Нотаріат в Україні

Міністерство  освіти, науки, молоді та спорту України

Тернопільський  національний економічний університет

Юридичний факультет

 

 

Кафедра правового  регулювання економіки та правознавства

 

 

 

КОМПЛЕКСНЕ  ПРАКТИЧНЕ ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

З КУРСУ 

Нотаріат в  Україні

 

 

 

 

 

 

Студента групи ПРГс-51

Кашицького  М. П.

__________________________

(підпис)

 

Перевірив:

Викл. Гуменний Р. В.

 

__________________________

(підпис)

 

Оцінка:___________________

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕРНОПІЛЬ – 2013

Актуальність  теми полягає, в тому що, зростає розвиток державності, і збільшується кількість приватної власності, і збільшилась кількість угод, які потребують посвідчення,оскільки від якості роботи державних нотаріальних контор залежить правильне функціювання цивільного обороту.

Мета статті поляга в тому щоб висвітлити основні особливості діяльності держаних нотаріальних контор і висвітлити умови оплати вчинення ними нотаріальних дій.

З мети статті випливають наступні завдання:

- проаналізувати чинне  законодавство України щодо правового  регулювання діяльності державних нотаріальних контор;

- визначити правовий  статус державних нотаріальних  контор;

- визначити умови умови  оплати нотаріальних дій державними  нотаріальними конторами.

Проблема статті. Безумовно, проблема єдиного нотаріату є наразі вкрай актуальною, оскільки світовий досвід країн класичної моделі нотаріату вже досить давно визнаввільний нотаріат більш ефективною формою здійснення нотаріальних функцій.

Об'єктом статті виступають нормативно - правові акти, а також наукова література.

Проблематику удосконалення та реформування чинного законодавства про нотаріат розглядали такі науковці: С. Я. Фурса, В. В. Комаров, В. В. Баранкова, В. В. Лосєв та інші.[1, c. 219]

Утворення єдиного нотаріату  мало б стати важливим кроком на шляху вдосконалення українського нотаріату, але скасування державного нотаріату має базуватися на попередньому вирішенні низкипроблем, які наразі не знаходять свого розв’язання

Сьогодні правову основу організації нотаріальної діяльності державнихнотаріусів (нотаріусів державних нотаріальних контор та державних нотаріальних архівів) в Україні становлять такі нормативно-правові акти:Закон України «Про нотаріат», Постанова Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці працівників державних нотаріальних контор та державних нотаріальних архівів», Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату», Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження складу Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України», Програма стажування громадян України в державних нотаріальних конторах або у приватних нотаріусів, Порядок допуску до складання кваліфікаційного іспиту осіб, які пройшли стажування в державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса, та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, Порядок підвищення кваліфікації нотаріусів, консультантів державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, помічників приватних нотаріусів, Порядок видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та інші.[2. c.406]

Огляд зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що ними встановлені основні засади професії державного нотаріуса, порядок доступу до професії (стажування, складання кваліфікаційного іспиту, отримання свідоцтва про право на зайняттянотаріальною діяльністю), підвищення кваліфікації, оплати праці та інші організаційні питання державного нотаріату. Окрім того, законодавцем видано низку нормативно-правових актів, які регулюють саме нотаріальну діяльність, тобто процесуальні дії нотаріусів щодо реалізації покладених на них законодавством повноважень

Органами, які здійснюють більшість нотаріальних дій, є державні нотаріальні контори, що утворюються  в містах і великих населених  пунктах.

Державні нотаріальні   контори   створюються  і  ліквідуються Міністерством юстиції України. [3,c.1092]

 Штати державних  нотаріальних контор  затверджуються  Головним управлінням  юстиції   Міністерства  юстиції  України   в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві   та   Севастополі   в   межах  встановленої  для  державних нотаріальних контор штатної чисельності і фонду заробітної плати.[1, c. 221]

 Державна нотаріальна  контора   є   юридичною   особою,   яка створюється  та  реєструється  у  встановленому  законом  порядку.

Очолює державну нотаріальну контору  завідуючий, який призначається із   числа  осіб,  які  мають  свідоцтво  про  право  на  зайняття нотаріальною діяльністю.

Призначення на  посаду  державного  нотаріуса  і  завідуючого державною нотаріальною конторою та звільнення з посади провадиться Головним  управлінням  юстиції  Міністерства  юстиції  України   в Автономній  Республіці  Крим,  головними  управліннями  юстиції  в областях, містах Києві та Севастополі.[4, c.34]

Керівництво державними   нотаріальними   конторами   здійснює Міністерство  юстиції  України  через  Головне  управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно  до  Закону України "Про нотаріат",  Цивільного та Сімейного   
кодексів України нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії:

     1) посвідчують  правочини  (договори,  заповіти,  довіреності  
тощо);

     2) вживають  заходів щодо охорони спадкового  майна;

     3) видають  свідоцтва про право на спадщину;

     4) видають   свідоцтва  про  право   власності  на   частку   в  
спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя;

     5) видають  свідоцтва про придбання майна  з  прилюдних  торгів  
(аукціонів);

     6) видають  свідоцтва про придбання майна  з  прилюдних  торгів  
(аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися;

     7) провадять опис майна фізичної особи,  яка визнана безвісно  
відсутньою або місце перебування якої невідоме;

     8) видають  дублікати нотаріальних документів, що зберігаються  
у справах нотаріуса;

     9) накладають  та знімають заборону щодо  відчуження нерухомого  
майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що  
підлягають державній реєстрації;

     10) засвідчують   вірність  копій  (фотокопій)  документів  і  
виписок з них;

     11) засвідчують  справжність підпису на документах;

     12) засвідчують вірність перекладу документів з  однієї  мови  
на іншу;

     13) посвідчують   факт,  що  фізична  чи  юридична   особа   є  
виконавцем заповіту;

     14) посвідчують  факт, що фізична особа є живою;

     15) посвідчують   факт  перебування  фізичної  особи в певному  
місці;

     16) посвідчують  час пред'явлення документів;

     17) передають  заяви фізичних та юридичних  осіб іншим фізичним  
та юридичним особам;

     18) приймають  у депозит грошові суми та  цінні папери;

     19) вчиняють  виконавчі написи;

     20) вчиняють  протести векселів;

     21) вчиняють  морські протести;

     22) приймають  на зберігання документи.

     На нотаріусів  може бути покладено вчинення  інших нотаріальних  
дій згідно із законом.[3,c.1092]

Державні  нотаріуси  в  державних  нотаріальних  архівах видають  дублікати  і  засвідчують  вірність  копій  і  виписок  з документів, які зберігаються в справах цих архівів.

Державні нотаріуси  державних нотаріальних архівів  вправі  
видавати  виписки  з реєстрів для реєстрації нотаріальних дій,  що  
зберігаються в архіві,  в порядку,  установленому пунктом  7  цієї  
Інструкції.[2, c. 411]

     Виписки  з  реєстрів  для  реєстрації  нотаріальних  дій  щодо  
заповітів видаються тільки після смерті заповідача.

 За вчинення нотаріальних дій  державні  нотаріуси  справляють державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством.

Так, встановлено, що розмір плати, яка справляється за вчинення нотаріальних дій приватними нотаріусами, не може бути меншим від розміру ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами за аналогічні нотаріальні дії. Що стосується режиму оплати вчинення нотаріальних дій іншими особами (посадовими особами місцевого самоврядування, Збройних сил України, установ виконання покарань), то він у Законі України «Про нотаріат» не визначений.[5, c.155]

 За надання державними  нотаріусами додаткових послуг  правового характеру, які не  пов'язані із вчинюваними нотаріальними  діями,  а також технічного  характеру справляється окрема  плата  у  розмірах, що   встановлюються   Головним  управлінням  юстиції  Міністерства юстиції   України   в   Автономній   Республіці   Крим,  головними управліннями  юстиції  в  областях,  містах  Києві та Севастополі.

Державні  нотаріальні  контори   утримуються    за    рахунок державного бюджету.

  Шкода, заподіяна  особі внаслідок незаконних або  недбалих  дій державного нотаріуса,  відшкодовується  в  порядку,  передбаченому законодавством України. 

Державний нотаріус  має  печатку  із  зображенням  Державного герба України,  найменуванням  державної  нотаріальної  контори  і відповідним номером.

Висновки. Аналізуючи все вище наведене можна зазначити про те, що із проведенням реформ в Україні державні нотаріальні контори можуть втратити свій попередній авторитет, адже багато нотаріальних дій, які могли здійснювати виключно державні нотаріальні контори, можуть здійснювати приватні нотаріуси. І на мою думку, поновлення попереднього статусу нотаріальним конторам не потрібне, адже в розвинутих країнах світу вже давно всі нотаріальні дії можуть вчинюватися приватними нотаріусами, і це є набагато зручніше.

Список використаних джерел:

1. Л. Данюк Нотаріально - правові відносини: сутність, історія формування, перспективи розвитку// Право України. - № 3. - 2010.- с. 218 - 224.

2. О. К. Висєканцев Законодавство України про нотаріат: перспективи розвитку// Публічне право. - № 3(7). - 2012. - с. 405-411.

3. В. Г. Шишленко Щодо реформування нотаріату в Україні// Форум право. - № 1. - 2012. - с. 1091 - 1099.

4. Н. В. Ільєва Основні  напрямки розвитку правового регулювання нотаріальної діяльності в Україні// Юрист України. - № 3 (16). - 2011.- с. 27 - 31.

5. Н. В. Ільєва Щодо  визначення правового статусу  нотаріату в Україні// Форум права. - № 3 - 2010. - с. 152 - 156.