Молекулярна генетика

М. р. своїми чудовими відкриттями зробила плідний вплив на всі біологічні науки. Вона з'явилася тією основою, на якій виросла молекулярна біологія, значно прискорила прогрес біохімії, біофізики, цитології, мікробіології, вірусології, біології розвитку відкрила нові підходи до розуміння походження життя і еволюції органічного світу. В той же час М. р., що дозволила глибоко проникнути в природу найважливіших життєвих процесів і що успішно продовжує їх дослідження, зовсім не претендує на рішення багато, у тому числі і генетичних, проблем, що стосуються цілісного організму, а тим більше совокупностей організмів — популяцій, видів, біоценозов і т. д., де переважають закономірності, вивчення яких вимагає інших методів, чим ті, які використовує М. р.

Досягнення М. р., що внесли величезний теоретичний вклад до загальної біології, поза сумнівом будуть широко використані в практиці сільського господарства і медицини (т.з. генна інженерія шляхом заміни шкідливих генів корисними, у тому числі штучно синтезованими; управління мутаційним процесом; боротьба з вірусними хворобами і злоякісними пухлинами шляхом втручання в процеси реплікації нуклеїнових кислот і опухолеродних вірусів; управління розвитком організмів за допомогою дії на генетичні механізми синтезу білка і т. д.). Перспективність практичного вживання досягнень М. р. підтверджується успіхами, досягнутими на модельних об'єктах. Так, у найбільш вивчених в генетичному відношенні видів бактерій удається отримувати мутації будь-якого гена, позбавляти клітку якого-небудь гена або привносити в неї бажаний ген ззовні, регулювати функції багатьох генів. Не дивлячись на те що генетичні властивості кліток еукаріотов вивчені на молекулярному рівні ще недостатньо, увінчалися успіхом перші спроби введення деяких генів в клітки ссавців за допомогою вірусів, здійснена гібридизація соматичних кліток і ін. Наприклад, в 1971 американський учений С. Меррілл із співробітниками, культивуючи поза організмом клітки людини, хворого галактоземієй (такі клітки нездібні виробляти один з ферментів, необхідних для утилізації молочного цукру, що і є причиною цієї важкої спадкової хвороби), ввели в ці клітки неінфекційний для них бактерійний вірус, що містить ген, що кодує даний фермент. В результаті клітки «вилікувалися» — стали синтезувати бракуючий фермент і передавати цю здатність подальшим клітинним поколінням. Вже зараз дані М. р. використовують при створенні медикаментів, вживаних для профілактики і лікування новоутворень, лейкозу, вірусних інфекцій, променевих уражень, при дослідженні нових мутагенів і так далі

  Література: Вагнер Р., Мітчелл Р., Генетика і обмін речовин, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1958; Молекулярна генетика. Сб. ст., пер.(переведення) з англ.(англійський), ч. 1, М., 1964; Кольцов Н. До., Спадкові молекули, «Бюлл. Московського суспільства випробувачів природи. Відділ біологічний», 1965, т. 70, ст 4, с. 75—104; Бреслер С. Е., Введення в молекулярну біологію, 3 видавництва, М. — Л., 1973; Уотсон Дж., Молекулярна біологія гена, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1967; Гершковіч І., Генетика, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1968; Хесин Р. Би., Ензімология генетичних процесів, в кн.: Питання молекулярної генетики і генетики мікроорганізмів, М., 1968; Ратнер Ст А., Принципи організації і механізми молекулярно-генетичних процесів, Новосибірськ, 1972; Stent G. S., Molecular genetics, S. F., 1971; Eigen М., Selforganization of matter and the evolution of biological macromolecules, «Naturwissenschaften», 1971, Jg. 58, Н. 10; Baltimore D., Viral Rna-dependent DNA polymerase, «Nature», 1970, v. 226 № 5252; Temin Н., Mizutani S., Rna-dependent DNA polymerase in virions of Rous sarcoma virus, «Nature», 1970, v. 226 № 5252; Kacian D. L. [а. о.], In vitro synthesis of DNA components of human genes for globins, «Nature. New Biology», 1972 v. 235 № 58.

1