Фізичні особи-підприємці як суб’єкти підприємницької діяльності

Автор: Пользователь скрыл имя, 02 Апреля 2013 в 15:44, лекция

Описание работы

Здійснення підприємницької діяльності фізичними особами без створення юридичної особи є найпростішою формою підприємництва, що здійснюється від свого імені, на свій ризик громадянами, які відповідають всім майном, що належить їм на праві приватної власності, за своїми зобов’язаннями у сфері підприємництва (за винятком майна, на яке відповідно до закону не може бути звернене стягнення). Вимоги кредиторів фізичної особи-суб’єкта підприємництва задовольняються за рахунок належного їй майна, на яке може бути звернене стягнення. На відміну від інших форм підприємництва дана форма не припускає створення юридичної особи, об’єднання майна і внесків осіб, а ґрунтується на приватному господарюванні.

Работа содержит 1 файл

лекция.docx

— 38.41 Кб (Скачать)

Тема № 3. Фізичні  особи-підприємці як суб’єкти підприємницької діяльності 
3.1. Ознаки фізичних осіб-підприємців як суб’єктів підприємницької діяльності

 

Регулюванню діяльності фізичної особи-підприємця присвячена глава 5 ЦК України, яка має назву «Фізична особа-підприємець» та глава 13 ГК України  «Громадянин як суб’єкт господарювання. Особливості статусу інших суб’єктів  господарювання».

Здійснення підприємницької  діяльності фізичними особами без  створення юридичної особи є  найпростішою формою підприємництва, що здійснюється від свого імені, на свій ризик громадянами, які відповідають всім майном, що належить їм на праві  приватної власності, за своїми зобов’язаннями у сфері підприємництва (за винятком майна, на яке відповідно до закону не може бути звернене стягнення). Вимоги кредиторів фізичної особи-суб’єкта підприємництва задовольняються за рахунок належного  їй майна, на яке може бути звернене стягнення. На відміну від інших  форм підприємництва дана форма не припускає створення юридичної  особи, об’єднання майна і внесків  осіб, а ґрунтується на приватному господарюванні.

Перевагою даної організаційно-правової форми є:

  • можливість реєстрації підприємництва не тільки за основним, але і за тимчасовим місцем проживання громадянина;
  • можливість поєднання такої діяльності з іншими не забороненими чинним законодавством видами діяльності;
  • самостійне прийняття рішень щодо управління майном, виділеним для заняття підприємницькою діяльністю;
  • відсутність імперативів щодо формування тих чи інших майнових фондів;
  • можливість легкого вилучення прибутку та незв’язаність такого вилучення з формальностями;
  • спрощений перелік необхідної документації та порядок її ведення;
  • можливість тимчасового призупинення обраної діяльності та наступного поновлення у вигідний для себе час;
  • спрощений (у порівнянні з юридичними особами) порядок повного припинення підприємництва;
  • мінімальний розмір грошових витрат громадянина при необхідності оплати реєстраційного збору, при одержанні ліцензій і деяких інших;
  • спрощений порядок бухгалтерського обліку та звітності, в тому числі податкової;
  • спрощений порядок оподаткування;
  • можливість більш легко пристосовуватись до змін тенденцій на ринку – попиту на ті чи інші товари;
  • немає жорсткої залежності від механізму ціноутворення, характерного для комерційних структур.

Недоліками підприємництва без утворення юридичної особи  є:

– обов’язок фізичної особи відповідати по зобов’язаннях, що виникли у процесі його діяльності як підприємця, усім своїм майном. При цьому межі такої майнової відповідальності поширюються, як правило, на все майно, що належить громадянину на праві приватної власності. Зазначена обставина обумовлює високий ступінь майнового та інших ризиків даної організаційно-правової форми;

– законодавчі обмеження стосовно предмета передбачуваної підприємницької діяльності (деякі з них можливо здійснювати тільки шляхом утворення юридичної особи, причому певних організаційно-правових форм;

– обмеження, обумовлені нездатністю громадянина здійснювати максимально широкий спектр бажаних видів діяльності, наявністю професійних, освітніх і матеріальних можливостей підприємця.

 

3.2. Вимоги до  фізичної особи, що має намір  стати підприємцем

 

Обов’язковою вимогою  для індивідуальних підприємців  є державна реєстрація. Внаслідок  цього вони набувають статусу  суб’єктів підприємництва. Якщо громадянин не пройшов реєстрацію, хоча фактично займається підприємницькою діяльністю, він не набуває вказаного статусу. Закон пов’язує виникнення останнього не з фактичним заняттям підприємництвом, а з державною реєстрацією  як суб’єкта підприємництва.

Статтею 50 ЦК України передбачено, що право на здійснення підприємницької  діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Отже, не можуть бути такими суб’єктами особи, визнані  у встановленому порядку недієздатними  або обмежено дієздатними. Це зумовлено  необхідністю вчинення юридично значимих дій та можливістю нести відповідальність у передбачених законом чи договором  випадках. Правоздатність всякого суб’єкта права може бути загальною та спеціальною. Загальна правоздатність є передумовою для здійснення будь-яких видів діяльності та набуття будь-яких не заборонених законом прав. Спеціальна правоздатність дає можливість здійснювати лише такі види діяльності, які відповідають предмету діяльності даного конкретного суб’єкта.

Для реалізації права  на підприємницьку діяльність слід дотримуватися  встановлених законом обмежень:

– пов’язаних із монополією держави на ту чи іншу діяльність;

– пов’язаних із спеціальними вимогами щодо суб’єкта;

– пов’язаних із спеціальним правовим статусом особи (не допускається заняття підприємницькою діяльністю наступних категорій громадян: військовослужбовців, службових осіб органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, господарського суду, державного нотаріату, а також органів державної влади і управління, які покликані здійснювати контроль за діяльністю підприємств. Ці положення закріплено спеціальним законодавством України, що регулює той чи інший напрям діяльності державних органів та їх посадових осіб: Закони України «Про державну службу», «Про міліцію», «Про прокуратуру» та ін.);

– пов’язаних із часовими обмеженнями судом, як спеціальної міри захисту суспільства від рецидиву скоєння обмеженими у цьому праві особами правопорушень (особи, яким суд заборонив займатись певною діяльністю, не можуть бути зареєстровані як підприємці з правом здійснення такого виду діяльності, стосовно якого і встановлена заборона до закінчення строку, винесеного вироком суду. Таке обмеження не може бути більше 5 років. Обмеження виду діяльності, що прямо вказана вироком суду, не забороняє займатись іншим видом діяльності).

Визначальним для виникнення підприємницької правосуб’єктності  є суб’єктивний намір займатись  підприємництвом та реальні дії, що направлені на реалізацію підприємницької  правоздатності (чи по усуненню причин, що стають на перешкоді для цього) в активній чи пасивній поведінці. До активних дій відноситься добровільне залишення особою державної служби та статусу державного службовця, клопотання про дострокове погашення судимості, мобілізація свого майна, розробка бізнес плану. До пасивних – вичікування перебігу встановлених судом чи законом строків, заборони чи обмеження на зайняття підприємництвом.

 
3.3. Документи, що  подаються для реєстрації фізичних  осіб як суб’єктів підприємницької  діяльності

Стаття 42. Документи, що подаються для проведення державної 
реєстрації фізичної особи, яка має намір стати 
підприємцем 
      

1. Для проведення державної  реєстрації фізична особа, яка  має намір стати підприємцем  та має реєстраційний номер  облікової картки платника податків, або уповноважена нею особа  (далі - заявник) повинна подати  особисто (надіслати поштовим відправленням  з описом вкладення або в  разі подання електронних документів  подати опис, що містить відомості  про надіслані електронні документи,  в електронній формі) або через  уповноважену особу державному  реєстратору за місцем проживання такі документи:  
      

заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця; 
      

копію документа, що засвідчує  реєстрацію у Державному реєстрі  фізичних осіб - платників податків;  
      

документ, що підтверджує  внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця; 
      

нотаріально посвідчену письмову згоду батьків (усиновлювачів) або піклувальника, або органу опіки та піклування, якщо заявником є фізична особа, яка досягла шістнадцяти років і має бажання займатися підприємницькою діяльністю.  
      

У разі подання електронних  документів нотаріально посвідчена письмова згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника, або органу опіки та піклування, якщо заявником є фізична особа, яка досягла шістнадцяти років і має бажання провадити підприємницьку діяльність, надсилається державному реєстратору поштовим відправленням. При цьому державному реєстратору електронним документом надсилаються відомості про реквізити поштового відправлення та подається опис, що містить відомості про надіслані електронні документи, в електронній формі.  
      

У разі подання державному реєстратору електронних документів фізичної особи до них додається  електронний документ, що засвідчує  повноваження особи, пов'язані з  підготовкою електронних документів фізичної особи.  
      

2. Для проведення державної  реєстрації фізична особа, яка  через свої релігійні або інші  переконання відмовилася від  прийняття реєстраційного номера  облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це  відповідні державні органи, має  запис в електронному безконтактному  носії паспорта громадянина України  та намір стати підприємцем,  повинна подати виключно особисто: 
      

заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця; 
      

документ, що підтверджує  внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця. 
      

У разі подання електронних  документів підтвердженням внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця є примірник  електронного розрахункового документа, засвідченого електронним цифровим підписом.  
      

3. Державному реєстратору  забороняється вимагати додаткові  документи для проведення державної  реєстрації фізичної особи - підприємця, якщо вони не передбачені частинами  першою та другою цієї статті.  

 

 

     4. Якщо документи для  проведення державної реєстрації  подаються заявником особисто, державному  реєстратору додатково пред'являється  паспорт громадянина України  або паспортний документ іноземця. Фізична особа, яка через свої  релігійні або інші переконання  відмовилася від прийняття реєстраційного  номера облікової картки платника  податків, офіційно повідомила про  це відповідні державні органи, повинна особисто пред'явити державному реєстратору паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця з відповідним записом в електронному безконтактному носії. Уповноважена особа повинна пред'явити свій паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця та документ, що засвідчує її повноваження.  
      

У разі якщо для проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, яка через свої релігійні  або інші переконання відмовилася  від присвоєння ідентифікаційного  номера та офіційно повідомила про  це відповідним державним органам, подаються електронні документи, до документів, передбачених частинами  першою і другою цієї статті, додається  копія з відповідним записом  в електронному безконтактному носії  паспорта громадянина України.     

5. Документи, які  подаються для проведення державної  реєстрації фізичної особи - підприємця, приймаються за описом, копія  якого в день надходження документів  видається (надсилається поштовим  відправленням) заявнику з відміткою  про дату надходження документів. 
      

Дата надходження документів на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця вноситься  до журналу обліку реєстраційних  дій. 
      

6. Державний реєстратор  має право залишити без розгляду  документи, які подані для проведення  державної реєстрації фізичної  особи - підприємця, якщо: 
      

документи подані за неналежним місцем проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця; 
      

документи не відповідають вимогам  частин першої та другої статті 8 та частини  п'ятої статті 10 цього Закону; 
      

документи подані не у повному  обсязі. 
      

7. Про залишення документів, які подавалися для проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, без розгляду заявнику не пізніше наступного робочого дня з дати надходження документів державним реєстратором видаються (надсилається поштовим відправленням з описом вкладення) відповідне повідомлення із зазначенням підстав залишення документів, які подавалися для проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, без розгляду та документи, що подавалися для проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, відповідно до опису.  
      

Залишення документів, які  подавалися для проведення державної  реєстрації фізичної особи - підприємця, без розгляду не перешкоджає повторному зверненню заявника до державного реєстратора  в загальному порядку після усунення причин, що були підставою для залишення  цих документів без розгляду. 
 

 
3.4. Порядок державної  реєстрації фізичної особи-підприємця

Стаття 43. Порядок проведення державної реєстрації фізичної 
особи - підприємця 
      

Информация о работе Фізичні особи-підприємці як суб’єкти підприємницької діяльності