Контрольная работа з дисципліни “Облік у бюджетних установах”

Міністерство  аграрної політики України

Полтавська  державна аграрна академія

 

 

 

 

 

Кафедра організації обліку та аудиту

 

 

 

 

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни

“Облік у бюджетних установах”

 

 

 

 

Виконала: студентка

5 курсу 3 групи

Увіна Олена Костянтинівна

спеціальність „Облік і аудит”

заочного  відділення

 

ПОЛТАВА – 2013

 

 

 

Варіант 1.

1. Характеристика плану рахунків бухгалтерського обліку для бюджетних установ.Форми бухгалтерського обліку.
2. Методика обліку виробничих витрат бюджетної установи.
3. Опрацюйте господарську операцію:

Експедитор  Шустряк М.І. 11 листопада отримав підзвіт 500 грн. для придбання матеріалів. 19 листопада отримав 700 грн. на такі ж цілі.25 листопада здав документи і придбані матеріали на суму 695,40 грн.  30 грудня невикористану підзвітну суму повернув до каси –504,60 грн., а матеріали на суму 204,60 грн. - на склад.

Охарактеризуйте дії експедитора  та відобразіть операцію на рахунках обліку відповідно до діючого законодавства

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Характеристика плану рахунків бухгалтерського обліку для бюджетних установ. Форми бухгалтерського обліку.

Бюджетні  організації та установи створюються  і функціонують для забезпечення конституційної будови держави (вищі органи державної влади), незалежного судочинства (суд, прокуратура), місцевого самоврядування (сільради, міськради) та інше, а також  для задоволення соціально-економічних, освітніх, культурно-просвітницьких потреб населення.  Виходячи з цього, їх господарська діяльність направлена в першу чергу на виконання тих функцій, що визначені їх статутними документами та Конституцією України.          Для виконання цих функцій вони отримують кошти з державного чи місцевого бюджетів у відповідності з затвердженим в установленому порядку кошторису доходів та видатків: на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, господарські потреби, придбання обладнання, медикаментів, учбових посібників, продуктів харчування, на ремонт і утримання приміщень, службового транспорту та інші.        Специфіка діяльності бюджетних установ (медицина, культура, освіта) та потреба населення в необхідності збільшення кількості та якості їх послуг зумовили таку діяльність цих установ як надання платних послуг, ведення господарської діяльності в межах визначених законодавством. Так, вони можуть надавати різні платні послуги, виробляти продукцію чи інше, при цьому вони отримують доходи (крім бюджетного фінансування). Такі надходження називають власними надходженнями. До них відносять кошти одержані від надання платних послуг, реалізації продукції виготовленої в учбових майстернях, дослідних ділянках чи господарствах, надання в оренду приміщень та обладнання, виконання науково-дослідних робіт за господарськими договорами, а також кошти отримані як гуманітарна допомога, суми, отримані від підприємств для виконання окремих доручень та інше.[1]            Таким чином, бюджетні установи отримують кошти з загального фонду бюджету на виконання статутних завдань, а також можуть отримувати доходи від здійснення господарської діяльності: надання платних послуг які називають власними коштами або коштами спеціального фонду. Слід при цьому відмітити, що і кошти загального фонду і кошти спеціального фонду є бюджетними коштами, вони суворо плануються та витрачаються згідно із затвердженими кошторисами. Специфіка діяльності та джерела отримання коштів зумовлює особливості методики відображення об'єктів обліку на бухгалтерських рахунках та структуру звітності.     Передбачається відокремлення в обліку та звітності доходів і витрат, грошових коштів, дебіторської та кредиторської заборгованості, запасів, необоротних активів, що отримані з різних джерел: загального та спеціального фонду.

Ведення обліку бюджетних установ здійснюється на рахунках бухгалтерського обліку відповідно до Плану рахунків, що затверджений наказом Головного управління Державного казначейства № 114 від 10.12.99 року і діє з 1 січня 2000року. Він побудований на основі міжнародних стандартів, Плану рахунків для підприємств народного господарства та з врахуванням специфіки бюджетних організацій.     В основу групування рахунків покладено їх класифікацію за економічним змістом та особливості господарських операцій бюджетних установ.[3]           Структура Плану рахунків дає можливість отримувати вичерпну інформацію, необхідну для ведення обліку та складання фінансової звітності про виконання кошторисів.         Всі рахунки умовно об'єднані в дві групи: балансові та позабалансові.

В свою чергу  вони об'єднані в класи.Балансові рахунки об'єднані у 8 класів:

 

Клас 1.Необоротні активи : рахунки цього класу призначені для обліку матеріальних і нематеріальних активів, які призначені для довгострокового використання і не призначені для реалізації чи витрачання на протязі 1 року.

 

Клас 2. Запаси : на цих рахунках обліковують оборотні матеріальні активи, що належать установі, реалізацію і витрачання яких планують здійснити на протязі року.

 

Клас 3. Кошти, розрахунки і інші активи : обліковуються кошти, які використовуються для відображення поточних фінансових активів: кошти в касі, на рахунках в установах банків чи в органах Державного казначейства України, в розрахунках з дебіторами.

 

Клас 4. Власний  капітал:рахунки цього класу призначені для обліку фондів і визначення результатів виконання кошторисів установи.    

Клас 5. Довгострокові  зобов'язанняПризначений для обліку зобов'язань установи, які не виникають в процесі звичайної діяльності, не являються характерними для установи і погашення яких відбудеться після завершення поточного бюджетного року.

 

Клас 6. Поточні  зобов'язання: обліковуються зобов'язання установи, що виникають в процесі її звичайної діяльності, тобто при виконанні кошторису доходів і видатків, і погашення яких очікується на протязі поточного бюджетного року.

 

Клас 7. Доходи: обліковуються доходи установи, що отримуються із загального фонду (бюджетні кошти) та спеціального фонду (власні кошти).

 

Клас 8. Витрати:використовується для обліку фактичних видатків і витрат бюджетних установ і касових витрат сільських, селищних, міських (міст районного підпорядкування) бюджетів.

 

Клас 0. Позабалансові  рахунки на за балансових рахунках обліковуються матеріальні цінності, інші активи і зобов'язання, які не належать установі або знаходяться в тимчасовому користуванні. [5]  Кожний клас представлений синтетичними рахунками (рахунки 1 порядку), що мають двозначний код, побудований порядковим способом, при цьому деякі коди не використані і є резервними.     Для відображення господарських операцій бюджетні установи використовують субрахунки, виходячи із загальнодержавних і галузевих потреб управління, контролю, аналізу і звітності. При необхідності можуть використовуватися додаткові субрахунки (3 та 4 порядку) із збереженням номерів Плану рахунків.        Більшість рахунків, що приведені в Плані рахунків бюджетних установ - уніфіковані, тобто характерні і для госпрозрахунковихпідприємств інших галузей. В той же час є рахунки, що є специфічними і використовуються тільки в бюджетних установах, наприклад, рахунки: 111 "Бібліотечні фонди",203 "Спецобладнання для науково-дослідних робіт по господарських договорах", 231 "Матеріали для учбових, наукових та інших цілей",40 "Фонд у необоротних активах", 41 "Фонд у малоцінних та швидкозношуваних активах" та інші.

Форми бухгалтерського  обліку      Бухгалтерський облік у бюджетних установах ведеться за певною формою, що охоплює систему регістрів обліку, порядок і спосіб реєстрації та узагальнення інформації. Згідно з За-

 коном  України «Про бухгалтерський  облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 (далі — Закон про бухгалтерський облік) установа сама обирає форму бухгалтерського обліку з урахуванням особливостей своєї діяльності та технології оброблення облікових даних.     Основною формою бухгалтерського обліку в бюджетних установах є форма «Журнал-Головна» — різновид і спрощений варіант меморіально-ордерної форми. Форму «Журнал-Головна» розроблено Державним казначейством України на основі меморіально-ордерної форми бухгалтерського обліку, яка застосовувалась у бюджетних установах раніше, з урахуванням вимог сьогодення. Ця форма застосовується в централізованих бухгалтеріях, які обслуговують установи освіти, охорони здоров’я, культури, у вузах, профтехучилищах, органах законодавчої та виконавчої влади, дослідних інститутах тощо.        Застосування меморіальних ордерів за групою взаємозв’язаних субрахунків робить записи більш наочними, сприяє скороченню облікової роботи. Завдяки цьому загальна кількість меморіальних ордерів значно менша за кількість синтетичних рахунків, передбачених Планом рахунків. Як виняток до рахунка 232 «Продукти харчування» передбачено два меморіальні ордери.          Записи в меморіальні ордери (основні регістри) здійснюються безпосередньо на підставі належним чином оформлених виправдальних документів у міру їх надходження та опрацювання. У разі значної кількості однорідних документів за операціями їхні дані попередньо групують у допоміжних відомостях, місячні підсумки яких потім переносять у відповідні меморіальні ордери. Операції, які не потрібно накопичувати протягом місяця або які фіксуються в меморіальних ордерах № 1—15, реєструються в меморіальних ордерах ф. № 274 (бюджет). Так оформляється, наприклад, нарахування зносу необоротних активів. Меморіальні ордери ф. № 274 застосовуються також в установах з невеликим обсягом здійснюваних операцій.           Регістром синтетичного обліку за формою «Журнал-Головна» (в Інструкції № 68 назви форми немає) є книга «Журнал-Головна», яка й дала назву формі. Облік у книзі «Журнал-Головна» ведеться, як правило, за субрахунками. За рішенням головного бухгалтера вона може вестись за синтетичними рахунками. Порядок відкриття книги, записів у неї, звірки оборотів і залишків розглядався в курсі «Бухгалтерський облік».   Розроблені Державним казначейством облікові регістри надають формі «Журнал-Головна» низку переваг і особливостей, завдяки яким її можна застосовувати в бюджетних установах, що мають різний обсяг господарських операцій і рівень технології їх оброблення. Це такі особливості:

 

1. Меморіальні  ордери № 1—15 застосовуються  в разі як ручного, так і  автоматизованого ведення бухгалтерського  обліку (наприклад, меморіальний ордер № 1. Накопичувальна відомість за касовими операціями — ф. № 380 (бюджет) і ф. № 380 — авт. (бюджет)).

 

2. Аналітичний  облік організується:

 

*використанням позиційного способу записів в окремих меморіальних ордерах (меморіальні ордери № 4, 6, 7, 8);

 

*веденням типових регістрів аналітичного обліку (книг і карток кількісно-сумового обліку, касової книги, інвентарних карток тощо);

 

*використанням спеціалізованих регістрів, призначених для бюджетних установ. З цією метою Державним казначейством України розроблено й затверджено 6 форм карток і книг аналітичного обліку бюджетних установ та порядку їх складання (Наказ Державного казначейства України від 06.10.2000 № 100).

 

3. В облікових регістрах синтетичного й аналітичного обліку забезпечується роздільний облік грошових коштів, доходів і видатків загального і спеціального фондів, що є принциповим для бюджетних установ.

 

4. Сувора  регламентація облікових записів здійснюється на рівні не тільки синтетичного обліку (синтетичних рахунків і субрахунків), а й аналітичного, що надає формі «Журнал-Головна» переваг журнально-ордерної форми.

 

5. Пристосованість  окремих регістрів синтетичного й аналітичного обліку до вимог звітності.

 

6. Ураховуються  вимоги міжнародних стандартів  щодо роздільного обліку розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами.

З цією метою замість меморіального ордера № 6 «Розрахунки з іншими дебіторами і кредиторами» передбачено два меморіальні ордери: № 4 «Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими дебіторами» і № 6 «Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами».  [1]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Методика обліку виробничих витрат бюджетної установи.

 

Виробничі витрати - це витрати бюджетної установи, що утворилися під час виробничої діяльності, пов'язаною з основною діяльністю, що повинна забезпечити повне та ефективне виконання кошторису бюджетної установи.           Витрати виробничих майстерень та підсобних сільських господарств розподіляються віднесенням їх на продукцію, вироби та виконання робіт за прямими та накладними витратами, а у підсобних сільських господарств обліковуються окремо за галузями - сільськогосподарського виробництва - рослинництва і тваринництва.         До прямих витрат на виробництво продукції, виробів та виконання робіт належать витрати на матеріали, заробітна плата виробничих працівників; нарахування на заробітну плату виробничих працівників; затрати енергоносіїв. Прямі виробничі витрати відносяться безпосередньо на виготовлену продукцію, вироби і виконані роботи. [2]     До непрямих витрат на виробництво продукції, виробів та виконання робіт належать:

 

o витрати  на матеріали;

 

o заробітна  плата апарату управління й  обслуговуючого персоналу;

 

o нарахування  на заробітну плату апарату  управління й обслуговуючого  персоналу;

 

o оренда  приміщень, поточний ремонт тощо.

 

Накладні  витрати попередньо збираються і  розподіляються наприкінці місяця пропорційно  заробітній платі основних виконавців, матеріальним затратам чи сукупності прямих витрат (у підсобних сільських господарств наприкінці року).           Об'єктами обліку витрат виступає партія однорідних виробів за калькуляційною одиницею - одиниця продукції чи виробу.     Щоб визначити фактичну собівартість одиниці продукції, на підставі даних обліку витрат складають звітну калькуляцію.    Загальна сума витрат на виробництво за мінусом витрат на незакінчене виробництво на кінець звітного періоду, розподіляється за видами готової продукції, після чого визначається собівартість одиниці кожного виду випущеної продукції.          Для обліку витрат виробничих майстерень призначено субрахунки:

 

o 241 "Вироби  виробничих (навчальних) майстерень";

 

o 821 "Витрати  виробничих (навчальних) майстерень";

 

o 826 "Видатки  по розподілу".         Облік витрат підсобних сільських та навчально-дослідних господарств бюджетної установи ведеться окремо за галузями господарства (тваринництво, рослинництво) та за їх видами.

 

Для обліку витрат сільських господарств призначено субрахунки:

 

o 251 "Продукція  підсобних (навчальних) сільських господарств";

 

o 21 "Тварини  на вирощуванні та відгодівлі";

 

o 107 "Робочі  та продуктивні тварини";

 

o 822 "Витрати  підсобних (навчальних) сільських господарств";

 

o 826 "Видатки  по розподілу".[5]

 

Аналітичний облік витрат ведеться у багатогранних картках ф.283:

 

o для виробничих  майстерень - за видами виробів (партіями) і за статтями витрат;

 

o для сільських  господарств - за кожним найменуванням  сільськогосподарських культур  чи на кожну групу тварин за статтями витрат.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. 3.Опрацюйте господарську операцію:

Експедитор  Шустряк М.І. 11 листопада отримав  підзвіт 500 грн. для придбання матеріалів. 19 листопада отримав 700 грн. на такі ж цілі. 25 листопада здав документи і придбані матеріали на суму 695,40 грн.  30 грудня невикористану підзвітну суму повернув до каси – 504,60 грн., а матеріали на суму 204,60 грн. - на склад.        Охарактеризуйте дії експедитора та відобразіть операцію на рахунках обліку відповідно до діючого законодавства.