Автор: Пользователь скрыл имя, 20 Ноября 2010 в 23:46, реферат
Деревина є найпоширенішим видом матеріалів, які застосовуються в промисловості, на транспорті, в сільському господарстві й побуті завдяки унікальному комплексу фізико-механічних властивостей. Однак є низка особливостей будови деревини, які обмежують сферу її технічного використання. Тому дуже актуальною є проблема покращення природних властивостей деревини. Цю проблему можна розв’язати модифікуванням деревини. В даній роботі розглянуте питання хімічного модифікування деревини.
Вступ
1.Теоретичні основи хімічного модифікування деревини
2. Мономери, олігомери і полімери
Висновок
Модифікування деревини цим методом розв’язує задачу покращення формо стабільності за рахунок утворення полімеру в клітинних стінках і підвищення механічних і експлуатаційних властивостей завдяки утворенню полімеру в порожнинах клітин.
Модифікування дає змогу, використовуючи широкий спектр полімерів, одержувати матеріал з насамперед заданими властивостями: високою міцністю, зменшеною горючістю і стиранням, стабільними формами й розмірами, стійкістю до агресивних середовищ (біо-, хіміко-, атмосферостійкістю. Цей метод найширше впроваджений у промисловість.
Матеріал, одержаний в результаті такого модифікування, належить до композиційних матеріалів і складається з деревини (просторова арматура) і полімеру (матриця).
П’ятий
метод хімічного модифікування
являє собою будь-яке
Висновок
Хімічне
модифікування деревини - це обробка
деревини хімічними речовинами, внаслідок
якої відбувається фізико-хімічні зміни
матеріалу клітинних стінок.
Основна література
1. Бехта П.А. Технологія деревинних композиційних матеріалів: навч.посібник, - К.: ІЗМН, 1997. – 236 с.: 34 табл., 77 іл., 20,1 см, 500 прим. – На обкл. вказано автора. – Бібліогр. 231 c. – ISBN 966-597-009-7