Автор: Пользователь скрыл имя, 12 Марта 2012 в 21:03, реферат
Початок XIX століття - час культурного і духовного піднесення в Росії. Якщо в економічному та соціально-політичному розвитку Росія відставала від передових європейських держав, то в культурних досягненнях вона часто випереджала. Міста стали основними культурними центрами.
I. Вступ
II.Головна частина
1)Російський живопис першої половини XIX століття та її представники.
2) Російський живопис другої половини XIX століття та її представники.
III.Висновок
Управління освіти Броварської міської ради Київської області
Броварська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №5
Проект із художньої культури на тему:
«Європейська художня культура.
Російський живопис XIX століття»
I. Вступ
II.Головна частина
1)Російський живопис першої половини XIX століття та її представники.
2) Російський живопис другої половини XIX століття та її представники.
III.Висновок
Вступ
Початок XIX століття - час культурного і духовного піднесення в Росії. Якщо в економічному та соціально-політичному розвитку Росія відставала від передових європейських держав, то в культурних досягненнях вона часто випереджала. Міста стали основними культурними центрами.
Зміни в економічному і політичному житті після падіння кріпосного права створювали нові умови для розвитку культури. У духовному житті Європи і Росії з'явилися нові тенденції. Вони вимагали нового осмислення соціальних і моральних проблем.В Росії склався своєрідний історико-художній період, який сучасники назвали "срібним століттям" російської культури.
Прославлення подвигу народу, ідея його духовного пробудження, викриття поразок кріпосницької Росії - такі головні теми образотворчого мистецтва 19 століття.
Головна частина
1)Російський живопис першої половини XIX століття.
Для російського образотворчого мистецтва були характерними романтизм і реалізм.Однак офіційно визнаним був класицизм.Академія мистецтв перешкоджала будь-яким спробам свободи творчості.Вона вимагала суворо йти за канонами классицизму.Молодих талановитих російських художників не задовольняли рамки академізму.Тому вони частіше зверталися до портретного жанру.
Видатний майстер російського образотворчого мистецтва романтизму Кіпренський Орест Адамович (1782- 1836р.)
Російський художник,відомий як чудовий портретист.Перший його живописний портрет («А. К. Швальбе» 1804), написаний в «рембрандтівській» манері, виділяється своїм виразним і драматичним світлотіньовим ладом. Орест Кіпренський був незаконним сином поміщика Дьяконова,але по документам був записаний в сім’ю кріпосного Адама Швальбе,тому портрет має іншу назву "Портрет батька художника".
З роками майстерність Ореста, - прояви в умінні створювати в першу чергу неповторні індивідуально-характерні образи, підбираючи особливі пластичні засоби,щоб цю характерність відтінити, - міцніє. Вражаючою життєвості повні такі витвори: «Портрет хлопчика А. А. Челіщева»,парні зображення подружжя :Ростопчиних (1809) і Хвостових(1814).
Художник все частіше обіграє можливості колірних і світлотіньових контрастів, пейзажного фону, символічних деталей.Навіть великі парадні портрети художник вміє зробити лірично, майже інтимно невимушеними («Портрет лейб-гусарського полковника Євграфа Давидова», 1809р.,Російський музей).
Кіпренський був віртуозним рисувальником, створював зразки графічної майстерності, найчастіше переважали відкритою,легкою емоційністю його живописні портрети. Це і побутові типажі («Сліпий музикант»,1809р.,Російський музей; )і знаменита серія олівцевих портретів учасників Вітчизняної війни 1812 року (малюнки із зображенням Є. І. Чапліца,А. Р. Томілова,П. А. Оленіна,та ін; 1813-15рр.,
Велика кількість начерків і текстові свідчення показують, що художник весь свій зрілий період тяжів до створення великої, «ефектної і чарівної картини», де в алегоричній формі було б зображені підсумки європейської історії.Найбільш честолюбні з мальовничих алегорій Кіпренського залишилися нездійсненими.Ці романтичні пошуки, однак, отримали масштабне продовження у творчості К. П. Брюллова та А. А. Іванова.
Реалістичну манеру відбивали твори Василя Андрійовича Тропініна.(1776-1857рр.) — російський художник-портретист, представник класицизму)
Ранні портрети Тропініна, написані в стриманій барвистій гамі,ще цілком належать до традиції Просвітництва: модель в них є безумовним і стабільним центром образу. Пізніше колорит живопису Тропініна стає інтенсивніше, обсяги зазвичай ліпляться більш чітко і скульптурно, але найголовніше – вкрадливо наростає суто романтичне відчуття рухомої стихії життя, лише
частиною, фрагментом якої здається герой портрета «Булахов»1823; «К. Г. Равич» 1823. Такий і О.С.Пушкін на знаменитому портреті 1827р. : поет, поклавши руку на стопку паперу, як би «слухає музи», вслухається у творчу мрію, навколишній образ є незримим ореолом .
У першій половині XIX ст.жив і творив художник
Олександр Андрійович Іванов (1806-1858рр).
Все своє творче життя він присвятив ідеї духовного пробудження народу, втіливши їх у картині «Явлення Христа народу». Понад 20 років працював він над картиною «Явлення Христа народу», в яку вклав всю міць і яскравість свого таланту. На передньому плані його полотна в очі впадає мужня постать Іоанна Хрестителя.Його постать дана на віддалі. Він ще не прийшов, він іде, він обов'язково прийде, каже художник. І світлішають, очищаються обличчя і душі тих, хто очікує Спасителя.У цій картині він показав, як говорив пізніше І. Є. Рєпін, «пригноблений народ, жадаючий слова свободи».
2) Російський живопис другої половини XIX століття.
Друга половина XIX ст. ознаменувалася розквітом російського образотворчого мистецтва. Живопис став справді великим мистецтвом.В образотворчому мистецтві остаточно утвердився реалізм.Центральною темою мистецтва став народ, не лише пригноблений в стражданні, а й народ - творець історії, народ-борець, творець всього кращого, що є в житті.
Василь Григорович Перов (1834-1882рр)
У своїх творах Перов пристрасно викриває існуючий лад, з великою майстерністю і переконливістю показує важку долю народу. У картині «Сільський хресний хід на Великдень» ,художник показав російське село у святковий день, злидні, безпробудне пияцтво, сатирично зобразив сільське духовенство. Вражає своїм драматизмом, безвихідною скорботою одна з кращих картин Перова - «Проводи покійника», яка розповідає про трагічну долю родини, що залишилася без годувальника.
Його творчість пронизана любов'ю
до народу, прагненням осмислити явища
життя і мовою мистецтва правдиво розповісти
про них. Картини Перова належать до кращих
зразків російського мистецтва. Його картини:
«Сплячі діти»,« Діти-сироти на кладовищі»,«Утоплениця»,«
Федір Олександрович Васильєв (1850-1873рр.),прожив коротке життя.
Його творчість збагатила вітчизняний живопис пейзажів. Видатний талант Васильєва склався рано і потужно в картинах, вражаючих глядача своїм психологічним драматизмом. Чудовою «поезією при натуральності враження» за словами І. М. Крамського, близького друга Васильєва, пройнята картина «Перед дощем» (1869, Третьяковська галерея).
Найбільш відомі картини Васильєва:«Відлига» (1871)і «Мокрий луг» (1872), «У Кримських горах» (1873).Потопаюча в серпанку, написана в похмурих коричнево-сірих тонах гірська дорога знаходить тут потойбічний відтінок, подобу безвихідній дороги в нікуди. Вплив мистецтва Васильєва, посилене трагізмом його ранньої смерті, був дуже значним.
Співаком російського лісу, епічної широти російської природи став Іван Іванович Шишкін (1832-1898рр.)
До ранніх робіт Шишкіна відносять картину («Вид на острові Валаам»1858р).Класичні твори Шишкіна сприймаються як узагальнені,епічні образи Росії.
Художнику однаково вдаються і дальні види, і лісові «інтер'єри» -«Ранок в сосновому лісі» 1889р.До кінця XIX ст. в образотворчому мистецтві з'явилися нові напрямки. Частина художників поєднувала російські художні традиції з новими образотворчими формами . Своєї вершини російський пейзажний живопис XIX ст. досяг у творчості
Ілля Юхимович Рєпін (1844-1930рр.)
народився у м. Чугуєві, в сім'ї військового поселенця.У 1870 р.художник здійснив подорож по Волзі. Численні етюди, привезені з подорожі, він використовував для картини «Бурлаки на Волзі» (1872).
Вона справила сильне враження на громадськість. Автор відразу висунувся в ряди найбільш відомих майстрів.Центральна тема його творчості - життя народу в усіх її проявах. Він показав народ у праці, у боротьбі, прославив борців за свободу народу. Кращим твором Рєпіна в 70-ті роки була картина «Бурлаки на Волзі». Картина була сприйнята як подія мистецького життя Росії, вона стала символом нового напряму в образотворчому мистецтві.
Ряд рєпінських полотен написаних на історичні теми («Іван Грозний і його син Іван»,«Запорожці, що складають листа турецькому султанові» та ін.) Багато картин Рєпіна, Сурікова, Левітана, Сєрова, «передвижників» потрапили до зібрання Третьякова.Третьяковська галерея стала всесвітньо відомим музеєм російського живопису, графіки та скульптури. У 1898 р. в Петербурзі, в Михайлівському палаці був відкритий Російський музей.
До нього надійшли твори російських митців з Ермітажу, Академії мистецтв та деяких імператорських палаців. Відкриття цих двох музеїв хіба що увінчали досягнення російського живопису XIX ст.
Висновок
Російське образотворче мистецтво,служило великою гуманною метою - боротьба за звільнення людини, за соціальну перебудову всього суспільства.
У цілому в першій половині XIX століття Росія домоглася вражаючих успіхів у галузі культури. У світовій фонд навічно увійшли твори багатьох російських художників. Завершився процес формування національної культури. На рубежі XIX-XX ст. модерністські пошуки привели до складання групи художників.Вони пропагували індивідуалізм, свободу мистецтва від соціальних і політичних проблем. Головне для них - краса і традиції російської національної культури.
Список використаної літератури:
Історія Росії, кінець XVII - XIX ст.: Підр. для 10 кл. загаль. установ
http: / / www.ed.vseved.ru/
http://uk.wikipedia.org/wiki/
http://reff.net.ua/32248-