винаходом  порядок одержання охоронного  документа;

4) для  корисної моделі встановлені  більш коротші строки її правової  охорони.

 

 

 

20. Умови надання правової охорони простого зазначення походження товару.

 

Регулюється Законом України «Про охорону прав на зазначення походження товарів» від 10.04.2008, N 23.

Просте зазначення походження товару - будь-яке словесне чи зображувальне (графічне) позначення, що прямо чи опосередковано вказує на географічне місце походження товару. Ним може бути і назва географічного місця, яка вживається для позначення товару або як складова частина такого позначення; (Абзац сьомий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003).

Правова охорона простого зазначення походження товару надається на підставі його використання.

Правова охорона простого зазначення походження товару полягає у недопущенні використання зазначень, що є неправдивими (фальшивими) чи такими, що вводять споживачів в оману щодо дійсного географічного місця походження товару.

Просте  зазначення походження товару не підлягає реєстрації.

Правова охорона надається кваліфікованому зазначенню походження товару, що вказує на конкретне географічне місце, з якого походить товар, і на яке не поширюються встановлені Законом підстави для відмови в наданні правової охорони.

Правова охорона надається назві місця походження товару, щодо якої виконуються такі умови:

1) вона є назвою географічного місця, з якого даний товар походить;

2) вона вживається як назва даного товару чи як складова частина цієї назви;

3) у вказаному цією назвою географічному місці об'єктивно існують характерні природні умови чи поєднання характерних природних умов і людського фактора, що надають товару особливих властивостей порівняно з однорідними товарами з інших географічних місць;

4) позначуваний цією назвою товар має відповідні властивості, що виключно або головним чином зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами чи поєднанням цих умов з характерним для даного географічного місця людським фактором;

5) виробництво (видобування) і переробка позначуваного цією назвою товару здійснюються в межах зазначеного географічного місця.

Незалежно від умов, передбачених цією частиною, назва географічного місця вважається назвою місця походження товару у разі, коли сировина для виробництва товару походить з іншого географічного місця, ніж географічне місце виробництва товару, якщо географічне місце виробництва (видобування) сировини визначене, існують спеціальні умови виробництва такої сировини та встановлено контроль за їх дотриманням.

Правова охорона може бути надана однаковим зазначенням походження товару, що використовуються для позначення різних за властивостями однорідних товарів, за умови забезпечення при використанні цих зазначень відмінностей, достатніх для запобігання введенню в оману споживачів щодо дійсної ідентифікації товарів.

Правова охорона надається омонімічним зазначенням походження товару за умови забезпечення запобігання введенню в оману споживачів щодо дійсної ідентифікації товару, географічного місця походження товару або його меж.

Правова охорона як назві місця походження товару чи географічному зазначенню походження товару надається також традиційній географічній або негеографічній назві, яка використовується для позначення товару, що відповідає умовам, передбаченим частинами третьою та четвертою статті 7, згідно із Законом N 254-VI від 10.04.2008.

 

 

43. Види рішень експертизи заявок на винахід (корисну модель).

 

Питання про експертизу заявки на винахід  і корисну модель регулюється  Цивільним Кодексом України і  правилами проведення експертизи заявки на винахід і корисну модель.

 Після  подання заявки та за наявності  документа про сплату державного  збору проводиться формальна  експертиза. Об’єктом експертизи  за формальними ознаками можуть  бути лише заявки, згідно з  якими прийнято рішення про  встановлення дати подання. Експертиза  заявок за формальними ознаками  здійснюється без спеціального  клопотання заявника. Під час  експертизи за формальними ознаками  перевіряють належність об’єкта,  що заявляється, до об’єктів, яким надається правова охорона  відповідно до законодавства;  відповідність заявки вимогам  правової охорони; відповідність  документа про сплату збору  за подання заявки встановленим  вимогам; наявність доручення  заявника, якщо заявка подана  через представника заявника.

 Якщо  у ході експертизи заявки за  формальними ознаками встановлено,  що заявлений об’єкт є таким,  інформація про який становить  державну таємницю, подальший розгляд  заявки здійснюють згідно із  законодавством, яке регламентує  розгляд таких заявок. Якщо у  ході експертизи  заявки за  формальними ознаками встановлено,  що вона оформлена на винахід  (корисну модель), який не відповідає  умовам надання правової охорони,  заявнику надсилають рішення  про відхилення заявки.

 У  разі, якщо в ході експертизи  заявки за формальними ознаками  виявлено, що заявка оформлена  з порушенням вимог єдності  винаходу (корисної моделі), заявнику  пропонують протягом двох місяців  від дати одержання повідомлення  визначити, який винахід (корисну  модель) слід розглядати і за необхідності внести уточнення до заявки. При цьому інші винаходи (корисні моделі) можуть бути оформлені окремими заявками.

 Якщо  у встановлений строк вимогу  єдності не буде виконано або  заявник не надішле мотивоване  клопотання про продовження цього  строку, то проводять експертизу винаходу (корисної моделі), зазначеного (зазначеної) у формулі першим (першою).

 За  умови позитивного результату  формальної експертизи (за бажанням  заявника) може бути прийняте  рішення про видачу патенту  на корисну модель; про продовження  процедури одержання патенту  на винахід, тобто перехід до  кваліфікаційної експертизи.

 Після  проведення формальної експертизи  за наявності клопотання зацікавленої  особи, що сплатила мито, Держслужба  ІВ проводить кваліфікаційну  експертизу.

 Кваліфікаційна  експертиза (експертиза по суті) – експертиза, що встановлює відповідність заявленого винаходу умовам патентоздатності (новизні, винахідницькому рівню, промисловій придатності). Датою початку проведення  кваліфікаційної експертизи заявки на видачу патенту на винахід вважається дата отримання клопотання про її проведення.

 В  ході проведення кваліфікаційної  експертизи експерт при необхідності  може потребувати необхідні матеріали.  Такі документи повинні бути  надані протягом двох місяців  із моменту одержання запиту  з Держслужби ІВ.

 Під  час проведення кваліфікаційної  експертизи перевіряють формулу  винаходу і відповідність його  умовам патентоспроможності. На  початковому етапі експертизи  розглядають формулу винаходу  зі змінами, що вніс заявник  у ході формальної експертизи. Окремо перевіряють новизну винаходу  за допомогою виділених джерел  інформації. Винахідницький рівень  перевіряють щодо винаходу, який  охарактеризовано в пункті формули.  Перевірка на промислову придатність  складається із встановлення  можливостей використання винаходу.

 У  ході проведення кваліфікаційної  експертизи може бути зроблений  запит додаткових матеріалів, якщо  без цих матеріалів неможливий  подальший розгляд заявки. Підставою  для запиту може бути необхідність  уточнення формули винаходу та  розв’язання питань, пов’язаних  із патентоспроможністю; необхідність  редагування формули винаходу, якщо  не надходить відповідь на  запит, заявка вважається відкликаною.

 Після  надходження додаткових матеріалів, вони перевіряються, і якщо  вони визнані, то наступає завершальний  етап кваліфікаційної експертизи, на якому вирішується питання  про видачу патенту на винахід.

 Якщо  за результатом кваліфікаційної  експертизи  заявки встановлено,  що винахід або група винаходів  не відповідає умовам патентоздатності, то заявнику надсилається рішення  про відмову у видачі патенту  на винахід. Попереднє рішення  про відмову приймається, якщо  встановлено, що:

Заявлений винахід не відповідає хоча б одній  з умов патентоздатності щодо незалежного  пункту. Якщо заявлений винахід охарактеризований  формулою із залежними пунктами, то заявнику може бути запропоновано відкоригувати  незалежний пункт формули, що характеризує такий винахід шляхом використання ознак відповідних залежних пунктів  формули.

Винахід, охарактеризований в незалежному  пункті багатоланкової формули, що немає  інших незалежних пунктів, відповідає умові патентоздатності, але характеристика винаходу, яка міститься в залежних пунктах, є такою, що перешкоджає  здійсненню винаходу або реалізації вказаного заявником призначення, або є підставою для визнання винаходу таким, що суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності та моралі. У цьому разі заявнику пропонується відкоригувати формулу або вилучити з неї залежні пункти.

Хоча  б один із заявлених винаходів  групи, охарактеризованих у формулі, не є патентоздатним. У цьому разі заявнику пропонується відкоригувати формулу або вилучити з неї характеристику цього винаходу.

Якщо  заявлений винахід (або група  винаходів) відповідає умовам патентоздатності та надання правової охорони, то Укрпатент готує остаточний висновок, на підставі якого Держслужба приймає рішення про видачу патенту на винахід, яке надсилається заявнику. Заявник повинен протягом 3 місяців від дати надходження до нього рішення про видачу патенту на винахід надіслати до Укрпатенту документ про сплату державного мита за його видачу. Зазначений строк може бути продовжений.

 На  підставі рішення про видачу  патенту на винахід та за  наявності документа про сплату  державного мита здійснюється  державна реєстрація патенту  на винахід.

 

 

 

60. Об’єкти та суб’єкти ліцензійного договору. Структура ліцензійного договору.

 

Звертаючись до порівняльного аналізу договору майнового найму (оренди, лізингу) та ліцензійного договору, треба відзначити, що характерним для цих договорів  є елемент користування. Але умовами  договору оренди або лізингу може бути передбачено право викупу орендованого майна, тобто передачу орендованого майна у власність, що неможливо  у ліцензійному договорі. Відмінність  існує і щодо об'єкта. За договором  оренди використовується матеріальний предмет — будь-яка річ, за ліцензійним  договором — винахід або інше науково-технічне досягнення, що мають  інтелектуальний характер і за своєю  природою належать до безтілесних речей.

Для досягнення мети учасники договору товариства так  само, як і сторони в ліцензійному договорі, йдуть на певний ризик. Проте  ці договори відрізняються тим, що сторони  у договорі товариства спільними  зусиллями досягають загальної  мети, а в ліцензійному договорі сторони, як правило, мають різні  інтереси — ліцензіар отримує  винагороду, ліцензіат використовує об'єкт ліцензії.

Таким чином, ліцензійний договір не є договором  товариства, проте у деяких випадках може становити основу договору товариства, зокрема ліцензійні правовідносини засновників акціонерного товариства, яке у своїй господарській  діяльності використовує винахід або  інше науково-технічне рішення.

Суб'єктивними  істотними умовами є: вступна  частина договору (преамбула); територія  чинності договору; технічна сфера  застосування; субліцензії; креслення та інша технічна документація; якість продукції, виробленої за ліцензією; технічна допомога у навчанні фахівців; удосконалення; платежі за технічну документацію; момент виникнення права на ліцензію; платежі і розрахунки; податки і збори; облік і звітність; охорона патентних прав; таємність; гарантії вико­нання; правовий захист, розгляд спорів; розірвання договору у зв'язку з неможливістю виконання; завершення зобов'язальних відносин.