Правовий статус НБУ як центрального банку країни

§ 1. Правовий статус НБУ  як центрального банку  країни. Подвійна правова  природа НБУ 

   Центральні банки створені та  функціонують у багатьох країнах.  Вони відрізняються за назвами,  порядком утворення, обсягом повноважень.  Проте, незважаючи на певні  об'єктивні відмінності, центральним банкам притаманні спільні риси. Центральний банк характеризується подвійною правовою природою: з одного боку, він є органом державної влади, уповноваженим здійснювати державне управління в сфері банківської діяльності, а з іншого, — банківською установою, яка здійснює банківські операції, виступає кредитором останньої інстанції для інших банків.

   Правовий статус центральних  банків характеризується такими  основними чинниками:

   - рівнем нормативно-правового закріплення;

   - ступенем самостійності (незалежності) в системі органів державної влади;

   - характером взаємовідносин з  іншими банками та фінансово-кредитними  установами.

   Центральні банки — це юридичні  особи, що мають особливий статус, відмітна ознака якого — відособленість майна банку від майна держави. Хоч формально це майно перебуває у державній власності, центральний банк наділений правом розпоряджатися ним як власник. Цим центральний банк відрізняється від державного банку, майно якого повністю контролюється державою.

   Дослідження свідчать, що за своїм  правовим статусом центральний  банк має бути незалежною і  впливовою установою, яка здійснює  грошово-кредитне регулювання на  основі закріплених за ним  законом повноважень та забезпечує  надійність і стабільне функціонування кредитно-банківської системи. Однак у реальних умовах незалежність багатьох центральних банків виявляється обмеженою, зокрема у результаті конфліктів, що виникають через протиріччя між задекларованими урядом завданнями економічної політики і необхідністю підтримки стабільності національної грошової одиниці.

   Правовий статус Національного  банку України визначений, в першу  чергу, Конституцією України та  Законом України “Про Національний  банк України”.

   Згідно зі статтею 99 Конституції  України Національний банк України є центральним банком України, основною функцією якого є забезпечення стабільності національної грошової одиниці України — гривні.

   Відповідно до статті 2 Закону  України “Про Національний банк  України” Національний банк України  є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України. У цьому визначенні закріплена подвійна правова природа Національного банку України: з однієї сторони, він є центральним банком, тобто, банківською установою, яка має право здійснювати певні банківські операції у порядку, визначеному банківським законодавством, а з іншої сторони — особливим органом державного управління.

   Звертаємо увагу на те, що Національний  банк України є органом зі  спеціальним статусом. Це означає,  що він не відноситься до  жодної гілки влади. Така особливість  правового статусу НБУ зумовлена,  в першу чергу, його основною функцією — забезпеченням стабільності гривні. Для виконання цієї функції Національний банк повинен бути наділений певною самостійністю та незалежністю від інших органів державної влади. 

§ 2. Функції НБУ за чинним законодавством 

   Функції, які здійснюються всіма без винятку центральними банками, поділяють на регулюючі, контрольні й обслуговуючі. До регулюючих функцій відносять:

   - управління сукупним грошовим  обігом;

   - регулювання грошово-кредитної  сфери;

   - регулювання попиту та пропозиції на кредит.

   Контрольні функції включають:

   • здійснення контролю за функціонуванням  кредитно-банківської системи;

   • проведення валютного контролю.

   Обслуговуючі функції полягають:

   - в організації платіжно-розрахункових  відносин комерційних банків;

   - у кредитуванні банківських  установ і уряду;

   - у виконанні центральним банком  ролі фінансового агента уряду.

   Функції Національного банку  закріплені у Конституції України  та Законі України “Про Національний  банк України”. Виходячи із норм  зазначених законодавчих актів, функції Національного банку можна поділити на такі дві групи:

   1. Основна функція НБУ.

   2. Інші (допоміжні) функції НБУ.

   Як ми вже з'ясували, основною  функцією Національного банку  України є забезпечення стабільності  національної грошової одиниці України — гривні. Для здійснення основної функції Національний банк здійснює, зокрема, такі функції:

   - відповідно до розроблених Радою  Національного банку України  Основних засад грошово-кредитної  політики визначає та проводить грошово-кредитну політику;

   - монопольно здійснює емісію  національної валюти України  та організує її обіг;

   - виступає кредитором останньої  інстанції для банків і організує  систему рефінансування;

   - встановлює для банків правила  проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна;

   - організовує створення та методологічно  забезпечує систему грошово-кредитної  і банківської статистичної інформації  та статистики платіжного балансу;

   - визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками;

   - визначає напрями розвитку сучасних  електронних банківських технологій, створює, координує та контролює  створення електронних платіжних  засобів, платіжних систем, автоматизації  банківської діяльності та засобів захисту банківської інформації;

   - здійснює банківське регулювання  та нагляд;

   - веде Державний реєстр банків, здійснює ліцензування банківської  діяльності та операцій у передбачених  законами випадках;

   - складає платіжний баланс, здійснює його аналіз та прогнозування;

   - здійснює відповідно до визначених  спеціальним законом повноважень  валютне регулювання, визначає  порядок здійснення операцій  в іноземній валюті, організовує  і здійснює валютний контроль  за банками та іншими фінансовими установами, які отримали ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій;

   - забезпечує накопичення та зберігання  золотовалютних резервів і здійснення  операцій з ними та банківськими  металами;

   - представляє інтереси України  в центральних банках інших держав, міжнародних банках та інших кредитних установах, деспівробітництво здійснюється на рівні центральних банків. 

§ 3. Керівні органи НБУ 

   Відповідно до статті 8 Закону  України “Про Національний банк  України” керівними органами Національного банку є Рада Національного банку України та Правління Національного банку України.

   Склад, порядок формування та  повноваження Ради Національного  банку України

   Слід зазначити, що органи, аналогічні  за своїми повноваженнями Раді  Національного банку, існують у багатьох інших державах. Зокрема, у Німеччині існує відповідна їй за функціями Рада центральних банків, в Японії — Комітет визначення монетарної політики, в Австрії — Рада директорів, у США — Рада керуючих. Є подібні органи в центральних банках інших країн. Відрізняються вони між собою складом та порядком формування, обсягом функцій та повноважень, проте характерними для усіх є принципи функціонування, згідно з якими зазначені утворення визначають лише основні, глобальні питання діяльності центральних банків, не втручаючись у їхню оперативну діяльність.

   До складу Ради Національного  банку входять члени Ради Національного  банку, призначені Президентом  України та Верховною Радою  України. Голова Національного  банку, який призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України, входить до складу Ради Національного банку за посадою.

   Членом Ради Національного банку  може бути громадянин України,  який має вищу економічну чи  фінансову освіту або науковий  ступінь у галузі економіки та фінансів і при цьому має досвід постійної роботи в органах законодавчої влади, або на керівних посадах центральної виконавчої влади, або банківській установі, чи наукової роботи за фінансовою чи економічною тематикою.

   Президент України та Верховна Рада України призначають по сім членів Ради Національного банку.

   Рада Національного банку має,  зокрема, такі повноваження:

   - Відповідно до загальнодержавної  програми економічного розвитку  та основних параметрів економічного  та соціального розвитку України розробляє Основні засади грошово-кредитної політики та вносить їх Верховній Раді України для інформування, здійснює контроль за їх виконанням.

   - Здійснює аналіз впливу грошово-кредитної  політики України на стан соціально-економічного розвитку України та розробляє пропозиції щодо внесення відповідних змін до неї.

   - Затверджує Регламент Ради Національного  банку України.

   - Затверджує кошторис доходів  та витрат Національного банку  України і подає Верховній  Раді України й Кабінету Міністрів України до 1 вересня поточного року прогнозовані відомості про сальдо кошторису для включення до проекту Державного бюджету України на наступний рік.

   - Приймає рішення про збільшення  розміру статутного капіталу  Національного банку.

   - Визначає аудиторську компанію для проведення аудиторської перевірки Національного банку, розглядає аудиторський висновок та затверджує бухгалтерський баланс Національного банку, публікує в офіційних друкованих засобах масової інформації щорічний баланс Національного банку.

   - Затверджує щорічно до 1 липня  звіт про виконання кошторису  Національного банку та розподіл  прибутку за звітний бюджетний  рік.

   - Затверджує рішення Правління  Національного банку про участь  у міжнародних фінансових організаціях.

   - Вносить рекомендації Правлінню Національного банку в межах розроблених Основних засад грошово-кредитної політики стосовно: методів та форм прогнозування макропоказників економічного й соціального розвитку України, а також грошово-кредитної політики; окремих заходів монетарного й регулятивного характеру та їх впливу на економічний і соціальний розвиток України; політики курсоутворення та валютного регулювання; розвитку банківської системи та окремих нормативних актів з питань банківської діяльності; вдосконалення платіжної системи; інших питань, віднесених законом до компетенції Ради Національного банку.

   - Вносить рекомендації Кабінету  Міністрів України стосовно впливу  політики державних запозичень  та податкової політики на  стан грошово-кредитної сфери  України.

   - 3 метою забезпечення виконання  Основних засад грошово-кредитної  політики має право застосувати  відкладальне вето що до рішень  Правління Національного банку  з питань: диверсифікації активів  Національного банку та їх  ліквідності; лімітів позабалансових зобов'язань; формування резервів, покриття фінансових ризиків; порядку відрахувань доходів до Державного бюджету України; мінімального розміру золотовалютних резервів; з інших питань, віднесених до її компетенції.