Методичні форми і методи проведення лекцій з біології

методичні форми і  методи проведення лекцій з  біології.

Виступ  підготувала викладач біології Очкань Г.С.

       В сучасних ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації поряд з практичними, лабораторними та семінарськими заняттями, успішно використовують інші форми навчальних занять, зокрема лекції.

     У навчально-виховному процесі з  біології лекція може використовуватися  й як метод навчання, й як окрема форма навчальних занять.

     Лекція  – це форма навчального заняття, яке будується на основі інформаційно-монологічного  методу і передбачає систематичний, послідовний виклад навчального матеріалу викладачем, продуманий і підготовлений завчасно, із застосуванням способів і прийомів активізації пізнавальної діяльності студентів. Інформаційно-монологійний метод, на якому грунтується лекційне заняття, є одним з основних словесних методів.

     Від інших монологічних методів (розповіді, доповіді, повідомлення) лекція відрізняється:

     1) тривалістю, композицією (адже центром  лекції є головна теза);

     2) характером монологу й мовлення (властиві внутрішня діалогічність, вільний стиль, експресія, емоційність);

     3) функцією (даючи систему знань,  сприяє формуванню світогляду, вихованню,  спрямовує на певну діяльність).

     Для лекції доцільно використовувати навчальний матеріал, який характеризується: 

     1) цілісністю, тобто висвітлює одну проблему, тему або сукупність питань, об`єднаних єдиною думкою;

     2) новизною;

     3) складністю;

     4) значним обсягом (для лекції  обирають такий матеріал, який  студентам важко засвоїти за  підручником або в процесі  самостійної роботи);

     5) зв`язками з іншими предметами;

     6) виховним і розвивальним потенціалами.

     Наприклад, доцільно прочитати лекції із загальної  біології на тему: «Сучасні погляди  на проблеми еволюції», «Гіпотези виникнення життя на Землі», «Системи органічного  світу як відображення його історичного розвитку».

     Залежно від дидактичної мети розрізняють  такі типи лекцій:

     Вступна лекція передбачає первинне ознайомлення студентів з оновними проблемами теми, розділу, що вивчається. Головними  завданнями такої лекції є збудження  інтересу до теми, розкриття зв`язків матеріалу з іншими темами, визначення його місця в системі знань. Наприклад, в розділі «Спадковість і мінливість живих організмів» доцільно прочитати вступну лекцію на тему: «Основні поняття генетики, методи генетичних досліджень» або в розділі «Структурна складність і впорядкованість організмів» вступну лекцію на тему: «Історія вивчення клітини. Методи цитологічних досліджень».

     Оглядова  лекція передбачає поглиблення здобутих знань, зведення їх у систему і  зазвичай має узагальнюючий характер. Вона може завершувати вивчення великого розділу (наприклад: «Хромосоми, їх будова та функції», «Фотосинтез», «Селекція мікроорганізмів»).

     Настановча (інструктивна) лекція проводиться  перед лабораторними роботами, прктичними заняттями.  Студенти отримують методичні рекомендації по роботі з навчальною літературою, зі змістом теми, по виконанню інструктивних завдань.

       Узагальнююча лекція дає змогу систематизувати  більший обсяг інформації порівняно із заняттям узагальнення і систематизації знань; проводиться після вивчення великих розділів, тем. В ході такої лекції викладач знову підкреслює основні питання, широко використовуючи узагальнюючі таблиці, схеми, алгоритми, опорні конспекти, графологічні структури. Це  дозволяє включити засвоєні знання, вміння и навички в нові зв`язки і залежності, перевести їх на більш вищі рівні, використовувати в нестандартних, творчих ситуаціях.

     Проблемні лекції будуються на особливому монологічному  методі, який у педагогіці називається  проблемним викладом знань. Проблемна лекція передбачає досягнення трьох основних цілей: 1) засвоєння теоретичних знань; 2) развиток теоретичного мислення; 3) формування пізнавальних інтересів. В ході такої лекції студенти включаються в живий діалог, вони висловлюють свої думку, задають питання. Задача викладача — використати методичні прийоми, що включають студентів в спілкування. Приклади тем проблемних лекцій: «Виникнення життя на Землі», «Виникнення людини», «Докази еволюції».

     Структура проблемної лекції включає в себе такі етапи:

1. Аналіз  фактів, актуалізація опорних знань.

2. Створення  проблемної ситуації.

3. Формування  навчальної проблеми (задачі або  питання) викладачем (низький рівень  проблемності) або студентами (високий  рівень).

4. Висування  гіпотез, аналіз.

5. Відбір  гіпотези, формулювання мети.

6. Пошук  шляхів вирішення проблеми.

7. Вирішення  проблеми в результаті отримання  нових знань, удосконалення   та отримання способу  вирішення  проблеми такого типа (спосіб  діяльності).

8. Отримання  результатів, аналіз.

9. Співвідношення результата з гіпотезою і метою.

10. Формулювання  висновка (умовивід, що будується  на основі співвідношення результатів  з гіпотезою).

       Загалом організація лекції складається з двох фаз – докомунікативної і комунікативної.

     У докомунікативній фазі виокремлюють чотири етапи:

     1) аналітичний – передбачає аналіз  теми з погляду актуальності  питань і проблем, які містяться  в ній, відбір конструктивних  питань і базових понять;

     2) орієнтаційний – передбачає визначення  особливостей аудиторії, формулювання  завдань та головної тези лекції (вона має бути стислою відповіддю на конструктивні питання лекції, які виражають її головну думку);

     3) композиційний – передбачає відбір  фактів та аргументів, визначення  послідовності їх розташування, вибір способів активізації розумової діяльності студентів, відбір засобів утримання уваги та формування інтересу студентів, розробку цілісної композиції й загального плану лекції;

     4) редакційний – завершує весь  підготовчий етап і передбачає  вичитку тексту лекції, введення  в нього форм усного мовлення, роз`яснення складних термінів і понять, іноді – заміну їх простими, усунення зайвих слів, повторів, пошук нешаблонних висловлювань.

     У комунікативній фазі власне виголошується  лекція за планом із використанням  різноманітних способів активізації навчальної діяльності студентів і визначаються результати пізнання. Лекція склададється зі вступу, основної та заключної частини.

     У вступі важливо сформувати позитивну  мотивацію студентів до викладу  лекції, встановити контакт з аудиторією. Основна частина розкриває провідні питання лекції. При цьому слово викладача супроводжується використанням різноманітних способів наочості. В заключній частині необхідно підсумувати викладене, закріпити й посилити враження від лекції. Це досягається коротким повторенням основних положень або висновків; циклічним повторенням (лекція завершується тією самою тезою, з якої починалась); узагальненням; постановкою завдань; наведенням крилатих фраз, яскравої цитати; формулюванням перспектив подальшого засвоєння теми.

     Добір форм і методів проведення лекцій з біології базується на програмі дій викладача з її забезпечення, а також спрямований на ґрунтовне розуміння студентами особливостей біологічних процесів та явищ, набуття ними основних теоретичних знань, формуванню світогляду, вихованню, спрямуванню на діяльність, підготовки студентів до самореалізації у суспільстві. 
 
 
 
 

     використана література:

     1. Григораник Н. Із досвіду підготовки  до уроку біології// Біологія і  хімія в школі – 2001. - №1 –  С. 27-29.

     2. Загальна методика навчання біології. Навч. посібник / І.В. Мороз, А.В. Степанюк, О.Д. Гончар та ін.; за ред.. І.В. Мороза – К.: Лебідь, 2006 – С.364-372.

     3. Підласний І.П. Як підготувати  ефективний урок. – К.: Рад. шк., 1989.- 204 с.

     4. Форми і методичні прийоми  навчання біології / О.Д. Гончар. – К: Ґенеза, 2001.