Загальна характаристика правової природи НБУ

     Наведені  нормативні акти свідчать про створення  правової основи ринку цінних паперів  у державі, яка покликана встановити правові засади регулювання цієї діяльності та здійснювати контроль за випуском і обігом цінних паперів, сприяти юридичному визначенню поняття “ринок цінних паперів”. Під ринком цінних паперів, як правовою категорією, слід розуміти сукупність суспільних відносин, що складаються у сфері обміну фінансовими та іншими активами в процесі випуску та здійснення угод з цінними паперами.

     При аналізі чинного законодавства  про РЦП дуже важливим є питання визначення кола суб’єктів цієї специфічної діяльності. Можна виділити такі види суб'єктів РЦП:

     — емітенти — держава в особі уповноваженого органу, органи місцевого самоуправління, юридичні особи, у випадках, передбачених законом, фізичні особи. Емітенти від свого імені випускають цінні папери і зобов’язуються виконувати обов’язки, що випливають з умов випуску їх (банки, фінансово-кредитні установи, підприємства, компанії);

     — інвестори — держава, органи місцевого  самоуправління, фізичні або юридичні особи, які купуватимуть цінні папери від свого імені за свій рахунок  з метою одержання доходу чи збільшення вартості цінних паперів або набуття відповідних прав, що надаються власнику цінних паперів відповідно Д(Я чинного законодавства;                          

     — професійні учасники РЦП — суб’єкти господарської діяльності, що здійснюють професійну діяльність на фондовому ринку. Це юридичні особи, які діють виключно на підставі спеціальних дозволів (ліцензій), що видаються в порядку, встановленому чинним законодавством.

     Законодавець  визначає таких професійних учасників, які діють на ринку цінних паперів:

     а) зберігані — комерційні банки або торгівці цінними паперами, які мають дозвіл на зберігання та обслуговування цінних паперів і операцій емітентів з цінними паперами, на рахунках у цінних паперах, які належать їх власникам;

     б) депозитарії цінних паперів — юридичні особи, які проводять виключно депозитарну діяльність і наділені правом здійснювати кліринг та розрахунки за угодами з цінними паперами;

     в) реєстратори — юридичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, які одержали у встановленому порядку дозвіл на ведення реєстрів власників іменних цінних паперів;

     г) номінальні утримувачі — депозитарії або зберігачі цінних паперів, які здійснюють діяльність щодо управління цінними паперами;

     д) торгівці цінними паперами — банки або підприємства, для яких операції з цінними паперами становлять виключний вид їх діяльності.

     Усі названі вище учасники РЦП об’єднуються в об’єднання професійних учасників: організатори торгівлі цінними паперами та саморегулівні організації.

     Саморегулівні організації — це добровільні  об’єднання професійних учасників  на ринку цінних паперів, що не мають  на меті одержання прибутку, які  створені з метою захисту інтересів своїх членів, власників цінних паперів та інших учасників ринку цінних паперів і зареєстровані Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Зазначені організації мають на меті координацію і підвищення якості щодо діяльності цих некомерційних організацій та захист їх інтересів.

     В організаційній структурі ринку цінних паперів особливе місце посідає фондова біржа — важливий елемент сучасного економічного механізму держави, за допомогою якого відбуваються мобілізація, розподіл і перерозподіл капіталу.

     Фондова біржа — це організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами, що можуть вільно продаватися і купуватися. Фондова біржа створюється без мети отримання прибутку, займається виключно організацією укладання угод купівлі та продажу цінних паперів та їх похідних. Вона не може здійснювати операції з цінними паперами від власного імені та за дорученням клієнтів, а також виконувати функції депозитарію. Фондова біржа зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та виконує інші функції, пов’язані з обігом цінних паперів.

     Правову основу діяльності фондової біржі становлять Закон України “Про цінні папери і фондову біржу” від 18 червня 1991р. (з відповідними змінами) та інші нормативні акти, а також Статут і правила фондової біржі.

     Фондова біржа створюється у формі  акціонерного товариства (закритого або відкритого), не менш як 20 засновниками — торгівцями цінними паперами (банками, акціонерними товариствами), статутний фонд яких сформовано за рахунок виключно іменних акцій, та іншими товариствами, для яких операції з цінними паперами становлять винятковий вид їхньої діяльності. Засновники біржі повинні мати дозвіл на здійснення комерційної і комісійної діяльності щодо цінних паперів. Фондова біржа набуває прав юридичної особи з дня її реєстрації Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Статут та правила фондової біржі затверджуються її вищим органом — зборами акціонерів.

     Враховуючи, що фондова біржа є акціонерним  товариством, її діяльність припиняється відповідно до ст.19 Закону України “Про господарські товариства”.

     Важливе місце на ринку цінних паперів  відводиться Національному депозитарію  України, як організації, що об’єднує професійних учасників РЦП. Національний депозитарій, з одного боку, виступає господарюючим суб’єктом корпоративного типу, що здійснює функції, властиві всім депозитаріям, а з іншого боку — це центральний елемент депозитарної системи, який наділений спеціальними функціями (щодо стандартизації обліку цінних паперів, уніфікації документообігу, кодифікації цінних паперів, що випущені в Україні, встановлення та налагодження постійної взаємодії з депозитарними установами інших країн тощо), виконує функції державного регулювання.                                   

     Основною  метою державного регулювання ринку цінних паперів є реалізація єдиної державної політики у сфері випуску та обігу цінних паперів та їх похідних, створення умов для ефективної мобілізації та розміщення учасниками ринку цінних паперів фінансових ресурсів з урахуванням інтересів суспільства, максимальний захист прав учасників фондового ринку та встановлення цивілізованих правил поведінки суб’єктів на РЦП.

     Отже, виходячи з цього, виділяють такі правові форми впливу на ринок  цінних паперів:

     — прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників РЦП;

     — регулювання випуску та обігу  цінних паперів, прав та обов’язків учасників  РЦП;

     — видача спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів та забезпечення контролю за такою діяльністю; заборона та припинення на певний строк (до одного року) професійної діяльності на ринку цінних паперів у разі відсутності спеціального дозволу (ліцензії) на таку діяльність та притягнення до відповідальності за здійснення такої діяльності згідно з чинним законодавством;

     — реєстрація випусків (емісій) цінних паперів  та інформації про випуск (емісію) цінних паперів;

     — контроль за додержанням емітентами порядку реєстрації випуску цінних паперів та інформації про випуск їх, умов продажу (розміщення) цінних паперів, передбачених такою інформацією;

     — створення системи захисту прав інвесторів і контролю за додержанням  цих прав емітентами цінних паперів  та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів;

     — контроль за достовірністю інформації, що подається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, контролюючим органом;

     — встановлення правил і стандартів здійснення операцій на ринку цінних паперів  та контроль за додержанням їх;

     — контроль за додержанням антимонопольного законодавства на ринку цінних паперів;

     — контроль за системами ціноутворення  на ринку цінних паперів;

     — контроль за діяльністю осіб, які обслуговують випуск та обіг цінних паперів; здійснення інших заходів щодо державного регулювання і контроль за випуском та обігом цінних паперів.

     Держава здійснює свої повноваження на ринку  цінних паперів через спеціальні державні органи (наприклад, НБУ, Міністерство фінансів України, Фонд держмайна України, Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку тощо).

     Державне  регулювання РЦП покладене на Державну комісію з цінних паперів  та фондового ринку. Державна комісія  та її територіальні відділення здійснюють контроль за випуском та обігом цінних паперів, за винятком привати заційних. Контроль за обігом приватизаційних паперів здійснює Фонд держмайна України. Інші державні органи контролюють діяльність учасників РЦП у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.

     Основними завданнями Державної комісії з  цінних паперів та фондового ринку є:

     — формування та забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо розвитку та функціонування ринку цінних паперів  та їх похідних в Україні, сприяння адаптації національного ринку  цінних паперів до міжнародних стандартів;

     — координація діяльності державних органів з питань функціонування в Україні РЦП та їх похідних;

     — здійснення державного регулювання  та контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних на території України, додержання законодавства у цій сфері;

     — захист прав інвесторів застосуванням заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень;

     — сприяння розвитку РЦП;

     — узагальнення практики застосування законодавства України з питань випуску та обігу цінних паперів в Україні, розробка пропозицій щодо вдосконалення його.

     Державна  комісія з цінних паперів та фондового  ринку відповідно до покладених на неї завдань:

     — встановлює вимоги щодо випуску (емісії) й обігу цінних паперів та їх похідних, інформації про випуск та розміщення цінних паперів, у тому числі іноземних емітентів (з урахуванням вимог валютного законодавства України), які здійснюють випуск і розміщення цінних паперів на території України, а також встановлює порядок реєстрації випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів;

     — встановлює за погодженням з НБУ  додаткові вимоги щодо випуску цінних паперів комерційними банками;

     — встановлює стандарти випуску (емісії) цінних паперів, інформації про випуск цінних паперів, що пропонуються для відкритого продажу, в тому числі іноземних емітентів, які здійснюють випуск цінних паперів на території України, та порядок реєстрації випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів;

     — видає дозволи на обіг цінних паперів  українських емітентів за межами України;

     — здійснює реєстрацію випусків цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів, у тому числі цінних паперів іноземних емітентів, що є в обігу на території України;

     — встановлює вимоги щодо допуску цінних паперів іноземних емітентів та обігу їх на території України;

     — реєструє правила функціонування організаційно  оформленого РЦП;

     — встановлює вимоги та умови відкритого продажу (розміщення) цінних паперів  на території України;

     — встановлює порядок та видає дозволи  на здійснення діяльності з випуску  та обігу цінних паперів, на депозитарну, реєстраційну, розрахунково-клірингову діяльність з цінними паперами та інші передбачені законодавством спеціальні дозволи (ліцензії) на здійснення окремих видів професійної діяльності на РЦП, а також анулює ці дозволи (ліцензії) у разі порушення вимог законодавства про цінні папери;

     — встановлює порядок складання звітності  учасників РЦП відповідно до чинного  законодавства України;

     — визначає за погодженням з НБУ особливості отримання комерційними банками дозволу на депозитарну та розрахунково-клірингову діяльність;

     — визначає за погодженням з Міністерством  фінансів України, а щодо діяльності банків на ринку цінних паперів —  також з НБУ особливості ведення обліку операцій з цінними паперами;