Автор: Пользователь скрыл имя, 04 Ноября 2012 в 20:10, реферат
При сотрудничестве с селективными посредниками производитель выбирает их ограниченное число для продвижения своего продукта на данной территории. Таким образом продаются многие спортивные товары и одежда.
Класифікацію нематеріальних активів
за правовими ознаками, що ґрунтується
на належності цих об'єктів інтелектуальної
власності конкретному
Класифікація нематеріальних активів за ознаками цілого ґрунтується на можливості відокремлення їх від цілого [44]:
•невіддільні від індивідуума (див. Рис. 2.2);
•невіддільні від підприємства (див. Рис. 2.3);
•відокремлювані від
Крім ступеня відокремленості від підприємства, нематеріальні активи можуть
• можливістю встановлення терміну дії для деяких активів (для патентів і франшиз його можна встановити, а для товарних знаків, фірмових найменувань це зробити неможливо);
• засобом оцінки —
Яскравим прикладом
Невіддільні від індивідуума
нематеріальні активи пов'
Зазвичай нематеріальні
Нематеріальні активи третьої
групи, тобто відокремлювані
тенту можна встановити термін чинності як юридичний, так і економічний. Водночас товарні знаки, комерційні найменування та деякі інші активи не мають встановленого терміну дії, хоча їх також можна оцінити індивідуально. Крім того, такі нематеріальні активи, як ліцензії або франшизи, може бути надано як на визначений, так і на невизначений відрізок часу, отже, вони можуть мати або не мати встановлений термін чинності.
Амортизація нематеріальних активів обчислюється щомісяця, спираючись на початкову їхню вартість і термін вигідного використання. Якщо термін вигідного використання нематеріального активу встановити неможливо, знос обчислюють з розрахунку 10-річ-ного терміну, але не більше терміну діяльності підприємства. Після скасування Вказівок щодо організації бухгалтерського обліку в Україні від 07.05.93 р. № 25 амортизації підлягають усі види нематеріальних активів.
Промислова власність, на
думку провідних фахівців, відіграє
важливу роль у процесі
По-перше, термін дії такого "резервуару" є порівняно коротким внаслідок показникової (експоненціальної) залежності від фактора часу і потребує періодичного відновлення через "девальвацію" здобутих знань. Це підтверджують дані, наведені Б. Твіссом [135], згідно з якими для реалізації одного науково-технічного нововведення виникає потреба у 50-ти продуктивних ідеях. По-друге, спираючись на власні дані, згідно з якими зі 100 проектів, які дісталися стадії комерційного використання, лише близько 10-ти досягають комерційного успіху, він доходить висновку, що проблема успішного просування на ринок полягає не стільки у доступності ОПВ, скільки у відсутності належного інноваційного менеджменту.