Автор: Пользователь скрыл имя, 11 Ноября 2012 в 21:15, курсовая работа
Наймобільнішим складником ресурсів підприємства є оборотні фонди. Від ступеня ефективності їх використання залежить стан підприємства, галузі, національної економіки, задоволення потреб суспільства.
Формування оборотних активів є лише однією з задач управління підприємством, а тому має бути організоване так, щоб відповідати потребі прийняття ефективних управлінських рішень. Стандартизований підхід поступився місцем більш різноманітним аналітичним дослідженням, які орієнтовані на використання можливостей підприємства. Особливої уваги набувають методики ефективності використання запасів та дебіторської заборгованості......42
Вступ 3
1. Економічна характеристика оборотних коштів 5
2. Аналіз використання оборотного капіталу 14
3. Заходи щодо підвищення ефективності використання оборотних коштів 31
Висновки 37
Список використаної літератури 39
Додатки ......................................................................................................................42
Таблиця 2.13
Аналіз руху фондів від інвестиційної діяльності ВАТ “Асфальтобетонний завод АБ “Столичний” у 2006-2007 роках, тис. грн.
Показники |
2006 |
2007 |
Зміна (+,-) |
1. Реалізація необоротних активів |
1512,0 |
- |
-1512,0 |
2. Отримані відсотки |
0,7 |
- |
-0,7 |
3. Придбання фінансових інвестицій |
-295,6 |
-850,7 |
-555,1 |
4. Придбання необоротних активів |
- |
-1856,9 |
-1856,9 |
Чистий рух фондів від інвестиційної діяльності |
1217,1 |
-2707,6 |
-3924,7 |
Таблиця 2.14
Аналіз руху грошових фондів від фінансової діяльності ВАТ “Асфальтобетонний завод АБ “Столичний” у 2006-2007 роках, тис. грн.
Показники |
2006 |
2007 |
Зміна (+,-) |
1. Надходження власного капіталу |
1328,4 |
- |
-1328,4 |
2. Отримані позики |
9398,3 |
10561,9 |
+1163,6 |
3. Інші надходження |
0,4 |
- |
-0,4 |
4. Погашення позик |
-1530,3 |
-13242,4 |
-11712,1 |
Чистий рух фондів від фінансової діяльності |
9196,8 |
-2680,5 |
-11877,3 |
Таблиця 2.15
Аналіз руху фондів на ВАТ “Асфальтобетонний завод АБ “Столичний” у 2006-2007 роках, тис. грн.
Показники |
2006 |
2007 |
Зміна (+,-) |
1. Чистий рух фондів від операційної діяльності |
-10140,5 |
5217,3 |
+15357,8 |
2. Чистий рух фондів від інвестиційної діяльності |
1217,1 |
-2707,6 |
-3924,7 |
3. Чистий рух фондів від фінансової діяльності |
9196,8 |
-2680,5 |
-11877,3 |
Усього чистого руху фондів |
273,4 |
-170,8 |
-444,2 |
Загальна оцінка якості управління |
кризове |
нормальне |
покращання |
4. Залишок фондів на початок року |
58,6 |
235,4 |
+176,8 |
5. Вплив зміни валютних курсових різниць на залишок фондів |
-96,6 |
-22,4 |
74,2 |
6. Залишок фондів на кінець року |
235,4 |
42,2 |
-193,2 |
Протягом року структура грошових потоків підприємства дещо покращилась, і в 2006 році якість управління підприємством вже характеризувалася як нормальна, тобто, ВАТ “Асфальтобетонний завод АБ “Столичний” спрямовує грошові фонди, отримані від операційної діяльності (див. табл. 2.12), а також фонди, отримані як кредити (див. табл. 2.13), на придбання необоротних активів та фінансових інвестицій (див. табл. 2.14), але чистий рух фондів поки що залишається від’ємним (див. табл. 2.15). Отже, ВАТ “Асфальтобетонний завод АБ “Столичний” необхідно намагатися збільшувати розміри грошових потоків від операційної діяльності завдяки зниженню собівартості продукції, що випускається, та зменшенню величини дебіторської заборгованості. В подальшому ж необхідно більш критично відноситись до своїх потенційних покупців, а також більше уваги приділяти організації платіжної дисципліни.
При розробці заходів, що забезпечують
прискорення оборотності
Заходи, які слід здійснювати для вирішення поставленої мети, доречно розділити на дві групи:
1) ті, що мають одноразовий характер;
2) ті, що повинні бути закладені
в господарський механізм, тобто
дія яких повинна бути
Незважаючи на характер цих заходів, вони повинні бути спрямовані на досягнення: по-перше, якнайповнішої економії ТМЦ, а також грошових активів; по-друге, прискорення їх руху на всіх стадіях кругообігу.
До першої групи названих заходів можна віднести проведення інвентаризації залишків ТМЦ та реалізація понаднормових з метою покращення їх подальшого використання і планування. Сюди ж відноситься встановлення і затвердження обґрунтованих нормативів оборотних фондів.
Інша група заходів є більш об’ємною за змістом і для свого здійснення вимагає значних інвестицій, зокрема, іноземних. Реалізація цього пов’язана з вирішенням, принаймні, двох питань: по-перше, це гарантія Уряду під кредити, яку сьогодні одержати практично неможливо; по-друге, це врегулювання прав власності на підприємства, що є функцією Фонду державного майна. Схема приватизації, що використовується в Україні, ще не повною мірою орієнтована на створення ефективного власника. Але перші зрушення у розв’язанні цієї проблеми з’явилися.
Шляхами прискорення оборотності оборотних активів є скорочення часу їх перебування у дебіторській заборгованості і залишках грошових активів, зниження собівартості підготовчих робіт та своєчасне їх погашення, усунення втрат робочого часу та підвищення продуктивності праці.
В цьому зв’язку хотілося б відзначити, що для створення зацікавленості працівників підприємства в економії оборотних фондів, зокрема тих, що нормуються, було б незайвим впровадити премії для колективу за успішні результати роботи. Тому вважаємо за доцільне запровадити таку формулу розрахунку премії для працівників, причетних до економії нормованих матеріальних оборотних активів:
(3.2) |
де П – розмір премії 1 працівника структурного підрозділу, діяльність якого призвела до економії матеріальних оборотних фондів;
ФОПК - фонд оплати праці колективу чи структурного підрозділу, діяльність якого призвела до економії матеріальних оборотних активів;
%е – відсоток, який складає
економія від загального
Ч - чисельність працівників структурного підрозділу, діяльність якого призвела до економії матеріальних оборотних активів.
Можна припустити, що грошова винагорода буде найдійовішим стимулом для кожного працівника підприємства в справі економії матеріальних оборотних фондів, яка, в свою чергу, призведе до зниження кількості матеріалів, що закуповуються, а значить – певна частина фондів буде вивільнена з обороту.
Для того, щоб використання оборотних
активів було якомога кращим, необхідно
застосовувати ефективну
а) повноти охоплення;
б) реальності;
в) гнучкості;
г) послідовності;
д) взаємозв’язку бюджетів різних рівнів;
є) економності.
Бюджетування є досить складним процесом, який вимагає детального аналізу ситуації на ринку, можливостей підприємства, трудових та фінансових ресурсів, нормативного господарства. Кожен відділ підприємства повинен сформувати свій бюджет (реалізації продукції, виробництва, грошових надходжень тощо), а завершальний етап роботи проводить бухгалтерія, яка розробляє проектний баланс, завершуючи тим самим розробку зведеного бюджету підприємства. Впровадження системи бюджетування буде мати наступні позитивні наслідки:
1) підвищення якості аналітичної роботи;
2) раціональне використання всіх ресурсів підприємства;
3) детальне обґрунтування потреб підприємства в фінансових ресурсах;
4) оптимізація використання
5) вибір раціональних форм
6) впровадження системи
7) максимізація фінансового результату діяльності підприємства – прибутку.
В реалізації цієї ідеї дуже важливим є комплексний підхід, бо якою б не була якість розробки плану, всі зусилля будуть марними доти, поки, по-перше, не буде розроблено чітку методику моніторингу його виконання і, по-друге, інформація, отримана в результаті цього моніторингу, не буде практично використана як основа для прийняття управлінських рішень.
Стан інформаційної бази, за якою проводиться аналіз оборотних фондів, багато в чому визначає успішне вирішення проблеми підвищення ефективності їх використання та пошук резервів прискорення їх оборотності. Сукупність даних статистичного, оперативного, бухгалтерського обліку та фінансової звітності є головною інформаційною базою аналізу оборотних активів, і перш за все, форма №1 “Баланс”. Однак, аналітичні можливості цього документу є дуже обмеженими.
Головним недоліком, що суттєво знижує рівень аналітичності бухгалтерського балансу, є укрупнене відображення в ньому окремих елементів оборотних активів. Щоб аналіз оборотних фондів носив дієвий характер, необхідно щоденно вести спостереження за коливанням швидкості обороту і змінами в розміщенні оборотних фондів. Оперативний контроль не може спиратися на періодичну звітність, яка складається раз на квартал і, крім того, через деякий час після його закінчення. Раціональна організація оборотних активів безпосередньо пов’язана з підсиленням оперативності аналізу.
Іншим істотним недоліком існуючої звітності є відсутність у ній планових величин залишків по окремим статтям тих активів, що нормуються. Враховуючи все вищевикладене, вважаємо за доцільне рекомендувати до використання на ВАТ “Асфальтобетонний завод АБ “Столичний” аналітичну довідку, що може складатися щотижня і яка має за мету оперативну інформацію про стан оборотних фондів підприємства та джерела їх формування. Форма довідки представлена у вигляді наступної таблиці:
Таблиця 3.3
Стан оборотних активів ВАТ “Асфальтобетонний завод АБ “Столичний” та джерела їх формування
на ....(дата), тис. грн. (макет форми)
Стаття оборотних активів |
Залишок оборотних активів |
Джерела формування оборотних активів | |||
план |
факт |
власні оборотні активи |
кредити банків |
кредиторська заборгованість | |
А |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Вочевидь, аналіз стану оборотних фондів підприємства стає більш оперативним, а керівництво по відхиленням гнучко реагує на погіршення ситуації, не допускаючи зниження економічного потенціалу. Але хочеться підкреслити, що підвищення ефективності використання оборотних фондів залежить від комплексу заходів які проводяться як по окремому підприємству, так і загалом по економіці країни і які стосуються всіх сфер діяльності.
Щодо дебіторської заборгованості, то необхідно провести її рефінансування, тобто переведення в інші, ліквідніші форми оборотних активів: гроші та короткострокові вкладення. До основних форм рефінансування належать: факторинг, облік векселів, форфейтинг. Однак здійснювати такі операції варто лише в тому випадку, коли вигоди від негайного отримання грошових активів більші, ніж від їх отримання в звичайний спосіб. Тому, при підготовці операцій по рефінансуванню заборгованості слід:
а) порівняти обсяг рефінансування з розміром доходу від використання активів, які вивільняться;
б) розрахувати інфляційні втрати, які можуть перевищити витрати по рефінансуванню заборгованості, тобто, порівняти ставку цих витрат з рівнем інфляції, що прогнозується, а тоді робити висновки – якщо рівень інфляції є вищим, то не треба чекати договірного строку оплати за реалізовану продукцію;
в) порівняти вартість рефінансування з вартістю залучення і обслуговування кредиту для того, щоб визначити, чи можна за допомогою залучених фондів покрити недостатність оборотних активів, яка виникла внаслідок відстрочення платежу покупцями.
Крім того, підприємству потрібно переглянути свою політику щодо постачальників, особливо якщо серед них досить розвинена конкуренція. Тобто потрібно укладати вигідніші контракти, які давали б ВАТ “Асфальтобетонний завод АБ “Столичний” можливість користуватися короткостроковими позиками у вигляді кредиторської заборгованості перед постачальниками. Варто також розширювати коло покупців з метою зменшення втрат від несплати одним або декількома великими покупцями.
Для ВАТ “Асфальтобетонний завод АБ “Столичний” особливо важливо приділяти увагу управлінню дебіторською заборгованістю, бо це дозволить змінити політику кредитування та інкасації, залучаються більш вигідними умовами більше покупців, забезпечуючи продаж більшого обсягу продукції, тим самим збільшуючи виручку від реалізації, і, що найважливіше, забезпечуючи якнайшвидше надходження грошових активів, що, в свою чергу, призведе до скорочення поточних фінансових потреб, частковій відмові від позикових фондів. В результаті, підприємство стане більш незалежним, фінансово стійким, платоспроможним, і це підвищить його рейтинг на ринку, бо стабільний партнер викликає більше довіри.