Финансы

Автор: Пользователь скрыл имя, 04 Ноября 2012 в 20:10, реферат

Описание работы

При сотрудничестве с селективными посредниками производитель выбирает их ограниченное число для продвижения своего продукта на данной территории. Таким образом продаются многие спортивные товары и одежда.

Работа содержит 1 файл

Документ Microsoft Word (2).doc

— 30.50 Кб (Скачать)

Класифікацію нематеріальних активів  за правовими ознаками, що ґрунтується  на належності цих об'єктів інтелектуальної  власності конкретному підприємству за правом, наведено на.

 Класифікація нематеріальних  активів за ознаками цілого  ґрунтується на можливості відокремлення їх від цілого [44]:

 •невіддільні від індивідуума  (див. Рис. 2.2);

 •невіддільні від підприємства (див. Рис. 2.3);

 •відокремлювані від підприємства  і індивідуума (див. Рис. 2.4).

 Крім ступеня відокремленості  від підприємства, нематеріальні активи можуть

• можливістю встановлення терміну  дії для деяких активів (для патентів і франшиз його можна встановити, а для товарних знаків, фірмових найменувань це зробити неможливо);

 • засобом оцінки — індивідуальним  або гуртовим (ноу-хау, патенти  може бути оцінено індивідуально, а товарні знаки, фірмові найменування, гудвіл — лише вкупі (іноді така оцінка називається "брендом").

 Яскравим прикладом франчайзингових  підприємств в Україні на сьогодні  можуть бути представники іноземного  франчайзинга, наприклад: "МакДональде", "Кока-Кола", "Ксерокс". Незначна кількість франчайзингових підприємств в Україні зумовлена тим, що поняття "франчайзинг" нове для України, воно тільки-но входить до нашого лексикону і потребує певного часу для вивчення і поширення. Окрім того, в Україні відсутні законодавчі акти, які б регулювали стосунки у цій сфері права.

 Невіддільні від індивідуума  нематеріальні активи пов'язані  з конкретними фізичними особами.  Здебільшого такі активи розглядаються  як такі, що не мають встановлених термінів чинності.

 Зазвичай нематеріальні активи, невіддільні від підприємства, мають  невизначе-ний термін чинності  й оцінюються гуртом, у зв'язку  з чим вони не амортизуються.

 Нематеріальні активи третьої  групи, тобто відокремлювані як  від підприємства, так і від індивідуума, можуть оцінюватися індивідуально, причому більшість з них має певний термін дії. Так, для па-

тенту можна встановити термін чинності як юридичний, так і економічний. Водночас товарні знаки, комерційні найменування та деякі інші активи не мають встановленого терміну дії, хоча їх також можна оцінити індивідуально. Крім того, такі нематеріальні активи, як ліцензії або франшизи, може бути надано як на визначений, так і на невизначений відрізок часу, отже, вони можуть мати або не мати встановлений термін чинності.

 Амортизація нематеріальних  активів обчислюється щомісяця, спираючись на початкову їхню  вартість і термін вигідного  використання. Якщо термін вигідного використання нематеріального активу встановити неможливо, знос обчислюють з розрахунку 10-річ-ного терміну, але не більше терміну діяльності підприємства. Після скасування Вказівок щодо організації бухгалтерського обліку в Україні від 07.05.93 р. № 25 амортизації підлягають усі види нематеріальних активів.

 Промислова власність, на  думку провідних фахівців, відіграє  важливу роль у процесі нововведень.  Це безперечно, поза-як за відсутності  новітніх ідей та створених  на їхній основі нових ОПВ  не може бути мови про будь-які нововведення. Одначе, як на нас, дуже поверховим є підхід, відповідно до якого ОПВ розглядаються як безмежний резервуар, з якого можна черпати безліч нововведень.

 По-перше, термін дії такого "резервуару" є порівняно коротким  внаслідок показникової (експоненціальної) залежності від фактора часу і потребує періодичного відновлення через "девальвацію" здобутих знань. Це підтверджують дані, наведені Б. Твіссом [135], згідно з якими для реалізації одного науково-технічного нововведення виникає потреба у 50-ти продуктивних ідеях. По-друге, спираючись на власні дані, згідно з якими зі 100 проектів, які дісталися стадії комерційного використання, лише близько 10-ти досягають комерційного успіху, він доходить висновку, що проблема успішного просування на ринок полягає не стільки у доступності ОПВ, скільки у відсутності належного інноваційного менеджменту.


Информация о работе Финансы