Класифікація конструкційних сталей за хімічним складом і якістю

Для отримання деталей  чи заготовок (напівфабрикатів), мають  наближено форми й розміри  готових деталей і вимагають  опрацювання різанням тільки до надання  їм остаточних ж розмірів та отримання  поверхні заданого якості; основними  різновидами таких процесів є  кування і штамповка.

>Ковка – спосіб обробки  тиском, у якому деформування  нагрітого (рідше холодного) металу  здійснюється чи багаторазовими  ударами молота чи однократним тиском преса.Формообразование при куванню відбувається поза рахунок пластичного течії металу у напрямах, перпендикулярних до руху що деформує інструмента. При вільної куванню протягом металу обмежена частково, тертям на контактної поверхнідеформируемий метал – поверхню інструмента: бойків пласких або фігурних,подкладних штампів.Ковкой отримують різноманітні поковки масою до 300 т.

>Ковка може здійснюватися  в гарячому і холодному стані.

Холодної куванню піддаються дорогоцінні метали – золото, срібло; і навіть мідь. Технологічний процес холодної кування і двох які чергуються операцій: деформації металу ірекристаллизационногоотжига. За сучасних умов холодна кування  зустрічається рідко, переважно  у ювелірному виробництві.

Гаряча кування застосовується виготовлення різних виробів, і навіть інструментів:чеканов, зубил, молотків тощо.

>Осадка – операція  обробки тиском, у яких зменшується  висота і водночас збільшуються  поперечні розміри заготовок  (>рис.10 а).Осадку застосовують щоб  одержати форми поковки, з метою  зменшення глибини прошивки, задля  забезпечення відповідного розташування  волокон у майбутній деталі (під  час виготовлення шестірнею забезпечується  підвищена міцність зубів внаслідок  радіального розташування волокон), як контрольну операцію (через  значної деформації за периметром  на бічний поверхні розкриваються  дефекти).

За виконання опади  потрібно, щоб інструмент перекривав заготівлю. У результаті тертя бічна  поверхнюосаживаемой заготівлі  набуваєбочкообразную форму, це характеризує нерівномірність деформації. повторюючи осадку кілька з різних сторін, можна  навести заготівлю до першої формі  або близька до ній, отримавши  у своїй вищу якість металу і однакові його властивості на усіх напрямах.

>Рис.10. Схеми опади і  його різновидів

>Осадке піддають заготівлі,  котрим висота вбирається у  2,5…3 діаметра. Інакше може бути  чи подовжній вигин заготівлі,  або освітаседлообразности.

>Разновидностями опади  є висадка і осадуразгонкой  торця.

Висадка – ковальська операція, яка полягає вдеформировании  частини заготівлі (кінцевий частини, або середини). Для операції використовують місцевий нагрівання, наприклад, у середині заготівлі (рис. 10, б), чи обмежують деформацію на частини заготівлі кільцевим  інструментом (рис. 10, в).Осадкаразгонкой  торця дозволяє зменшити висоту і  збільшити площа ранішеосаженной  заготівлі (рис. 10, р). Локалізація деформації дозволяє зменшити зусилля опади.

>Протяжка – ковальська  операція, у яких відбувається  збільшення довжини заготівлі  рахунок зменшення площі її  поперечного перерізу.Протяжка як  змінює форму заготовок, а й  поліпшує якість металу. Операція  залежить від заподіянні послідовних  ударів і переміщенні заготівлі,  у своїй між бойками під  час удару знаходиться лише  частина заготівлі. Після кожногообжатия  заготівля просувається на величину, меншу, ніж довжина бойка (>рис.11.а).Протягивать  можна пласкими (рис.11.а) івирезними (>рис.11.б) бойками.

>Рис. 11. Схеми протягання  і його різновидів

>Разновидностями протягання  єразгонка,протяжка зоправкой,раскатка  наоправке.

>Разгонка – операція  збільшення ширини частини заготівлі  рахунок зменшення її товщини  (рис.11.в). Операція виконується з  допомогою переміщення інструмента  у бік, перпендикулярному осі  заготівлі.

>Протяжка зоправкой  – операція збільшення довжини  пустотілої заготівлі рахунок  зменшення товщини її стінки  і зменшення зовнішнього діаметра (>рис.11.г).Протяжку виконують у  вирізнихбойках (чи нижньомувирезном 3 і верхньому пласкому 2) на злегка  конічнійоправке 1.Протягивают щодо  одного напрямі – дорасширяющемуся  кінцю оправлення, що полегшує  її видалення з поковки.Оправку  попередньо нагрівають до температури  160…200 0 З.

>Раскатка наоправке–  операція одночасного збільшення  зовнішнього й внутрішнього діаметрів  кільцевої заготівлі рахунок  зменшення товщини її стінок (>рис.11.д). Заготівля 5 спирається внутрішньої  поверхнею на циліндричну оправлення 6, установлювану кінцями на підставках 7, і деформується міжоправкой  і вузьким довгим велелюдному  4. Після кожногообжатия заготівлю  повертають щодо оправлення.Протяжку зоправкой іраскатку наоправке часто застосовують спільно. Спочаткураскаткой знищуютьбочкообразность попередньоосаженной іпрошитой заготівлі та доводять її внутрішній діаметр до необхідних розмірів. Потімпротяжкой зоправкой зменшують товщину стінок і збільшують до заданих розмірів довжину заготівлі.

>Прошивка – операція  отримання в заготівлі наскрізних  чи глухих отворів з допомогою  витіснення металу (>рис.12).

>Рис.12. Схеми прошивки (а,  б), гнучкі (в), штампування вподкладних  штампів (р)

Інструментом для прошивки служатьпрошивни суцільні і пустотілі.Пустотелиепрошивают  отвори великого діаметра (400…900 мм).

При наскрізний прошивці порівняно  тонких поковок застосовують підкладні  кільця (рис.12.б). Більше товсті поковкипрошивают з обох сторін безподкладного кільця (>рис.12.а). Діаметрпрошивня вибирають  трохи більше половини зовнішнього  діаметра заготівлі, при більшому діаметріпрошивня заготівля значно спотворюється.Прошивка супроводжується відходом (>видрой).

>Гибка – операція  надання заготівлі чи її частини  вигнутій форми по заданому  контуру (>рис.12. в).Гибка супроводжується  спотворенням початкової форми  поперечного перерізу заготівлі  та зменшенням його площі місці  вигину (>утяжка). Для компенсаціїутяжки  у зоні вигину заготівлі надають  збільшені поперечні розміри.  Пригибке можливо освіту складок  з контуру і тріщин по зовнішньому.  Для уникнення цього явища  по заданому розі вигину підбирають  відповідний радіусскругления. Радіус  на місці вигину ні менше  півторатолщин заготівлі. Цією  операцією отримують косинці,  скоби, гачки, кронштейни.

>Штамповкой змінюють  форму й розміри заготівлі  з допомогою спеціалізованого  інструмента- штампа. Розрізняють  об'ємну і листову штампування.

>Объемной штампуванням  називають процес одержання поковок,  у якому формотворну порожнину  штампа, звану струмком, примусово  заповнюють металом вихідної  заготівлі та перерозподіляють  їх у відповідність до заданої  кресленням конфігурацією. Застосування  об'ємної штампування виправдано  при серійному та масовому  виробництві. З використанням  цього способу значно підвищується  продуктивності праці, знижуються  відходи металу, забезпечуються  високі точність форми вироби  і якість поверхні.Штамповкой  можна одержувати дуже складні  формою вироби, які неможливо  отримати прийомами вільної кування.

>Объемную штампування  здійснюють в різних температурах  вихідної заготівлі та, відповідно  до температурою, ділять холодну  та гарячу. Найбільшого поширення  отримала гаряча об'ємна штамповка  (>ГОШ), яку ведуть у інтервалі  температур, які забезпечують зняття  зміцнення.

Вихідним матеріалом для  гарячої об'ємної штампування  є сортовий прокат, пресовані дротики, лита заготівля, вкрупносерийном виробництві  – періодичний прокат, що забезпечує скорочення підготовчих операцій.

>Листовой штампуванням  отримують плоскі і просторові  порожнисті деталі з заготовок,  які мають товщина значно менше  розмірів у плані (лист, стрічка,  смуга). Зазвичай заготівля деформується  з допомогоюпуансона і матриці.

Список використовуваної літератури

1. Технологія конструкційних  матеріалів» під ред. доктора  технічних наук А.М.Дальского  1985 р. друге видання, перероблене  і доповнене

2.ЛахтинЮ.М., Леонтьєва В.П  Матеріалознавство, машинобудування  1990 р.

3. Велика енциклопедія  «Кирила і Мефодія» версія 2005 р.