Автор: Пользователь скрыл имя, 15 Февраля 2013 в 17:29, курсовая работа
Централізоване теплопостачання являє собою процес забезпечення тепловою енергією низького і середнього потенціалу декількох споживачів від одного чи декількох джерел.
Джерелом теплової енергії в системах централізованого теплопостачання можуть бути теплоелектроцентралі (ТЕЦ), районні теплові станції (РТС) і квартальні котельні. Теплова енергія відпускається споживачам у виді гарячої води і водяної пари. Параметри теплоносія залежать від виду споживачів, теплової енергії й улаштовуються техніко-економічними розрахунками.
Введение
Исходные данные.
Определение расчётных расходов воды на участках подающего трубопроводов.
Гидравлический расчёт подающих трубопроводов.
Расчёт потерь тепла подающими и циркуляционными трубопроводами.
Гидравлический расчёт циркуляционных трубопроводов.
Определение потерь давления в подающих трубопроводах при циркуляционном расходе;
Определение потерь давления циркуляционных трубопроводов.
Определение расчётного теплового потока на нужды горячего водоснабжения.
Выбор схемы присоединения водоподогревателей системы горячего водоснабжения.
Тепловой расчёт водоподогревательной установки.
Гидравлический расчёт подогревателя.
Технико-экономический расчёт.
Баланс гидравлических потерь.
Подбор насосов:
Подбор повысительного насоса;
Подбор циркуляционного насоса.
Список литературы.
5.2
Визначення втрат тиску
Циркуляційна вода, проходячи подаючий трубопровід по сушниках для рушників і циркуляційному стояку, повертається до водопідігрівача. Таким чином, замикається розрахункове кільце.
Для визначення втрат тиску в циркуляційній лінії складається таблиця 5.
Таблиця 5 – Гідравлічний розрахунок циркуляційних трубопроводів
номер |
Gц, |
dy, |
l, |
w, |
R, |
R*l, | ||
уч-ка |
л/с |
мм |
м |
м/с |
Па/м |
Па | ||
1`~2` |
0,123 |
25 |
3 |
0,25 |
20 |
90 | ||
2`~3` |
0,123 |
25 |
5,5 |
0,25 |
45 |
297 | ||
3`~4` |
0,137 |
32 |
2,7 |
0,17 |
42 |
136,08 | ||
4`~5` |
0,149 |
32 |
1,1 |
0,18 |
30 |
39,6 | ||
5`~6` |
0,164 |
40 |
15,6 |
0,13 |
70 |
1310,4 | ||
6`~7` |
0,189 |
65 |
25,4 |
0,06 |
50 |
1524 | ||
7`~8` |
0,219 |
45 |
45 |
0,14 |
140 |
7560 | ||
8`~9 |
0,235 |
90 |
6 |
0,04 |
110 |
792 | ||
9`~10 |
0,258 |
90 |
6 |
0,04 |
110 |
792 | ||
12541 | ||||||||
6 Визначення розрахункового
теплового потоку на потреби Тепловий потік за період максимального водоспоживання на потреби гарячого водопостачання визначається за формулою:
кВт, де – теплові втрати в системі гарячого водопостачання, кВт; tм – температура холодної води в мережі водопроводу, оС; – максимальна годинна витрата води в системі гарячого водопостачання, м3/год; визначається за формулою:
м3/год., де – коефіцієнт, який визначається за додатком 4 [1] залежно від загального числа приладів N, (шт.), і вірогідності їх використання Phr .
, де – годинна витрата води санітарно-технічним приладом, л/год, визначається за додатком 3 [1]. |
||||||||
|
7 Вибір схеми приєднання
Максимальна годинна витрата тепла на опалювання визначається за формулою:
(7.1) | |
де qo– питома опалювальна характеристика, Вт/(м3*оС), приймаємо згідно таблиці 1.7 [3]; Vз– об'єм будівлі за зовнішнім обміром, м3; tвн – усереднена розрахункова температура внутрішнього повітря в будівлі, оС; tз.о. – розрахункова температура зовнішнього повітря на опалювання, оС; – поправочний коефіцієнт на теплову характеристику, який залежить від розрахункової для опалювання температури зовнішнього повітря, приймається за таблицею 1.8 [2]; n – кількість будівель, приєднаних до даного теплового пункту, шт. |
|
З відношення вибираємо схему приєднання водопідігрівача системи гарячого водопостачання: |
(7.3) |
Отже, приймаємо двоступінчату змішану водопідігріваючу установку [4].
Завдання розрахунку – визначення поверхні нагріву і кількості секцій підігрівачів.
Поверхня нагріву підігрівачів (за відсутності баків-акумуляторів) визначається за максимальним навантаженням гарячого водопостачання і за мінімальної температури мережевої води, яка має місце в точці зламу температурного графіка.
де - теплоємність води, кДж/кг·˚С;
- температура мережної води на вході в підігрівник (приймається по температурному графіку);
- температура мережної води на виході з підігрівника, ˚С;
Приймаємо до установки 07ОСТ 34-588-68 7-114х2000хРПВ-z-07 з параметрами:
Dн=114 мм.; Dвн=106 мм.; L=2 м.; l=200 мм.; z=19; F=1,76 м2; fтр=0,0029 м2; fм.тр=0,005 м2.
4. Швидкість води усередині трубок, м/с:
6. Середня температура мережевої води, °С:
7. Середня температура водопровідної води, °С:
де - температура води, що надходить у систему гарячого водопостачання;
- температура холодної води в мережі водопроводу.
8. Коефіцієнт теплопередачі від мережевої води до зовнішньої поверхні трубок, Вт/(м·˚С):
9. Коефіцієнт тепловіддачі від внутрішньої поверхні трубок до водопровідної води, Вт/(м·˚С):
10. Коефіцієнт теплопередачі від мережевої до водопровідної води, Вт/(м2·°С):
де - коефіцієнт, що враховує забруднення трубок;
- товщина стінки трубок;
- коефіцієнт теплопровідності латуні.
11. Середній температурний напір у підігрівнику, °С:
12. Необхідна поверхня нагрівання підігрівника, м2:
13. Кількість стандартних секцій підігрівника, шт.:
,
где F- общая площадь поверхности нагрева,
f- площадь поверхности нагрева одной стандартной секции.
Рисунок 2 – Двоступінчата змішана схема
У двоступінчатій схемі є два ступені підігрівача: І ступінь і II ступінь.
Витрата мережевої води, що протікає через міжтрубний простір підігрівача II ступеня, визначається за формулою:
(8.1) | |
де – температура мережевої води в падаючій магістралі в точці зламу температурного графіка, оС; – температура мережевої води в зворотній магістралі після системи опалювання в точці зламу температурного графіка, оС; tп= -δt– температура водопровідної води після I ступеня, оС; δt – недогрівання водопровідної води I ступеня; приймаємо δt=5 оС .
|
Витрата мережевої води на опалювання визначається за формулою:
(8.2) | |
Розрахункова витрата |
|
(8.3) |
Розрахунок підігрівача І ступеня
Теплове навантаження першого ступеня визначається за формулою:
(8.4) |
Температура мережевої води на виході з першого ступеня визначається за формулою:
(8.5) |
Середній температурний натиск визначається за формулою:
(8.6) |
Середня температура мережевої води визначається за формулою:
(8.7) |
Середня температура водопровідної води визначається за формулою:
|
(8.8) | |||
Необхідна площа живого перетину трубок визначається за формулою: |
За таблицею VI.13 [3] вибираємо тип підігрівача з площею живого перетину Виписуємо основні параметри підігрівача:
Дійсна швидкість води усередині трубок визначається за формулою:
(8.9) | |
Швидкість мережевої води в міжтрубному просторі визначається за формулою: |
(8.10) |
Коефіцієнт тепловіддачі від мережевої води до зовнішньої поверхні трубок визначається за формулою:
(8.11) | |
Коефіцієнт тепловіддачі від внутрішньої поверхні трубок до водопровідної води визначається за формулою:
(8.12) | |
Коефіцієнт теплопередачі від мережевої до водопровідної води визначається за формулою:
(8.13) | |
Необхідна поверхня нагріву визначається за формулою: | |
Кількість стандартних секцій підігрівача I ступеня визначається за формулою: |
(8.15) |