Вирощування зернових сільськогосподарських культур

Самою незвичайний і далеко віддаленої від традиційного ісламу сектою є, мабуть, алавити. На них уплинули християнська догматика і культ. Алавити не просто обожнюють Алі  Ібн Абу Талиба, як і інші “крайні” шиїти, вони вірують у тріаду: Алі  – Мухаммад – Сальман ал-Фариси. Цей останній – перс по походженню, сподвижник Мухаммада, що зробив йому деякі послуги. Алавити сприймають цих облич як утілення божественних принципів: Алі – “Зміст”, Мухаммад – “Ім'я”, Сальман – “Ворота”. Вони вважають, що цілком зрозуміти  їх догматику може тільки “присвячений”, що пройшов спеціальний курс підготовки; причому, жінки не тільки не можуть стати “присвяченими”, але навіть не допускаються до відправлення релігійного  культу (дуже схожого на християнську літургію, де причащаються вином і  хлібом), оскільки, по їх представленнях, у жінок немає душі. Душі алавитів колись були зірками, але потім Алі  звів їх на Землю і заточив у  тіла, як у могили. Після смерті благочестиві душі знову піднесуться до зірок, а грішні переселяться в тіла собак  і свиней.

Висновок

 Як видно з вищесказаного, мусульманське  релігійне життя характеризується особливою динамікою свого розвитку. Протягом часу становлення ісламського  релігійного життя постійно тривали  процеси поділу головних релігійних напрямків на менш дрібні, які гуртували  і продовжують гуртувати людей  з однаковими поглядами на ті чи інші священні трактування, на історичні  процеси релігійного життя своїх  народів.

Розкол ісламської віри на два провідних напрямки шиїзм  і сунізм – яскравий приклад того, як земні бажання і амбіції  спроможні розвести по дві сторони  барикад один народ, громадян однієї держави. На жаль ці процеси роздрібнення аж ніяк не сприяють покращенню впливу релігійного життя на мирське  життя. Навпаки, цивільне життя все  більше і більше підкоряє собі релігійні  інститути, що, у певній мірі, не може не викликати занепокоєння у мислячих людей.

Список використаної літератури:

1. Всесвітня історія. – К., 1994.
2. Історія світових релігій. – К., 1986.
3. Історія Сходу. – М., 1990.
4. Релігієзнавство. Підручник. – К., 2001.
5. Словник-довідник з філософії. – М., 1989.