Судова влада в Україні: поняття, система, порядок, формування

Міністерство  освіти і науки молоді та спорту України 

Житомирський  Державний Технологічний  Університет 
 
 

Кафедра гуманітарних наук 
 
 
 
 
 
 
 
 

Контрольна  робота

з предмету: 

«Конституційне право»

на тему:

„Судова влада в Україні: поняття, система, порядок, формування ” 
 
 
 
 
 

Перевірила:                                                                      Виконала:

Бібік А. М.                                                                       студентка групи ЕПЗ -18

                                                                                          Кондрацька О.В.

Житомир

2011

Зміст 

1. Вступ----------------------------------------------------------------------------------3
2. Поняття та завдання судової влади---------------------------------------------4
3. Засоби судочинства  в Україні---------------------------------------------------9
4. Система судів загальної юрисдикці------------------------------------------- 11
5. Система судів спеціального призначення------------------------------------ 14
6. Висновок-----------------------------------------------------------------------------15
7. Використана література---------------------------------------------------------- 17

Вступ 

     У системі трьох гілок влади в Україні судова влада займає особливе місце, оскільки саме вона покликана захистити примат права, яке має всезагальний  характер, розповсюджується в однаковій мірі на усіх громадян,

Державні  і суспільні інститути. За іншим  визначенням, правова держава в сучасних умовах розглядається як держава, де розвинена і несуперечлива правова система і ефективна судова влада.

     Судову  владу можна визначити як самостійну на незалежну гілку державної  влади, яка створена для вирішення  на основі закону соціальних конфліктів між державою та громадянами, самими громадянами, юридичними особами; контролю за конституційністю законів; захисту прав громадян в їх відношеннях з органами виконавчої влади та посадовими особами, контролем за додержанням прав громадян при розслідуванні злочинів та проведенні оперативно – розшукової діяльності, встановленням найбільш значущих юридичних фактів.

     Судова  влада є самостійною, незалежною сферою публічної влади й становить  сукупність повноважень по здійсненню правосуддя, тлумаченню норм права, з відповідними контрольними повноваженнями спеціальних органів – судів. Судова влада в Україні реалізується шляхом правосуддя в формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також конституційного судочинства. Судочинство здійснюється Конституційним судом та судами загальної юрисдикції. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі. Судова влада здійснюється на основі та в чіткій відповідності з вимогами процесуального закону. Саме процесуальний закон детально регламентує порядок розгляду справ в суді, гарантує дотримання прав та законних інтересів усіх учасників судового засідання.

1. Поняття та завдання судової влади

     Судову  владу можна визначити як самостійну на незалежну гілку державної  влади, яка створена для вирішення на основі закону соціальних конфліктів між державою та громадянами, самими громадянами, юридичними особами; контролю за конституційністю законів; захисту прав громадян в їх відношеннях з органами виконавчої влади та посадовими особами, контролем за додержанням прав громадян при розслідуванні злочинів та проведенні оперативно – розшукової діяльності, встановленням найбільш значущих юридичних фактів.

     Судова  влада є самостійною, незалежною сферою публічної влади й становить  сукупність повноважень по здійсненню правосуддя, тлумаченню норм права, з відповідними контрольними повноваженнями спеціальних органів – судів. Поняття судової влади містить два основні компоненти: цю владу можуть реалізувати тільки спеціально вповноважені органи (суди); ці органи наділені тільки їм притаманними повноваженнями.

     Судову  владу реалізують через:

• здійснення правосуддя;
• конституційний контроль;
• контроль за додержанням законності та обґрунтованості рішень і дій державних органів і посадових осіб;
• формування органів суддівського самоврядування;
• роз’яснення судам загальної юрисдикції актів застосування законодавства;
• утворення державної судової адміністрації.

     Здійснення  судової влади за змістом є  значно ширшим, ніж відправлення правосуддя. Судову владу реалізують у діях суду, які не пов’язані з розглядом справ. Це організаційні та інформаційно-аналітичні дії (узагальнення судової практики, аналіз судової статистики, вирішення скарг позивачів, відповідачів, обвинувачених, адвокатів, направлення окремих ухвал у державні органи, установи, організації).

     Судова  влада в Україні реалізується шляхом правосуддя в формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також конституційного судочинства. Судочинство здійснюється Конституційним судом та судами загальної юрисдикції. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі.

     Судова  влада, як самостійна й незалежна  гілка державної влади, має свої ознаки, які розкривають її поняття, допомагають відокремити її від  інших гілок державної влади. До цих ознак належать:

1. судова влада здійснюється виключно спеціальними державними органами – судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається (ст. 124 Конституції України). Для здійснення судової влади закон наділяє суди усіма необхідними повноваженнями. Судові рішення є обов’язковими на всій території України;
2. судова влада в Україні належить судам, які складають єдину судову систему. Судова система, згідно з положеннями Конституції України та Закону України "Про судоустрій" представлена судами загальної юрисдикції та Конституційним Судом України. Судову владу можуть здійснювати тільки суди, що входять в судову систему України. Згідно зі ст. 2 Закону України "Про судоустрій" головними задачами усіх судів є захист гарантованих Конституцією України і законами прав та свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства та держави. Згідно зі ст. 18  Закону України "Про судоустрій", єдність системи судів загальної юрисдикції забезпечується єдиними засадами організації та діяльності судів, єдиним статусом суддів, обов’язковими для всіх судів правилами судочинства, забезпечення Верховним Судом України однакового застосування законів судами загальної юрисдикції, єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності суддів, фінансуванням судів виключно з Державного бюджету України, вирішенням питань внутрішньої діяльності суддів органами судійського самоврядування;
3. суди є правозастосовчими органами. Вирішення судом  справи означає, що суд застосовує норми матеріального права (кримінального, цивільного, адміністративного та ін.) до конкретного правовідношення, яке було предметом розгляду в судовому засіданні та виносить на їх основі мотивоване рішення (вирок).

     Судова  влада здійснюється на основі та в  чіткій відповідності з вимогами процесуального закону. Саме процесуальний  закон детально регламентує порядок  розгляду справ в суді, гарантує дотримання прав та законних інтересів  усіх учасників судового засідання. Участь представників народу в здійсненні правосуддя –важлива риса судової влади. У відповідності з положеннями, закріпленими в ст. 124 Конституції України та ст. 5 Закону України "Про судоустрій в Україні" народ безпосередньо приймає участь в здійсненні правосуддя через народних засідателів та присяжних. Владний характер повноважень суду – одна з обов’язкових ознак судової влади. Вимоги та розпорядження суддів при здійсненні ними своїх повноважень обов’язкові для усіх без винятку державних органів, організацій, інших юридичних осіб, громадян. Вироки, рішення, постанови суду є актами застосування норм права і повинні виконуватися на всій території України, є обов’язковими для усіх осіб, що приймають участь у судовому процесі. Виконання вимог суду і виконання його рішень забезпечується силою держави. В разі необхідності відповідні органи та посадові особи можуть застосовувати відповідні заходи для реалізації рішень та вимог суду. В державному механізмі функціонують спеціальні органи та посадові особи, в обов’язок яких входить виконання судових рішень: державні виконавці, кримінально – виконавчі інспекції Управління державного департаменту України з питань виконання покарань, органи міліції, адміністрація державних органів та установ, адміністрація підприємств, установ організацій.

     Під незалежністю судової влади слід розуміти те, що суди здійснюють свої функції  без втручання кого – не будь у свою діяльність. При здійсненні правосуддя вони не залежать від органів  законодавчої та виконавчої влади; від  інших органів, організацій, партій та рухів, посадових осіб; від позицій сторін в судовому процесі; від висновків органів досудового слідства і прокурора; від будь – яких інших осіб. Рішення суду не потребують якого – не будь подальшого ухвалення. Особливості виконання судом функцій вимагають, щоб суди формувались і працювали з дотриманням спеціальних правил – правил, які б гарантували якісне, компетентне виконання повноважень згідно з вимогами закону. У зв’язку з цим закон закріплює досить жорсткі вимоги, що стосуються кандидатів на заміщення посади судді і порядку створення судів.

     Специфіка суду як органу судової влади полягає  також у тому, що для його діяльності встановлені особливі правила, процедури, що жорстко регламентують діяльність усіх учасників судового засідання. Основна ціль цих процедур – забезпечити об’єктивний, повний, всебічний розгляд усіх обставин, які мають юридичне значення для конкретної справи, і забезпечити винесення законного, справедливого рішення. Що стосується встановлених для органів законодавчої чи виконавчої влади процедур, то вони не мають тієї детальності, всебічності, яка встановлена для судових процедур. Кожна з форм судочинства регламентована досить детально самостійними законодавчими актами – Законом "Про Конституційний Суд України", цивільно-процесуальним кодексом України, Кримінально – процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопорушення.

     Правосуддя  – це державна діяльність, яку проводить  суд шляхом розгляду й вирішення у судових засіданнях у особливій, установленій законом процесуальній формі, цивільних, кримінальних, господарських і адміністративних справ. Правосуддю відводиться головне місце у здійсненні правоохоронної діяльності, що пов’язано з тими завданнями, які покладає на правосуддя як основну форму реалізації судової влади держава.

     Правосуддю  притаманна низка ознак, що відрізняють  діяльність суду від правоохоронної діяльності.

     По  – перше, його здійснюють шляхом розгляду і вирішення у судових засіданнях цивільних справ щодо захисту прав і законних інтересів фізичних, юридичних осіб, держави; розгляду у судових засіданнях кримінальних справ і встановлення покарання до осіб, винних у вчиненні злочину, або виправдовування невинних; розв’язання господарських спорів, що виникають між учасниками господарських правовідносин.

     По  – друге, розгляд і вирішення  у судових засіданнях цивільних, кримінальних та інших справ ґрунтуються  на конституційних засадах.

     По  – третє, правосуддя здійснюють відповідно до законодавства України, на основі кодифікованих актів (ЦПК, КПК, ГПК), які докладно регламентують порядок, процесуальну форму судового розгляду й рішень, які виносить суд.

     По  – четверте, судові рішення ухвалюють  суди іменем України, вони обов’язкові  до виконання по всій території України. Рішення, що набрали законної сили у кожній конкретній справі є обов’язковими для всіх фізичних та юридичних осіб.

     Завданнями  кримінального судочинства є  охорона прав і законних інтересів  фізичних та юридичних осіб, які  беруть у ньому участь, а також швидке й повне розкриття злочинів, викриття винних і забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності й жоден невинний не був покараний (ст.2 КПК України). Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних  прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

2. Засоби судочинства в Україні

     Судочинство — встановлений законом або звичаєм порядок і форма вчинення судових дій у межах завдань судів у здійсненні правосуддя. Цей порядок, як правило, регулює порядок розгляду справ у суді, порядок знаходження істини по справі, розрахунок судових витрат. Основні засади судочинства в Україні - це сукупність принципів, що нормативно визначають сутність і зміст судочинства загалом та встановлюють особливості здійснення цивільного, господарського, адміністративного та кримінального судочинства в Україні