Розвиток регіонів України

   Регіони України, як і країна у цілому і  окремі суб’єкти господарської діяльності економіки не можуть успішно функціонувати  та розвиватися, не маючи науково  обгрунтованої стратегії, яка передбачає вибір довготермінових напрямів соціально-економічної політики в межах територіально-адміністративних одиниць держави. Однак іноді стратегічний курс соціально-економічного розвитку регіону суперечить вимогам короткотермінової необхідності, спотворюється під впливом бажання вирішити локальні завдання, які вимагають швидкого прийняття рішення. Тому всі пропозиції щодо виходу з кризових ситуацій мають бути умотивовані та обґрунтовані з огляду на стратегічну перспективу.

  Головне завдання стратегічного управління полягає у визначенні пріоритетів подальшого розвитку, ґрунтовному опрацюванні комплексних програм і локальних масштабних заходів, які повинні опиратись на аналітико синтезуючий базис з огляду на просторово-часові чинники. Це, в свою чергу, вимагає створення механізму реалізації прийнятої стратегії, включаючи структуру управління. Вибір стратегічного курсу повинен ґрунтуватись не на суб'єктивних оцінках і висновках окремих посадових осіб, а на об'єктивних критеріях: всебічному аналізі, доповненому оцінними показниками і висновками експертної ради; особливостях поточного етапу реформування, переходу на нову соціально орієнтовану модель організації праці і виробництва; реаліях, зумовлених державним регулюванням локально-економічних процесів, у т.ч. регіонального управління.

  Згідно  ПРОЕКТУ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ», розділ 3 :

  Стаття 16. Розроблення стратегій розвитку регіонів

  16.5 Стратегія    розвитку    регіону    повинна    відповідати    положенням Державної стратегії регіонального розвитку та має, з урахуванням вимог схем планування території регіону, визначати:

1. основні напрями розвитку регіону;
2. стратегічні завдання розвитку регіону; 

     3)регіональні пріоритети просторового розвитку. 

  Важливим  елементом стратегічного управління є цілі і критерії їх досягнення. Чітке формулювання цілей і критеріїв забезпечує можливість управління за результатами, створення системи мотивації, яка підвищує успішність реалізації програми, наявність зіставлення і оцінки варіантів рішень — концентрацію ресурсів на пріоритетних напрямах діяльності. Цілі на визначений період (від 1 до 5 років) і критерії їх досягнення рекомендують структурувати у чотири групи:

1. ринкові цілі (критерії: частка самозабезпечення,тобто частка споживання, яка формується за рахунок продукції і послуг, що виробляються у регіоні; показник валового регіонального продукту; економічні пріоритети);
2. фінансово-економічні цілі (критерії: величина бюджету регіону; прибуток, рентабельність, фінансова стабілізація, приріст фондів тощо);
3. соціальні цілі (критерії: рівень життя населення території, частка населення, яка перебуває за межею бідності, тобто з доходом нижче прожиткового мінімуму, рівеньпобутового  обслуговування,   освіти,   охорони  здоров'ятощо);
4. екологічні і природоохоронні цілі.

  Для досягнення цілей розробляються заходи (проекти, програми), оцінюються необхідні ресурси і визначаються термін реалізації.

    Методичне забезпечення процесу розроблення стратегії здійснює центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики. Відповідно до чинного законодавства проекти регіональної стратегії розвитку розробляє Рада Міністрів АРК, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації на основі рішення відповідних рад, у якому встановлюються терміни і процедури розроблення, розгляду та затвердження проекту регіональної стратегії розвитку. Для цього рекомендують створювати робочу групу з представників владних структур, бізнесових кіл, наукових і громадських організацій, політичних партій тощо.

  Стратегічний  план повинен включати: вступ з  коротким обґрунтуванням мети та підстав для розроблення документа; описово-аналітичну частину; встановлені перспективи; характеристику конкурентних переваг; стратегічні цілі та поетапний план дій; механізми реалізації тощо. Описово-аналітична частина регіональної стратегії має містити такі додаткові дані: географічне розташування, оточення регіону; природні умови (рельєф, ґрунти, клімат, гідрогеологічні особливості тощо); природно-ресурсний потенціал; адміністративний поділ; місце регіону в загальнодержавному поділі праці; особливості соціально-економічного розвитку (динаміка за останні 10 років); екологічна, політична, фінансово-бюджетна ситуації; рівень життя населення та його ділової активності.

  Механізми та процедури реалізації регіональної стратегії визначають з урахуванням того, що їх склад та зміст обґрунтовується необхідністю створення економічних, організаційних, нормативно-правових та інших передумов для реалізації основних принципів сталого збалансованого розвитку регіону. Основними інструментами цієї реалізації є послідовне розроблення програм та угод регіонального розвитку. 

  Проект  закону України « Про засади державної  регіональної політики» передбачає вісім розділів: загальні положення; засоби забезпечення державної регіональної політики, формування та реалізація державної регіональної політики, ради з питань регіонального розвитку, агенції регіонального розвитку, фонди регіонального розвитку, моніторинг регіонального розвитку, прикінцеві та перехідні положення. Вони встановлюють єдиний порядок і основні методичні засади розроблення адміністративно-територіальними утвореннями регіональних стратегій розвитку на середньо-строковий (4—6 років) та довгостроковий (10—15 років) періоди.

      Згідно  статті 19, п.1, з метою узгодження загальнодержавних та регіональних інтересів у процесі розроблення та реалізації державної регіональної політики відповідно до даного Закону у кожному регіоні рішенням відповідно  Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міських рад за поданням відповідно Ради  міністрів Автономної Республіки  Крим, обласної,  Київської та  Севастопольської  міських  державних  адміністрацій створюється Рада регіонального розвитку. 

Стаття 17. Національна  рада з питань державної регіональної політики

1. З метою узгодження загальнодержавних та регіональних інтересів у процесі розроблення та реалізації державної регіональної політики відповідно до цього Закону створюється Національна рада з питань державної регіональноїполітики. 
2. Головою Національної ради є Прем'єр-міністр України, заступником Голови - керівник центрального органу виконавчої влади з питань регіональної політики. 

      3. Членами   Національної   ради   є   уповноважені   представники   Рад регіонального розвитку.

   Згідно  зі стратегічним планом економічного розвитку регіонів України, до повноважень Національної ради з питань державної регіональної політики належать:

1. погодження проектів урядових рішень у сфері державної регіональної політики;
2. попереднє схвалення Державної стратегії регіонального розвитку;

      3) затвердження пріоритетів та критеріїв  ефективності  використання коштів Національного фонду регіонального розвитку;

     4) аналіз та погодження галузевих прогнозів і програм, планів і проектів розбудови    магістральної    інфраструктури,    які    істотно    впливають на регіональний розвиток;

      5) координація    розроблення    та    реалізації    Державної    стратегії регіонального розвитку та стратегій розвитку регіонів;

6. попередній розгляд та подання на затвердження Кабінету Міністрів України   пріоритетних програм регіонального розвитку, черговості підтримки проблемних територій, територій проривного зростання національного рівня, що передбачають фінансування з Національного фонду регіонального розвитку;
7. оцінювання ефективності використання коштів Національного фонду регіонального розвитку; 

     8) попереднє     оцінювання     ефективності     використання     коштів Європейського Союзу, що надходять на цілі регіонального розвитку;

9) аналіз досягнення цілей регіональної політики у регіонах України. 

     Засідання Національної ради з питань державної  регіональної політики 
проводяться не менше двох разів на рік. 

     Важливим  заходом щодо реалізації концепції ДРЕП в Україні є формування мережі агенції регіонального розвитку. Агенції регіонального розвитку створюються та діють на засадах активного партнерства між приватним, громадським та публічним секторами, яке полягає в їх участі у заснуванні, фінансуванні та контролі за діяльнісію агенцій у межах, визначених законодавством. Агенції регіонального розвитку засновуються відповідно Верховною Радою   та   Радою   міністрів   Автономної   Республіки   Крим,    обласними, Київською, Севастопольською міськими радами та відповідними державними адміністраціями.   Засновниками агенції регіонального розвитку можуть бути також регіональні торгово-промислові палати, асоціації підприємців, фінансові установи,   що   діють   у   відповідному   регіоні,   регіональні   представництва асоціацій органів місцевого самоврядування чи асоціації органів місцевого 
самоврядування   відповідного  регіону,   вищі   навчальні  заклади   та  наукові установи регіону. Агенції узгоджують основні напрямки, своєї діяльності  з  пріоритетами державної регіональної політики  та завданнями державної та регіональних стратегій регіонального розвитку.

     Стаття 21. Агенція регіонального розвитку

      1. Агенція регіонального розвитку  є неприбутковою організацією, що  створюється у формі установи на засадах партнерства між державним, приватним та громадським секторами на підставі цього Закону та інших актів законодавства України.

      2. У кожному регіоні може бути-створена  і функціонувати лише одна  Агенція регіонального розвитку у розумінні цього Закону.

      Стаття    23.     Організаційна    структура    та    повноваження     Агенції регіонального розвитку

3. Агенція регіонального розвитку у межах своїх повноважень:

1. розробляє за власною ініціативою або за дорученням відповідно Ради міністрів      Автономної      республіки      Крим,      обласної,      Київської та Севастопольської міськоих державних адміністрацій проекти стратегії розвитку регіону, планів та програм регіонального розвитку;
2. забезпечує впровадження програм, проектів регіонального розвитку та адміністрування коштів на їх реалізацію;

     3) здійснює   пошук   додаткових   джерел   фінансових   ресурсів   для виконання своїх повноважень. 

     Стаття 24. Майно агенції регіонального  розвитку

3. Джерелами формування коштів і майна Агенції можуть бути:

      1) кошти   і   майно,   одержані   як   безповоротна   фінансова   допомога, добровільні  внески  та  пожертви  засновників   агенції  та  інших  резидентів України;

2. кошти і майно, одержані як благодійна допомога від нерезидентів, включаючи міжнародну технічну і гуманітарну допомогу;
3. дотації і субсидії з державного і місцевих бюджетів, спеціальних фондів;

4. пасивні доходи відповідно до чинного законодавства  України;
5. доходи від основної діяльності згідно із законодавством та установчим актом.

     4. У разі припинення Агенції її кошти та майно передаються в доход місцевого бюджету. 
 

      Фінансування програм та проектів, що  відповідають пріоритетам,  визначеним у Державній стратегії регіонального   розвитку   та  відповідних   стратегіях   розвитку   регіонів, і спрямовані  на  забезпечення  ефективної  реалізації  державної  регіональної політики забезпечується за рахунок регіональних фондів розвитку. Система фондів регіонального розвитку включає Національний фонд регіонального розвитку та регіональні фонди розвитку, які є фінансовими 
установами, утвореними для фінансування довгострокових міжрегіональних та регіональних програм і проектів.