Бюджетна система Греції

     Банки Греції можна розділити на три  групи: комерційні банки (державні і  приватні), спеціалізовані кредитні інститути  і філії зарубіжних банків. До 1993 року в Греції діяли 27 грецьких банків і 19 філій іноземних банків, що функціонували в країні на постійній основі. Банківський сектор контролюється чотирма найбільшими держбанками, на які доводиться більше 70% обороту галузі. Найбільші грецькі банки, окрім Банку Греції, - Національний банк, Сільськогосподарський банк, Торговельний банк, Іпотечний банк.

     Спеціалізовані  кредитні інститути є інструментом державного фінансування окремих секторів економіки. Їх діяльність, часто збиткова, субсидується державою. В ході лібералізації банківського сектора, що почалася в 80е роки, сфера діяльності спеціалізованих кредитних установ розширилася і перетнулася з областю діяльності комбанків.

     В процесі реформи утворилися також  приватні банки, що спеціалізуються  на роботі з корпоративними клієнтами, наданні товарних кредитів і фінансуванні зовнішньої торгівлі. Банкам країни зараз  дозволено (і від них навіть вимагають) бути конкурентоздатними, різноманітити послуги, що робляться, у тому числі за допомогою комп'ютеризації. Тепер лише питання часу, коли грецькі банки стануть повністю приватними. Проте державний статус зберігають Сільськогосподарський банк Греції і Національний банк промислового розвитку (ЕТВА). Вони діють більше як державні фінансові інститути, що спеціалізуються на фінансуванні сільського господарства і промисловості. В той же час повного дерегулювання банківської системи не сталося, зокрема, держава продовжує встановлювати розмір ставок середньо і довгостроковим кредитам виробничому сектору і визначає максимальні розміри споживчих кредитів.

     Серед іноземних філій безперечним  лідером є філія "Ситібанка", відкрита в Греції в 1964 році. Окрім  нього також діють філії: "Барклейз Бенк", "Алхемєйне Банк Недерланд", "Мідлєнд Бенк", "Нешнл вестмінстер  бенк", "Банк Насьональ де Пари", "Сосьете Женераль" (90 млн драхм), "Бенк оф Нова Скотіа" (77 млн драхм), "Амерікан єкспрес" (71 млн драхм), "Ройал бенк оф Скотланд" (69 млн драхм). Працюють з грецькими клієнтами також "Креди коммерспаль де Франс", "Гриндліз бенк", "Байерише Ферайнсбанк", "Чейз Манхеттен Бэнк", банк "Паріба", "Бенк оф Америка", "Араб бенк", "Транезу Кіпру" (Кіпр), іранський банк "Садерат". За опублікованими даними, на червень 2009 року на грецькі комерційні банки доводилося 88,64% усіх депозитів і 82,05% усіх позик в Греції, тоді як іноземні банки розташовували там 11,36% депозитів і надавали 17,95% усіх позик.Молчанов Анатолій. "Хвору" Грецію Євросоюз лікуватиме примусово 11.06.2010 http://www.newsinfo.ru/articles/ 2010-06-11/grecij/728159/

     Банк  Греції здійснює нагляд за кредитною  системою. У зв'язку з цим він  встановлює нормативи власних засобів, максимального розміру кредиту одному клієнтові і так далі. Банк Греції також видає банківські ліцензії.

Однією  з серйозних проблем для грецького  банківського сектора є зростаюче  число недостатньо платоспроможні компанії: на межі неплатоспроможності  стоять кожне третє промислове підприємство і кожне друге торговельне підприємство країни.

     Фінанси суб'єктів господарювання

     Уряд  зацікавлений в активному розвитку цього сектора економіки. Для цього є всілякі державні програми підтримки. Реалізуються вони через Організацію підприємств малого і середнього бізнесу, яка є державною структурою.

     Минулого  року на фінансування малого підприємництва держава тільки через нашу структуру виділило більше 400 млн євро. Частину цих коштів виділив бюджет Греції, інша частина була виділена ЄС. За минулий рік держпідтримкою скористалися більше 50 тис. підприємців. Суть підтримки - в компенсації частини витрат на організацію або на розвиток бізнесу.

     Одна  з програм розрахована, наприклад, на молодих бізнесменів від 20 до 35 років, які уперше організовують бізнес. Таким підприємцям уряд покриває 45% витрат на створення свого підприємства, але при умові, що це підприємство не закриється через рік, а пропрацює не менше 5 років. Ще держава дуже зацікавлена в розвитку жіночого бізнесу : багато пані після навчання в грецьких вузах не знаходять роботу за фахом і стають домогосподарками. Щоб цього уникнути, бюджет виділяє гроші, які покривають ті ж 45% витрат на організацію власної справи жінці, яка уперше організувала бізнес.

     Є програми підтримки існуючих підприємств. Якщо компанія добросовісний платник податків, і беззбитково працювала останні 3 року, вона може подати заявку на відшкодування частини витрат на ремонт, купівлю устаткування або відкриття філій і нових торговельних точок.

     Раніше  серйозною проблемою для грецьких підприємців була бюрократія.

     Для того, щоб зареєструвати фірму, потрібно було витратити не менше 2 місяців  і зібрати 35 документів. Приблизно  рік тому міністр розвитку Греції Димитриос Скюфас, якого у нас вважають головним борцем за права малого бізнесу, наполіг на зміні законодавства. Тепер на створення фірми йде в середньому 10 днів, при цьому потрібно 12 документів.

Висновки 

     Історично грецька держава завжди фінансувала  свої дефіцити через банківську систему. Комерційні банки повинні були резервувати  до 40% усіх нових депозитів і купувати державні облігації і інші цінні папери. Проте з 2005 року частина дефіциту стала фінансуватися шляхом продажу державної заборгованості приватним особам в обмін на облігації, що випускалися щомісячно, і інші цінні папери. Привабливість їх в тому, що вони дають найвищий відсоток на фінансовому ринку, а отримуваний від операцій з ними дохід не оподатковується. З 1 січня 2004 року Банк Греції не має більше за право брати участь у фінансуванні державного сектора.

     Таким чином, банківський сектор Греції є  переважно державним і включає  невелику кількість банківських  установ, діяльність яких значною мірою  регулюється органом державної  влади. На положення Банку Греції сильний вплив зробив переважаючу  думку про другорядність ролі фінансової системи в економіці  країни. Він фактично є лише технічним  агентом уряду по реалізації його грошово-кредитної політики. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаних джерел 

1. GreeceToday. Криза  в Греції і прогнози її наслідків. 06.03.2010
2. Відділ друку посольства Греції в Москві -
3. Журнал "Європа" № 2 березня/квітень 2010 р. 43 з
4. И.В. Григорьева, Ю.В. Рогилев, В. П. Смирнов і др, під редакцією Е.Ф. Языкова. "Історія новітнього часу країн Європи і Америки : 1945-2004 гг". - М.: Вища школа, 2008 р.
5. Інститут глобалізації і соціальних рухів
6. Інформаційне агентство РІА-новини
7. Лагутенко В. Т. "Основи страноведения" навчань. посібник Москва 2008г
8. Молчанов Анатолій. "Хвору" Грецію Євросоюз лікуватиме примусово 11.06.2010 http://www.newsinfo.ru/articles/ 2010-06-11/grecij/728159/
9. Німецький друк: Криза в Греції - випробування для Євросоюзу 09.08.2010
10. Павло СВИРИДОВ. Греція: криза і протестне повстання. Радянська Росія. №23 06.05.2010
11. Сергій Сенинский. Криза в Греції і криза основ Єврозони 06.05.2010