Шляхи удосконалення бюджетного механізму економічного зростання в Україні

Шляхи удосконалення бюджетного механізму  економічного зростання в Україні

Найприйнятнішим на сучасному етапі розвитку України  інструментом забезпечення активної і  цілеспрямованої участі держави  у справі економічного зростання  є бюджет розвитку, який у разі удосконалення може стати основою формування бюджетного механізму економічного зростання.

Аналіз напрацювань  українських вчених та чинної законодавчої бази не дає змоги, навіть узагальнено, описати модель бюджету розвитку на загальнодержавному рівні, це дає нам підстави зробити висновок про те, що на сьогодні бюджетний механізм економічного зростання в Україні не є сформованим. Існують лише певні елементи цього механізму у вигляді опису моделі бюджету розвитку місцевих бюджетів, а також підходів до формування видатків та витрат розвитку як на загальнодержавному, так і на місцевому рівні. За таких умов вести мову про необхідність підвищення видатків інноваційно-інвестиційного спрямування та підсилення ролі бюджету у формуванні стратегії прискореного економічного зростання можна лише на середньо- та довгострокову перспективу [3, с.38].

Зважаючи на вище зазначене, було розроблено модель бюджету розвитку для застосування її у бюджетному процесі в Україні, яка заснована на необхідності реалізації таких ключових принципів:

1. Відокремлення  планування, фінансування та моніторингу  по¬точних видатків від видатків, що мають

перспективний характер, шляхом запровадження механізму, який унеможливлює “пересування”  коштів з видатків, що мають перспективний  характер, на поточні видатки як на етапі формування бюджету, так і на етапі його виконання.

2. Забезпечення  сталості видатків, які мають  перспективний характер; наявність  можливостей планування

та здійснення таких видатків у довгостроковій перспективі шляхом визначення окремих джерел фінансування видатків, які мають перспективний характер.

3. Спрямування  дефіциту бюджету лише на фінансування  видатків, які мають перспективний  характер,

шляхом запровадження  механізму, який унеможливлює використання зазначених коштів на фінансування поточних видатків як на етапі формування бюджету, так і на етапі його виконання.

4. Забезпечення  контролю за ефективним використанням  коштів, які спрямовуються на  фінансування програм і проектів, що мають перспективний характер, упередження нецільового використання зазначених коштів.

5. Забезпечення  відповідності напрямів та принципів  здійснення видатків, які мають  перспективний характер, нормам  СОТ та ЄС.

6. Уніфікація  підходів до фінансування видатків, що здійснюються на загальнодержавному  та на місцевому рівнях, приведення їх до єдиних принципів [2, c. 380-382].

Запропонована для впровадження в Україні удосконалена модель бюджету розвитку передбачає наступне:

1. Визначення  бюджету розвитку Державного  бюджету як складової спеціального  фонду Державного бюджету та запровадження окремого планування і обліку надходжень та видатків бюджету розвитку Державного бюджету на рівні окремого документа, який має формуватися як додаток до Державного бюджету на відповідний рік.

2. Перегляд джерел  формування загального та спеціального фондів Державного бюджету шляхом введення до джерел формування спеціального фонду Державного бюджету з подальшим їх спрямуванням до бюджету розвитку Державного бюджету:

– надходжень від  приватизації державного майна (повністю або частково);

– зборів за спеціальне використання природних ресурсів;

– інших неподаткових надходжень;

– доходів від  операцій з капіталом, зокрема, надходжень від продажу основного капіталу, реалізації держав-

них запасів  товарів, продажу землі та нематеріальних активів;

–коштів від  урядів зарубіжних країн та міжнародних  організацій, грантів та дарунків;

–коштів, що надаються  із загального фонду Державного бюджету  відповідно до Закону.

3. Через бюджет  розвитку Державного бюджету  здійснюється фінансування бюджетних  програм, які спрямо-

вані переважно  на економічний розвиток, та субвенцій  на виконання інвестиційних проектів. Кошти на реалізацію зазначених бюджетних  програм спрямовуються до відповідних  розпорядників бюджетних коштів — органів державного управління, кошти субвенцій на виконання інвестиційних проектів — до бюджетів розвитку місцевих бюджетів, які є складовою спеціальних фондів місцевих бюджетів .

Логіка побудови бюджетів розвитку місцевих бюджетів залишається такою самою, яка  передбачена чинним законодавством, зокрема Бюджетним кодексом . Тут необхідно лише переглянути у бік збільшення джере-

ла надходжень коштів (наприклад, увівши до них нові податки, такі, як податок на нерухомість  та інші неподаткові надходження) та удосконалити планування видатків, які здійснюються за рахунок коштів бюдже-

ту розвитку місцевого бюджету.

Отже, за результатами проведеного дослідження з питань удосконалення бюджетного механізму  економічно-

го зростання пропонується модель бюджету розвитку для застосування її в бюджетному механізмі в Україні, яка передбачає внесення певних концептуальних змін в організацію бюджетного процесу. Запропонована модель відповідає усім сформульованим ключовим принципам і передбачає наявність таких переваг:

1. Застосування цієї моделі  унеможливлює “пересування” коштів, які мають бути спрямовані на забезпечення економічного розвитку, на фінансування поточних видатків у процесі формування та виконання бюджету у тій частині, що забезпечуються визначеними законодавством джерелами надходжень до бюджету розвитку Державного бюджету. Певне корегування можливе лише за рахунок тих коштів, які планується виділити на субвенції з реалізації інвестиційних проектів. Але і це корегування можливе лише на етапі планування видат-

ків та формування бюджету  і дуже ускладнено на етапі його виконання.

2. Наявність законодавчо  визначених джерел надходжень  до бюджету розвитку Державного  бюджету та бюджетів розвитку  місцевих бюджетів забезпечуватиме  певну сталість видатків, які  мають перспективний характер, та  підвищить їх ефективність.

3. Законодавчо закріплена  обов’язковість спрямування внутрішніх  та зовнішніх запозичень держави  та 

органів місцевого самоврядування до відповідних бюджетів розвитку стане  основою для запровадження в  Україні стратегії сталого економічного розвитку та сприятиме пожвавленню інвестиційної діяльності.

4. Наведена модель  побудована на єдиних принципах  як на загальнодержавному, так  і на місцевому рівні, що  дає змогу застосовувати уніфіковані  та зрозумілі процедури, які  забезпечуватимуть її функціонування, а також створять сприятливе  середовище для організації інформаційно-аналітичного забезпечення.

5. Що стосується  забезпечення принципів відповідності  напрямів видатків, які мають  перспективний характер, загальнодержавним  пріоритетам та нормам і принципам  СОТ/ЄС, а також створення умов  для підвищення ефективності використання бюджетних коштів, спрямованих на реалізацію проектів, які мають перспективний характер, то всі вони також реалізуються у запропонованій моделі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

В умовах формування в Україні ринкової економіки податково-бюджетна система є одним з найбільш діючих інструментів керування економікою, оскільки організація виконання дохідної і видаткової частин бюджету зв'язано з поступленням та фінансуванням і основними макропоказниками економічного і соціального розвитку держави на відповідний рік. Крім того, бюджет представляє основу фінансового забезпечення діяльності органів виконавчої влади.

У зв'язку з цим посилення ролі бюджетного механізму в керуванні  економікою держави є актуальним. Значення бюджетного механізму підсилюється також тим, що в умовах економіки перехідного типу держава змушена активніше використовувати перерозподільну функцію через фінансову систему для забезпечення соціальних гарантій населення, фінансування  соціально-культурної  сфери,  оборони,  керування і міжнародних економічних зв'язків. Мобілізація фінансових ресурсів у бюджет стала однієї з проблем, що вимагають додаткових заходів щодо акумулювання фінансових ресурсів для стабілізації і нарощування темпів економічного росту.

Вивчаючи проблему організацію виконання бюджету в цілому, неможливо обійти питання, що стосується складних умов формування місцевих бюджетів.

При формуванні доходів місцевих бюджетів та організації їх виконання в  Україні існують серйозні недоліки, зв'язані з щорічною зміною видів  податків, зарахованих у місцеві бюджети, відсутністю стабільних нормативів відрахувань від загальнодержавних податків і зборів, відсутністю єдиних правил ув'язування доходів місцевих бюджетів і регіональних податкових надходжень, а також зрозумілих формул міжрегіонального перерозподілу доходів. Існуюча система розподілу трансфертів не сприяє зміцненню фінансової дисципліни і не припускає пошук додаткових джерел доходів місцевих бюджетів. Крім того, в основу формування місцевих бюджетів в Україні покладений витратний метод, коли планування доходів зазначених бюджетів на основі сформованих витрат приводить до перекручування оцінок фінансових потреб регіонів.

Сьогодні місцеві бюджети формуються в дуже складних фінансово-економічних  умовах з надзвичайно динамічним податково-бюджетним законодавством, що спричиняє ряд негативних наслідків.

Враховуючи вищесказане пропонуємо наступну методику  ефективної організації  виконання  бюджетів:

1 етап. Обґрунтовано визначається без трансфертна дохідна база місцевого бюджету, де враховуються власні, закріплені і регулюючі доходи. Причому, відрахування від загальнодержавних податків і  зборів, що формують регулюючі доходи, повинні встановлюватися на тривалий термін на стабільній основі, крім щорічних значних змін. На даному етапі необхідні застосування і розрахунково-статистичні методи прогнозування й економіко-математичних методів з використанням ЕОМ. Останні методи реально застосовні в практиці податково-бюджетного прогнозування і дають досить точний прогноз, якщо здійснювати розрахунок для невеликого періоду попередження. Розрахунково-статистичні методи необхідні для обліку можливих змін у податково-бюджетному законодавстві.

2 етап. Визначається видаткова частина бюджету з чітким закріпленням джерел  фінансування,  а саме,  яка частина  витрат  буде фінансуватися безпосередньо з даного місцевого бюджету, а яка - з бюджетів інших рівнів. На даному етапі важливо дотримувати правила, відповідно до якого на початку бюджетного планування розраховується дохідна частина, після чи одночасно з нею розраховується видаткова частина, але ніяк не навпаки, як це відбувається зараз в Україні. Якщо випливати цьому правилу, то бюджетне планування буде здійснюватися виходячи з реальних можливостей платників податків відповідно до чинного законодавства, що дозволить прискорити подолання проблеми схованого бюджетного дефіциту.

3 етап. Бюджетне планування продовжується на перспективу в 3 - 5 років, тобто складається план бюджетного розвитку, верхній рівень якого був би рухливим. Це значить, що після коректування поточного плану бюджету, а також з урахуванням його особливостей складається план бюджету ще на один рік, що випливає за останнім роком верхнього рівня. Таким чином, у бюджетному плануванні виключаються стрибки і налагоджується безупинний прогнозно-плановий механізм. Складання подібних планів забезпечить виявлення і максимальне вивчення тенденції бюджетної забезпеченості. А знання тенденції дозволить уникнути несподіваних зривів і дисбалансів у сфері податково-бюджетних відносин.

4 етап. Бюджетні плани на найближчий рік уточнюються відповідно до загальних закономірностей бюджетного розвитку й умовами конкретного бюджетного року. Тобто річні бюджети будуть формуватися з урахуванням виявленої тенденції бюджетної забезпеченості. А це свідчить про наявність наукового підходу до бюджетного процесу, що при оптимальному сполученні  соціально-економічних  і   фінансових  інтересів  повинна сприяти стабілізації фінансової системи держави.

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1.     Методика розрахунку рівня економічної безпеки України, затверджена Наказом Міністерства економіки України від 02.03.2007 № 60.

2.     Державний  комітет статистики України - www.ukrstat.gov.ua

3.     Рахункова  палата України -  www.ac-rada.gov.ua

4.     Міністерства  фінансів України –  www.minfin.gov.ua

5.     Державне  казначейство України - www.treasury.gov.ua

6. Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 № 2542 − ІІІ.

7. Запатріна І.В. Бюджетний механізм економічного зростання / І.В. Запатріна. – К.: Ін-т соціально-економічних стратегій, 2007. – 528 с.

8. 3апатріна І.В., Лебеда Т.Б. Бюджетна політика стимулювання економічного зростання та механізми її реалізації / І.В. 3апатріна, Т.Б. Лебеда // Фінанси України. – 2009. – №4. – с. 38-45.