Парниковий ефект

    Крім негативних наслідків глобального потепління, можна відзначити кілька позитивних. На перший погляд більш теплий клімат представляється благом, так як можуть зменшиться рахунки за опалення і збільшення тривалості вегетаційного сезону в середніх і високих широтах. Збільшення концетраціі діоксиду вуглецю може прискорити фотосинтез.

    Проте, потенційний виграш у врожайності  може бути знищений збитком від хвороб, спричинених шкідливими комахами, оскільки підвищення температури прискорить їх розмноження. Грунти в деяких областях виявляться малопридатними для вирощування основних культур. Глобальне потепління прискорило б, імовірно, розкладання органічної речовини в грунтах, що призвело б до додаткового надходження в атмосферу двоокису вуглецю та метану і прискорило парниковий ефект. Що ж нас чекає в майбутньому?

      Екологічне прогнозування

    В даний час обговорюються різні заходи, які могли б перешкодити наростаючому "антропогенного перегріву" Землі. Існує пропозиція видаляти надлишок СО₂ з повітря, скраплювати і нагнітати в глибоководні шари океану, використовуючи його природну циркуляцію. Інша пропозиція полягає в тому, щоб розсіювати в стратосфері дрібні крапельки сірчаної кислоти і зменшувати тим самим прихід сонячної радіації на земну поверхню.

    Величезні масштаби антропогенної редукції біосфери вже зараз дають підставу вважати, що вирішення проблеми СО₂ має здійснюватися шляхом  
"лікування" самої біосфери, тобто відновлення грунтового і рослинного покриву з максимальними запасами органічної речовини всюди, де це можливо. Одночасно мусить бути посилений пошук, спрямований на заміну викопного палива іншими джерелами енергії, в першу чергу екологічними не шкідливими, що не вимагають витрат кисню, ширше використовувати водну, вітрову енергію.

    Відомо, що не буває лиха без добра, і от вийшло так, що нинішній промисловий спад в країні виявився корисний - екологічно. Зменшилися обсяги виробництва і відповідно, зменшилася кількість шкідливих викидів в атмосферу міст.

    Шляхи вирішення проблеми чистого повітря цілком реальна. Перший – боротьба зі скороченням рослинного покриву Землі, планомірне збільшення в його складі спеціально підібраних порід, очищують повітря від шкідливих домішок.  
В Інституті біохімії рослин експериментально доведено, що багато рослин здатні засвоювати з атмосфери такі шкідливі для людиник омпоненти, як алкани і ароматичні вуглеводні, а також карбонільні сполуки, кислоти, спирти, ефірні олії та інші.

    Велике  місце в боротьбі із забрудненням атмосфери належить зрошенню пустель і організації тут культурного землеробства, створення потужних лісозахисних смуг. Треба також проводити величезну роботу по зменшенню і повному припиненню викиду в атмосферу диму та інших продуктів згоряння. Все більш негайними стають пошуки технології для "безтрубних" промислових підприємств, що працюють по замкненій технологічній схемі – з використанням всіх відходів виробництва.

    Діяльність  людини настільки грандіозна за розмахом, що вже набула природоутворюючий глобальний масштаб. До цих пір ми переважно шукали, якомога більше взяти в природи. І пошук у цьому напрямку буде продовжуватися. Але настає пора так само цілеспрямовано попрацювати і над тим, як віддати природі те, що ми в неї забираємо. Немає сумніву, що геній людства здатний вирішити і цю грандіозну задачу. 

      Шляхи зниження  впливу парникового ефекту на стан клімату

    Землі

    Головну міру щодо попередження глобального потепління можна сформулювати так: знайти новий вид палива або поміняти технологію використання нинішніх видів палива. Це означає, що необхідно:

    - зменшити споживання викопного  палива. Різко скоротити використання вугілля і нафти, які виділяють на 60% більше діоксиду вуглецю на одиницю виробленої енергії, ніж будь-яке інше викопне паливо в цілому;

    - використовувати речовини (фільтри,  каталізатори) для видалення діоксиду  вуглецю з викиду димових труб  електростанцій і заводських  топок, а також автомобільних вихлопних газів;

    - підвищити енергетичний коефіцієнт корисної дії;

    - вимагати щоб у нових будинках  використовувалися більш ефективні  системи опалення та охолодження;

    - збільшити використання сонячної, вітрової та геотермальної енергії;

    - істотно уповільнити вирубку і деградації лісових масивів;

    - видалити з прибережних територій  резервуари для зберігання небезпечних  речовин;

    - розширити площі існуючих заповідників  і парків;

    - створити закони, що забезпечують  попередження глобального потепління;

    - виявляти причини глобального потепління, спостерігати за ними і усувати їх наслідки.

    Повністю  знищити парниковий ефект не можна. Вважають, що якщо б не парниковий ефект, середня температура на земній поверхні склалаб - 15 градусів за Цельсієм. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Висновок

    Упевнена, що ми своїм ставленням до природи схожі на тих хто рубає сук під собою. Зіпсували, а потім починаємо кричати про це.

    Я вважаю, що зараз всі сили треба  кинути на те, щоб на кожному виробництві був розроблений замкнутий цикл, тобто, щоб нічого не викидалося ні в повітря, ні в річки, а все перероблялося і використовувалося. Від цього всі тільки виграють. Держава отримає додаткову продукцію, а люди будуть дихати чистим повітрям.

    Ймовірно, перспектива парникового ефекту може стати каталізатором всесвітнього усвідомлення термінової необхідності початку дій по захисту нашої Землі.

    Словник

    Глобальне потепління - загальне підвищення температури на Землі,викликається скупченням в атмосфері парникових газів, які утримуютьтепло біля поверхні Землі.

    Парниковий  ефект - передбачуване потепління клімату на Планеті увнаслідок накопичення в атмосфері "парникових газів", що пропускаютькороткочасні сонячні промені і перешкоджають тепловому випромінюванню зповерхні Землі.

    Парникові гази - це гази, що викликають своїм підвищеним вмістом уатмосфері парниковий ефект. 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаної літератури

Т. Міллер «Життя у навколишньому середовищі». т. 1. Москва, вид. 1980.

Т. Міллер «Життя у навколишньому середовищі». т. 3. Москва, вид. 1980.

А. Удальцов «Екологічні меридіани й паралелі». Москва, вид.

1981.

 Г.А.  Кузнєцов «Екологія і майбутнє»,  Москва, вид. 1988

«Калейдоскоп», 12 (46), 1997 р.