Автор: Пользователь скрыл имя, 20 Мая 2013 в 20:37, реферат
У багатьох країнах світу поширена практика поділу місцевих бюджетів на дві частини (складові): поточний бюджет і бюджет розвитку. Такий поділ бюджету є дещо умовним, але він також допомагає визначити, які видатки є першочерговими, які — другорядними; які підлягають скороченню, а які — не підлягають; в його основу закладений поділ видатків на поточні та капітальні. У поточному бюджеті відображаються доходи і видатки, які забезпечують необхідну (обов'язкову) діяльність, як-то: видатки на підтримання нормального функціонування всіх постійно діючих владних структур, на медичне та соціальне обслуговування громадян, трансфертні платежі, виплати у вигляді заробітної плати тощо.
Поточний бюджет і бюджет розвитку
У багатьох
країнах світу поширена практика
поділу місцевих бюджетів на дві частини
(складові): поточний бюджет і бюджет
розвитку. Такий поділ бюджету
є дещо умовним, але він також
допомагає визначити, які видатки
є першочерговими, які — другорядними;
які підлягають скороченню, а які
— не підлягають; в його основу закладений
поділ видатків на поточні та капітальні.
У поточному бюджеті
До бюджету
розвитку (або ж інвестиційного бюджету)
належать доходи і видатки, які спрямовуються
на вдосконалення регіональної (місцевої)
економіки (у тому числі видатки
на проведення будівельних робіт, виконання
інвестиційних довготривалих
Доходи і видатки бюджетів
Видаткові статті місцевих бюджетів у тій чи іншій країні дещо подібні. Як правило, за рахунок коштів місцевих бюджетів фінансуються видатки на утримання органів місцевого самоврядування, місцевої поліції, програм місцевого значення тощо.
У спеціальному
законодавстві деяких країн зустрічається
поділ видатків на поточні і майнові.
Наприклад, у законі Польщі "Про
державні фінанси" від 26 листопада 1998
р. (у ч. 2 ст. 69 і ст. 124) серед поточних
видатків названо видатки на: 1) загальні
субвенції для одиниць
Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок як податкових, так і неподаткових надходжень. Податкові бюджетні надходження (до яких належать доходи від податків, зборів, інших обов'язкових платежів) складають основу бюджетних доходів. До неподаткових доходів належать доходи від: об'єктів, що знаходяться у власності відповідних органів місцевої влади; здачі в оренду чи продажу землі; користування природними ресурсами місцевого значення; надходжень від фінансових санкцій, адміністративних штрафів тощо. Неподаткові доходи відіграють значно меншу роль у складі доходів місцевих бюджетів, ніж податкові. Надходження від неподаткових доходів коливаються в середньому від 10% до 30%. Так, у доходах місцевих бюджетів Бельгії неподаткові доходи дещо перевищують 30%, у доходах муніципалітетів США — 27%, Швеції — 15%, Норвегії — 14,5%, Австрії та Великобританії — 14%.
Також важливим джерелом доходів і фінансування видатків місцевих бюджетів є різноманітні міжбюджетні трансферти (гранти, державні дотації, субвенції та субсидії), а також запозичення.