Контрольна робота з «Біржове право »

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Сумський  державний університет

Центр дистанційно  – заочної форми навчання

Кафедра А Г П Ф Е Б 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Контрольна  робота

       з дисципліни «Біржове право »

     Варіант № 6 
 
 

      Виконала: студент

      групи Юз – 81с

      Гроза І. А.

      Перевірив:

                                                                                             Чернадчук  А. Д.  

  

Суми 2011

Зміст

Вступ-------------------------------------------------------------------------- 3

1. Поняття і ознаки біржових угод --------------------------------- 5

2. Компетенція органів управління товарної біржі ------------- 10

Висновок  --------------------------------------------------------------------16

Список  використаної літератури ------------------------------------17 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ 

          Біржові угоди - це торгові угоди, які офіційно укладаються під час біржових зборів у приміщенні біржі, або ж договір про виконання певних зобов'язань. У широкому розумінні біржовими прийнято вважати будь-які угоди, що укладаються на біржі брокерами, які працюють у брокерських фірмах, і, як правило, зареєстровані на біржах.

          Згідно з чинним законодавством  України зміст біржової угоди  (за винятком найменування товару, кількості, ціни, місця і строку  виконання) не підлягає  розголошенню. Цю інформацію може бути надано тільки на письмову вимогу судам, органам прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ, арбітражному суду та аудиторським організаціям у випадках, передбачених законодавством  України. 
          Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному засвідченню. 
          Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі. 
          Біржові операції дозволяється здійснювати тільки членам біржі або брокерам (Закон України "Про товарну біржу", ст.15). 
          Підготовка до укладення біржової угоди здійснюється поза біржовою долівкою та в межах Правил біржової торгівлі, що прийняті на даній біржі. 
        Правила біржової торгівлі кожної біржі - це система норм і правил, що регулюють і регламентують відносини між контрагентами, які загалом можна  класифікувати  як: 
І.  Підготовчі  заходи  до  укладення  угод: 
-  визначення  учасників  біржових  торгів; 
- визначення біржового товару і прийняття його до обігу на біржі; 
- порядок виставлення і зняття товарів з біржових торгів.

II  Біржові  угоди: 
-  угоди  з  реальним  товаром; 
-  ф'ючерсні  угоди; 
-   опціони. 
ІІІ.  Біржові  операції: 
-  страхування цінового  ризику  (хеджування); 
-  біржова спекуляція, що базується на різниці цін. 
IV. Заходи (дії бірж) після проведення торгів і укладення угоди: 
-  забезпечення  біржових  угод; 
-  порядок  реєстрації  і  оформлення  угод; 
-  порядок  розрахунків  по  біржових  угодах; 
-   порядок  вирішення  спорів; 
-   наслідки  невиконання  угоди; 
-  санкції  за  порушення  Правил  біржової  торгівлі. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Поняття і ознаки біржових угод 

          Біржові угоди - це торгові угоди, які офіційно укладаються під час біржових зборів у приміщенні біржі, або ж договір про виконання певних зобов'язань. У широкому розумінні біржовими прийнято вважати будь-які угоди, що укладаються на біржі брокерами, які працюють у брокерських фірмах, і, як правило, зареєстровані на біржах. Біржові угоди характеризуються з юридичної, організаційної, економічної та етичної сторін. 
           З юридичної точки зору угода являє собою взаємну угоду сторін, пов'язану з появою, тимчасовим припиненням, припиненням або зміною певних майнових прав і обов'язків. Правова сторона біржових угод також торкається прав і обов'язків учасників (контрагентів) таких угод. На фондовому ринку, зокрема, такі права випливають зі змісту цінних паперів, що знаходяться  в  основі  того  чи  іншого  договору. 
           Організаційна сторона біржових угод передбачає визначення їх учасників, види біржових операцій, а також порядок виконання певних дій, що призводять до укладення біржових угод і відображення їх в конкретних документах. 
            Економічна сторона показує мету укладення біржової угоди (задоволення конкретних потреб, реалізації біржового товару, встановлення ціни, отримання прибутку, вкладення грошей, спекуляції і т.д.). 
            З етичної сторони біржові угоди пов'язані з суспільними відносинами і дотриманням біржових законів (традиції, норм і правила поведінки, що не знайшли відображення в законі, але обов'язкові для їх дотримання).        Внаслідок біржових операцій їх учасники отримають певний прибуток, але не будь-якою ціною, а відповідно до прийнятого законодавства. 
          Основою для укладення угоди є усна згода контрагентів, висловлена ними у процесі відкритих торгів і зафіксована маклером, який обслуговує товарну  секцію  на  цій  біржі. 
          Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі. При здійсненні угоди сторони погоджують між собою її зміст, тобто перелік питань,  що  вирішуються  при  її  укладенні. 
Умовами  змісту  угоди  є: 
-   назва  товару; 
-   його  якість; 
-  кількість  товару  (партія  товару,  лот); 
-  ціна  і  форма  оплати  за  куплений  товар; 
-   базис  поставки; 
-  пункт  доставки  товару; 
-  термін виконання угоди та умови поставки. 
При укладенні угоди обов'язковому оголошенню підлягають назва купленого товару, його якість, кількість та ціна. Інші умови змісту угоди можуть не оголошуватися  і  складати  її  комерційну  таємницю. 
            Для того, щоб угоди мали єдину правову основу, кожною біржею розробляються спеціальні правила, що регулюють відносини між контрагентами. Це підготовка угоди, безпосереднє здійснення угоди, оформлення укладеної угоди, її виконання, розрахунки з операцій, відповідальність за їх виконання і вирішення спорів. Таким чином, законодавчі правила укладення угод е своєрідною боротьбою з торговою (комерційною)  несумлінністю. 
           Підготовка до укладення угоди, як правило, ведеться поза біржею, а її здійснення проводиться у процесі біржових торгів відповідно до норм і правил,  що  встановлені  на  конкретній  біржі. 
          За своєю юридичною природою біржові угоди не відрізняються від угод, що укладаються поза біржею, їх відмінності пояснюються лише умовами укладення угод: біржова угода укладається на біржових зборах; біржова угода укладається членами біржі або особами, допущеними на неї як відвідувачі. На фондових біржах діє правило, згідно з яким угоди можуть укладати за власні кошти лише члени біржі, а за кошти інших учасників ринку  -  тільки  фондові  маклери. 
        На фондових біржах (фондових відділах товарних бірж) угоди повинні укладатися лише з випущеними акціями та іншими цінними паперами, а також з тими, що знаходяться в обігу у порядку, передбаченому чинним законодавством (зокрема, Законом України "Про цінні папери та фондову біржу). Не можуть укладатися на біржі угоди з тими предметами, які заборонені законом: тобто з предметами, які вилучені з обороту повністю або частково. Угоди з предметами угод, відносно яких законодавством встановлені спеціальні правила, на біржах укладаються у відповідності з цими правилами (наприклад, операції з валютними цінностями); для біржових угод характерний специфічний порядок їх укладення, що дозволяє здійснити операцію досить швидко: за допомогою короткої публічної пропозиції, зробленої особисто учасником біржового торгу або скоріше всього маклером і що містить вказівку про предмет продажу, термін і ціну, і більш короткого акцепту, суть якого усіма мовами зводиться до слова "даю". Біржова угода, що укладається сторонами безпосередньо, може бути як усною, так і письмовою. У разі укладення угоди через маклера, письмова форма ("маклерська записка") обов'язкова; біржові операції підлягають обов'язковій  реєстрації. 
Отже,  основними  ознаками  біржової  угоди  є: 
а)  місце  здійснення  -  на  біржових  зборах; 
б) суб'єкти  -  члени, постійні та разові відвідувачі біржі; 
в) предмет - товари і цінні папери, допущені до котирування; 
г) реєстрація операції в певний термін і в певному порядку. 
           Існує ще одна важлива особливість біржової угоди: вона укладається лише на біржі, але виконується завжди поза біржею, оскільки реальний товар на біржі відсутній.

    Таким чином, у законодавстві щодо тих  самих видів біржових угод, що укладаються на товарній біржі, застосовуються різні визначення, що приводить до певних протиріч на практиці при укладанні біржових угод, що належать до одного виду. Так, зокрема, визначення ф'ючерсного контракту в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» і Положенні про вимоги до стандартної (типової) формі деривативів (затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1999 р. № 632) між собою не погоджені. Якщо в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» ф'ючерсний контракт передбачає фіксацію ціни на момент виконання зобов'язань сторонами контракту, то в Положенні ціна ф'ючерсного контракту повинна фіксуватися на момент укладання зобов'язань сторонами контракту.

    Як  видно, вирішенням проблеми могло б стати введення на рівні Закону відповідної класифікації основних видів біржових угод і закріпленням понять спотові, форвардні, ф'ючерсні й опціонні угоди.

    Угоди з реальним товаром (спотові й  форвардні угоди). Дана група біржових угод має внутрішню класифікацію, що може бути представлена у вигляді:

а) угоди  з реальним товаром;

б) угоди  з швидкою поставкою на готівковий товар;

в) форвардні  угоди (з відстроченим строком поставки);

г) бартерні угоди:

- на  покупку;

- на  продаж.

    Придбання або відчуження товару по угодах з реальним товаром передбачає негайне виконання зобов'язань. Звичайно, негайний строк виконання угод носить досить умовний характер, тому що реально на товарній біржі виконання зобов'язань відбувається протягом строку визначеного біржею. Відповідно до законодавства України, такий строк може становити від 1 до 30 днів для спотових і від 30 до 360 днів від дня укладення угоди для форвардних угод. По такій угоді товар може перебувати під час торгів на території біржі, на її складах, на складі продавця й бути готовим до відвантаження. Конкретне місце знаходження товару спричиняються правила торгівлі.

    Метою угод з негайним строком поставки, є фізичний перехід товару від  продавця до покупця на умовах, передбачених у договорі купівлі-продажу.

    Угоди з реальним товаром можна укладати на підставі попереднього огляду (за зовнішнім  виглядом, за даними біржової або незалежної експертизи) або без попереднього огляду (за зразками, стандартами).

    Оплата  товару може здійснюватися як у момент передачі товару, так й в інший строк відповідно до домовленості (передоплата або оплата після одержання товару).

    Біржові угоди з реальним товаром уважаються більш надійними щодо термінових угод, оскільки виконання починається з моменту їхнього укладення, що унеможливлює біржову гру на зміні цін. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. Компетенція органів управління товарної біржі. 

           Товарна біржа діє на підставі статуту, у якому визначаються органи управління товарною біржею, порядок їхнього створення й компетенція, організаційна структура біржі (ст. 6 Закону).

           Компетенція органів управління товарної біржі — це система юридичного забезпечення реалізації функцій даного суб'єкта господарювання. При цьому варто враховувати, що в теорії господарського права компетенція — це не здатність мати права й обов'язки, а сукупність уже наявних у суб'єкта прав й обов'язків, постійно закріплених за ним законом. При цьому розрізняють господарську компетенцію трьох видів: повну, внутрішньогосподарську, змішану У цьому випадку мова йде про внутрішньогосподарську компетенцію.

           Конкретизація компетенції того чи іншого органа управління здійснюється в Уставі товарної біржі або спеціальному положенні про даний орган управління. З урахуванням основних положень Закону, а також на основі аналізу діяльності різних товарних бірж України, можна виділити кілька загальних моментів у компетенції того чи іншого органа управління.

Загальні  збори, як вищий орган управління, біржі затверджує устав і всі, внесені в нього зміни, інші документи  біржі й доповнення до них. До компетенції  загальних зборів членів біржі також  належать:

— розгляд  і затвердження правил, періодичності  й регламенту проведення загальних зборів й інших біржових зборів;

— розгляд  і затвердження положень, правил, інструкцій й інших документів, що регламентують  діяльність підрозділів біржі. Так, на загальних зборах засновників  і членів біржі розглядають й  затверджують: положення про раду директорів, положення про брокерські контори, положення про страхування угод на біржі, положення про філію біржі, положення про комітети біржі, а також правила біржової торгівлі й ін.;

— розгляд  скарг і заяв на роботу ради директорів, генерального директора, президента біржі (якщо він є);

— визначення розмірів вступного й щорічних членських  внесків, що сплачують членами біржі, розміру біржового збору з  угод, вхідної плати з відвідувачів, що не є її членами, плати за послуги, надані біржею, порядку стягнення штрафних санкцій за порушення правил біржової торгівлі;

— затвердження порядку виборів членів біржового  комітету і його голови, членів ревізійної комісії і її голови, арбітражної  комісії і її голови, установлення терміну дії зазначених органів і звільнення їхніх членів від виконуваних обов'язків. За пропозицією біржового комітету загальні збори засновників і членів біржі розглядає й затверджує склад і голову арбітражної комісії, котирувальної комісії;

— розгляд  і вирішення питань про виключення й прийняття членів біржі; розгляд заяв про порушення біржовим комітетом рішень і правил, установлених біржею;

— затвердження уставу біржі, доповнень і змін до нього; рішень про збільшення або  зменшення статутного фонду, внесення пропозицій про зміни й доповнення в документи, що регламентують діяльність біржі, а також у відповідне законодавство;

— розгляд  і затвердження річних звітів біржового  комітету про господарсько-фінансову  діяльність біржі, звітів ревізійної комісії, а при необхідності й інших підрозділах;

— схвалення  або скасування рішень біржового  комітету;

— вирішення  інших питань.

          Рішення загальних зборів приймається шляхом голосування. Порядок голосування визначається регламентом ведення зборів, тому по різних питаннях можлива різна процедура голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували кваліфікована більшість засновників і проста більшість присутніх членів біржі. При цьому виконавчий директор (керуючий) біржі не може голосувати на загальних зборах членів біржі. Загальні збори членів біржі не можуть ухвалювати рішення щодо питань, які не були включені до порядку денного.

          Позачергові загальні збори можуть бути зібрані на вимогу одного й більше засновників або 2/3 членів біржі. Про дату, місце, час і порядку денного зборів всі члени біржі сповіщаються не пізніше, ніж за 20 днів. Члени, засновники біржі й інших зацікавлених осіб повинні бути сповіщені про повістку й дату проведення чергових загальних зборів не менше ніж за місяць до його початку.