Особливості правового регулювання адвокарів в Узбекистані

     Індивідуально-консультаційна робота викладачів здійснюється відповідно до графіку, затвердженого кафедрою на перший семестр, і складає 1-2 години щотижня (з розрахунку 13 годин на семестр).

     3.1.3. Самостійна робота студентів

     Самостійна робота студентів є основним видом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час.

     Метою самостійної роботи є вироблення навичок і вміння працювати з джерелами та літературою, їхнього аналізу; узагальнювати вивчений матеріал, виокремлювати основну інформацію, яку необхідно засвоїти; формувати і аргументувати свою власну позицію з певної дискусійної проблеми.

     Предметом самостійної роботи студентів є опрацювання ними як окремих тем програми курсу в цілому, так і деяких розділів, написання рефератів, підготовка реферативних матеріалів з наукових публікацій з важливих проблем навчальної дисципліни.

     Перевірка рівня засвоєння матеріалу самостійно опрацьованих тем чи окремих розділів здійснюється у вигляді написання та публічного захисту реферату (змістовний модуль 1), тестування (змістовний модуль 2).

Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 10 балів у першому змістовному модулі та від 0 до 15 - в другому.

     Критерії оцінювання реферату:

*    глибоке розкриття проблеми, відображена власна позиція              -9-10 балів;

*    обґрунтоване розкриття проблеми                                                 - 7-8 балів;

*    тема розкрита неповно                                                                   - 5-6 балів;

*    реферат суто компілятивного рівня                                                - 3-4 бали;

*    розкритий лише окремий аспект                                                      -1-2 бали

*    реферат не зарахований                                                                   - 0 балів

     Тестування:

На тестування виноситься 30 запитань (до кожного з них 4 варіанти відповіді). Правильна відповідь оцінюється в 0,5 балів.

     3.1.4. Модульний контроль

     По завершенні вивчення кожного змістовного модуля студент складає підсумковий модульний контроль (ПМК). Участь всіх студентів у контрольному заході обов'язкова. ПМК проводиться у письмовій формі.

     ПМК виконується на останньому семінарському занятті з даного змістовного модуля.

     Максимальна кількість балів, яку можна набрати за ПМК - 5 балів (змістовний модуль №1), 10 балів (змістовний модуль №2).

Студент, який не відпрацював семінарські заняття, не допускається до складання ПМК, і даний модуль не зараховується.

     Якщо студент не з'явився на ПМК, у поточній рейтинговій відомості зазначається «не з'явився» та виставляється 0 балів за змістовний модуль. Студент, який з поважної причини пропустив ПМК, зобов'язаний надати відповідний документ і викладач за погодженням з деканатом призначає нову дату проведення ПМК.

Критерії оцінювання модульного контролю у тестовій формі (оцінюється в діапазоні від 0 до 5 балів): 20 запитань

а) вірна відповідь на одне запитання - 0,25 бала;

б) невірна відповідь - 0 балів.

Критерії оцінювання модульного контролю у вигляді контрольної роботи

(оцінюється в діапазоні від 0 до 5 балів). Теоретичне питання:

а) глибоке розкриття теоретичного питання - 5 балів;

б) повна коротка відповідь - 4 бали;

в) неповна відповідь - 2-3 бали;

г) незадовільна відповідь чи повністю відсутня - 0-1 балів.

Із змістовного модуля № 2 два запитання на контрольну роботу.

     4. Підсумковий контроль знань студентів у формі іспиту

     Якщо студент отримує за результатами поточного контролю знань більше 60 балів, то йому одночасно виставляється із "задовільно", диференційована оцінка рівня знань відповідно літерної шкали ЕСТ8:

       
 

     У разі невиконання завдань поточного контролю з об'єктивних причин студенти мають право, за дозволом декана, скласти їх до останнього семінарського заняття.

     Повторне складання іспиту з однієї дисципліни допускається не більше двох разів: один раз викладачу, другий - комісії, створеній деканом факультету.

Якщо студент набрав з дисципліни 1-34 бали, до перескладання він не допускається, відраховується зі складу студентів. 
 
 
 
 
 
 

          Вступ

    Поняття предмету, методи дослідження та завдання вивчення курсу “Історія української державності (Історія України)”. Місце та значення історії державності на землях України в системі суспільних, зокрема юридичних наук, її зв'язок з теорією держави і права та іншими галузями правознавства. Зв'язок історії державності на землях України , з українознавством, загальною історією українського народу та всесвітньою історією.

    Періодизація історії державності на землях України. Основні навчальні та наукові джерела історії державності на землях України.  

    Тема 1. Найдавніші державні утворення на землях України

    Лекція - 2 год.

    Вплив природно-кліматичних умов та матеріального виробництва на формування людини на теренах України.

    Значення археологічних даних для вивчення рівня розвитку культури на території України. Письмові пам'ятники державності і права Північного Причорномор'я.

    Виникнення і розвиток Скіфської рабовласницької держави. Суспільно-політичний лад скіфів і сарматів.

    Античні міста-колонії: в Північному Причорномор'ї та Криму (VII ст. до н.е. - ІV ст.н.е.), їх виникнення і розвиток.

    Монархія і республіка - політичні форми перших рабовласницьких держав на території України. 

Самостійна робота - 2 години.

1. Найдавніші поселення первісної людини на території України.

2. Матеріальна і духовна культура трипільської цивілізації.

3.Походження східних слов'ян.

4. Суспільно-політичний і економічний устрій Київської Русі. 

    Тема 2. Становлення і розвиток державності у східних слов'ян. Політично-правові інститути Київської Русі (IX-XIІ ст.). Галицько-Волинське князівство (XII-XIV ст.).

    Лекція - 2 год.

    Східні слов'яни. Патріархальне рабство. Зародження і формування феодальних відносин. Східнослов'янські племена і союзи племен у VI-IХ ст. Князівство Божа. Князівство Мезамира і Маджака. Союз племен на Волині. Союз племен у Прикарпатті. Київське князівство. Східнослов'янські князівства і сусідні народи.

    Вітчизняні та іноземні літературні пам'ятки східних слов'ян. Особливості східнослов'янської державності.

    Утворення Давньоруської ранньофеодальної держави на поч. IX ст. Норманська, антинорманська теорії та хазарська гіпотеза походження Давньоруської держави. Основні моменти внутрішньої і зовнішньої політики. Розвиток феодального землеволодіння і феодальної форми експлуатації. Розвиток ремесла ,торгівлі і виникнення феодальних міст. Пам'ятки історії Давньоруської державності.

    Суспільний устрій Київської Русі. Формування і юридичне закріплення правового положення верств феодалів і верств феодально залежного населення. Князі. Боярство і боярський васалітет. Двірцеві слуги. Духовенство. Купці. Холопи. Кабальні люди. Патроновані люди. Ремісники і молодші чорні люди міст. Общинники. Смерди.

    Державний лад. Ранньофеодальна монархія. Князь. Рада при князі. Феодальні з'їзди. Народні збори (віче). Чисельна система управління. Двірцево-вотчинна система управління. Удільні князі. Посадники. Волостелі. Тіуни. Судова організація.

    Місце феодальної роздробленості у розвитку феодального способу виробництва. Зростання економічного та політичного значення місцевих феодальних центрів. Розпад Київської Русі на окремі князівства: Київське, Переяславське, Чернігово-Сіверське, Волинське, Галицьке та інші.

    Боротьба східнослов'янських князівств проти татаро-монгольської навали. Золота Орда як воєнно-феодальна монархія та її відносини з південно-руськими князівствами.

    Галицько-Волинське князівство - центр об'єднання українських земель.

    Суспільний устрій. Зміни у класовій структурі. Перетворення челяді і смердів у феодально залежних селян. Міське населення.

    Політичний лад. Влада князів. Рада бояр. Центральні органи управління. Воєвода Дворецький. Двірцеві чини: отрок, детський, сідельник, стояльник. Управління на місцях: старости, воєводи, волостелі. Боярське управління. Судові органи.  

            Семінарське заняття. Державний лад Київської Русі ІX - ХІІ  століть і Галицько-Волинського князівства - 2 год.

1. Суспільний лад Київської Русі. Права та обов'язки окремих верств населення.
2. Організація влади і управління Київської Русі

      а) вищі ограни влади та управління;

      б) місцеві органи влади.

      3. Судові органи та судовий процес.

      4. Система права Київської Русі.

            5. Особливості державного устрою Галицько-Волинського князівства XІІІ - ХІV  ст.ст.

      

    Тема 3. Державність на землях України в Литовсько-Польську добу. Політично-правові інститути в українських землях, що перебували в складі Великого князівства Литовського, Королівства Польського і Речі Посполитої.

    Лекція - 2 год.

    Подолання феодальної роздробленості і поява централізованих держав. Соціально-економічні та політичні передумови подолання феодальної роздробленості на території України. Формування української народності. Виникнення та розповсюдження назви "Україна".

    Приєднання українських земель до Великого князівства Литовського і Королівства Польського та зміна їх політико-правового становища.

    Особливості суспільного устрою. Творення замкнених суспільних верств - станів. Феодали: магнати та шляхта. Правове оформлення зрівняння шляхти у правах з магнатами. Натуральні і грошові податки селян. Стан чорного та білого духовенства. Бояри, проміжна верства між шляхтою та селянами. Правове становище похожих та непохожих селян. Види земельної ренти. Чиншові, тяглі та службові селяни.

    Тяглові селяни. Службові селяни. Розвиток феодально-кріпосницької фільваркової системи сільського господарства. Початок правового оформлення кріпацтва: встановлення панщини та втрата громадянських прав. Міське населення: заможна верхівка, середнє міщанство, міські низи (плебс). Правове становище міського населення в залежності від категорії міста (королівське, приватновласницьке, самоврядне, церковне).

    Державний лад. Найвищі органи Польського королівства: король, королівська рада і сейм. Найвищі органи Великого князівства Литовського: великий князь (господар), Пани - Рада і Сейм. Найвищі органи Речі Посполитої: король, Великий вальний сейм - сенат і посольська ізба. Органи центрального управління: маршалки, канцлери, підскарбії, гетьмани та інші урядовці. Адміністративно-територіальний поділ: ліквідація удільних князівств і земель, запровадження воєводств, повітів і волостей; міста і села; староства. Місцеве управління. Воєводи. Старости і каштеляни. Воєводські і повітові сеймики. Системи управління містами і містечками. Магістрат - адміністративний та судовий орган міського самоврядування. Палата ради (бурмістри і радці) та палата лави (війт і лавники). Юридики. Братства церковні та братства цехові. Церква та монастирі. Берестейська унія 1596. Військова організація. Судові установи.