Дослідження впливу якості вугільної шихти на якість доменного коксу

Автор: Пользователь скрыл имя, 23 Декабря 2012 в 17:40, курсовая работа

Описание работы

Відомо, що сучасна коксохімічна промисловість України по об’єму виробництва коксу займає одне з перших місць в світі. Доменне виробництво до кінця цього століття залишиться основним в виробництві чорних металів. Головним джерелом теплової енергії та відновником в цьому процесі є кам’яновугільний кокс, який отримують традиційним шаровим способом. Тому глибоке знання технології приготування вугільних шихт, оптимальне використання природних властивостей кожного з вугіль, які входять у склад шихти, вміння та творче відношення до діла допоможуть спеціалістам-коксохімікам знаходити та використовувати резерви які вже є, кваліфіційно вирішувати складні завдання забезпечення чорної металургії та інших галузей народного господарства коксом високої якості.

Содержание

Аналіз наукової інформації
1.1.Апріорна інформація яка стосується факторів дослідження
1.1.1. Вміст вологи у вугіллі визначають прямими і непрямими методами
1.1.2 Визначення вологи прямими методами
1.1.3 Визначення вологи непрямими методами шляхом висушування наважок вугілля
1.1.4 Основний метод визначення вологи в аналітичній пробі
1.1.5 Визначення зольності вугілля виробляють прямими і непрямими методами.
1.1.6 Визначення зольності
1.1.7 Визначення виходу летких речовин у вугіллі
1.1.8 Визначення вагового виходу летких речовин
2. Вивчення та аналіз інформації що стосується параметрів оптимізації
2.1 Пластичний шар
3.Розрахунки
Висновок
Література

Работа содержит 1 файл

Курсовая работа по ОНИ(игорь).docx

— 61.00 Кб (Скачать)

Обчислення зольності  аналітичної проби вугілля і  перерахунок зольності на суху і  робочу маси вугілля виробляють за формулами:

                                                                 (1.2)

                                                            (1.3)

                                                          (1.4)

Де G- вага зольного залишку, г; 
     G - наважка вугілля, г; 
      Wa, Wp - волога аналітична і робоча,%. 
Всіобчислення ведуть з точністю до 0,01%,округляючи остаточні результати до десятих часток відсотка. 0,01%, округляючи остаточні результати до десятих часток відсотка.

1.1.7 ВИЗНАЧЕННЯ ВИХОДУ ЛЕТКИХ РЕЧОВИН У ВУГІЛЛІ

Летючими речовинами вважаються паро-та газоподібні продукти термічного розкладання органічної маси та деяких мінеральних його домішок, що виділяються  з вугілля при нагріванні без  доступу повітря. Сюди не входить волога, що міститься у вугіллі і випаровується при його нагріванні. 
  Вихід летких речовин та їх склад в значній мірі залежать від температурних умов і часу нагрівання вугілля. Тому порівнянні результати визначень виходу летких речовин можуть бути отримані лише при строго регламентованих температурному режимі і часу нагрівання вугілля. 
 Визначають ваговий і об'ємний вихід летких речовин. 
        При визначенні виходу летких речовин в кам'яному вугіллі і антрацитах для їх класифікації зольність проб не повинна бути більше 10%. У іншому випадки їх збагачують розшаруванням в чотирихлористому вуглеці щільністю 1,4 г/см3 (кам'яне вугілля) або хлоритом цинку густиною 1,8 г/см3 (антрацити).

Ваговий вихід летких речовин  визначають нагріванням навішування  аналітичної проби вугілля. За вихід летких речовин приймають різницю між загальною збитком ваги наважки після нагрівання, вираженої у відсотках до початкового вазі, і зменшенням її ваги за рахунок випарувалася вологи. 
      Об'ємний вихід летких речовин визначають у антрацитах і полуантрацитах (за ГОСТ 7303-67). Ваговий вихід летких речовин у них не перевищує 9%, тому виходять сильно розходяться результати визначень. При визначенні об'ємного виходу летких речовин виходять більш відтворювані результати аналізу.

1.1.8 ВИЗНАЧЕННЯ ВАГОВОГО ВИХОДУ ЛЕТКИХ РЕЧОВИН

Наважки1 ± 0,1 г аналітичної проби вугілля будуть на різній глибині з двох - трьох місць у попередньо зважені порцелянові або кварцові високої форми тиглі з притертими кришками.

Навіски бурого вугілля перед  випробуванням брикетуються в лабораторному  брикетного преса. Брикети виймають із преса та зважують у тиглях, уточнюючи взяту для випробування наважку вугілля.

Для нагрівання наважок вугілля  застосовують електричну муфельну піч  з температурою нагріву до 1000 0С і з автоматичним регулюванням температури. У передній стінці піч повинна мати отвори для випуску летючих речовин, а в задній стінці - отвори для встановлення термопари. У печі повинен бути ділянка з встановленою температурою 850 ± 10 0С, площа якого визначається попередніми виміром температури в закритому муфелі. 
       Термопару розташовують так у муфельній печі, щоб гарячий спай її знаходився в просторі на відстані 10-20мм від пода печі по середині зони зі стійкою температурою.

Тиглі з навішеннями, закриті  кришками, вводять у піч, нагрівають до 860  0С, на спеціальній підставці на шість, чотири або два тигля з ніхромового дроту або з жаростійкої сталі в зону стійкої температури, з таким розрахунком, щоб під піччю був від дна тигля на відстані 20мм. 
     У закритій печі витримують тиглі протягом 7хв. Температура, знизивши при установці тиглів в піч, повинна знову досягти 850 ± 10 0С не більше ніж за 3хв. У іншому випадки випробування повторюють. 
Після 7-хвилинного перебування тиглів в печі їх виймають звідти і охолоджують спочатку протягом 5хв на повітрі (не знімаючи кришки), а потім до кімнатної температури в ексикаторі, після чого зважують і звільняють від нелетючого залишку.

Якщо після випробування кам'яного вугілля з виходом  летких більше 20% отримаємо порошкоподібний  або злиплою нелетких залишок, то досвід визначення виходу нелетких речовин  з попередньо брикетованої наважкою вугілля і вихід летких речовин  обчислюють за результатами другого  випробування. 
      Залежно від зовнішнього вигляду і міцності не летючого залишку його характеризують за такою класифікацією:

-Порошкоподібний;

-Злиплі при легкому натиску пальцем розсипається на порох;

- Слабоспікшийся при легкому натиску пальцем розколюється на окремі шматочки; 
- Спечений, не сплавлений - для розколювання на окремі шматочки необхідно докласти зусилля;

- Сплавлений, не спучений - плоска коржик з сріблястим  металевим блиском поверхні; 
- Сплавлений, спучений - залишок з сріблястим металевим блиском поверхні висотою менше 15мм;

- Сплавлений, сильно спучений - залишок з сріблястим металевим  блиском поверхні висотою більш  15мм.

Така характеристика не летючого залишку дає перше наближене уявлення про спікливості вугілля.

 

2. ВИВЧЕННЯ ТА АНАЛІЗ ІНФОРМАЦІЇ ЩО СТОСУЄТЬСЯ ПАРАМЕТРІВ ОПТИМІЗАЦІЇ

ПЛАСТОМЕТРІЯ

Метод оцінки вугілля (шихт) як сировини для коксування прийнятий  як стандартний метод. Основні показники П.: товщина пластичного шару, зменшення висоти завантаження вугілля (усадка), характер пластометричних кривих, вид коксового Королька.

B пластометрії вугілля (шихту) випробовують під навантаженням при односторонньому нагріванні, причому вугілля пошарово проходить всі стадії перетворення на кокс. Для встановлення товщини пластичного шару вугілля в інтервалі температур 350-600 ° C за допомогою пластометра вимірюють верхній і нижній рівні цього шару. Частота цих вимірювань залежить від виду кривої, записуваної на барабані c годинниковим механізмом і характеризує зміну обсягу завантаження. Tовщиною пластичного шару вважається максимальне, відстань (мм) по вертикалі між кривими верхнього та нижнього рівня пластичного шару. Зміна обсягу вугілля автоматично записується у вигляді об'ємної кривої. Зa величину усадки (мм) приймають кінцеве зниження об'ємної кривої відносно нульової лінії. Фіксуються і інші показники (ступінь тріщинуватість, пористість, блиск, колір та ін.) Вугілля (шихта) c товщиною пластичного шару 16-19 мм найбільш придатні для отримання якісного металургійного коксу традиційним шаровим методом. Існують декілька модифікацій пластометра. B автоматизованому пластометрі регулювання температури (автоматичне, програмне) здійснюється системою c термопарою, потенціометром, програмуючим пристроєм, блоком магнітних підсилювачів і нагрівачами. Інформація про екстремальні ділянках пластометричної кривої надходить в логічний пристрій і запам'ятовується. Слідкуюча система складається з датчика положення голки, підсилювача, диференціального трансформатора і реверсивного двигуна, пов'язаних c механізмом стрічкопротяжки. Це дозволяє одночасно проводити реєстрацію товщини пластичного шару вугілля і розподіл зусиль проколу по його висоті, к-poe пропорційно його в'язкості, тобто доповнити. Параметру для характеристики коксівність вугілля. 

                                       2.1 ПЛАСТИЧНИЙ ШАР  
        В якості стандартного методу визначення спікають здібності прийнятий пластометричний метод Сапожникова-Базилевич. Прийнято вважати, що чим більше товщина пластичного шару, тим більше спікаються здатність даного вугілля. Цей метод, що відноситься до третьої групи, дозволяє оцінити не тільки спікливість даного вугілля, але і підібрати шихту для коксування. Це можливо тому, що товщина пластичного шару шихти - величина, близька до адитивної, і наближено виражається наступною формулою:

                                                         (2.1)

де: 
y - товщина пластичного шару шихти, мм; 
yi - товщина пластичного шару кожного компонента, мм; 
ai - зміст компонента в шихті, мас.%; 
n - число компонентів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.РОЗРАХУНКИ

ПФЭ23

Y=b0+ b1x1+b2x2+b3x3+b12x1x2+b13x1x3+b23x2x3+b123x1x2x3

  1. Кодування факторів

Інтервал

варіювання

і рівняння факторів

Вологість

Зольність

Вихід летких речовин 

Нульовий рівень Хі=0

8

14

6

Інтервал варіювання

δі

3

5

0,5





1-й Кінцева температура  процесу

2-й Швидкість нагріву

3-й Тривалість ізотермічної витримки Таблиця 2.1 Кодування факторів

 

 

 

 

 

 

 

Верхній рівень         11               19      6,5

Нижній рівень          5     9      5,5

Позначення               Х1    Х2      Х3

 

 

 

 

 

Таблиця 3.1  План матриця і результати експерименту

X0

X1

X2

X3

X1X2

X1X3

X2X3

X1X2X3

Y1

Y2

Y3

Ýср

1

+

-

-

-

+

+

+

-

75,0

77,0

76,0

76,0

2

+

+

-

-

-

-

+

+

94,0

95,4

94,9

94,76667

3

+

-

+

-

-

+

-

+

81,0

82,0

81,6

81,53333

4

+

+

+

-

+

-

-

-

96,3

97,0

96,8

96,7

5

+

-

-

+

+

-

-

+

69,8

70,3

69,7

69,93333

6

+

+

-

+

-

+

-

-

90,5

89,3

90,3

90,03333

7

+

-

+

+

-

-

+

-

74,3

73,8

74,1

74,06667

8

+

+

+

+

+

+

+

+

94,3

93,9

94,0

94,06667




Розрахунок порядкових дисперсій:

                                      (3.1)

S1=1,0   S2=0,5033333  S3=0,2533333

S4=0,13            S5=0,1033333  S6=0,4133333

S7=0,0633333  S8=0,0433333

Розрахунок критерія  Кохрена за формулою:

    (3.2)

де Smax – найбільша з дисперсій в рядку плану

     ∑Si – сума всіх дисперсій

Gp=0,3984064

 

f1=m-1   f1=2

f2=n    f2=8

Gt=0,5157

Розрахунок коефіцієнта рівняння регресії:

 

(3.3)

b0=84,6375   b1=9,2541667   b2=1,9541667

b3= -2,6125   b12= -0,4625    b13=0,7708333

b23=0,0875   b123=0,4375

Розрахунок помилки досвіду і оцінка значимості коефіцієнта рівняння

Дисперсія відтворюваності  Sy

(3.4)

Sy=0,31375

Розраховуємо дисперсію коефіцієнта регресії Sb :

(3.5)

Sb=0,0196094

Розраховуємо критерій Стьюдента:

(3.6)

t0=604,40904   t1=66,085388   t2=13,954996

t3=18,656253   t12=3,3027816   t13=5,5046361

t23=0,6248506   t123=3,1242529

f=n(m-1)  f=16

tт=2,12

Визначаємо коефіцієнти  регресії у вісьмох рівняннях:        

 (3.7)

y1=76   y2=94,76667  y3=81,53333  y4=96,7

y5=69,93333 y6=90,03333  y7=74,06667  y8=94,0666

Таблиця 2.2 План матриця і результати експерименту

X0

X1

X2

X3

X1X2

X1X3

X2X3

X1X2X3

Y1

Y2

Y3

Ýср.

1

+

-

-

-

+

+

+

-

5,7

5,6

5,8

5,7

2

+

+

-

-

-

-

+

+

4,3

4,3

4,4

4,333333

3

+

-

+

-

-

+

-

+

5,0

4,9

5,1

5

4

+

+

+

-

+

-

-

-

3,9

3,8

4,0

3,9

5

+

-

-

+

+

-

-

+

6,3

6,2

6,3

6,266667

6

+

+

-

+

-

+

-

-

4,5

4,7

4,5

4,566667

7

+

-

+

+

-

-

+

-

5,0

4,9

4,7

4,866667

8

+

+

+

+

+

+

+

+

4,8

4,6

4,9

4,766667

Информация о работе Дослідження впливу якості вугільної шихти на якість доменного коксу