Професійний відбір

професійний відбір - виявляє  придатність людини до конкретного  виду праці. Цей елемент професійної  орієнтації використовується при прийомі  на роботу і виявляє придатність  людини до конкретного виду праці. Але  школярам важливо знати про це, щоб цілеспрямовано формувати у  собі якості, необхідні для роботи за обраною спеціальністю.

V. Професійний відбір (підбір)

1Розробка методик відбору по професіях.

2Виявлення у претендентів на роботу протипоказань до професії.

3.Відбір учнів для навчання на відділеннях допрофесійної підготовки ПТНЗ, у НВК відповідно до профілів.

Головним завданням професійного відбору є науково-обгрунтоване визначення професійної придатності кожного підлітка до конкретного виду трудової діяльності з урахуванням його здатностей, похилостей і потреб виробництва. Завершується робота з організації професійної орієнтації розробкою й здійсненням комплексу заходів щодо виробничої й соціальної адаптації працПрофесійний відбір і адаптація

 

 Завданням професійного  відбору є визначення придатності  людини до виконання того чи  іншого виду роботи. Під професійним  відбором розуміють процес вибору  з групи кандидатів на певну  посаду тих, від кого можна  чекати успішного освоєння і  наступного ефективного виконання  функцій. Професійно придатними  вважаються особи, які успішно  оволодівають професією в процесі  навчання, вдосконалюються в цій  діяльності, а в сприятливих умовах  вдосконалюють саму професію.

 Розрізняють два типи  професійної придатності: абсолютну  і відносну.

 Абсолютна придатність  необхідна для тих професій, успішне  оволодіння якими і виконання  роботи залежать від властивостей  нервової системи і якостей  людини. Невідповідність їх вимогам  роботи може призвести до зривів, помилок, аварій.

 Категоричні оцінки  можуть бути застосовані відносно  таких психофізіологічних характеристик  людини, як сенсомоторика, розпізнавання кольорів, швидкість переключення і широта розподілу уваги, оперативна пам’ять, швидкість реакції, сила м’язів, витривалість і т.ін.

 Відносно таких якостей,  як рівень освіти, спеціальної  підготовки, наявність навичок і  умінь, слід виходити з можливостей  їх розвитку і вдосконалення  як в процесі навчання, так  і в процесі праці. 

 Відносна професійна  придатність застосовується при  виборі професій масового типу, які не ставлять жорстких вимог  до властивостей особистості.  Невідповідність або недостатній  розвиток одних якостей може  компенсуватися розвитком інших. 

 Виключне значення  профвідбір має для професій, які вимагають абсолютної професійної  придатності. З цією метою вивчаються  професії, для яких необхідний  такий відбір, а потім здійснюється  сама процедура відбору, тобто  виявляється відповідність певних  якостей працівника вимогам і  особливостям професії.

 Для професій, які ставлять  підвищені або особливо високі  вимоги до окремих психофізіологічних  властивостей, встановлюється так  званий прохідний бал — ознаку  професійної придатності або  непридатності. 

 Психологічна професійна  непридатність може бути обумовлена  не тільки недостатністю тих  чи інших здібностей, а й наявністю  в структурі особистості негативних  для даної трудової діяльності  рис (наприклад, емоційно-моторна  нестійкість, розсіяна увага,  схильність до невиправданого  ризику тощо).

 Розрізняють два типи  профвідбору: 

 ● за здібностями  і схильністю для направлення  на попереднє професійне навчання;

 ● за наявною готовністю  до виконання функцій по тій  чи іншій професії.

 Основою для професійного  відбору є конкретні нормативні  характеристики професії: соціальні,  операціональні, організаційні.

 Профвідбір здійснюється  в декілька етапів:

 ● попередній етап, на якому проводиться відбір  за медичними показниками, станом  здоров’я;

 ● етап психодіагностичного обстеження з використанням різних комплексів тестів, моделюванням трудових процесів і ситуацій, реєстрацією показників функціонального стану і ефективності роботи;

 ● етап прогнозування  успішності оволодіння професією  та ефективної діяльності на  основі оцінки психофізіологічних  характеристик відповідно до  вимог професії і врахування  можливості компенсації деяких  недостатньо розвинутих якостей  за рахунок високого розвитку  інших.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Автор відзначає, що “професійна  придатність визначається сукупністю індивідуальних властивостей людини, що впливають на успішність засвоєння  будь-якої трудової діяльності й ефективність її виконання”.

 Сутність категорії  професійної придатності полягає  в тому, що вона відображає:

1) вибір роду діяльності (професії), що якомога повніше  відповідає прихильностям і здібностям  конкретної людини;

2) задоволення інтересу  до обраної професії й задоволеність  процесом і результатом конкретної  діяльності;

3) міру оцінки здатності  й готовності до діяльності, ефективності, надійності, безпеки виконання професійних  функцій, індивідуальну міру результативності  діяльності;

4) прояв соціального (професійного) самовизначення особистості, її  самоствердження, самовдосконалення  в процесі діяльності;

5) розвиток “Я-концепції”, становлення образу “Я-професіонал”  й намагання досягти еталонної  моделі професіонала.

 Внаслідок різних індивідуальних  особливостей інтелекту, здатності  переносити навантаження і т.ін., придатність людей до певного виду діяльності різна. В цілому успішність професійної діяльності забезпечується лише тоді, коли здібності й якості спеціаліста відповідають вимогам, що пред’являються різними видами діяльності.

для вирішення проблеми професійної  надійності спеціаліста потрібно залучати інформацію про ступінь вираження  важливих для даних професій особливостей особистості, до яких дослідник відносить: анатомо-фізіологічні фактори (успадковані  якості нервової системи — сила, рухомість, врівноваженість; успадковані  властивості щодо аналізу і т.ін.); психомоторні й інтелектуальні фактори (точність координації рухів, ступінь кінестатичного почуття, просторове уявлення, логічне мислення, розуміння техніки і т.ін.); властивості характеру (наприклад, усвідомлення відповідальності, відчуття обов’язку, цілеспрямованість і т.ін.).

Професійна придатність  є результатом професійного самовизначення в процесі навчання і освоєння професії, а також професійної  спрямованості особистості. Професійна спрямованість характеризується установкою особистості на розвиток якостей, необхідних для успішної праці з обраної  професії. Ставлення людини до професії виявляється в її професійних  інтересах, під якими розуміють  активну пізнавальну діяльність людини в зв’язку в професією. Формування професійних інтересів  базується на глибоких всебічних  знаннях щодо характеру, змісту і  організації діяльності та позитивному  ставленні до праці.

 Отже, професійна придатність  являє собою сукупність якостей  людини, необхідних для виконання  певного виду професійної діяльності. З боку формування таких якостей  всі професії розподіляють на  два типи. До професій першого  типу відносять ті, для яких  професійні якості може здобути  людина з особливими індивідуальними  рисами, а до професій другого  типу, — ті, для яких з професійними  вимогами може впоратися будь-яка  людина.