Звітність підприємства

 

 

 

 

 

 

 

3) Звіт про рух грошових коштів (Форма № 3)

Звіт про рух грошових коштів (форма № 3) відображає надходження  і витрату грошових коштів та їх еквівалентів за звітний період. Порядок складання звіту встановлений П(С)БО 4. Ця форма не включається до складу проміжної (квартальної) звітності і подається тільки у річній фінансовій звітності. Суб'єкти малого підприємництва Звіт про рух грошових коштів не складають.

Для початку визначимося, що належить до складу грошових коштів та їх еквівалентів. До грошових коштів належать готівкові та безготівкові грошові кошти, а також їх еквіваленти, що відображаються на рахунках:

• ЗО "Каса";

• 31 "Рахунки в банках";

• 333 "Грошові кошти  в дорозі у національній валюті";

• 334 "Грошові кошти  в дорозі в іноземній валюті";

• 351 "Еквіваленти грошових коштів". Згідно з П(С)БО 4 еквіваленти грошових коштів — це різновид фінансових інвестицій, що відображаються на рахунку 35 "Короткострокові фінансові інвестиції". Для того щоб вважатися еквівалентом грошових коштів, фінансова інвестиція повинна вільно конвертуватися у гроші. Прикладом еквівалентів грошових коштів можуть бути казначейські векселі, а також депозитні сертифікати з терміном погашення до 3 місяців.

Заповнювати форму № 3 можна після того, як складені форма  № 1 "Баланс" і форма № 2 "Звіт про фінансові результати". Це пов'язано з тим, що для її складання необхідні деякі показники з перших двох форм звітності. Для великого підприємства складання форми № 3 — непросте завдання, суть якого полягає в тому, що необхідно знайти зміну грошових коштів за рік (показник зі знаком "+" або "-"), потім додати його до решти (або відняти його від решти) грошових коштів на початок року. Якщо звіт складений правильно, то в результаті повинна вийти сума показників рядків 230 і 240 Балансу на кінець року (гр. 4).

Трудність складання  форми № 3 полягає ще й у тому, що зміну грошових коштів слід розглядати для кожного виду діяльності окремо в різних розділах.

У першому розділі  відображається зміна грошових коштів у результаті операційної діяльності підприємства. До операційної належить основна діяльність (та, заради якої створювалося підприємство), а також інші види діяльності, які не можна віднести до інвестиційної та фінансової, наприклад:

• надходження грошових коштів від покупців (замовників) за реалізовані товари (роботи, послуги) або як передоплата;

• перерахування грошових коштів постачальникам (підрядчикам);

• виплата заробітної плати;

• надходження грошових коштів (або, навпаки, їх перерахування) за майно, що знаходиться в операційній  оренді тощо. Перший розділ складається із застосуванням так званого непрямого (або посереднього) методу. Значення його полягає в тому, що із форми № 2 береться показник бухгалтерського прибутку (або збитку) підприємства до оподаткування, потім він коригується на негрошові операції звітного періоду. У результаті треба отримати зміну грошових коштів від операційної діяльності.

Другий розділ призначений для визначення зміни грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності. Прикладами інвестиційної діяльності можуть бути операції придбання і реалізації основних засобів та інших необоротних активів, нематеріальних активів, незавершеного будівництва, довгострокових фінансових інвестицій (а саме акцій інших підприємств, довгострокових векселів), отримання відсотків і дивідендів від фінансових інвестицій.

У третьому розділі відображається рух грошових коштів у результаті фінансової діяльності. До фінансової належить та діяльність, яка призводить до зміни власного і позикового капіталу. Наприклад, випуск акцій акціонерним товариством, отримання і погашення кредитів, виплата дивідендів.

Для того щоб правильно  віднести конкретну операцію до того або іншого виду діяльності, необхідно  проаналізувати її економічну суть. Наприклад, продаж акцій, акціонерним товариством  — це його фінансова діяльність, а продаж акцій фондовою біржею — це її операційна діяльність. Купівля акцій звичайним підприємством — це інвестиційна діяльність, а купівля акцій інвестиційною компанією є операційною діяльністю таксі-компанії.

Не відображаються у  звіті про рух грошових коштів:

• внутрішній рух грошових коштів. Оскільки надходження грошей з поточного банківського рахунка в касу або з поточного на валютний рахунок не впливає на загальний показник суми грошових коштів, то і відображати такий рух у формі № 3 не треба;

• негрошові операції. У пункті 10 П(С)БО 4 визначено, що не треба відображати у формі № 3 отримання активів шляхом фінансової оренди, придбання активів шляхом емісії акцій, а також бартерні операції. Однак, заповнюючи рядки зміни оборотних активів і поточних зобов'язань, доводиться враховувати і залишки на рахунках, що утворилися в результаті бартерних операцій, здійснюваних при операційній діяльності.

Надходження і витрати  грошових коштів відображаються окремо в різних графах. Від'ємні показники  наводяться в дужках. При заповненні форми № 3 за 2001 рік уперше слід заповнювати графи 5 і 6 за попередній період. Таким попереднім періодом є 2000 р. Тому слід узяти форму № 3 за 2000 р. і перенести з неї показники всіх рядків із графи 3 до графи 5 і з графи 4 до графи 6 відповідно. Ця інформація необхідна користувачам для порівняння грошових потоків на підприємстві в поточному році порівняно з попереднім.

Для заповнення першого  розділу форми № 3 непрямим методом  варто запам'ятати одне нескладне  правило: зміни показників активів  відображаються з протилежним знаком, зміни показників пасивів — з тим же знаком.

4) Звіт про  власний капітал (Форма №4)

Звіт про власний  капітал відображує зміни, що відбулися  у складі власного капіталу протягом звітного періоду, і показує причини, що привели до таких змін

Усі складові власного капіталу — статутний, додатковий, резервний, неоплачений та вилучений, а також  нерозподілений прибуток, наводять у  рядках Звіту в грошовому вираженні  на початок та на кінець звітного періоду.

Причини, в результаті яких відбулися зміни в капіталі, показані у відповідних розділах звіту: "Коригування", "Переоцінка активів", "Розподіл прибутку", "Внески учасників", "Вилучення капіталу", "Інші зміни в капіталі".

У статті "Переоцінка активів" наводять дані, які відображують збільшення або зменшення власного капіталу в результаті переоцінки основних засобів, нематеріальних та інших активів відповідно до чинного законодавства.

У статті "Розподіл прибутку" відображають розподіл прибутку серед  акціонерів та спрямування прибутку, що залишився у розпорядженні підприємства, до статутного і резервного капіталу.

Стаття "Внески учасників" передбачена для відображення даних  про збільшення статутного капіталу підприємства та зміни неоплаченого капіталу в результаті збільшення або  зменшення дебіторської заборгованості учасників за внесками до статутного капіталу підприємства.

У статті "Вилучення  капіталу" наводять дані про зменшення  власного капіталу підприємства внаслідок  виходу учасника, викупу чи анулювання викуплених акцій акціонерним товариством, зменшення номінальної вартості акцій або з інших причин.

У статті "Інші зміни  в капіталі" відображають дані про  всі інші зміни у власному капіталі підприємства,

 

 

що не були включені до зазначених вище статей, зокрема списання невідшкодованих збитків, безоплатно отримані активи та інші зміни.

У статті "Залишок на кінець року" показують величини всіх складових власного капіталу на кінець звітного року, які визначають додаванням скоригованих залишків відповідних  складових на початок року та всіх змін, що відбулися в них протягом року внаслідок переоцінки активів, використання чистого прибутку, вилучення капіталу тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5) Примітки  до річної фінансової звітності  (Форма №5)

Примітки до Звіту  – це окремі пояснення, які дозволяють деталізувати та пояснити окремі статті фінансової (бухгалтерської) звітності. Крім того, примітки дозволяють не складати окремі пояснення до кожного Звіту. Як це потребують П(с)БО, а об’єднати всі додатки в одному документі - Примітки до звіту. Всі підприємства, які представляють повний фінансовий Звіт, повинні складати примітки до фінансової звітності, за винятком: бюджетних установ, представників іноземних суб’єктів підприємницької діяльності; суб’єктів малого підприємництва.

Примітки річного Звіту  – це складний додаток до фінансової звітності, який можливо поділити на такі складові частини :

форма №5 «Примітки до річної фінансової звітності» заповнюються всіма підприємствами за єдиною, затвердженою формою. Має вигляд окремих таблиць. Всього таких таблиць тринадцять.

інформація, яка наведена в П(С) БО і яка обов’язково  повинна додаватися до річного фінансового (бухгалтерського) Звіту. Складається в довільній формі;

інформація, яку за думкою керівництва, доцільно додати до річного  фінансового (бухгалтерського) звіту.

Форма №5 «Примітки до річної фінансової звітності» складається з тринадцяти окремих розділів. Кожний розділ розкриває інформацію по окремому Звіту та відповідає приміткам до окремих П(С)БО. 
Наприклад, розділ І «Нематеріальні активи» і ІІ «Основні засоби» - це розгорнута характеристика рахунків 10, 11, 12 та П(с)БО 7 «Основні засоби» та П(с)БО 8 «Нематеріальні активи».

Особливістю таких таблиць  є наведення не тільки сальдо по рахунках, але і оборотів по дебіту та кредиту рахунків.

Порядок заповнення цих  розділів представлені і в формі таблиці. Назва строк в таблиці відповідає назві субрахунків, тому в таблиці відповідає назві субрахунків, тому в таблиці наведені тільки коди відповідних строк. 
Всі строки таблиць заповнюються на основі Головної книги (якщо підприємство веде журнально-ордерну форму обліку), або по даним оборотної відомості, при інших формах обліку.

В розділі І «Нематеріальні активи» показують статті І розділу  І активу балансу і наведена інформація, розкриття якої передбачено П(с)БО 8 «Нематеріальні активи». В розділі ІІ «Основні засоби» і ІІІ «Капітальні інвестиції» розкриваються статті розділу І активу балансу та наведена інформація, надання якої передбачено П(с)БО 7 «Основні засоби». 
Всі вимоги до складання Приміток можливо оформити в одну загальну таблицю.

Таким чином, примітки показують  як були розраховані статті окремих  форм фінансової звітності; показують  чинники, які вплинули на зміни в  звітності; дозволяє зіставити звітність  та дані синтетичного обліку. Крім кількісних показників в Примітках наводять інформацію в вигляді облікової політики, виправлення помилок попередніх звітних періодів, за якою первинною але переоціненою вартістю показані основні засоби, перелік сум дебіторської заборгованості; доходи та витрати від надзвичайних подій та інші. 
Крім Приміток по формі №5 підприємства повинні подавати додаткову інформацію. Форму представлення додаткової інформації розробляє само підприємство. Це може бути текст, таблиці, діаграми, графіки, ілюстрації. Підприємства, для яких законодавством не вимагається обов’язкової публікації фінансової звітності, в пояснювальній записці обов’язково повинні навести таку інформацію:

облікову політику підприємства на поточний рік;

виправлення помилок, якщо вони біли виявлені в поточному періоді;

 зміни облікових оцінок;

події, які відбулися  після дати складання балансу  та якщо вони можуть вплинути на фінансові результати;

 охарактеризувати  за якою вартістю можуть бути активи показані в балансі.

Це може бути первина  вартість, балансова, чиста реалізаційна вартість, поточна та ін.;

перелік основних дебіторів  та сум довгострокової дебіторської заборгованості;

склад та суму доходів  та витрат по кожній надзвичайній події;

перелік видів та сум  гуманітарної допомоги.  
Підприємства, які згідно законодавству повинні оприлюднити річну фінансову звітність (акціонерні товариства, банки та ін.), крім вище наведеної інформації повинні розкривати додаткову інформацію про кількість та рух акцій, характеристику капіталу, наявність облігацій, дивіденди.  
В Примітках до фінансового Звіту повинно бути вказано повне назва підприємства, його організаційно-правову форму, коротку характеристику видів діяльності, середню чисельність підприємства в звітному періоді. 
Наприклад: інформація о запасах, яку необхідно навести в примітках до фінансового Звіту. 

Метод оцінки запасів  – в звітному періоді не змінювалась : оцінка придбаних запасів відбувається за фактичною собівартістю, транспортно-заготівельні витрати обліковуються на окремих  субрахунках (209, 287), кожний місяць розподіляється пропорційно руху залишкам та вибуттям запасів. Оцінка вибуття запасів розраховується за методом ФІФО.

Інформація про дебіторську  заборгованість. Для розрахунку резерву  сумнівних боргів проведена класифікація дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги групування за строками непогашення. Розраховані коефіцієнти сумнівності для кожної групи дебіторської заборгованості. Класифікація та перелік основних дебіторів додаються.