Вибори як одна з форм безпосередньої демократії в Україні

- територіальні, включаючи Центральні виборчі комісії;

- окружні — комісії, що діють у виборчих округах;

- дільничні комісії, що діють у виборчих дільницях.

Створення системи виборчих комісій завжди залежить від виду виборів і адміністративно-територіального  устрою держави. Спеціальними виборчими законами передбачаються системи, терміни, порядок утворення, обсяг компетенції виборчих комісій для кожного виду виборів в Україні.

Оновлені засади виборів  в Україні, запроваджені вирішальним  Законом "Про вибори народних депутатів  України", серед інших стосуються юридичного статусу виборчих комісій, процесу їх формування, обсягу функцій і повноважень.

Насамперед це стосується Центральної виборчої комісії правовий статус якої визначається також Законом  України “Про Центральну виборчу  комісію”. Комісія є постійно діючим державним органом та юридичною  особою. До Центральної виборчої комісії  входять 15 членів комісії, які призначаються  на посади та припиняють свої повноваження Верховною Радою України за поданням Президента України. Члени Центральної  виборчої комісії зі свого складу обирають голову, заступника голови та секретаря комісії. Голова, заступник  голови, секретар комісії, а також  не менше третини інших членів комісії повинні мати вищу юридичну освіту. Після сформування Центральної  виборчої комісії її персональний склад  протягом року не можна змінювати  більш як на одну третину. На період виборчої кампанії до Центральної виборчої комісії для участі в її засіданнях політичні партії, виборчі блоки  партій, списки яких зареєстровані  для участі у виборах, можуть направляти своїх представників з правом дорадчого голосу.

Окружні виборчі комісії  є юридичними особами. У ході виборів  народних депутатів вони утворюються  за рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської  І Севастопольської міських рад  у передбачений законодавством термін до дня виборів у складі голови, заступника голови, секретаря і членів комісії за поданням відповідно голів  цих рад або міських голів.

До окружних комісій обов'язково включаються по одному представникові від політичних партій, виборчих блоків партій, списки кандидатів яких зареєстровані  для участі у виборах у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі за поданням статутних органів цих  політичних партій, керівних органів  виборчих блоків партій. Загальна кількість  членів окружних комісій визначається кількістю поданих кандидатур, але  не може бути меншою восьми. Голова, заступник  голови та секретар окружної виборчої комісії не можуть бути членами однієї політичної партії чи виборчого блоку  партій. У разі, коли відповідна рада у встановлений цим Законом строк не утворить окружну виборчу комісію, окружна виборча комісія утворюється Центральною виборчою комісією не пізніше як за 80 днів до дня виборів за поданням місцевих осередків політичних партій, які діють на території відповідного виборчого округу.

На виборчих дільницях, де кількість виборців не перевищує 50 чоловік, дільничні виборчі комісії  утворюються у складі голови комісії, секретаря і 1—3 членів комісії. Голова, заступник голови та секретар дільничної виборчої комісії також не можуть бути членами однієї політичної партії, виборчого блоку партій.

Четверта стадія виборів — це складання списків виборців. У конституційному праві зарубіжних країн цю стадію виборчого процесу прийнято називати більш широкою назвою — стадія реєстрації виборців. Призначення реєстрації виборців — встановити до процедури голосування на виборах коло осіб, що мають право голосу.

Залежно від того, як реєструються виборці для участі у виборах, прийнято розрізняти два види реєстрації:

- публічна;

- особиста.

В Україні традиційно використовується публічний, так званий примусовий порядок  складання списків виборців, однаковий  для всіх видів виборів.

До списків виборців включаються  всі громадяни України, яким на день виборів виповнюється 18 років та які на момент складання списку постійно проживають на території відповідної  виборчої дільниці і мають право  голосу. За відсутності точних відомостей про дату (місяць і день) народження громадянина вважається, що він народився 1 січня відповідного року.

Списки виборців-військовослужбовців, які голосують на виборчих дільницях, розташованих за межами військових частин, подаються командирами військових частин до виконавчого комітету відповідних  сільських, селищних, міських, районних у містах (де вони утворені) рад, а у містах Києві і Севастополі — до відповідних місцевих державних адміністрацій.

Однією із найважливіших  стадій виборчого процесу є стадія висування і реєстрації кандидатів на виборчі посади. Світова практика висунення кандидатів визначає кілька способів висунення кандидатів:

- самовисунення;

- висування групами виборців;

- висування політичними партіями або іншими громадськими об'єднаннями.

Законом завжди визначається правовий механізм реалізації права  на висування кандидатів. На виборах  до Верховної Ради нині діє принципово новий механізм висування кандидатів, який передбачає можшвості висування  кандидатів двома шляхами: в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі та одномандатних виборчих округах. У багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі право висування  кандидатів у депутати належить тільки політичним партіям та виборчим блокам партій.

Політичні партії, виборчі  блоки партій висувають кандидатів у депутати єдиним списком для  участі у виборах по багатомандатному загальнодержавному виборчому округу. Кількість кандидатів від політичної партії, виборчого блоку партій, внесених до єдиного списку кандидатів, не може перевищувати половини встановленого  Конституцією конституційного складу Верховної Ради. Політична партія, виборчий блок партій можуть висунути лише один список кандидатів у депутати.

В одномандатних виборчих округах кандидати в депутати висуваються на зборах (конференціях) обласних, республіканських в Автономній Республіці Крим, міських у містах Києві і Севастополі осередків  політичних партій, виборчих блоків партій, що висунули списки кандидатів у депутати і списки яких зареєстровані Центральною  виборчою комісією. При цьому політична  партія, виборчий блок партій може висунути лише одного кандидата у депутати в кожному окрузі.

Окрім того, в одномандатних  виборчих округах право висування  кандидатів належить громадянам України  за умов додержання ними вимог щодо права обирати і бути обраним  шляхом самовисування. В такому разі кандидати у депутати подають  заяву про бажання балотуватися кандидатом у депутати до окружної виборчої комісії. Кандидати у народні  депутати України також можуть висуватися зборами виборців відповідно до встановленого  у законі порядку. Мають право  на своїх загальних зборах (конференції) висувати одного кандидата в депутати у порядку, передбаченому Законом  про трудові колективи підприємств.

Законом передбачені терміни  висування кандидатів у депутати у виборчих округах. Висування до списків кандидатів у депутати від  політичних партій та виборчих блоків партій розпочинається за 170 днів і  закінчується за 120 днів до виборів, а  в одномандатних виборчих округах  висування кандидатів розпочинається за 90 і закінчується за 60 днів до виборів[5].

Шоста стадія виборчого процесу передбачає проведення передвиборчої агітації. Виборче законодавство України, як і подібне законодавство інших країн, незалежно від виду виборів завершення цієї стадії пов'язує з передднем виборів. У день виборів агітація за кандидатів забороняється. Це загальне демократичне правило, що діє в усіх країнах, де проводяться вибори. Однак щодо початку цієї стадії у виборчому законодавсті більшості країн подібна єдність відсутня. Початком передвиборчої агітації може бути день оголошення дати голосування (Польща, Румунія), опублікування списку кандидатів Міністерством юстиції (Литва), конкретно визначений день до дати голосування (15 днів Туреччина, 21 день — Ізраїль). В Україні на всіх виборах початок передвиборчої агітації за кандидатів, пов'язаний з моментом реєстрації: списків кандидатів у народні депутати України від політичних партій, виборчих блоків партій Центральною виборчою комісією у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі, окружними виборчими комісіями — кандидатів у народні депутати України у одномандатних виборчих округах; Центральною виборчою комісією — кандидатів у Президенти; окружними територіальними виборчими комісіями — кандидатів на місцевих виборах.

Виборчим законодавством більшості країн світу закріплені подібні принципи передвиборчої  агітації на виборах. Це насамперед свобода  агітації, створення юридично рівних можливостей усім кандидатам на виборах, неупереджене ставлення з боку держави, її органів, посадових осіб тощо до всіх кандидатів, контроль над використанням  фінансово-матеріальних засобів на виборах. Такі принципи регламентації  передвиборчої агітації покладені  в основу масиву всього виборчого  законодавства України.

Належне проведення передвиборчої  агітації забезпечується насамперед гарантіями діяльності кандидатів та інших суб'єктів  виборчого процесу. Маються на увазі  рівні права кандидатів на сприяння у проведенні передвиборчої агітації з боку виборчих комісій, державних  органів, органів місцевого та регіонального  самоврядування тощо; право кандидатів на безплатний проїзд, звільнення кандидатів від виробничих або службових  обов'язків на час виборчої кампанії, недоторканість кандидатів, право партій, виборчих блоків партій мати уповноважених  осіб, право окремих кандидатів мати довірених осіб, які представляють  їхні інтереси під час виборчого  процесу у взаємовідносинах громадян, органах місцевого самоврядування, виборчих комісіях, а також виборцями.

Передвиборча агітація, як політичний феномен, виникає тільки у період виборчій компанії, намагаючись  в концентрованій, переконливій формі  донести до виборців зміст політичних програм. Проведення її керується певними  правилами та положеннями, хоча "чиста" передвиборча агітація майже неможлива, так як завжди обтяжена умовами виборчої системи або недосконалістю виборчого  законодавства. Але саме від її ефективності залежать найчастіше результати голосування. Перемагає саме той, хто зможе  переконати виборця. Адже голосування - це свідомий процес вибору, а передвиборча агітація - це комплекс заходів цілеспрямованого впливу з боку певного суб`єкта виборчого процесу на свідомість виборців з метою спонукання їх до здійснення акту вибору на користь цього суб`єкта.

Про значну вагу передвиборчої  агітації у виборчому процесі  свідчить хоч б той факт, що їй присвячено цілий розділ закону "Про  вибори Президента України". Згідно законодавству, предвиборча агітація здійснюється на засадах гласності  і відкритості, свободи агітації; рівності можливостей для всіх кандидатів у проведенні виборчої кампанії; неупередженності до кандидатів з боку органів державної  влади органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів. Усі друковані матеріали  предвиборчої агітації повинні містити  інформацію про організацію, установу та осіб, відповідальних за їх випуск, вихідні данні установи, що здійснила  друк, відомості про загальний  тираж відповідного друкованного матеріалу. Забороняється розміщення цих матеріалів на будівлях, що є пам`ятками архітектури, та в місцях, де вони перешкоджа ють  безпеці дорожнього руху. Участь у  предвиборчій агітації забороняється  органам державної влади, включаючи  судові органи та органи прокуратури, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, членам виборчих комісій та особам, які не є громадянами України.

Найголовніша, сьома стадія виборчого процесу — стадія голосування, саме з нею пов'язаний кульмінаційний акт волевиявлення. оряд із традиційним голосуванням виборчим бюлетнем у день виборів на виборчій дільниці за місцем проживання світова виборча практика знає процедури дострокового голосування. Існують також процедури голосування по пошті, за дорученням голосування в місці перебування громадянина, якщо він не може прийти на виборчу дільницю. Процедура голосування допускає голосування в один, або в два тури, за цих умов існує альтернативна стадія повторного голосування. При голосуванні бюлетнями розрізняють два його види: позитивне і негативне голосування. Нині в Україні на виборчих дільницях, запропонована модернізація основної процедури виборів — голосування, а також схема чіткого розмежування підрахунку голосів, встановлення результатів виборів по виборчих округах та підбивання підсумків виборів народних депутатів України Центральною виборчою комісією.

Вперше в Україні виборчі  бюлетені мають дві складові: власне текстова частина бюлетеня і контрольний  талон, відокремлений від бюлетеня перфорацією.

За Законом голосування  провадиться в день виборів або  в день повторного голосування на виборах. Законом скасована процедура  дострокового голосування на виборах  народних депутатів України та на місцевих виборах[5].

Восьма стадія, виборів включає підрахунок голосів і визначення результатів виборів, а також підбивання підсумків виборів. Закон встановлює термін тривалості цієї стадії, порядок підрахунку голосів, перелік виборчої документації з цих питань. Кінцеві загальні результати виборів встановлюються Центральною або територіальними виборчими комісіями і публікуються в офіційній пресі.

Отже, стадії виборчого процесу  не є раз і назавжди сталими  для різних видів виборів. На їх кількість, зміст, правові форми, терміни впливають  багато факторів, але чи не найголовнішим  є характер виборчої системи як способу  визначення результатів виборів  тією мірою, якою від нього залежатиме порядок розподілу депутатських мандатів і механізм голосування.

Тепер можна зробити висновок: виборчий процес — це врегульована законом специфічна діяльність уповноважених органів і громадян, спрямована на формування якісного і кількісного складу органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Можна виділити такі стадій виборчого процесу: призначення виборів; утворення виборчих одиниць; утворення виборчих органів; складання списків виборців; висування і реєстрації кандидатів на виборчі посади; проведення передвиборчої агітації; голосування; підрахунок голосів і визначення результатів виборів.