Канали передачі повідомлень для внутрішньої аудиторії

 

 

Зміст:

1. Канали передачі повідомлень для внутрішньої аудиторії
2. Реклама та пабліситі як сфери ПР: особливості використання, спільні риси та відмінності
3. ПР в урядовій діяльності: мета та особливості реалізації
4. Прес-конференція як інструмент ПР: технологія проведення
5. Варіаційне завдання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Реклама і пабліситі як сфери ПР

Зв'язки з громадськістю часто плутають з рекламою, а інколи неправильно називають "пабліситі" і вважають частиною промоції як четвертого "П" в маркетинговій концепції "чотири П". І що ще гірше, зв'язки з громадськістю помилково вважають формою рекламної діяльності й навіть називають "безплатною рекламою". Зв'язки з громадськістю навіть плутають зі стимулюванням збуту. Отже, дуже важливо, передусім, визначити природу зв'язків з громадськістю і їхні відмінності від рекламної справи. Це дві дуже різні форми комунікативного процесу, але реклама майже напевно матиме успіх, якщо зв'язки з громадськістю здійснюються на високому рівні.

Метою зв'язків  з громадськістю є встановлення розуміння за допомогою поширення інформації . Якщо яка-небудь компанія бажає досягти успіху у виховуванні ринку, то її інформація має складатися з достовірних об'єктивних фактів. Реклама має переконувати споживача в доцільності покупки і вона може бути емоційною, перебільшеною і, безумовно, суб'єктивною. Отже, головна різниця між зв'язками з громадськістю і рекламою полягає в тому, що перші мають нести тільки об'єктивну інформацію, а остання може розповсюджувати суб'єктивну.

Проте набагато легше рекламувати те, про що люди вже знають і що є для них  зрозумілим, отже реклама може бути ефективнішою і економнішою, якщо вона спирається на зв'язки з громадськістю. Наприклад, потенційні туристи швидше погодяться купити путівки на Барбадос або Маврикій, якщо вони будуть знати, де саме знаходяться ці острови, який там клімат та іншу подібну інформацію. Про це вони можуть дізнатися зі статей про подорожі та телевізійних програм на кшталт "Шкода, що вас  тут немає".

 

 

 

 

 

 

 ПР в урядовій  діяльності

На сучасному  етапі розвитку система зв’язків з громадськістю в державному управлінні сучасної України являє  собою особливу функцію управління, що покликана налагоджувати й  підтримувати взаємозв’язок, взаєморозуміння, взаємовизнання та співробітництво  між державою та громадськістю; здійснювати  управління процесом розв’язання проблем  або спірних питань; допомагати керівництву  в справах дослідження громадської  думки й реагування на неї; визначати  і наголошувати відповідальність керівництва  в питаннях служіння громадським  інтересам; допомагати керівництву  ефективно змінюватися, щоб бути на рівні вимог часу; допомагати передбачити тенденції розвитку, функціонуючи як система завчасного попередження; використовувати наукові  методи, гідні етичні засади спілкування  як свої головні знаряддя.

 Розкрито  можливості використання новітніх  інформаційних технологій у системі  зв’язків з громадськістю в  державному управлінні України.  Періодичні видання, радіо і  телебачення виступають як механізм, що формує масову свідомість. Ці засоби й канали поширення  інформації являють собою комунікативні  системи і перебувають у постійному  розвитку. Але останнім часом  значного поширення набули комп’ютерні  інформаційні мережі. Зокрема, з’являються  нові технології ефективної взаємодії  між владою та суспільством, такі  як Інтернет-PR. Інформаційна концепція  Ради Європи будується саме  на засадах надання пріоритету  новітніх інформаційних технологій, особливо сторінкам в Інтернеті.

У той  же час, будучи практично неконтрольованим, легко доступним, а в перспективі  – повсюдним і всеосяжним, Інтернет стає високоефективним засобом політичної боротьби. Можливості електронної пошти  для розсилання відповідей на запитання, запитів тощо більші й оперативніші за пошту традиційну.

Таким чином, державні організації можуть дати більш  широким прошаркам населення  доступ до своєї інфраструктури для  того, щоб головні цінності електронної  епохи — «швидше, краще, дешевше, доступніше» — були застосовані  й до державних послуг. Каналами надання послуг для населення  в Інтернеті можуть бути урядовий портал, електронний магазин або  громадські веб-сайти.

Окремим аспектом урядового PR є співробітництво  між державними органами та PR-агентствами, яке може здійснюватися в наступних  напрямах: консалтинг, здійснення діючої PR-діяльності, проведення різних видів  прес-заходів, підготовка й проведення Інтернет-кампаній, підтримка партнерських програм, розробка та виготовлення поліграфічної  продукції.

Головними методологічними засадами PR-діяльності в державному управлінні України  виступають: визначення основних потреб аудиторії для побудови каркасу  іміджу (загальні суспільні, окремих  сегментів суспільної аудиторії: жіночої, молодіжної, старшого віку, жителів  міста, села, тих, хто працює, безробітних  тощо), а методологічними принципами - наближеність до потреб аудиторії, окремих  її сегментів (надання значимості службовцю), впізнаваність, привабливість, спрощеність.

   Виділено  основні пріоритети трансформації,  формування й розвитку урядової  системи PR в Україні. Світовий  досвід репрезентує традицію  постійної звітності органів  державної влади про свою діяльність  перед населенням та інформування  про поточні справи, дії, роз’яснюючи  їх через ЗМІ. Тому зараз  перед українською владою постало  завдання щодо створення інституцій  та розробки процесів демократичного  державного управління, що базується  на принципах прозорості та  відкритості, і буде краще відповідати  потребам пересічних громадян.

Для співробітників служб зі зв’язків з громадськістю  державних органів влади доцільно налагодити міцні робочі стосунки з  журналістами, які працюють у сфері  політики. Необхідно здійснювати  ретельний аналіз інформаційної  продукції та відслідковувати редакційну політику, тобто журналістський погляд на матеріал, що публікується.

 

 

 

 

 

 

 

 Прес-конференція

Інколи у  практичній діяльності може виникнути  необхідність з'ясування дискусійних  питань або привертанні уваги  громадськості до якоїсь проблеми. В цьому випадку використовують прес-конференцію із запрошенням  представників ЗМІ.

Великий вплив  на результати заходу має попередня  підготовка. Готується вступне слово, в якому пояснюється основна  причина скликання прес-конференції. Поширюється прес-реліз, який може містити  цитати із виступу відповідальної особи  на прес-конференції. Готується пакет  для преси з додатковими матеріалами, що стосується теми прес-конференції.

Для того, щоб прес-конференція  досягла мети, необхідно при її підготовці і проведенні врахувати  декілька обставин:

1. Час проведення. Найкраще проводити прес-конференцію  в середині тижня, тому що  понеділок – редакційний день  у ЗМІ і можна не досягти  бажаної активності представників  ЗМІ, а п'ятниця – день перед  вихідними, день культурних програм,  що також може відобразитися  на присутності журналістів. Відомо, що журналісти – професійні "сови”  (пізні записи, монтаж), тому доцільно  призначати прес-конференцію з  12.00 до 14.00, бо з 15.00 починається  здавання матеріалів у редакціях,  записи, студійний час.

2. У запрошенні  обов'язково повинна вказуватися  тематика, що дозволить редакціям  відправити на прес-конференцію  компетентних у даному питанні  журналістів. Запрошення краще  оформляти як іменне і відправляти  за 5-7 днів до прес-конференції.  За два дні до прес-конференції  можна дати наступний анонс  про неї. Не пізніше ніж за добу до прес-конференції доцільно обдзвонити ЗМІ хоча б ключові, для з'ясування питань: Чи отримали запрошення? Чи планується присутність? Чи необхідна додаткова інформація? За день до проведення або вранці в день заходу можна зв'язатися з редакціями і студіями за телефоном і нагадати запрошеним про час і місце проведення прес-конференції.

3. Прес-конференція  повинна мати чіткий сценарій  проведення, який складається із  двох частин – викладення позиції  організаторів із проблеми і  відповідей на питання журналістів.  Час на проведення кожної частини  визначається організаторами (як  правило 10 хв. для повідомлення, 20 хв. – для відповідей на запитання).

4. Вести прес-конференцію  може особа, відповідальна за  зв'язки із громадськістю або  пресою. Ведучий обов'язково представляє  журналістам учасників, серед  яких бажана присутність особи,  уповноваженої приймати остаточні  рішення з питань прес-конференції.

5. Доцільно  провести реєстрацію учасників  прес-конференції з боку ЗМІ,  що дасть змогу аналізувати  результати зустрічі за їх  публікаціями. Під час реєстрації  дуже добре роздавати матеріали,  що інформують про факти і  пояснюють проблему прес-конференції.  Це вбереже від викривлення  інформації (не так записали, почули, видалося та ін.).

Для будь-якої прес-конференції  існують певні правила проведення:

- доповідач  чітко зачитує текст короткої  заяви, в якій ідеться про  причини заходу

- репортерів  запрошують ставити запитання

- запитання  ставляться по черзі, професійні  стандарти передбачають, що журналісти  будуть притримуватися оголошеної  теми

- перед останнім  запитанням хтось із команди  організаторів нагадує, що відведені  20 хв. пройшли.

Організаційний  аспект заходу. Прес-конференція найчастіше відбувається в кімнаті для зустрічей (засідань, зборів). Це також може бути постійне приміщення для проведення заходів із журналістами (де передбачене  освітлення, пристосування для використання відповідної апаратури, особливо для  телегруп). Всі присутні повинні  бути забезпечені місцями. Доповідач  і його команда розміщуються за столом або кафедрою, де ставляться мікрофони  і диктофони. Перед учасниками виставляються  таблички з інформацією про учасників  прес-конференції (прізвище, ім'я, по батькові, посада).

Ведучий представляє  учасника (учасників), надає їм слово, стежить за ходом заходу. Найбільша  роль йому належить під час відповідей на запитання журналістів. Головне, щоб запитання відповідали оголошеній темі, були короткими та зрозумілими  виступаючому.

Запитання і  відповіді треба записувати до протоколу.

Бажано кожний прес-захід записувати на аудіоплівку (диктофон), потім розшифровувати і  використовувати для опублікування  у засобах масової інформації, перевірки фактів, цитат, що були використані  у публікаціях.

Під час заходу можливе використання відеопрокатної апаратури для демонстрації фотографії й відеозйомок, діаграм, графіків тощо.

Матеріали кожної прес-конференції (план, прес-реліз, записи запитань і відповідей, розшифровка  виступів, а також наступні публікації) зберігаються в окремій папці  для зручності у роботі.

Після прес-конференції  здійснюється моніторинг публікацій та проводиться за ними аналіз.

Готуються та надсилаються до ЗМІ відповіді на критичні матеріали.

Публікації  доводяться до учасників прес-заходу з метою запобігання у майбутньому  помилок, що були допущені.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Варіаційне завдання. Варіант 5

Організація: міська громадська організація (бізнес-асоціація, членами якої є , переважно, суб’єкти малого та середнього бізнесу)

Сфера діяльності: лобіювання законопроекту в сфері  регулювання підприємницької діяльності, який забезпечить додаткові можливості для розвитку малого та середнього бізнесу.

Проблема:

1. Більшість депутатського корпусу Міськради, яка є в опозиції до мера, представляє інтереси великого бізнесу, тому не зацікавлена в прийнятті закону.
2. Мер міста вцілому підтримує прийняття закону.
3. В місті 50% жителів мають відношення до МСБ (підприємці, члени їх сімей, наймані працівники)
4. Громадська організація досить відома та авторитетна організація, членами якої є понад 800 підприємців та підприємств міста.
5. За останній рік в місті спостерігається скорочення кількості підприємств МСБ (на 10%) та кількості працюючих (на 8%).

Громадська  організація планує провести масштабну  ПР-кампанію лобіювання прийняття закону.

Завдання 1:

1. Сформулювати проблему ПР- кампанії;
2. Провести SWOT-аналіз;
3. Опрацювати план ПР- кампанії;

1)Стратегію ПР- кампанії;

2)Визначити основні цільові аудиторії в рамках даної ПР- кампанії;

3)Сформулювати цілі та програмні  задачі ПР- кампанії.

Завдання 2:

1. Підготувати інформаційні матеріали, за допомогою яких буде реалізуватись ПР – кампанії (статті ЗМІ, прес-реліз для проведення прес-конференцій, участі організації у виставках та ярмарках тощо)
2. Визначити засоби контролю за виконанням ПР- кампанії

Проблеми ПР – кампанії:

1. В більшості депутатського корпусу Міськради немає зацікавленості у прийнятті закону щодо  регулювання підприємницької діяльності, який забезпечить додаткові можливості для розвитку малого та середнього бізнесу.