Потреби людини в харчових речовинах та енергії

Потреби людини в харчових речовинах та енергії

План 

1. Поняття про  фізіологічні норми харчування.

2. Лікувальне харчування  в різних лікувально-профілактичних  закладах.

3. Деференціація  норм харчування в залежності  від віку, статі і професії.

4. методи визначення  енерговитрат людини.

5. Енергетично збалансовані  норми харчування.

6. Організація харчування  в залежності від енерговитрат.

1. Кожній людині  потрібне фізіологічне харчування  з урахуванням віку, статі, характеру  праці, рухової активності, індивідуальних  особливостей. Таке харчування називають  збалансованим, раціональним або  валеологічно обґрунтованим. Воно  забезпечує підтримання фізіологічної  життєдіяльності організму, достатній  рівень розумового і фізичної  працездатності, правильний обмін  речовин, високу опірність організму  до несприятливих чинників до  вміння, сприяє активному довголіттю.

Їжа повинна складатися з різноманітних харчових продуктів, необхідних людині. Їжа повинна складатися з харчових продуктів рослинного так і тваринного походження. При  різноманітному харчуванні що складається  з продуктів тваринного і рослинного походження достатня кількість харчових. Збалансоване харчування відповідає повноцінному харчуванню. Яке характеризується оптимальною (тобто відповідає фізіологічним  потреби організму) кількістю і  співвідношенням всіх компонентів  їжі. Збалансоване харчування містить  потрібні поживні речовини, які повинен  отримувати організм людини співвідношеннях. Оптимальне співвідношення в раціоні  людини білків, жирів. Вуглеводів повинно  наближатися до: 1:1, 2:4. Білки повинні  складати 12%, жири 30-35% загальної кількості. Адже харчування здорової людини залежить від віку, професії, способу життя. Піч час фізичної праці людина потребує більше енергії ніж під час розумової праці. У характері харчування людей велике значення мають традиції, рівень розвитку культури, науки, ступінь забезпеченості та доступність продуктів харчування. Принципи фізіологічного повноцінного харчування.

І енергетична цінність раціону харчування повинна відповідати  енергетичним витратам організму.

ІІ хімічний склад (інгредієнти) їжі має відповідати  фізіологічним потребам організму  в поживних речовинах.

ІІІ Це різноманітність  вживаних для харчування продуктів.

ІV Оптимальний режим  харчування тобто такий режим  харчування, що забезпечує регулярність надходження їжі та включення  психофізіологічного механізму  травлення.

2.У лікувально-профілактичних  закладах харчування встановлюється  в вигляді дієт. Дієти розрізняються  за енергетичною цінністю, хімічним  складом, набором продуктів, їх  кулінарною обробкою, масою температурою  блюд, режимом харчування. Дієту  в одиноких випадках складають  для окремих хворих при легкому,  середньо-тяжкому і тяжкому перебігу  хвороби. Основною системою призначення  лікувального харчування являється  групова система, при якій хворому назначають ту чи іншу загальноприйняту дієту, із числа заздалегідь розроблених і надають повну лікувальну дію. В рамках однієї дієти можливе розділення на більш-менш строгі (наприклад 1-А – протерта; 1б – не протерта).

Загальні принципи дієтичного лікування в лікувально профілактичних закладах.

1. відпочиваючі в  профілакторіях одночасно працюють  або учаться. Тому використання  дієт по енергоціннотсі і хімічному  складу повинні враховувати як  фізіологічні норми харчування, для населення різних груп  інтенсивності роботи так і  відповідні потреби до різних  дієт.

2. В профілактичних  закладах відпочивають працездатні  люди у яких хронічні захоплювання  в більшості випадків знаходиться  в стадії ремісії. Крім того  на відміну від спеціалізованих  санаторій в профілактичні заклади  направляють здорових людей, перш  за все робочих гарячих цехів,  підземних робіт, контактних з  професіональними шкідливостями,  вагітних жінок, донорів. 

3. Профілакторії  при виробничих підприємствах  з двох чи трьозмінною роботою  переводяться на неперервний  графік роботи з забезпеченням  гарячого харчування.

В штатом профілакторій  відсутня посада лікаря-дієтолога і  основну роботу при організації  лікувального харчування проводить  дієтсестра.

В профілакторіях рекомендують перш за все дієти №1,2,5,7/10, 9 і 15. Конкретне  число дієт залежить від контингенту  відпочиваючих і можливостей  харчоблоку. В невеликих профілакторіях можна зменшувати число перекислених дієт використовуючи механічно і  хімічну щадну їжу. При більш  широких профілакторіях її число  на оборот збільшується.

В профілакторіях повинно  бути 4-разове харчування х розподіленням  енергоцінності добового раціону по прийманням їжі в залежності від  змін роботи в підприємствах.

3.До раціону дітей  дошкільного і шкільного віку  повинно входити достатня кількість  вітамінів і мінеральних речових.  Добовий раціон дітей доцільно  розподілити на 4 рази м’ясо і  рибу краще давати на сніданок  і обід, а на полудень і вечерю  рослинно молочну їжу. При цьому  близько 40% калорій має припадати  на обід, 25% - на сніданок, 15-20% на  вечері і 10-15% - на полудень.

Для дорослих цей  розподіл може бути такий: ранній сніданок – 30%, другий сніданок –20%, обід – 40%, вечеря –1 0% калорій раціону.

Для харчового раціону  на приклад помітна 15 р. треба виключити 98 г білків, 86 г жирів, 424 г. Вуглеводів.

4.Лие у ХVІІІ  ст. з’явилися дослідження, які  дали можливість точніше підійти  до проблеми визначення витрат  організму. Речовини що надходять  до організму зазнають змін  з утворенням механічної, теплової, електричної енергії. Перетворення  енергії в організмі відбувається  за рахунок надходження їх  у вигляді хімічних речовин  їжі. 

Відношення кількості  енергії що надходить з їжею до тієї кількості що виділяється і  становить біоенергетичний баланс. Значення цього балансу – складання  харчового раціону для людей  ураховуючи надходження і витрати  енергії при різній роботі.

Для визначення енергії  що утворюється при описанні, досліджувану речовину спалюють у калориметричній  башні. За температурою нагрівання води в калориметрі визначають величину звільнення енергії в калоріях. Вважають що й г вуглеводів і білків при спалювання в організмі дає 4,1 ккал, а 1 жиру – 9,3 ккал.

Кількість енергії, яка утворюється в організмі  і виділяється у вигляді тепла  можна обчислити методом прямої і непрямої калориметрії. При прямій визначають все тепло, що виділяється  в зовнішнє середовище за певний час. Для обліку тепла користуюся калориметричними катерами. Тепло яке утворюється  організмом нагріває воду що циркулює по трубах у системі камери. Знаючи температуру води що тече по трубах, а також к-сть води що нагріваються за одиницю часу обчислюють кількість  відданого тепла організмом в  калоріях.

Методи непрямої калориметрії визначають газообмін  за к-тю поглинутого кисню і виділеного вуглекислого газу, після чого визначають к-ть виділеного організмом тепла. Методом  непрямої калориметрії визначають к-ть енергії яка виділяється при  спалюванні жирів і вуглеводів але  не білків.

Крім зазначеного  методу визначення витрат тепла, користуються ще й іншим показником – енергетичними  витратами на 1м2 поверхні тіла.

5. Важливим принципом  збалансованого харчування є  правильне співвідношення основних  харчових та біологічно активних  речовин. Форма збалансованого  співвідношення 1:1:5.

Збалансоване харчування – це харчування у якому забезпечуються оптимальні співвідношення харчових та БАР, які проявляють в організмі  корисну біологічну дію.

Здорова людина повинна  ретельно дотримання принципів правильного  харчування: - споживати їжу у  відповідній к-ті, в певний час, раціонально  розподілити за масою, об’ємом, енергомісткістю, хімічним складом та набором продуктів  протягом дня залежно від віку і статі, характеру роботи, рухової  активності, кліматичних умов тощо.

Інтервал між прийманням їжі повинне становити 4-5 год., що сприяє рівномірному навантаженню на травну систему. Якщо людина харчується з великим інтервалом (1-10 год.), то вона на один раз з’їдає значну кількість  їжі, цим самим вона переобтяжує  травну систему.

Однак харчування із занадто коротким інтервалом також  може призвести до розладу секреторної  та моторної діяльності травного тракту.

6. Потреби організму  в пластичному матеріалі та  енергії задовольняють х-им, яке  забезпечується продуктами харчування. У цих продуктах повинні бути  білки, жири вуглеводи, мінеральні  солі.

Складаючи раціон ураховують кількість і якість їжі, повноцінність  і калорійність. Калорійність забезпечує потребу організму в енергії, яка витрачається під час роботи. Знаючи витрати енергії під час  роботи неважко скласти харчових раціон. При цьому треба враховувати, що спожита їжа повинна покривати  енергетичні витрати організму, задовольняти потребу згаданих вище складових частинок їжі, бути різноманітною, смачною, відповідати віку, характеру  роботи.

При складанні енергії  треба знати витрати енергії  організмом під час різних видів  роботи, співвідношення білкової і  небілкової їжі.

При витраті енергії  до 3600 ккал на добу в раціон треба  ввести до 110-130 г білка; при витраті  енергії до 5000 ккал – 140-160 г білка.

Добовий раціон продуктів  харчування для робітників різного  фаху і різною інтенсивністю праці  з витратою 3000 ккал (І група), 3500 ккал (ІІ група) 4000 ккал (ІІІ група) і 450-500 ккал (ІV група).

Витрати енергії  за добу залежать від роботи яку  виконує людина:

І група - розумова і  “сидяча праця.

ІІ група –  механізована праця.

ІІІ група – напівмеханізована  праця.

ІV група – важка  фізична праця.