Створення, реорганізація та ліквідація вищого навчального закладу

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КІРОВОГРАДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет обліку та фінансів 
 
 
 
 

Реферат

З дисципліни: «Університетська освіта»

На тему: «Створення, реорганізація та ліквідація вищого навчального закладу» 
 
 
 

                                                      Виконав:

                                                      Студент групи ФК-09-3

                                                      Красільніков Р. О. 

                                                      Перевірив:

                                                      Гаврилова Н. В. 
 
 
 
 
 

Кіровоград 2011р.

 

      Порядок створення, реорганізації і вищих навчальних закладів зазначений у Положенні  «Про порядок створення, реорганізації  і ліквідації навчально-виховних закладів» затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 1994 р. N 228. 

      Це  Положення відповідно до  Закону  України  "Про  освіту" ( 1060-12 ) (стаття 16) визначає порядок створення,  реорганізації і ліквідації навчально-виховних закладів усіх типів незалежно  від їхнього статусу та належності.  

      Навчально-виховні  заклади  створюються   відповідно   до соціально-економічних, національних, культурно-освітніх  потреб  у  них   і    за    наявності    необхідної    матеріально-технічної, науково-методичної бази, педагогічних кадрів та  статутного  фонду (що може включати вартість майна та власні  кошти)  у  розмірі  не нижче розрахованої  вартості  навчання  слухачів,  кількість  яких зумовлена обсягом прийому, що заявляється.

           Засновниками  навчально-виховних  закладів  можуть  виступати державні    органи,    кооперативні,    громадські    організації, підприємства та установи, приватні особи.  

      Рішення  про  створення   навчально-виховних    закладів, заснованих на загальнодержавній власності, приймається:

        - вищих навчальних   закладів   третього  й  четвертого  рівнів  акредитації Кабінетом Міністрів  України.

        Пропозиції  про  створення   зазначених    навчально-виховних  закладів вносяться до Кабінету  Міністрів України після  погодження з Міністерством освіти, Міністерством  економіки  і  Міністерством фінансів за наявності дозволу відповідної Ради народних депутатів;

        - вищих  навчальних  закладів   першого   та   другого   рівнів акредитації - Міністерством  освіти за погодженням з  Міністерством фінансів  та  Міністерством  економіки;   іншими   міністерствами, відомствами за погодженням з Міністерством  освіти,  Міністерством фінансів та Міністерством економіки;

        - професійно-технічних закладів  освіти - Міносвіти за  поданням місцевих  органів  державної  виконавчої  влади,   міністерств   і відомств, корпорацій, об'єднань тощо. Зазначені рішення приймаються після попереднього розгляду цих питань Віце-прем'єр-міністром  України  та  за  наявності  дозволу відповідної Ради народних депутатів.  

      Рішення  про  створення   навчально-виховних    закладів, заснованих на комунальній  власності, приймаються:

        - вищих  навчальних   закладів   першого   й   другого   рівнів акредитації,      професійно-технічних      закладів       освіти, навчально-виховних  закладів  для   дітей-сиріт   і   дітей,   які залишилися без піклування  батьків,  -  Урядом  Криму,  обласними, Київською і Севастопольською міськими  державними  адміністраціями за наявності дозволу відповідної  Ради  народних  депутатів  після погодження  з  Міністерством  освіти  і  відповідними   галузевими міністерствами, відомствами;

        - ліцеїв, гімназій та  інших   спеціалізованих  загальноосвітніх  навчально-виховних закладів - виконавчими  комітетами міських (міст без районного поділу), районних у містах  Рад  народних  депутатів або районними,  районними  міст  Києва  і  Севастополя  державними адміністраціями за погодженням відповідно  з  органами  управління освітою  Уряду  Криму,  обласних,  Київської  та  Севастопольської міських державних адміністрацій;

        - інших  типів  навчально-виховних  закладів   -    виконавчими  комітетами міських (міст без  районного поділу), районних у   містах Рад народних депутатів   або  районними,  районними   міст  Києва  і Севастополя державними адміністраціями.  

      Рішення  про  створення   навчально-виховних    закладів, заснованих на  інших  формах  власності,  приймається  засновником (засновниками) за  наявності  дозволу  відповідної  Ради  народних депутатів.  

      Відкриття  філій  та  інших  відокремлених    підрозділів навчально-виховних закладів провадиться у  порядку,  встановленому для створення навчально-виховних закладів.  

      Реорганізація  навчально-виховних  закладів  здійснюється відповідно до порядку, визначеного цим Положенням  щодо  створення відповідних навчально-виховних закладів.  

      Ліквідація  навчально-виховних    закладів    провадиться засновниками  або  органами,  за  рішенням  яких  їх  створено,  в порядку, встановленому  чинним законодавством.  

      Навчально-виховний заклад  вважається  реорганізованим  чи ліквідованим з дня внесення відповідних змін до Державного реєстру навчально-виховних закладів України.  

      При  реорганізації  чи  ліквідації   навчально-виховного закладу  його  працівникам  і  особам, які навчаються  в ньому, гарантується дотримання їх прав та інтересів відповідно до чинного законодавства з питань праці та освіти.  

      Інформація  про  створення,  реорганізацію  і  ліквідацію навчально-виховних закладів подається  в  десятиденний  термін  до органів державної статистики. 

      Порядок створення, реорганізації (злиття, приєднання, поділ) та ліквідації вищих навчальних закладів залежить від форми власності  та рівня акредитації. Згідно з вимогами законодавства створення, реорганізація, ліквідація вищих навчальних закладів: 

1) державної  форми власності: 

   а) третього або четвертого рівня акредитації  здійснюється Кабінетом Міністрів України;

   б) першого  і другого рівнів акредитації  здійснюється Міністерством освіти і науки України та іншими центральними органами виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади; 

2) що перебувають  у власності Автономної Республіки  Крим незалежно від рівня акредитації  здійснюється органами влади  Автономної Республіки Крим; 

3) комунальної  форми власності незалежно від рівня акредитації здійснюється органами місцевого самоврядування; 

4) приватної  форми власності незалежно від  рівня акредитації здійснюється  їх власником чи власниками. 

      Державний контроль за діяльністю вищих навчальних закладів юридичної освіти незалежно від форм власності здійснюється з метою забезпечення реалізації єдиної державної політики в галузі юридичної освіти. Державний контроль здійснюють центральні та місцеві органи управління освітою та Державна інспекція закладів освіти при Міністерстві освіти і науки України. Відповідність освітніх послуг державним стандартам і вимогам визначається засновником закладу освіти, Міністерством освіти і науки України, міністерствами і відомствами, яким підпорядковані заклади освіти, місцевими органами управління освітою шляхом ліцензування, інспектування, атестації та акредитації закладів освіти. 

      Ліцензування, атестація, акредитація вищих закладів юридичної освіти. Ліцензування освітньої  діяльності, акредитація напрямів, спеціальностей та вищих навчальних закладів є процедурами офіційного визнання права вищих навчальних закладів незалежно від форм власності та підпорядкування відповідно розпочинати та провадити освітню діяльність, пов´язану зі здобуттям певної вищої юридичної освіти та кваліфікації. 

      У зв´язку з цим освітню діяльність на території України здійснюють вищі навчальні заклади на підставі ліцензій на освітню діяльність та сертифікатів про акредитацію, які  видаються у порядку, встановленому  Кабінетом Міністрів України. 

      Ліцензування — це процедура визнання спроможності вищого навчального закладу певного типу розпочати освітню діяльність, пов´язану зі здобуттям вищої освіти та кваліфікації, відповідно до вимог стандартів вищої освіти, а також державних вимог щодо кадрового, науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення. 

      Ліцензуванню  у вищих навчальних закладах підлягають: 

• підготовка фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів вищої освіти;

• перепідготовка фахівців з наданням другої вищої  освіти за напрямами чи спеціальностями;

• підвищення кваліфікації фахівців;

• підготовка до вступу до вищих навчальних закладів. 

      Ліцензування  освітньої діяльності вищих навчальних закладів здійснюється перед початком підготовки фахівців за напрямом чи спеціальністю на підставі заяви вищого навчального закладу про проведення ліцензійної експертизи. Вищі навчальні заклади ліцензують шляхом проведення експертизи Міністерством освіти і науки України відповідності матеріально-технічної, науково-методичної та інформаційної бази, бібліотеки, науково-педагогічних кадрів вищого навчального закладу нормативам, що встановлюються Міністерством освіти і науки України. Ліцензія на освітню діяльність видається вищому навчальному закладу, що успішно пройшов ліцензійну експертизу, як правило, на термін завершення циклу підготовки фахівців за напрямом, спеціальністю, але не менше ніж на три роки. 

      На  підставі ліцензій Міністерство освіти і науки України вносить вищі навчальні заклади до Державного реєстру вищих навчальних закладів. 

      Вищий навчальний заклад юридичної освіти, який отримав ліцензію на провадження  освітньої діяльності, повинен: 

      • бути власником або орендарем  навчально-матеріальної бази — приміщень і відповідного обладнання; забезпечувати належну організацію навчально-виховного процесу, побутові умови для його учасників відповідно до встановлених нормативів (будівельних, санітарних, екологічних тощо) та вимог Міністерства освіти і науки України, інших міністерств і відомств щодо особливостей заявленого виду чи напряму освітньої діяльності;

      • провадити діяльність відповідно до заявлених під час ліцензування навчальних планів і освітніх програм, установлених обсягів прийому на навчання; забезпечувати належну кваліфікацію керівного та викладацького складу;

      • надавати особам, які вступають до нього, а також під час організації  реклами, достовірну інформацію про  умови прийому, плату за навчання, зміст і форму документів, що видаються  після його закінчення; чітко визначати у договорах (контрактах) взаємозобов´язання з особами, які навчаються, зокрема зобов´язання сторін та умови відшкодування моральних і матеріальних збитків у разі їх невиконання; забезпечувати дотримання вимог законодав­ства про освіту, інших актів законодавства, інформативно-методичних матеріалів ліцензованого виду освітньої діяльності. 

      Невиконання або порушення умов провадження  освітньої діяльності, надання закладом освіти недостовірної інформації є  підставою для зупинення дії ліцензії на визначений термін або її анулювання. 

      Акредитація визначається як процедура надання  вищому навчальному закладу певного  типу права провадити освітню  діяльність, пов´язану зі здобуттям  вищої освіти та кваліфікації за спеціальностями, зазначеними в ліцензії, відповідно до вимог стандартів вищої освіти, а також державних вимог щодо кадрового, науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення. 

      Види  акредитації такі: 

      • акредитація напряму підготовки або спеціальності за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем — державне визнання відповідності рівня підготовки (перепідготовки) фахівців державним вимогам;

      • акредитація вищого навчального  закладу — державне визнання його статусу (рівня акредитації).