Джерела формування доходів бюджету

Автор: Пользователь скрыл имя, 11 Марта 2013 в 17:03, реферат

Описание работы

Видатки – це безперервне використання державою коштів бюджету та позабюджетних фондів та власних коштів підприємств і організацій на потреби, що визначені державними завданнями.
Видатки бюджету – це прямі цільові витрати держави, що забезпечують її безперебійне функціонування та відображають економічні відносини, пов'язані з розподілом і перерозподілом частин.

Содержание

Вступ………………………………………………………………………………….3
1. Організація, методи та види бюджетного фінансування……………………….4
2. Бюджетна класифікація видатків. Методи і види фінансування із бюджету…9
Висновки……………………………………………………………………………14
Список використаних джерел……………………………………………………..15

Работа содержит 1 файл

тема №7.docx

— 38.21 Кб (Скачать)

За економічними ознаками видатки бюджетів поділяються на поточні і капітальні. Вони бувають відплатними, тобто здійсненими в обмін на товар чи послугу, або невідплатними (односторонніми). Категорія видатків не включає платежів у рахунок погашення державного боргу, які класифікуються як фінансування.

Поточні видатки поділяються на такі категорії: видатки на товари і послуги; виплата процентів за зобов'язаннями; субсидії і поточні трансфертні виплати.

Категорія видатків на товари та послуги об'єднує видатки на: оплату праці працівників бюджетних установ: заробітну плату за встановленими окладами, ставками або розцінками всіх штатних працівників, оплату праці за трудовими угодами, встановлених надбавок, премії, матеріальну допомогу, грошове утримання військовослужбовців, виплати з тимчасової непрацездатності; нарахування на заробітну плату: нарахування бюджетних установ на фонд оплати праці; придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки: закупівля матеріалів, канцелярського приладдя, предметів для поточних господарських потреб та потреб, безпосередньо пов'язаних з профілем діяльності установи чи організації, устаткування вартістю до 500 гривень за одиницю (комплект), а також харчових продуктів, медикаментів та перев'язувальних засобів; довідкових, офіційних та періодичних видань. Сюди також включаються витрати на товари, що надаються працівникам безплатно або за зниженими цінами, включаючи державні закупівлі продовольства та обмундирування для збройних сил, а також видатки на придбання товарів і послуг, що надаються безплатно або за зниженими цінами як у звичайному порядку, так і за особливих обставин, наприклад, після стихійного лиха; видатки на відрядження: на оплату проїзду, добових, квартирних під час службових відряджень, оплату підйомних, проїзду, сесійних виїздів народних суддів, відряджень на курси і в навчальні заклади, на сесії, семінари, наради, конференції, а також надбавки до заробітної плати, що виплачуються окремим категоріям працівників замість компенсації видатків на відрядження; матеріали, інвентар, будівництво, капітальний ремонт та заходи спеціального призначення, що мають загальнодержавне значення: придбання товарів військового призначення, військової техніки, військове будівництво (крім будівництва житла та об'єктів соціально-культурного й побутового призначення; видатки на бойову підготовку та ін.); видатки на оплату комунальних послуг та енергоносіїв: оплата теплопостачання, водопостачання і водовідведення, електроенергії, природного газу, оплата інших комунальних послуг (утримання в чистоті будівель, дворів, вивіз сміття, дезінфекція приміщень тощо); видатки на дослідження і розробки, державні програми: видатки, плановані на реалізацію програм, що передбачають оплату різноманітних послуг, наданих сторонніми установами та організаціями, в ціну яких входять витрати установи-надавача послуг (в т. ч. заробітна плата), але не вимагається розмежування цих витрат; оплата послуг підприємства, організації з виконання багатоцільових програм [2, с. 17].

До другої категорії поточних видатків належить виплата процентів (доходів) за зобов'язаннями. Під процентами розуміють платежі за користування грошовими позиками. Ці платежі відрізняються від виплати (погашення) основної суми боргу, яка класифікується як фінансування, а також від комісійних зборів, що виплачуються за сприяння в розміщенні боргових зобов'язань. Незважаючи на те, що сума процентів може накопичуватись постійно, її величина повинна відображатися на момент платежу. У випадках дисконтних цінних паперів, коли сума процента вираховується раніше, процент обчислюється як різниця між ціною емісії і ціною погашення цінного паперу, а реєстрація провадиться на момент фактичного погашення боргу банківським установам, у тому числі виплата процентів за позичками Національного банку України, виплата процентів комерційним банкам; за іншими внутрішніми позичками; виплати процентів за зовнішнім державним боргом.

Четверта категорія поточних видатків об'єднує всі невідплатні державні платежі, які не підлягають поверненню і передбачаються на поточні цілі. Таким чином виключаються капітальні трансферти, що надаються з метою фінансування видатків на придбання капітальних активів або збільшення фінансового капіталу отримувача.

Під субсидіями розуміють усі невідплатні поточні виплати підприємствам, які не передбачають компенсації у вигляді спеціально обумовлених виплат або товарів і послуг в обмін на проведені платежі, а також видатки, пов'язані з відшкодуванням збитків державних підприємств [3, с. 70].

Трансфертні платежі є невідплатними і безповоротними і не являють собою придбання товарів чи послуг, надання кредиту або виплату непогашеного боргу. Трансферти населенню можуть надаватись як у готівковій формі, так і шляхом оплати рахунків. Трансферти населенню — це поточні платежі фізичним особам, які передбачені для збільшення їх доходу. Подібні платежі можуть бути окремою надбавкою до бюджету певної сім'ї чи особи або компенсування певних видів витрат, наприклад, на харчування, комунальні послуги, оплату проїзду тощо. До цієї категорії також включаються допомоги інвалідам, багатодітним сім'ям, стипендії, пенсії, путівки на оздоровлення.

Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям) — це поточні платежі юридичним особам, які включають субсидії державним підприємствам, субсидії установам та організаціям, субсидії підприємствам і організаціям сільського господарства, субсидії на відшкодування збитків підприємств, державну підтримку підприємств, приріст обігових коштів, інші субсидії.

До поточних трансфертів належить також виплата пенсій і допомоги, виплата стипендій та ін. (оплату безоплатно наданих квартир і комунальних послуг); додаткові виплати населенню на покриття витрат на придбання твердого палива та скрапленого газу; з оплати житлово-комунальних послуг; повернення заощаджень громадян та інші виплати.

Поточні трансферти за кордон включають в себе невідплатні, безповоротні платежі іншим країнам, міжнародним організаціям, наднаціональним органам, некомерційним зарубіжним закладам; членські внески до міжнародних організацій [4, с. 112].

Під капітальними видатками розуміють платежі з метою придбання капітальних активів, стратегічних і надзвичайних запасів товарів, землі, нематеріальних активів, або невідплатні платежі, що передаються отримувачам з метою придбання ними подібних активів, компенсації втрат, пов'язаних з руйнуванням чи ушкодженням основних фондів. Вони поділяються на 4 групи: 1) придбання основного капіталу; 2) створення державних запасів; 3) придбання землі і нематеріальних активів; 4) капітальні трансферти.

 

Висновки

 

Отже, видатки бюджету – це економічні відносини, що виникають з приводу розподілу коштів бюджетного фонду держави.

Формою прояву цих відносин є конкретні види видатків, кожний з яких може бути охарактеризований з кількісної і якісної сторони. Якісна характеристика дає змогу установити економічну природу і суспільне призначення кожного виду бюджетних видатків, а кількісна - їх величину.

Витратна частина бюджету вирізняється різноманітністю, але в більшості країн призначена для фінансування загальнодержавних програм (інвестиційні, економічні, розвитку виробничої і соціальної інфраструктури та ін.). Бюджетні асигнування направляються у вигляді субсидій, кредитів, державних гарантій і поручительств для фінансової підтримки фермерських господарств, малих підприємств, житлового господарства тощо. Бюджет відіграє також важливу роль в соціальному захисті громадян, розвитку невиробничої сфери. Частину бюджетних коштів держава направляє на оборону, утримання правоохоронних органів, апарату управління та ін.

Витрачанню бюджетних ресурсів конкретними розпорядниками передує етап виділення відповідних коштів, або інакше бюджетне фінансування - тобто, надання грошових коштів юридичним і фізичним особам на проведення заходів, передбачених бюджетом. Бюджетне фінансування базується на відповідних принципах і характеризується специфічними формам надання бюджетних асигнувань.

Форми бюджетного фінансування у подальшому повинні удосконалюватись, аби повніше відповідати потребам розвитку ринкової економіки. Для України особливо актуальним є перехід від принципу утримання бюджетних установ до програмно-цільового підходу у використанні бюджетних коштів.

 

Список використаних джерел

 

  1. Артус М. М., Хижа Н. М. Бюджетна система України. — К.: Видавництвво Європейського ун-ту, 2007. — 220с.
  2. Киселева Т. К. Бюджетирование – механизм управления финансами предприятия. — Запорожье: ЦНТЭИ, 2005. — 140 с.
  3. Ковтун С. Бюджетування на сучасному підприємстві або як ефективно управляти фінансами. — Х.: Фактор, 2005. — 340 с.
  4. Пасічник Ю. В. Бюджетний потенціал економічного зростання в Україні. — Донецьк: ТОВ "Юго-Восток, Лтд", 2005. — 642 с.
  5. Фещенко Л. В., Проноза П. В., Кузьминчук Н. В. Бюджетна система України. — Х.: ІНЖЕК, 2007. — 292с.
  6. Чугунов І. Я. Теоретичні основи системи бюджетного регулювання. — К.: НДФІ, 2005. — 260 с.

 


Информация о работе Джерела формування доходів бюджету