Анатомічні особливості будови стебла дводольних трав’янистих рослин

Трав'янистий стебло дводольних рослини, наприклад соняшнику, відрізняється від стебел однодольних наступними ознаками. З поверхні він також вкрита шкіркою з кутикулою й подекуди на ньому видно волоски, які надають стеблу жорсткість. Під шкіркою видно основна тканина, що складається з округлих живих клітин з міжклітинними просторами

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РИСУНКИ

 

Рис. 1 Схема проходження і розташування провідних пучків в стеблі дводольної трав'янистої рослини: А - поперечний зріз; Б - поздовжні зрізи (об'ємний і розгорнутий в площині); 1 - первинна кора; 2 - центральний циліндр; 3 – листові сліди; 4 - стеблові пучки.

Рис. 2. Розвиток тканин у стеблах дводольних рослин і формування різних типів анатомічної будови (схеми): А - поздовжній розріз; Б-Е - поперечні зрізи стебел різних типів будови в трьох зонах - закладення прокамбію (а), появи камбію (б), вторинного потовщення (в): Б - первинна пучкова будова; В - вторинна пучкова будова з паренхімою і склеренхімою між пучками; Г - перехідни тип; Д - беспучковий тип, сформований з перехідного; Е - беспучковий тип, сформований однорідним кільцем камбію; 1 - верхівкова меристема; 2 - протодерма; 3 - основна меристема; 4 - серцевина; 5 - прокамбій; 6 - епідерма; 7 - первинна кора; 8 - первинна флоема; 9 - первинна ксилема; 10 - камбій; 11 - перицикл; 12 - вторинна флоема; 13 - вторинна ксилема; 14 - паренхіма серцевинних променів ; 15 - склеренхіма

Рис. 3. Приклади будови стебел дводольних трав’янистих рослин: А - пучковий тип (конюшина); Б - перехідний типу (соняшник); В - беспучковий типу (льон); 1 - епідерма; 2 - пластинчаста коленхіма; 3 - корова паренхіма;

4 - схізогенні канали; 5 – крохмаленосна ендодерма; 6 - відкритий колатеральний пучок; 7 - товстостінна флоема; 8 - тонкостінна флоема;

9 - пучковий камбій; 10 - міжпучковий камбій; 11 - додатковий пучок;

12 - ксилема; 13 - здерев'яніла міжпучкова паренхіма; 14 - променева паренхіма; 15 - серцевина; а - склеренхімні волокна; б - луб'яні волокна;

в - паренхіма; г - ситовидні  трубки з клітинами-супутницями;

д, е, ж, з, і - судини: пористі, сітчасті, сходові, спіральні і кільчасті;

к - паренхіма; л – лібріформ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

 

1. Ґудзь С.П. та ін. «Основи мікробіології» – К., 1991.

2. Кудряшов Л.В. и др. Ботаника с основами экологии. — М.: Просвещение, 1979.

3. Мишустин Е.Н., Емцев В.Т. «Микробиология» – М., 1987.

4. Мороз І.В., Гришко-Богменко Б.К. Ботаніка з основами екології — К.: Вища школа, 1994.

5. Мусієнко М.М., Славний П.С., Балан П.Г., Біологія, 7 клас

6. Поліщук Л. К., Береговий П. М .. Ботаніка — 1974

7. Романщак С.П. Ботаніка. — К.: Вища школа, 1995.

8. Сербін А. Г. «Медицинская ботаника». – 2003.