Природні небезпеки. Літосферні, гідросферні та атмосферні

1. Природні небезпеки

 

 

 

У наш час людина здатна полетіти на Місяць, ми багато знаємо про  інші планети, але сили природи нашої  власної планети все ще нами не підкорені. В наш цивілізований, технічно розвинений час людство залишається залежним від природних явищ, які досить часто мають катастрофічний характер. Виверження вулканів, землетруси, посухи, селеві потоки, снігові лавини, повені спричиняють загибель багатьох тисяч людей, завдають величезних матеріальних збитків. Найбільші збитки з усіх стихійних лих спричиняють і в повені (40%), на другому місці – тропічні циклони

 

Стихійні лиха – це природні явища, які мають надзвичайний характер та призводять до порушення нормальної діяльності населення, загибелі людей, руйнування і нищення матеріальних цінностей. За місцем локалізації стихійні лиха поділяють на: літосферні (виверження вулканів, землетруси, зсуви, селі); гідросфери (повені, снігові лавини, шторми); атмосферні (урагани, зливи, ожеледі, блискавки). Іноді в учбовій літературі використовується поділ стихійних лих на: тектонічні, топологічні та метеорологічні.

 

 

2. Літосферні стихійні  лиха

 

 

 

Виверження вулканів. За руйнівною дією та кількістю енергії, яка виділяється при виверженні вулкана, саме це стихійне лихо належить до найнебезпечніших для життєдіяльності людства. Під попелом та лавою гинули цілі міста.

 

Землетруси. Щорічно вчені  фіксують близько 1 млн. сейсмічних і  мікросейсмічних коливань, 100 тис. з яких відчуваються людьми та 1000 завдають значних збитків.

 

Землетрус – це сильні коливання  земної кори, викликані тектонічними причинами, які призводять до руйнування споруд, пожеж та людських жертв.

 

Гіпоцентр, або осередок землетрусу, – місце, де зсуваються гірські породи.

 

Епіцентр – точка на поверхні землі, що знаходиться прямо над гіпоцентром.

 

Основними характеристиками землетрусів є: глибина осередку, магнітуда та інтенсивність енергії на поверхні землі. Глибина осередку землетрусу зазвичай перебуває в межах від 10 до 30 км, в деяких випадках вона може бути значно більша. Магнітуда характеризує загальну енергію землетрусу і є логарифмом максимальної амплітуди ‘. зміщення ґрунту в мікронах, яка вимірюється за сейсмограмою на відстані 100 км від епіцентру. Магнітуда за Ріхтером вимірюється від 0 до 9 (найсильніший землетрус). Інтенсивність - це показник наслідків землетрусів, який характеризує розмір збитків, кількість жертв та характер сприйняття людьми психогенного впливу.

 

Землетруси переважно  бувають у вигляді серії поштовхів, головний з яких має найбільшу  магнітуду. Сила, число та тривалість поштовхів суто індивідуальні для  кожного землетрусу. Тривалість поштовхів переважно досягає декількох секунд.

 

Деякі рекомендації щодо правил поведінку в умовах небезпеки  землетрусу.

 

запах газу, де раніше цього  не відзначалось

 

тривога птахів та домашніх тварин

 

Ознаки близького                            іскри між близько розташованими

 

землетрусу                                  електричними дротами

 

голубе освітлення внутрішньої  поверхні

 

будинків

 

Деякі рекомендації щодо правил поведінки в умовах небезпеки  землетрусу

 

 

 

v При землетрусі грунт  відчутно коливається відносно  недовгий час – тільки декілька  секунд, найдовше – хвилину при  дуже сильному землетрусі. Ці коливання неприємні, можуть викликати переляк. Тому дуже важливо зберігати спокій. Якщо відчувається здригання грунту чи будинку, слід реагувати негайно, пам’ятаючи, що найбільш небезпечні є предмети, які падають.

 

v Перебуваючи у приміщенні, слід негайно зайняти безпечне  місце. Це отвори капітальних  внутрішніх стін (наприклад, відчинити двері з квартири), кути, утворені ними. Можна заховатись під балками каркасу, під несучими колонами, біля внутрішньої капітальної стіни, під ліжком чи столом. Слід пам’ятати, що найчастіше завалюються зовнішні стіни будинків. Необхідно триматися подалі від вікон та важких предметів, які можуть перекинутися чи зрушити з місця.

 

v Не слід вибігати з  будинку, оскільки уламки, які  падають вздовж стін, є серйозною небезпекою. Безпечніше перечекати поштовх там, де він вас застав, і, лише дочекавшись його закінчення, перейти у безпечне місце.

 

v Перебуваючи всередині  багатоповерхового будинку, не  поспішайте до ліфтів чи сходів. Сходові прольоти та ліфти  часто обвалюються під час землетрусу.

 

v Після припинення поштовхів потрібно терміново вийти на вулицю, відійти від будівель на відкрите місце, щоб уникнути ударів уламків, які падають.

 

v Перебуваючи в автомобілі, що рухається, слід повільно  загальмувати подалі від високих  будинків, мостів чи естакад. Необхідно  залишатись в машині до припинення поштовхів.

 

v Опинившись у завалі, слід спокійно оцінити становище, надати собі першу допомогу, якщо вона потрібна. Необхідно надати допомогу тим, хто її потребує. Важливо подбати про встановлення зв’язку з тими, хто перебуває зовні завалу (голосом, стуком). Людина може зберігати , життєздатність (без води і їжі) понад два тижні.

 

Зсуви. Зсуви можуть виникнути  на всіх схилах з нахилом в 20°  і більше в будь-яку пору року. За швидкістю зміщення порід зсуви поділяють на:

Ø • повільні (швидкість  становить декілька десятків сантиметрів  на рік);

Ø середні (швидкість становить  декілька метрів за годину або добу;

Ø швидкі швидкість становить  десятки кілометрів за годину)

 

Зсуви – це ковзкі зміщення мас гірських порід вниз по схилу, які виникають через порушення  рівноваги. Зсуви виникають через ослаблення міцності гірських порід внаслідок вивітрювання, вимивання опадами та підземними водами, систематичних поштовхів, нерозважливої господарської діяльності людини тощо.

 

Селі. Виникають селі в  басейнах невеликих гірських річок внаслідок злив, інтенсивного та валів, зсувів, землетрусів.

 

Селі – це наводки з  великою концентрацією грунтів мінеральних часток, каміння, уламків гірських порід (від 10-15 до 75% об’єму потоку).

 

“Сель” (сайль) – слово  арабське і в перекладі означає  бурхливий потік, тобто за зовнішнім  виглядом селевий потік – це шалено вируюча хвиля висотою з п’ятиповерховий  будинок, яка мчить ущелиною з  великою швидкістю.

 

За складом твердого матеріалу, який переносить селевий потік, їх можна поділити на:

 

ü грязьові (суміш води з  ґрунтом при незначній концентрації каміння, об’ємна вага складає 1,5-2 т/куб.м;

 

ü грязекам’яні (суміш води, гравію, невеликого каміння, об’ємна  вага – 2,1-2,5 т/куб.м;

 

ü водокам’яні всуміш води з переважно великим камінням, об’ємна вага – 1,1-1,5 т/куб.м/.

 

Засоби боротьби з селевими потоками досить різноманітні:

 

ü будівництво гребель;

 

ü каскаду запруд для руйнації селевого потоку;

 

ü стінок для закріплення відкосів тощо.

 

 

 

Деякі рекомендації щодо правил поведінки при зсувах, снігових лавинах  та селях

 

 

 

• у випадку попередження про селевий потік або зсув, які насуваються, слід якомога швидше залишити приміщення і вийти в  небезпечне місце;

 

• надавати допомогу людям, які потрапили в селевий потік, використовуючи дошки, палки, мотузки  та інші засоби; виводити людей з  потоку в напрямку його руху, поступово  наближаючись до краю;

 

• при захопленні сніговою лавиною необхідно зробити все, щоб опинитись на її поверхні (звільнитись  від вантажу, намагатись рухатись вверх, рухи як при плаванні); якщо це не вдається, то потрібно намагатися закрити обличчя курткою, щоб створити повітряну подушку (сніговий пил потрапляє в ніс і рот – людина задихається);

 

• вирушаючи в гори, необхідно мати при собі лавинні мотузки яскравого кольору; мотузку намагатися викинути на поверхню, щоб завдяки мотузці людину, яка потрапила в снігову лавину, могли знайти.

 

 

3. Гідросферні стихійні  лиха

 

 

 

Повені. За даними ЮНЕСКО, від  повеней у XX ст. загинуло 9 млн. осіб. Недарма в народі кажуть, що найстрашніші для людини це вода і вогонь. Повені завдають і великих матеріальних збитків – в деяких країнах до 50% їх національного прибутку.

 

Повінь – це значне затоплення місцевості внаслідок підйому рівня | води в річці, озері, водосховищі, спричинене зливами, весняним таненням снігу, вітровим нагоном води, руйнуванням дамб, гребель тощо. Повені завдають великої матеріальної шкоди та призволять до людських жертв.

 

 

 

Наслідки повені

 

 

 

ü затоплення шаром води значної  площі землі;

 

ü ушкодження та руйнування будівель та споруд;

 

ü ушкодження автомобільних  шляхів та залізниць;

 

ü руйнування обладнання та комунікацій, меліоративних систем;

 

ü загибель свійських тварин та знищення врожаю сільськогосподарських культур; вимивання родючого шару ґрунту;

 

ü псування та нищення сировини, палива, продуктів харчування, добрив тощо;

 

ü загроза інфекційних  захворювань (епідемії);

 

ü погіршення якості питної води;

 

ü загибель людей.

 

 

Деякі рекомендації щодо правил поведінки при повені

 

 

 

Ще один досить важливий шлях регулювання стоку й запобігання  повеней – ландшафтно-меліоративні заходи.

 

ü отримавши попередження про затоплення, необхідно терміново  вийти в : небезпечне місце – на височину (попередньо відключивши воду, газ, електроприлади);

 

ü якщо повінь розвивається повільно, необхідно перенести майно  в небезпечне місце, а самому зайняти  верхні поверхи (горища), дахи будівель;

 

ü для того щоб залишити місця затоплення, можна скористатися човнами, катерами та всім тим, що здатне утримати людину на воді (колоди, бочки, автомобільні камери тощо);

 

ü коли людина опинилася у  воді, їй необхідно скинути важкий одяг та взуття, скористатись плаваючими поблизу засобами й чекати допомоги.

 

Снігові лавини. Снігові лавини виникають так само, як і інші зсувні і зміщення. Сили зчеплення  снігу переходять певну межу, і  гравітація викликає зміщення снігових мас вздовж схилу.

 

Великі лавини виникають  на схилах 25-60° через перевантаження схилу після значного випадіння снігу, частіше під час відлиги, внаслідок формування в нижніх частинах снігової товщі горизонту розрихлення.

 

Причини сходження снігових лавин:

 

v перенапруження снігового  покрову;

 

v різний порив вітру;

 

v звукова хвиля;

 

v різка зміна метеорологічних умов.

 

 

4. Атмосферні стихійні  лиха

 

 

 

Урагани. Ми живемо на дні  великого повітряного океану, який розташований навколо земної кулі. Глибина цього океану 1000 км, називається  він атмосферою.

 

Вітри – це так звані  “прилади-змішувачі”, вони забезпечують обмін між забрудненим повітрям міст та чистим, насиченим киснем полів лісів, теплим екваторіальним та холодним повітрям полярних областей, розганяють хмари і приносять дощові хмари на поля, н яких без них нічого б не росло.

 

Вітер - це один з найважливіших компонентів життя. Але він може бути і руйнівним, набагато не безпечнішим від багатьох стихій.

 

Якщо швидкість вітру досягає 32 м/с, то це – ураган. Ураганами називають також тропічні циклони, які виникають в Тихому океані поблизу узбережжя Центральної Америки. На Далекому Сході і в районах Індійського океану урагани (циклони) мають назву тайфунів. Суть усіх явищ одна. Ураган, тайфун, тропічний циклон – це велетенські віхоли нашої планети.

 

Досить небезпечне явище  – смерчі, вони трапляються частіше, ніж урагани й тайфуни. Щорічно в Америці спостерігається близько 900 смерчів, які там називають торнадо. Найчастіше це стихійне лихо трапляється на території штатів Техас і Огайо, де від нього гине в середньому 114 осіб на рік. Смерч спричиняє нищення будівель, пожежі, руйнування різноманітної техніки, вихрові рухи повітряних потоків смерчу здатні піднімати машини, потяги, мости тощо.

 

 

Деякі рекомендації щодо правил поведінки при ураганах

 

 

 

ü отримавши повідомлення про ураган, необхідно щільно зачинити двері, вікна;

 

ü з дахів та балконів забрати предмети, які при падінні можуть травмувати людину;

 

ü в будівлях необхідно  триматися подалі від вікон, щоб  не отримати травми від осколків розбитого  скла;

 

ü найбезпечнішими місцями  під час урагану є підвали, сховища, метро та внутрішні приміщення перших поверхів цегляних будинків;

 

ü коли ураган застав людину на відкритій місцевості, найкраще знайти укриття в западині (ямі, яру, канаві);

 

ü ураган може супроводжуватись грозою, необхідно уникати ситуацій, при яких збільшується ймовірність  ураження блискавкою: не стояти під окремими деревами, не підходити до ліній електропередач тощо.

 

Пожежі. Причинами виникнення пожеж є недбала поведінка  людей з вогнем, порушення правил пожежної безпеки, природні явища (блискавка, посуха). Відомо, що 90% пожеж виникає  з вини людини і тільки 7-8% спричинені блискавками.

 

Пожежі – це неконтрольований процес горіння, який викликає загибель людей та нищення матеріальних цінностей.

 

Під час пожеж вигорає родючий шар фунту, який утворювався протягом тисячоліть. Після пожеж у гірських районах розвиваються ерозійні процеси, а в північних – відбувається заболоченість лісових земель. Основними видами пожеж як стихійних лих, які охоплюють великі І території (сотні, тисячі, мільйони гектарів), є ландшафтні пожежі – лісові і степові.

 

Лісові пожежі поціляють  на низові, верхові, підземні. За інтенсивністю І горіння лісові пожежі поділяються на слабкі, середні, сильні.

 

Підземні пожежі виникають як продовження низових або верхових лісових пожеж і роз­повсюджуються по шару торфу, який знаходиться на глибині 50 см.