Лекции по "Бюджету"

 

 

11. Реальне банкрутство це:

1. Повна нездатність підприємства відновити у майбутньому свою фінансову стійкість та платоспроможність внаслідок значних втрат капіталу.
2. Банкрутство викликане невідповідністю грошових потоків у часі: немає синхронності надходження та витрачання грошових коштів.
3. Штучне створення керівником (власником) підприємства ситуації неплатоспроможності, спричинення економічних збитків.
4. Завчасно невірне об’явлення підприємством про свою неспроможність з метою неправдивого інформування кредиторів .

 

12. Фіктивне банкрутство це:

1. Завідомо неправдива  офіційна  заява керівництва чи власника про неспроможність підприємства з метою неправдивого інформування кредиторів.
2. Повна нездатність підприємства відновити у майбутньому свою фінансову стійкість та платоспроможність внаслідок значних втрат капіталу.
3. Банкрутство викликане невідповідністю грошових потоків у часі: відсутністю синхронності надходження та витрачання грошових коштів.
4. Штучне створення керівником (власником) підприємства ситуації неплатоспроможності, спричинення економічних збитків.

 

13. Технічне банкрутства це:

1. Банкрутство викликане невідповідністю грошових потоків у часі: відсутністю синхронності надходження та витрачання грошових коштів.
2. Завчасно невірне об’явлення підприємством про свою неспроможність з метою неправдивого інформування кредиторів.
3. Повна нездатність підприємства відновити у майбутньому свою фінансову стійкість та платоспроможність внаслідок значних втрат капіталу.
4. Штучне створення керівником (власником) підприємства ситуації неплатоспроможності, спричинення економічних збитків.

 

 

14. Згідно чинного законодавства  умисне банкрутство -  це:

1. Умисне вчинення  власником  дій,  що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб'єкта господарської   діяльності .
2. Банкрутство викликане невідповідністю грошових потоків у часі немає синхронності надходження та витрачання грошових коштів.
3. Завчасно невірне об’явлення підприємством про свою неспроможність з метою неправдивого інформування кредиторів.
4. Повна нездатність підприємства відновити у майбутньому свою фінансову стійкість та платоспроможність внаслідок значних втрат капіталу.

 

15. Основним законодавчим нормативним  актом, який регулює умови та  порядок визнання підприємства  банкрутом є:

1. Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
2. Конституція України.
3. Закон України «Про банкрутство».
4. Господарський кодекс України.

 

16. Порядок порушення та розгляду  справи про банкрутство такий:

1. Подання заяви про порушення справи про банкрутство підприємства, прийняття (відмова) заяви судом, порушення справи про банкрутство.
2. Визначення неплатоспроможності, подання заяви про порушення справи про банкрутство підприємства, порушення справи про банкрутство.
3. Подання заяви про порушення справи про банкрутство, пролонгація кредитної угоди, визначення компетенції господарського. суду.
4. Правильних відповідей немає

 

17. Відмова суду у прийнятті заяви  про порушення справи про банкрутство  підприємства може бути  у випадку:

1. Боржник є ліквідованим або реорганізованим підприємством.
2. Якщо вимоги кредиторів, що подали заяву в сумі складають більше 300 мінімальних розмірів заробітних плат.
3. Боржник включений  до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
4. Всі відповіді є вірними.

 

18. Які судові процедури банкрутства можуть застосовуватись до  боржника:

1. Розпорядження майном боржника, ліквідація, мирова угода, санація боржника.
2. Продаж частини майна боржника, закриття нерентабельних виробництв.
3. Пролонгація кредитної угоди, реорганізація виробництва.
4. Усі відповіді є вірними.

 

20. Санація - це:

1. Система заходів по фінансовому оздоровленню підприємства, що спрямовані на упередження визнання підприємства банкрутом та його ліквідації.
2. Домовленість між боржником і кредитором про відстрочку платежів або припинення (прощення боргів) за угодою сторін.
3. Припинення діяльності підприємства, визнаного господарським судом банкрутом, та наступним продажем його майна.
4. Правильної відповіді немає.

 

21. Мирова угода як судова процедура  банкрутства - це:

1. Домовленість між боржником і кредитором про відстрочку платежів або припинення (прощення боргів) за угодою сторін.
2. Система заходів по фінансовому оздоровленню підприємства, що спрямовані на упередження визнання підприємства банкрутом та його ліквідації.
3. Припинення діяльності підприємства, визнаного господарським судом банкрутом, та наступним продажем його майна.
4. Здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства.

 

22. Ліквідація в процесі провадження справи про банкрутство - це:

1. Припинення діяльності підприємства, визнаного господарським судом банкрутом, та наступним продажем його майна.
2. Домовленість між боржником і кредитором про відстрочку платежів або припинення (прощення боргів) за угодою сторін.
3. Система заходів по фінансовому оздоровленню підприємства, що спрямовані на упередження визнання підприємства банкрутом та його ліквідації.
4. Передача прав управління господарюючим суб’єктом уповноваженій господарським судом з метою реалізації програми фінансового оздоровлення.

23. За рахунок коштів від реалізації майна  підприємства–банкрута у першу чергу задовольняться такі вимоги:

1. Вимоги забезпечені заставою, виплата вихідної допомоги звільненим працівникам, витрати, пов’язані з провадженням у справі про банкрутство.
2. Вимоги щодо сплати податків і зборів, вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду.
3. Вимоги щодо сплати податків і зборів, вимоги забезпечені заставою, вимоги із зобов’язань підприємства перед працівниками.
4. Вимоги споживачів продукції підприємства та органів державної влади, здійснюється плата за компенсацію шкоди нанесеної підприємством зовнішньому середовищу.

 

24. Чи може господарський  суд призначити керуючим санацією  керівника підприємства-боржника?

1. Так, якщо керівником подана заява до подання її кредиторами, яка супроводжується рішенням відповідного органу боржника, письмовою згодою кредиторів і планом санації, погодженим з кредиторами.
2. Ні,  якщо підприємство характеризується постійною збитковістю, то керівництво не має здібностей адекватного управлінського впливу.
3. Ні, оскільки згідно чинного законодавства керуючим санацією не може бути керівник підприємства-боржника.
4. Так, якщо сума простроченої заборгованості підприємства-боржника не перевищує обсягу 300 мінімальних заробітних плат і від кредиторів отримано  письмову згоду.

 

25. Зацікавленість кредитора в санації  підприємства-боржника може виникати  лише внаслідок:

1. Всіх перелічених обставин.
2. Майбутньої участі в прибутках даного підприємства.
3. Отримання певного пакету акцій боржника.
4. Отримання надійного каналу збуту своєї продукції через це підприємство або надійного джерела отримання сировини для свого виробництва.

 

 

26. Санація підприємства, спрямована на його реструктуризацію (реорганізацію) застосовується при:

1. Великих масштабах кризових явищ на підприємстві та пов’язана із зміною статусу юридичної особи підприємства-боржника.
2. Невеликих масштабах кризових явищ на підприємстві та пов’язана із зміною статусу юридичної особи підприємства-боржника.
3. Великих масштабах кризових явищ на підприємстві та не пов’язана із зміною статусу юридичної особи підприємства-боржника.
4. Правильних відповідей немає.

 

27. Санація підприємства, спрямована на його реструктуризацію, може здійснюватись із застосуванням таких основних інструментів:

1. Злиття, поглинання, розділення, перетворення у відкрите акціонерне товариство, передача в оренду.
2. Переведення боргу на іншу юридичну особу, реструктуризація короткострокових кредитів у довгострокові.
3. Випуск облігацій та інших довгострокових цінних паперів під гарантію санатора.
4. Факторинг, форфейтинг, мирова угода, передача в оренду.

 

28. За джерелами мобілізації фінансових  ресурсів виділяють такі види  санації:

1. Автономна та гетерономна.
2. Досудова та судова.
3. Захисна та наступаюча.
4. Агресивна та консервативна.

 

29. В залежності від обраної стратегії  виділяють такі види санації:

1. Захисна та наступаюча.
2. Автономна та гетерономна.
3. Досудова та судова.
4. „Скорочення” чи „зняття вершків”.

 

 

30. Злиття як інструмент санації  здійснюється шляхом :

1. Об’єднання підприємства-боржника з фінансово стійким підприємством із втратою першим свого юридичного статусу.
2. Об’єднання підприємства-боржника з іншим підприємством при збереженні першим статусу юридичної особи.
3. Об’єднання підприємства-боржника з санатором, яким є колектив орендарів, на умові прийняття боргів першого останнім.
4. Об’єднання підприємства боржника з визначеним господарським судом провідним підприємством, що належить до однієї з боржником сфери підприємницької діяльності.

 

31. Поглинання як інструмент санації здійснюється шляхом:

1. Придбання підприємства-боржника санатором при втраті першим самостійного статусу, але  збереженням юридичної особи.
2. Придбання підприємства-боржника фінансово-стійким підприємством із втратою юридичної особи останнім.
3. Придбання підприємства-боржника санатором  на умовах фінансового лізингу.
4. Придбання підприємства-боржника сенатором, яким може бути лише банк чи консалтингова компанія.

 

32. Поділ (розукрупнення) як інструмент санації це:

1. Виокремлення підприємств із отриманням статусу юридичної особи і переходом майнових прав і обов’язків на основі розподільчого балансу.
2. Виокремлення структурної одиниці підприємства з метою придбання її сенатором.
3. Виокремлення прибуткового підрозділу підприємства з метою поглинання його підприємством суміжної галузі.
4. Виокремлення збиткових підрозділів підприємства з метою переведення на них всіх зобов’язань підприємства з метою подальшої їх санації.

 

33. Примусовий поділ як форма  санації не застосовується у  випадку:

1. Всі відповіді вірні.
2. Неможливості організаційного відокремлення підприємств, структурних підрозділів або одиниць.
3. Неможливості територіального відокремлення підприємств, структурних підрозділів або одиниць.
4. Існування тісного технологічного зв’язку підприємств.

 

34. Ефективність санації визначається як співвідношення:

1. Прогнозного додаткового прибутку до загального обсягу фінансових ресурсів на проведення санації.
2. Прогнозної суми чистого доходу від операційної діяльності до обсягу фінансових ресурсів на проведення санації.
3. Загального обсягу фінансових ресурсів на проведення санації до прогнозного додаткового прибутку.
4. Загального обсягу прогнозного доходу від фінансової діяльності підприємства до обсягу витрат на проведення санації.

 

35. Конгломератне злиття підприємств  передбачає:

1. Об’єднання підприємств які не пов’язані між собою ні галузевими, ні технологічними особливостями.
2. Об’єднання підприємств однієї галузі.
3. Об’єднання підприємства –боржника з кредиторами.
4. Об’єднання підприємств суміжних галузей.