Визначення норм добрив для культур сівозміни

   Встановлено, що за мінеральної і органо-мінеральної  систем удобрення з середньорічним внесенням на 1 га сівозмінної площі  N₄₅P₄₅K₄₅ витрати фосфору добрив понад покриття його виносу врожаями для підвищення вмісту рухомих фосфатів на 10 мг/ кг у шарі ґрунту 0-20 см становлять відповідно 81 і 61 кг Р₂О₅/га.

   У вегетаційному досліді встановлено, що цукрові буряки реагують на фосфорні добрива при вмісті в чорноземі  опідзоленому рухомих фосфатів до 208 мг/кг ґрунту, що зумовлюється високим  вмістом у ньому фракції Са-Р_ІІІ. Ці фосфати переходять у 0,5 М ацетатну витяжку, але не беруть безпосередньої участі в живленні рослин. Тому для чорнозему опідзоленого, на відміну від загальноприйнятої, пропонується така градація забезпеченості культур польової сівозміни рухомими формами фосфору (за методом Чирікова), мг/кг: дуже низький ступінь забезпеченості –  менше 50, низький – 50–100, середній – 100–150, підвищений – 150–200, високий – 200–250, дуже високий – понад 250.

   Отже, фосфатний режим чорнозему опідзоленого досить добре піддається регулюванню після застосування добрив, особливо гною.

   Калійний  фонд ґрунту. Чорнозем опідзолений містить значні запаси калію, який знаходиться переважно в мінеральній його частині. Проте цей калій для живлення рослин практично не доступний. Залежно від систем і рівнів застосування добрив у польовій сівозміні вміст водорозчинного, обмінного, необмінного та інертного калію в ґрунті відповідно становить 0,1, 1–2, 2–4 і 10–14% від валового вмісту. Ґрунт, що досліджувався, має здатність до закріплення, тобто фіксації, надлишково внесеного калію в необмінній, але потенційно корисній формі, запобігаючи таким чином його значній міграції по профілю ґрунту. Внесені в ґрунт калійні добрива підвищують активність його іонів у шарі ґрунту 0–20 см залежно від доз їх застосування в 1,2–2,4 рази, тоді як калійний потенціал змінюється неістотно. Без застосування добрив відновлення вмісту обмінного калію за рахунок необмінних його форм щороку становить близько 50 кг/ га.

   Однак регулювати калійний режим ґрунту набагато складніше, ніж фосфорний, що залежить від поповнення калієм добрив, поряд з обмінним, і інші форми калію в грунті. Так, на неудобрених ділянках, порівняно з перелогом, вміст обмінного калію зменшився на 36%, тоді як навіть за тривалого (30 років) середньорічного внесення на 1 га сівозмінної площі N₁₃₅P₁₃₅K₁₃₅ він збільшився лише на 17%.

   Вміст рухомого калію в чорноземі опідзоленому недоцільно (насамперед неефективно) підвищувати  до певного рівня, що пов’язано з  великими витратами калійних добрив (К_120-140 понад винос його врожаями) для підвищення його вмісту на 10 мг/ кг ґрунту, а також значними запасами валового і рухомого калію в ґрунті та чітко вираженими процесами мобілізації з необмінних форм. Верхня межа оптимального вмісту рухомих форм калію для культур польової сівозміни знаходиться на рівні 160 мг/кг ґрунту, що прирівнюється до його вмісту під перелогом. Тому система удобрення щодо калію повинна ґрунтуватися на основі повернення відчуженого з ґрунту калію, тобто мати лише підтримуючий характер.

   2.Баланс органічних добрив у господарстві .

   Органічні добрива збагачують ґрунт легкорозчинними  живильними речовинами й перегносвойства  й структуру, а також активізують  життєдіяльність потрібних мікроорганізмів. До органічних добрив можна віднести всім відомі гній, пташиний кал, компост, стружку, тирсу й так звані зелені добрива. Найпоширенішим по праву вважається гній. Це дешевий, доступний і корисний матеріал для добрива. Гній у великій кількості містить мікроорганізми, які допомагають забезпечити розкладання органічної речовини на окремі, легко засвоювані рослинами елементи. Також він містить кобальт, мідь, молібден, бор і марганець.

   Пташиний  кал менш популярний, але містить  більше живильних елементів, що дозволяє зменшити кількість підгодівлі.

   Зелені добрива складаються зі здрібнених однолітніх бобових рослин, скошених у період цвітіння. Їх звичайно закопують у землю й застосовують у такий спосіб для окультурення землі. Ця підгодівля поліпшує підґрунтовий шар і збагачує його азотом і іншими елементами.

   Компост забезпечує землю живильними речовинами. Його можна приготувати самостійно з різних органічних відходів, тобто  з бадилля, ошурок, сухих листів, ставкового мулу, двірського сміття й  багато чого іншого. У компост нерідко  додають гній, торф і пташиний кал

   Тирса і стружку застосовують в основному для додання землі рыхлости. Ці добрива дуже сухі й поглинають азот, тому перед їх внесенням необхідно полити ґрунт розчином курячого калу або сечовини.

   3.Визначення  норм добрив для культур сівозміни

   3.1 Визначення норм органічних добрив

   Норми органічних добрив залежить від рівня  визначеної насиченості їх у сівозміні , а також кількість полів , які  потрібно удобрювати  в 1 рік.При  вищій насиченості та стабільному  числі полів , що буде удобрено , нории  органічних добрив будуть більшими.

   При насиченості 5.6т/га і 7 полях сівозміни  виділена кількість добрив :                7 * 5,6 = 39.2 т.

   В семипільній сівозміні я буду удобрювати 2 поля, поле №2 -27.2 т/га ,та поле №6 -12т/га.                                                                                           Таблиця 8 

 

   3.2 Визначення норм мінеральних  добрив

   3.2.1 Визначення норм мінеральних добрив балансним методом

   Балансовий  метод передбачає розрахунок , в якому винос елементів живлення з грунту урожаю культури повинен відповідати наявній кількості доступних для рослин елементів живлення в грунті . баланс можна записати формулою 1.

                                              В*У=ЗГ*Кг+О*Ко+М*Км                                   (1)

   Де  В-винос елементів живлення культурою ,кг/ц

   У –запланована врожайність конкретної культури , ц/га

   Г –вміст доступного елементу живлення в грунті на полі де вирощується дана культура , мг/кг

   Кг  –коефіцієнт засвоєння елементів живлення з грунту

   О –кількість елементів живлення , що міститься в орних добривах , внесене на дане поле , кг/га

   Ко  –коефіцієнт засвоєння елементів з органічних добрив

   М –норма мінеральних добрив , внесена на даному полі , кг/га

   Км  –коефіцієнт засвоєння елементів  живлення з мінеральних добрив

   Користуючись  формулою балансного методу , визначають норму спочатку азоту , фосфору потім калію чи інших елементів живлення за рівнянням .

   Н =(В*У-ЗГ-О1*Ко1-М2*Км2-О2*Ко2):Км         ( 2)

   Де  Н –норма азоту , фосфору або калію , яка розраховується для одержання запланованої врожайності конкретної культури в конкретному полі сівозміни , кг/га

   О1О2 –кількість елементів живлення , що містяться в орних добривах , внесених на дане поле в кг/га , відповідно в минулому та позаминулих роках впродовж 5-ти років

   Ко1 –коефіцієнт засвоєння елементів з органічних добрив у перший рік

   Ко2 –відповідно в другій рік дії добрив

   М2 відповідно норма мінеральних добрив , внесених в даном полі і вони мають другий рік дії  кг/га

   Км -коефіцієнт  засвоєння з мінеральних в  перший рік дії 

   Км2 –на другий рік

   Якщо  в сівозміні господарства добрива  не вносили , або студент не має результатів внесення добрив, то для складання системи удобрення розраховують норми добрив згідно формули: 

   H=(B *У -3Г*Кг):Км 

   Якщо  під культуру заплановано внести органічні добрива, то це потрібно врахувати  при визначені норми мінеральних  добрив. Формула приймає вид: 

   Н=(В*У-3Г*Кг-Око-О1*Ко1):Км 

   Поле  № 1 – Зайнятий пар 

   Поле  № 2-Озима пшениця ,50 ц/га ,гній 27,2 т/га

   НN= 32*5,0-3,104,0,25*27,2*5*0,25 :0,5=112

   НР=11*5,0-3*113*0,05*27,2*2,5*0,25 :0,2=135

   НК=16*5,0-3*129*0,13-27,2*6*0,5:0,5= - 111,3 

   Поле  № 3-Кукурудза на зерно, 62 ц/га

   НN=30*6,2-3*112*0,26:0,5=197,4

   НР  =10*6,2-3*104*0,08:0,2=185

   НК=26*6,2-3*121*0,23:0,5=78 

   Поле  № 4- Ячмінь, 40 ц/га

   НN=27*4,0-3*117*0,19:0,5=82

   НР=11*4,0-3*122*0,07:0,2=37

   НК=16*4,0-3*101*0,16:0,5=31,2 

   Поле  № 5-Соя ,22 ц/га

   НN=72*2,2-3*132*0,39:0,5=4,4

   НР=14*2,2-3*143*0,08:0,2= - 3,5

   НК=20*2,2-3*128*012:0,5= - 2  

   Поле  № 6-Озима пшениця ,50 ц/га ,гній 12 т/га

   НN=32*5,0-3*154*0,23-12*5*0,25:0,5=138

   НР=11*5,0-3*181*0,05-12*2,5*0,3:0,2=7,6

   НК=16*5,0-3*166*0,12-12*6*0,5:0,5=112 

   Поле  № 7 – Соняшник, 28 ц/га

   НN=57*2,8-3*176*0,25:0,5=56

   НР=29*2,8-3*206*0,12:0,2=31

   НК=114*2,8-3*91*0,75:0,5=57,5 

   Після проведення розрахунків норми мінеральних добрив за балансовим методом з’ясувалось що на полі № 2 під НК і поле № 5   НN НР НК не потрібно взагалі  вносити мінеральні добрива   .

   Порядок розрахунків потрібно показати в  тексті роботи для кожної культури на кожен рік .  

   Норми та потреба елементів живлення,розрахованих балансовим методом на заплановану врожайність                                                                               Таблиця 9