Шлюб та сімя

Автор: Браун Нільсон, 11 Ноября 2010 в 17:49, контрольная работа

Описание работы

В Конституції України (КУ) [2] в статті 51 відзначено: «Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов’язки у шлюбі та сім’ї. Батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов’язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.»
Відмітимо, що президент України, гарант Конституції приймає присягу на Островській Євангелії. Що це означає? Цим він хоче показати, що Основний закон держави, а також і всі інші закони, що коментують і пояснюють Конституцію, відповідає Закону Божому. На скільки ж дійсна ця відповідність? Розглянемо це детально

Работа содержит 1 файл

Цивільне право_for Oiega Gonchara.doc

— 101.50 Кб (Скачать)

ПРИВАТНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИЙ ТЕХНІКУМ ПРИ МІЖРЕГІОНАЛЬНІЙ  АКАДЕМІЇ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ» 
 
 
 

                                                №___________

                                                «____»_____________ 2010  р. 
 
 
 

КОНТРОЛЬНА  РОБОТА

з дисципліни

«Цивільне та сімейне право» 

на тему

«Шлюб та сім’я » 
 
 
 

                                                        

                                          Виконав студент

                                          групи  КзП 41

                                          Парусімов  Григорій Вікторович  
 
 
 
 
 

                                                  
 

            Перевірив                                    Оцінка ____________  

            Викладач ______________       Дата  ______________ 
 
 
 
 

Київ 2010 

 

 

Вступ

     Чи  задумувалися  Ви о принципах  справжньої сім’ї?  На цим питанням обов’язково задумують кожна людина.  Кожен мріє і уявляє її  як  щасливу і міцну. Але ж вона ніколи не може бути такою, якщо не побудована на справжній ЛЮБОВІ! Саме Слово-Боже - Біблія – визначає той критерій Сім’ї.

     «Любов  довготерпить, Любов милосердствує, Любов не заздрить, Любов не величається, Любов не надимається, Любов не поводиться нечемно, Любов не шукає тільки свого,Любов не рветься до гніву, Любов не думає лихого, Любов не радіє з неправди, але тішиться правдою, Любов усе зносить, Любов вірить у все, Любов сподівається всього, Любов усе терпить, Любов ніколи не перестає.»(1 Коринтян 13:4-8) [1]

     В Конституції України (КУ) [2] в статті 51  відзначено: «Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Кожен із подружжя  має рівні права і обов’язки у шлюбі та сім’ї. Батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов’язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.»

     Відмітимо, що президент України, гарант Конституції приймає  присягу на Островській  Євангелії. Що це означає? Цим він хоче показати, що Основний  закон держави, а також і всі інші закони, що коментують і пояснюють Конституцію, відповідає Закону Божому. На скільки ж дійсна ця відповідність?  Розглянемо це детально.

 

Шлюб та сім’я .

     Отже , Конституцією визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов’язки у шлюбі та сім’ї. На перший погляд тут все гаразд, але тут грубо порушена субординація відповідальності за сім’ю.  Подивимося в чому справа! Розглянемо ж як Бог створив людину. В Біблії написано: «І сказав Бог: Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують над морською рибою, і над птаством небесним, і над худобою, і над усією землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі. І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх. І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі!»(Буття 1:26-28)[1] Звідси видно, що  сім’я є союз двох особистостей протилежної статі, крім того як видно із Слів: «І сказав Бог: Нехай вода вироїть дрібні істоти, душу живу, і птаство, що літає над землею під небесною твердю. І створив Бог риби великі, і всяку душу живу плазуючу, що її вода вироїла за їх родом, і всяку пташину крилату за родом її. І Бог побачив, що добре воно. І поблагословив їх Бог, кажучи: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте воду в морях, а птаство нехай розмножується на землі! І був вечір, і був ранок, день п'ятий. І сказав Бог: Нехай видасть земля живу душу за родом її, худобу й плазуюче, і земну звірину за родом її. І сталося так. І вчинив Бог земну звірину за родом її, і худобу за родом її, і все земне плазуюче за родом його. І бачив Бог, що добре воно.»(Буття 1:20-25) [1], представників біологічного роду «Людина». Я вибачаюсь, що я змушений підкреслити це зараз, але це надзвичайно важливо і чому я це роблю, буде зрозуміло в процесі розгляду даної теми.

     Звернемося  до другого уривку з Писання де мова йде про створення людини і усього живого: «були скінчені небо й земля, і все воїнство їхнє. І скінчив Бог дня сьомого  працю Свою, яку Він чинив. І  Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив. І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив. Це ось походження неба й землі, коли створено їх, у дні, як Господь Бог створив небо та землю. І не було на землі жодної польової рослини, і жодна ярина польова не росла, бо на землю дощу Господь Бог не давав, і не було людини, щоб порати землю. І пара з землі підіймалась, і напувала всю землю. І створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, і стала людина живою душею. І насадив Господь Бог рай ув Едені на сході, і там осадив людину, що її Він створив. І зростив Господь Бог із землі кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне, і дерево життя посеред раю, і дерево Пізнання добра і зла. І річка з Едену виходить, щоб поїти рай. І звідти розділюється і стає чотирма початками. Імення одному Пішон, оточує він усю землю Хавіла, де є золото. А золото тієї землі добре; там бделій і камінь онікс. Ім'я ж другої річки Гіхон, вона оточує ввесь край Етіопії. А ім'я річки третьої Тигр, вона протікає на сході Ашшуру. А річка четверта вона Ефрат. І взяв Господь Бог людину, і в еденському раї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала. І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти. Але з дерева знання добра й зла не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш! І сказав Господь Бог: Не добре, щоб бути чоловіку самотнім. Створю йому поміч, подібну до нього. І вчинив Господь Бог із землі всю польову звірину, і все птаство небесне, і до Адама привів, щоб побачити, як він їх кликатиме. А все, як покличе Адам до них, до живої душі воно ймення йому. І назвав Адам імена всій худобі, і птаству небесному, і всій польовій звірині. Але Адамові помочі Він не знайшов, щоб подібна до нього була. І вчинив Господь Бог, що на Адама спав міцний сон, і заснув він. І Він узяв одне з ребер його, і тілом закрив його місце. І перетворив Господь Бог те ребро, що взяв із Адама, на жінку, і привів її до Адама. І промовив Адам: Оце тепер вона кість від костей моїх, і тіло від тіла мого. Вона чоловіковою буде зватися, бо взята вона з чоловіка. Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, і стануть вони одним тілом. І були вони нагі обоє, Адам та жінка його, і вони не соромились.»(Буття.2:5-25) На перший погляд здається, що історії створення описані в 1-й ті 2-й главах Буття протирічать одна одній, в питанні порядку створення людини і живого на землі чи справді це так? Згідно Буття 1  людина була створена за Образом в Подобою Божою на 6-й день, а рослини і тварини до того. А фрагмент Писання Буття 2: 7-25  відносяться до того часового періоду, що писаній у віршах  Буття 1: 26-27, описуючи ті  фізичні події, які відбувалися тоді. І створення тварин, птахів та інших істот , яких Бог приводив до Адама, це окремий акт творення, коли Бог творив по одній істоті, практичне завдання для навчання з метою тою, щоб Адам дав кожній із них ім’я і визначив для себе хто він є, визначив різницю між собою і іншими біологічними видами істот, свою особистість. Слова : «І назвав Адам імена всій худобі, і птаству небесному, і всій польовій звірині. Але Адамові помочі Він не знайшов, щоб подібна до нього була.»(Буття 2:20) [1] говорять про те, що  Адам справився з завданням, він визначив, що він не належить до жодного із тих видів істот, і далі відчував свою самотність. Тільки тоді Бог створив Єву із ребра Адама і він впізнав її, як тільки прокинувся…

     Другий  фрагмент Біблії вказує також про місце жінки у сім’ї як помічниці для чоловіка! Не вірно говорити про рівноправність чоловіка і жінки в сім¢і! В Біблії написано: «Хочу ж я, щоб ви знали, що всякому чоловікові голова Христос, а жінці голова чоловік, голова ж Христові Бог.”(1 Коринтян 11:3) [1], «Дружини, слухайтеся чоловіків своїх, як лицює то в Господі! Чоловіки, любіть дружин своїх, і не будьте суворі до них!» (Послання Апостола Павла до Колосян 3:18-19)[1], про те ж саме Говорить Апостол Петро у І-му Посланні 3: 1-7. Правильніше говорити про розподіл  обов’язків в сім’ї. Але є хибним надання так званим шлюбним договором, точніше 2-м пунктом статті 93  Сімейного кодексу України (СКУ)[4], права визначати обов’язки подружжя  як батьків. Обов’язок батьків щодо  виховання та піклування дітей має здійснюватися відповідно до соціальної ролі чоловіка як батька та забезпечувальника духовного та  матеріального добробуту сім’ї і дружини як матері та охорониі «тепла сімейного вогнища». Саме те що деформується  і викривляться ці ролі, а це ще підтримується на законодавчому рівні призводить до великих проблем!

     Стаття 3 СКУ [4] визначає, що 1. Сім’я є первинним осередком суспільства. 2. Сім’ю складають особи які спільно проживають, пов’язані спільним побутом , мають взаємні права та обов’язки. Подружжя вважається сімєю , коли дружина та чоловік у зв’язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних опричин не проживають спільно. Дитина належить до сім’ї своїх батьків і тоді коли спільно з ними не проживає . Права члена сім’ї має одинока особа.  4.  Сім’я створюється на підставі шлюбу кровного споріднення усиновлення а також інших підставах не заборонених законом і таких що не суперечать моральним  засадами суспільства.

     Згідно  статті 21 1. Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований  у державному органі  реєстрації  актів цивільного стану . 2.  Проживання  однією сім¢єю  жінки та чоловіка  без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов’язків подружжя . Релігійний  обряд шлюбу не є підставою для виникнення  у жінки та чоловіка прав та обов’язків подружжя, крім випадків, коли релігійний обряд шлюбу відбувся до створення або відновлення державних органів реєстрації  актів цивільного стану.

     Знову ж таки  ми бачимо деформую  Божого погляду на сім’ю  в розумі людей. Це знову ж таки проявляється  у зміні порядку слідування чоловічої та жіночої статі. Крім того спів життя двох осіб, тобто так званий громадянський шлюб»,  чоловічої та жіночої статі не можна вважати сім¢єю! З точки зору Творця це називається блудом чи прелюбодіянням! Написано в Святому Писанні: «Нехай буде в усіх чесний шлюб та ложе непорочне, а блудників та перелюбів судитиме Бог.» (Євреїв 13:4), «Це воля Божа ,- освячення ваше: щоб ви береглись від розпусти, щоб кожен із вас умів тримати начиння своє в святості, а не в пристрасній похоті.» (1 Солунян 4:3-5) «Щоб уникнути розпусти, нехай кожен муж має дружину свою, і кожна жінка хай має свого чоловіка.»(1 Коринтян 7:2),  «Вартість розпусної жінки - то буханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну...»(Приповісті Соломонові 6:26)[1]  Отже, з точки зору Бога поняття «подружжя» є ядром поняття «сім’я», тобто сім’я складається з подружжя та дітей, народжених у шлюбі, чи  усиновлених. Родина, або рід, є сукупність таких сімей , пов’язаних родинними зв’язками.

     Стаття 22 СКУ[4] визначає шлюбний вік як для жінки так чоловіка. Згідно статті 25 «Жінка та чоловік можуть одночасно перебувати в одному шлюбі . Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб припинення попередньому шлюбі.» Виходячи з вище сказаного та Слів: «Дружина законом прив'язана, поки живе чоловік її; коли ж чоловік її вмре, вона вільна виходити заміж, за кого захоче, аби тільки в Господі.»(1Коринтян 7:39)[1] , має не тільки бути змінений порядок слів «чоловік» та «жінка», ай другий пункт статті 25 має бути доповнений словами: «після смерті другого члена подружжя».

     Згідно  пункту 1 Статті 5 СКУ[4]  «держава охороняє сім’ю , дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення  сім’ї.» Це певним чином визначається відповідними статтями у законах інших галузей права. Згідно із пунктом 13 Постанови Кабінету міністрів України «Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів…» [9], якщо умови угод, укладених до шлюбу чоловіком і дружиною, не передбачають направлення їх до одного й того ж населеного пункту, місце їх роботи визначається за домовленістю між ними й замовниками, а в тому разі, коли вони не дійшли згоди, один з подружжя має право розірвати договір в односторонньому порядку [10]. У зв’язку з чим в Указі Президента України “Про заходи щодо забезпечення працевлаштування молоді ” від 6 жовтня 1999 р.[11] зазначено: “Щорічно Забезпечити працевлаштування випускників з числа студентських подружжів за направленням у межах одного населеного пункту. ” Ця обставина відповідає Слову Божому захищаючи цілісність сім’ї, зокрема Словам Ісуcа Христа записаним в Євангеліях від Матвія у 10: 4-6 і Марка у 10: 6-9, де Він, нагадуючи людям про те, як і якими створив їх Бог, говорить також «Що Бог спарував ,- людина нехай не розлучає!»[1]

     Конвенція про рівне ставлення й рівні  можливості для трудящих чоловіків  і жінок: трудящі із сімейними обов'язками N 156 [5], ратифікована Законом N 1196-XIV від 22 жовтня 1999 року, а також відповідні Рекомендації до неї [6], стоїть на сторожі сім’ї, будучи покликаною забезпечити можливості кожним із членів подружжя, як чоловікові так і дружині, органічно поєднувати виконувати зобов’язань по відношенню до дітей та інших членів родини, які потребують піклування, що відображено у статтях 179-183 Кодексу законів про працю (КЗпПУ) [7] та статтях 55, 75, 77, 84, 90, 150, 172, 180, 199 і 202-206 СКУ [4], та здійснювати професійну трудову діяльність без будь-яких форм дискримінації в цьому відношенні іншого члена подружжя. Але теза: «(члени конвенції) усвідомлюють, що для досягнення повної рівності чоловіків і жінок необхідно змінити традиційну роль як чоловіків, так і жінок у суспільстві й у сім'ї « із 14-го пункту преамбули Конвенції Організації Об'єднаних Націй 1979 року про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, на яку посилається ця Конвенція, є тією бомбою, що руйнує ті основи сім’ї, що були закладені Господом при створенні людини, результати вибуху якої вже видимі у світі, зокрема, у Європі та Америці, і вже запах диму від її фітілю вже чутний в Україні, ось-ось вибухне... Господи, помилуй Україну! Мабуть мало хто розуміє що стоїть за цією тезою і наскільки це небезпечно зважаючи на частину 2 статті 13 СКУ[4], де записано: «якщо в міжнародному договорі України, укладеному в установленому порядку містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом сімейного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України», яка може звести нанівець статтю 26, якою регулюється питання того, які особи можуть перебувати в шлюбі! В Біблії написано: «Правда бо Божа з'являється в ній з віри в віру, як написано: А праведний житиме вірою. Бо гнів Божий з'являється з неба на всяку безбожність і неправду людей, що правду гамують неправдою, тому, що те, що можна знати про Бога, явне для них, бо їм Бог об'явив. Бо Його невидиме від створення світу, власне Його вічна сила й Божество, думанням про твори стає видиме. Так що нема їм виправдання, бо, пізнавши Бога, не прославляли Його, як Бога, і не дякували, але знікчемніли своїми думками, і запаморочилось нерозумне їхнє серце. Називаючи себе мудрими, вони потуманіли, і славу нетлінного Бога змінили на подобу образа тлінної людини, і птахів, і чотириногих, і гадів. Тому то й видав їх Бог у пожадливостях їхніх сердець на нечистість, щоб вони самі знеславляли тіла свої. Вони Божу правду замінили на неправду, і честь віддавали, і служили створінню більш, як Творцеві, що благословенний навіки, амінь. Через це Бог їх видав на пожадливість ганебну, бо їхні жінки замінили природне єднання на протиприродне. Так само й чоловіки, позоставивши природне єднання з жіночою статтю, розпалилися своєю пожадливістю один до одного, і чоловіки з чоловіками сором чинили. І вони прийняли в собі відплату, відповідну їхньому блудові. А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізнанні, видав їх Бог на розум перевернений, щоб чинили непристойне. Вони повні всякої неправди, лукавства, зажерливості, злоби, повні заздрости, убивства, суперечки, омани, лихих звичаїв, обмовники, наклепники, богоненавидники, напасники, чваньки, пишні, винахідники зла, неслухняні батькам, нерозумні, зрадники, нелюбовні, немилостиві. Вони знають присуд Божий, що ті, хто чинить таке, варті смерті, а проте не тільки самі чинять, але й хвалять тих, хто робить таке.»(Римлянам .1:17-32) Спробуємо пояснити ще деякі моменти. Вся причина, в тому, что люди, «Пізнавши Бога не прославляли Його, як Бога і не дякували». Це може трапитися в результаті як особистого відстпництва людини, коли результати, так би  мовити, "не заставляють себе долго чекати, а також відступництва пращурів. Тут "працюють" три перші Заповеді, які Бог давав ще Мойсею: «Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю з дому рабства. Хай не буде тобі інших богів передо Мною! Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею. Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене, і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх заповідей. Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто призиватиме Його Ймення надаремно.»(Вихід 20:2-7). (Повторення Закону 5: 6-11) Це відбувається не тому, що Бог злий, як може здаватися на перший погляд. Просто відступаючи від Господа, людина дає місце дияволу в своєму житті, який скривлює все чудове в людині. Відповідно, люди перестають слідувати постанові Бога: «Привчай юнака до дороги його, і він, як постаріється, не уступиться з неї!»(Приповісти Соломона 22: 6) Перестають вчити дітей любити Бога та виконувати Його Заповіді, що проявляється в існуванні статті 9 Закону України «Про освіту», яка каже: «Навчальні заклади в Україні незалежно від форм власності відокремлені від церкви (релігійних організацій), мають світський характер, крім навчальних закладів, заснованих релігійними організаціями.»[8]! Але 11 Бо Я знаю ті думки, які думаю про вас, говорить Господь, думки спокою, а не на зло, щоб дати вам будучність та надію.»(Єремії 29:11) так як «Бог є Любов!»(1 Івана 4:8) [1] Все надзвичайно важливо!  Написано в Біблії «А з чоловіком не будеш лежати як з жінкою, гидота воно! І з жодною худобиною не зляжешся, щоб не стати нею нечистим. І жінка не стане перед худобиною на злягання, це паскудство! Не занечищуйтеся тим усім, бо всім тим занечищені ті люди, яких Я виганяю перед вами.»(Левіт18:22-24), «Ніхто не візьме жінки свого батька, і не відкриє подолка одежі батька свого. Не ввійде на збори Господні ранений розчавленням ятер та з відрізаним членом. Неправоложний не ввійде на Збори Господні, також десяте покоління його не ввійде на Збори Господні.»(Повторення Закону 23:1-3), «І не ввійде до нього [Божого Царства, Раю,Нового Єрусалиму] ніщо нечисте, ані той, хто чинить гидоту й неправду, але тільки ті, хто записаний у книзі життя Агнця.»(Об’явлення 21:27) «Хіба ви не знаєте, що неправедні не успадкують Божого Царства? Не обманюйте себе: ні розпусники, ні ідоляни, ні перелюбники, ні блудодійники, ні мужоложники, ні злодії, ні користолюбці, ні п'яниці, ні злоріки, ні хижаки Царства Божого не успадкують вони!»(1Коринтян6:9,10) Але як би то ні було, б у кожного є можливість розірвати це прокляття. По Істині: «Бо кожен, хто покличе Господнє Ім'я, буде Спасений.(Римлянам 10:13)  І радісно свідкує Апостол Павло, звертаючись до Церкви в Коринфі: «І такими були дехто з вас, але ви обмились, але освятились, але виправдались Іменем Господа Ісуса Христа й Духом нашого Бога.»(1Коринтян 6:11) Отже: «Коли Син отже зробить вас вільними, то справді ви будете вільні.»( Євангеліє від Iвана 8:36)[1]

     Пункти 5 і 6 статті 281 Цивільного кодексу України (ЦКУ)[3], суперечать пунктам 1 і 2 статті 5 СКУ[4], порушуючи право на життя ненародженої дитини, що визначається КУ[2], а головне Слову Божому, що каже: «Ще поки вформував в утробі матерній, Я пізнав був тебе, і ще поки ти вийшов із нутра, тебе посвятив…»(Книга Єремії 1:5)[1] і 3повіді «Не вбивай!»(Книга Вихід 20: 13, Повторення Закону 5: 17) [1]

 

Висновки

     Таким чином , сімейне законодавство в  Україні регулюється багатьма законами, головним із яких є СКУ. Він містить  чи мало позитивних моментів, намагаючись  врегулювати , зокрема, питання шлюбу  і сімї, виховання дітей та  турботи про пристарілих батьків, та опікунства і усиновлення. Другим  документом, на який спирається закон є ЦКУ.

     Жодна галузь права не може бути абсолютно  відокремленою від інших так  само як і кожна окрема сфера життя  людини не може бути відокремленою  від інших і кожна з яких впливає одна на одну. Істинною є поговірка в народі: “ложка дьогтю робить непридатною до їжі діжу меду ”, Біблійний еквівалент якої говорить: “Трохи розчини квасить все тісто ”(Послання Апостола Павла до Галатів 5:9)[1] ! Так в трудовому законодавстві є багато законів які захищають сім’ю. Але теза: “(члени конвенції) усвідомлюють, що для досягнення повної рівності чоловіків і жінок необхідно змінити традиційну роль як чоловіків, так і жінок у суспільстві й у сім'ї “ разом із пунктом 2 статті 13 СКУ[4] ставить під удар взагалі існування поняття «шлюбу» та «подружжя»  

     Основною  причиною  такого положення є  нерозуміння ролі священика в  суспільстві, та не усвідомлення свого  призначення самими церковнослужителями. Це видно зокрема в трудовому законодавстві. Згідно якого однією з форм реалізації права людини на працю є «трудовий договір».

     Стороною  трудового договору можуть бути громадські організації. Релігійна організація  має право приймати на роботу громадян, умови праці встановлюються за угодою між релігійною організацією і працівником і визначаються трудовим договором, який укладається в письмовій формі й підлягає обов’язковій реєстрації. У такому ж порядку реєструються умови праці священнослужителів, церковнослужителів та осіб, які працюють в релігійних організаціях на виборних посадах. На громадян, які працюють в релігійних організаціях за трудовим договором, поширюється трудове законодавство, соціальне страхування і забезпечення нарівні з працівниками державних і громадських підприємств, установ, організацій у відповідності з статтями 25, 26, і 27 Закону України “Про свободу совісті і релігійні організації ” від 23 квітня 1991р. [12, с. 109] Саме право релігійних організацій на найм працівників виплаває з права їх бути засновниками підприємств, які забезпечують їх життєдіяльність у відповідності із статтею 112 Господарського кодексу України (ГКУ) [13].

Информация о работе Шлюб та сімя