Умови пенсійного забезпечення державних службовців

Автор: Пользователь скрыл имя, 07 Октября 2012 в 04:46, реферат

Описание работы

Державна служба в Україні – це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження. Державна служба грунтується на таких основних принципах, як: служіння народу України; демократизму і законності; гуманізму і соціальної справедливості; пріоритету прав людини і громадянина; професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі; персональної відповідальності за виконання службових обов'язків і дисципліни; дотримання прав та законних інтересів органів місцевого і регіонального самоврядування; дотримання прав підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян.

Работа содержит 1 файл

Пенсійне право.doc

— 71.50 Кб (Скачать)

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Чернігівський державний інститут економіки і управління

Юридичний факультет 

Кафедра цивільного і господарського права

 

 

 

Реферат з дисципліни « Пенсійне право»

на тему:

« Умови пенсійного забезпечення державних службовців»

 

 

 

 

Виконала:

Перевірила:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Чернігів, 2012

ЗМІСТ

 

ВСТУП

     Державна служба  в Україні – це професійна діяльність осіб, які займають  посади  в державних органах та  їх  апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження. Державна служба грунтується на таких основних принципах, як: служіння народу України; демократизму і законності; гуманізму і соціальної справедливості; пріоритету прав людини і громадянина; професіоналізму, компетентності,  ініціативності,   чесності, відданості справі; персональної відповідальності за виконання    службових обов'язків і дисципліни; дотримання прав та законних  інтересів  органів  місцевого  і регіонального самоврядування; дотримання прав підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян. Отже, ці принципи передбачають не аби яку віддачу від державного службовця, тому існують певні умови для призначення цим громадянам пенсій. Особам зайнятим на державній службі надаються певні пільги під час перебування на службі та після виходу на пенсію. Наприклад, у разі виходу на пенсію державні службовці за наявності стажу державної служби  не  менше 10  років користуються умовами щодо комунально-побутового обслуговування; державні службовці та члени їх сімей,  які проживають разом з ними,  користуються  у  встановленому  порядку безплатним медичним обслуговуванням у державних  закладах  охорони  здоров'я.  Цими  ж закладами вони обслуговуються після виходу на пенсію. Варто зазначити, що основними законами, які регулюють призначення пенсій державним службовцям є такі закони України, як « Про державну службу» та « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

 

 

 

1. Пенсійне забезпечення і грошова допомога державним службовцям

     На   одержання   пенсії   державних  службовців  мають  право чоловіки,  які   досягли  віку  62  роки,  та  жінки,  які  досягли пенсійного  віку,  встановленого  статтею  26  Закону України "Про загальнообов'язкове  державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ), за наявності страхового стажу,  необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої  статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ),  у тому числі стажу державної служби  не менш як 10 років,  та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах,  віднесених до категорій посад державних службовців,  незалежно від місця  роботи на  час  досягнення зазначеного віку.  Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної  плати,  з якої  було  сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року – страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування,  а особам,  які на  час  звернення  за  призначенням  пенсії   не   є   державними службовцями, – у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця  відповідної  посади  та  рангу  за  останнім місцем  роботи  на  державній службі,  з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1  січня 2011  року – страхові  внески  на  загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

До досягнення віку,  встановленого  першим  реченням  частини  першої  статті 37 закону України « Про державну службу»,  право на  пенсію  за  віком мають державні службовці – чоловіки  1955  року  народження  і   старші   після досягнення ними такого віку:

     60 років – які народилися по 31 грудня 1952 року;

     60 років  6  місяців – які народилися з 1 січня 1953 року по 31 грудня 1953 року;

     61 рік – які народилися з 1 січня 1954  року  по  31  грудня 1954 року;

     61 рік  6  місяців – які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

     Пенсія  державним  службовцям  у   частині,  що  не   перевищує  розміру пенсії із солідарної  системи,  що призначається відповідно  до  Закону  України  "Про  загальнообов'язкове  державне  пенсійне страхування" (   1058-15   ),   виплачується   за  рахунок  коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Пенсія, призначена відповідно до попередньо згаданої статті, в період роботи на посадах,  які дають право на призначення пенсії в порядку і  на умовах,  передбачених  цим  Законом,  законами України "Про статус народного депутата  України"  (  2790-12  ),   "Про   прокуратуру" ( 1789-12   ),   "Про   наукову   і науково-технічну  діяльність" ( 1977-12 ),  виплачується у розмірі,  обчисленому відповідно  до Закону   України   "Про   загальнообов'язкове   державне  пенсійне страхування" ( 1058-15 ),  а після звільнення з таких  посад – у розмірі,  обчисленому  відповідно  до  закону України « Про державну  службу».  Максимальний розмір  пенсії  (з урахуванням надбавок,  підвищень,  додаткової пенсії,  цільової  грошової  допомоги,  пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством,  крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які  мають  особливі   заслуги   перед   Батьківщиною)   не   може перевищувати десяти прожиткових мінімумів,  установлених для осіб, які  втратили  працездатність.  Достроково  призначена  пенсія   з урахуванням підпункту "г" частини першої пункту 1 статті 26 Закону України "Про зайнятість населення" ( 803-12 ),  пункту "в" частини другої  статті  12  Закону  України "Про загальні засади подальшої експлуатації  і  зняття  з  експлуатації  Чорнобильської  АЕС   та перетворення  зруйнованого  четвертого  енергоблока  цієї  АЕС  на екологічно безпечну систему" ( 309-14 ) і статті 21 Закону України "Про  основні  засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого  віку  в  Україні"  (  3721-12  )  у  період  до досягнення  пенсійного  віку,  встановленого  частинами  першою та другою статті 37 закону « Про державну службу», працюючим пенсіонерам не виплачується.

Визначення заробітної  плати  для обчислення пенсій державним службовцям  здійснюється  в   порядку,   встановленому   Кабінетом Міністрів України.

2. Призначення пенсії по інвалідності  для державних службовців

Пенсія по  інвалідності  у  розмірах,  передбачених  частиною першою статті 37 того ж закону,  призначається за наявності страхового  стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону  України   "Про   загальнообов'язкове   державне   пенсійне страхування" ( 1058-15 ),  особам,  визнаним інвалідами I  або  II групи  у  період  перебування на державній службі,  які мають стаж державної служби не  менше  10  років,  а  також  особам  з  числа інвалідів  I  або  II  групи  незалежно  від  часу встановлення їм інвалідності,  які мають не менше 10 років стажу державної  служби на  посадах,  віднесених  до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням  такої  пенсії вони  працювали  на  зазначених  посадах.  Пенсія  по інвалідності відповідно до цього Закону  призначається  незалежно  від  причини інвалідності за умови припинення державної служби. Якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії  по  інвалідності  припиняється  на  період до звільнення з роботи  або  досягнення  ними  граничного  віку   перебування   на державній службі.

У разі    зміни    групи    інвалідності    або   відновлення працездатності  виплата  пенсії   по   інвалідності,   призначеної відповідно  до цього Закону,  здійснюється у порядку,  визначеному статтею  35  Закону  України  "Про  загальнообов'язкове   державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ).

Якщо інваліду  I  або  II  групи  було  встановлено III групу інвалідності,  то в разі наступного визнання його інвалідом I  або II  групи  право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови,  якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п'яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах,  передбачених законом України « Про державну службу», особам, яким така пенсія не була призначена у зв'язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі.

3. Призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника та перерахунок  пенсій  державних службовців

У разі  смерті особи у період перебування на державній службі за наявності у померлого годувальника стажу державної служби  не менше 10 років непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (при цьому дітям – незалежно від того, чи  були вони на утриманні померлого годувальника),  призначається пенсія у зв'язку з втратою годувальника на одного  непрацездатного члена сім'ї у розмірі 70 відсотків суми заробітної плати померлого годувальника,   з   якої   було   сплачено   єдиний   внесок    на загальнообов'язкове  державне соціальне страхування,  а до 1 січня 2011  року – страхові  внески  на  загальнообов'язкове  державне пенсійне  страхування,  а  на  двох  і більше  членів  сім'ї – 90 відсотків.  До  непрацездатних  членів   сім'ї   належать   особи, зазначені  у  статті  36 Закону  України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ).

Право на призначення пенсії у зв'язку з втратою  годувальника на умовах,  передбачених частиною десятою статті 37 закону України « Про державну службу», мають також непрацездатні члени сім'ї померлої особи,  яка отримувала або мала право на пенсію за цим же Законом. Державний службовець, звільнений з державної служби у зв'язку з засудженням за умисний злочин,  вчинений з використанням свого посадового   становища,   або   вчиненням   корупційного   діяння, позбавляється права на  одержання  пенсії,   передбаченої статтею 37 закону України « Про державну службу». В   таких   випадках   пенсія   державному   службовцю призначається на загальних підставах.

Державним службовцям у разі виходу  на  пенсію  за  наявності стажу  державної  служби  не  менше  10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів. У разі виходу на пенсію державні службовці за наявності стажу державної  служби  не  менше  10  років користуються умовами щодо комунально-побутового обслуговування, передбаченими цим Законом.

У разі   підвищення   розміру   заробітної   плати  працюючим  державним службовцям,  а також  у зв'язку із набуттям особою  права  на  пенсійне  забезпечення  державного  службовця  за  згаданим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

     Перерахунок  пенсії  здійснюється  виходячи із сум  заробітної плати, на які нараховуються  страхові внески на загальнообов'язкове  державне  пенсійне  страхування працюючого  державного  службовця відповідної   посади  та  рангу на  момент  виникнення  права на перерахунок пенсії.  (Частина друга статті  37-1  із змінами, внесеними згідно із Законом N 3108-IV ( 3108-15 ) від 17.11.2005 )

 

ВИСНОВОК

На   одержання   пенсії   державних  службовців  мають  право чоловіки,  які  досягли  віку  62  роки,  та  жінки,  які  досягли пенсійного  віку,  встановленого статтею 26  Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) та за наявності страхового стажу,  необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі. Максимальний розмір  пенсії не   може перевищувати десяти прожиткових мінімумів,  установлених для осіб, які  втратили  працездатність. Державним службовцям у разі виходу  на  пенсію  за  наявності стажу  державної  служби  не  менше  10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.

Пенсія по  інвалідності  призначається  за наявності визначеного страхового  стажу особам,  визнаним інвалідами I  або  II групи  у  період  перебування на державній службі,  які мають стаж державної служби не  менше  10  років,  а  також  особам  з  числа інвалідів  I  або  II  групи  незалежно  від  часу встановлення їм інвалідності,  які мають не менше 10 років стажу державної  служби на  посадах,  віднесених  до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням  такої  пенсії вони  працювали  на  зазначених  посадах.  Пенсія  по інвалідності призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби. Право на призначення пенсії у зв'язку з втратою  годувальника мають непрацездатні члени сім'ї померлої особи. Перерахунок  пенсії  здійснюється  виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне  пенсійне  страхування  працюючого  державного  службовця відповідної   посади  та  рангу  на  момент  виникнення  права  на перерахунок  пенсії. 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 р. №1058-ІV. – Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1088.397.0.
  2. Закон України “Про недержавне пенсійне забезпечення” від 9 липня 2003 р. № 1069-IV. – Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1088.396.0.
  3. Закон України « Про державну службу» від 16 грудня 1993 р.           № 3723-XII. – Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc.
  4. Конституція України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР. – Режим доступу : http://zakon.vrada.ua.
  5. 6. Сучасні тенденції перетворень у соціальній політиці демократичних держав: перспективи України [ Електронний ресурс] / Ю. Лисенко // Український науковий журнал. – 2010. – №3. – С. 103. – Режим доступу до журн.: http://www.social-science.com.ua/публікація/292. – Назва з екрану.
  6. Пилипенко П. Д. Право соціального забезпечення: Навч. посіб. для студ. юрид. спец, вищ. навч. закл. / [ П. Д. Пилипенко, В. Я. Бурак, С. М. Синчук та ін.]. — К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2006. — 496 с.
  7. Розвиток трирівневої пенсійної системи України: проблеми та перспективи / А. О. Надточій. – Режим доступу : http://www.kadri.inf.ua/index.php?option=com.
  8. Ярошенко І. С. Право соціального забезпечення: Навч. посіб. / І. С. Ярошенко. — К. : КНЕУ, 2005. — 232 с.

 

 

 

 

 


Информация о работе Умови пенсійного забезпечення державних службовців