Методика преподавания творческих дисциплин

сприяння  самовизначенню кожного вчителя  в усіх сферах внутрішкільного життя  через індивідуальний вибір;

детальне  вивчення найбільш значущих для вчителів видів громадської діяльності і  сприяння вияву особистості кожного вчителя у певному виді громадської діяльності для його самовизначення, самоутвердження й самореалізації через них;

створення творчої атмосфери, здорового морально-психологічного клімату в колективі;

утвердження в колективі демократичного стилю спілкування, свободи критики, творчих дискусій;

забезпечення  вільного часу вчителя (реалізація у  практичній діяльності ідей інтенсифікації праці, оптимізації навчально-виховного  процесу, наукової організації праці) з метою створення умов для  самореалізації особистості вчителя  на дозвіллі, підвищення його загальної культури;

своєчасна позитивна оцінка діяльності вчителя  для розвитку в нього почуття  задоволення;

уміння  керівника помічати, розвивати й  цінувати неповторну творчу індивідуальність кожного вчителя;

забезпечення  соціального захисту вчителя в умовах ринкової економіки, матеріальних умов його життя й праці (диференційована заробітна плата, обладнані методичний і навчальний кабінет, кімната емоційного розвантаження, домашня бібліотека тощо);

забезпечення  естетичних умов праці.Визначаючи такі основні операційні функції управління загальноосвітньою школою і школою нового типу як планування, організація, координування, коригування, контроль, розглянемо, що може передбачити керівник школи для розвитку педагогічної творчості вчителів на кожному етапі управлінського циклу.При плануванні. При складанні перспективного, а на його основі * річного плану роботи школи необхідно запланувати розвиток педагогічної творчості вчителів як один із напрямів роботи з педагогічними кадрами, при цьому в річному плані можна передбачити:

вивчення  досягнень психолого-педагогічної науки, передового досвіду;

різні форми роботи для розвитку колективної творчості вчителів;

зміст роботи з учителями для розвитку їхньої творчої індивідуальності;

виявлення творчих пошуків учителів при  проведенні атестації;

надання вчителям допомоги щодо складання особистого творчого плану;

виступи вчителів на методичних об'єднаннях, педагогічних читаннях тощо;

відкриті  уроки для обміну досвідом;

колективні  заходи щодо підвищення культурного рівня вчителів;

матеріальне й моральне заохочення вчителів.

При плануванні особливу увагу слід звернути на розвиток колективної творчої діяльності вчителів. Основними формами роботи для розвитку колективної творчості  вчителів вважаємо такі:

педагогічна рада;

науково-практичні, теоретичні, читацькі конференції;

засідання круглого столу; дискусії;

методичні об'єднання;

творчі  групи (мікрогрупи, тимчасові об'єднання  вчителів);

обговорення відвіданого уроку чи позакласного заходу;

науково-дослідницька робота вчителів;

художня самодіяльність.

Звертаємо увагу на найважливіші з них.

Педагогічна рада сприяє розвитку педагогічної творчості  вчителів, коли:

при плануванні тематики виходять із проблемних питань, розроблених з урахуванням конкретних умов праці й творчого рівня діяльності педагогічного та учнівського колективів;

заздалегідь ознайомлюють педагогічний колектив із тематикою й питаннями для  обговорення;

кожний  учитель має змогу ознайомитися до проведення педагогічної ради з  проектом рішення, зробити зауваження, внести пропозиції;

контроль  за виконанням рішень педагогічної ради здійснюється гласно.Науково-практичні й теоретичні конференції вчителів сприяють розвиткові їх творчого потенціалу, коли:

тема  конференції зумовлена проблемою, над якою працює педагогічний колектив;

у проведенні конференції беруть участь учені, науковці, учителі-новатори;

при підготовці конференції створюються творчі групи, що вносять пропозиції щодо змісту конференції, її структури, а також розробляють рекомендації;

до змісту конференції включається аналіз та інформація про роботу вчителів школи з даної проблеми;

до конференції  готується виставка нових методичних видань із проблеми, а також виставка методичних досягнень учителів. Одна з найважливіших умов розвитку педагогічної творчості

вчителів - створення сприятливих умов для  проведення творчих дискусій, обміну й боротьби думок.Дискусія - це одна з найважливіших форм комунікації, метод вирішення суперечливих проблем і своєрідних способів пізнання.Дискусія дає змогу:

зрозуміти те, що не є повною мірою чітким і  не знайшло повного тлумачення;

досягти її учасникам кращого взаєморозуміння;

досягти певного ступеня погодження її учасників  щодо питання, дискусії;

зменшити  момент суб'єктивності у вирішенні  проблеми;

розвивати творчий потенціал учасників.При організації навчально-виховного процесу з метою розвитку педагогічної творчості вчителів керівникам шкіл радимо:

поступово створювати сприятливі умови для педагогічної творчості вчителів;

диференційовано підходити до організації методичної роботи;

виконувати  особисті програми  щодо  надання  індивідуальної допомоги  вчителю  в його самоосвіті,   самовдосконаленні, саморозвитку;

організувати  проведення  відкритих  уроків як засобів самовираження вчителів;

організувати  колективну  творчу  діяльність  учителів, передбачену планом;

організувати   методичну   допомогу   вчителю   для   створення творчої лабораторії. Диференційований   підхід  до організації  методичної  роботи передбачає:

проведення  діагностичних досліджень роботи педагогічного колективу для виділення різних рівнів творчої професійної діяльності вчителів;

комплектування  динамічних груп учителів для вдосконалення  діяльності з урахуванням фаху і  рівня творчості;

розробку  програми роботи кожної групи на рік із урахуванням типових ускладнень у роботі конкретних учителів групи;

проведення  творчих звітів кожної групи впродовж тижнів педагогічної творчості;

аналіз  динаміки розвитку творчого потенціалу кожного члена групи за рік.Важливим компонентом формування творчої особистості вчителя є створення його власної творчої лабораторії, що передбачає:

створення індивідуальної системи неперервної  роботи з самоосвіти й самовдосконалення  на основі вивчення своїх професійно-особистісних якостей, можливостей, ускладнень і протиріч у педагогічній діяльності;

створення індивідуальної системи забезпечення технології навчально-виховного процесу (накопичення дидактичного матеріалу, конструювання оптимальних варіантів уроків, у тому числі нестандартних, використання принципів наукової організації педагогічної праці, постійний аналіз результатів своєї педагогічної діяльності);

активну участь у роботі методичного об'єднання, різних форм колективної творчої діяльності, написання методичних розробок.

У процесі  нашого дослідження ми ознайомилися з досвідом роботи вчителя вищої категорії, вчителя-методиста російської мови та літератури Миколаївської СШ №4 Казанжи Алли Іванівни. З цією метою ми відвідали засідання створеного нею факультативу "Сонечко", де Алла Іванівна навчає своїх вихованців творити. У своїй діяльності вчителька керується таким принципом: розвивати творчість можна лише творчістю. Цього принципу притримується Алла Іванівна й тоді, коли разом з учнями V-VI класів, учасниками факультативу, складає їхню першу колективну казку про те, як стара, похмура хмара, стала веселою хмаринкою. Ось як відбувається творчий процес складання усної казки:Жила-була стара, похмура Хмара. Як їй жилося, діти, якщо вона стара і похмура?Жилося нерадісно, сумно, тяжко тощо (відповіді різних учнів).Залягла вона на небі й майже не пересувалася. Чому?Тому що вона стара, залежалася, у ній було дуже багато води тощо.Так,   у   ній   було   дуже   багато   води,   і   їй   тяжко   було   й пересуватися,  й жити.  Коли  нам тяжко,  ми  звертаємося  за допомогою. Як ви гадаєте, до яких небесних сил звернулася Хмара?До інших хмар, до Сонця, до Вітру, до Грому тощо.Так, діти, мені здається, що Хмара звернулася передусім до Вітру. Пам'ятаєте: "Ветер, ветер, тьі могуч, тьі гоняешь стан туч..." А може бути, й до Блискавки, й до Грому. Як ви гадаєте, чи згодились вони допомогти?Мабуть; погодились; звичайно; думаю так; так, адже вони всі мешканці неба тощо.А як у нашій казці ми передамо їх згоду? Одним словом чи  діалогом ?Діалогом; їх кілька, кожний хоче висловитись; у казці повинен бути діалог; вони повинні поговорити, знайти спільне рішення тощо.Хто ж, на вашу думку, почне діалог?Я гадаю, Вітер; він швидший від усіх; а на мою думку, Грім: він голосніший за всіх; і Блискавка може; їй видніше за всіх.Добре, почне Грім. Яким питанням ?..І такий діалог учителя зі своїми вихованцями триває доти, поки казка не буде завершеною.Після такої колективної роботи учні отримують завдання записати казку "История старой Тучи" вдома, опрацювати, внести свої корективи.

Отже, так  колективно була написана перша казка (див. додаток 1).Під час творчої роботи над складанням казки Казанжи А.І. використала такі методи творчої діяльності, як:

синектика — метод розв'язку творчих задач  шляхом пошуку аналогії;

метод контрольних питань, який передбачає постановку умови і можливих відповідей [3, 62].Для стимулювання творчого пошуку вчителя, розвитку творчих здібностей учнів ще під час планування відкритих уроків необхідно передбачити проведення нестандартних уроків.Під нестандартними уроками ми розуміємо такі уроки, які позбавлені звичайних шаблонів, мають загальний, об'єднуючий початок — елементи рольової гри. Нестандартні уроки обов'язково містять творчі ситуації, які збуджують до співробітництва і співтворчості на уроці.Найчастіше в практиці роботи шкіл використовуються такі нестандартні уроки, як конференції, диспути, змагання, КВК, спектаклі, усні журнали, уроки-загадки, уроки-мандрівки тощо.Нестандартні уроки є органічною частиною всієї системи роботи вчительки зарубіжної літератури Першої української гімназії міста Миколаєва Стамат Тетяни Володимирівни. Під її керівництвом учні-старшокласники розробляють власні сценарії, за якими відбуваються постановки:

урок-театралізована вистава "Краса як гармонія духу і тіла", за романом О. Уайльда "Портрет Доріана Грея" (див. додаток 2).

урок-ток-шоу "У пошуках майстра...", за романом  М. Булгакова "Майстер і Маргарита".У  УІ-УІІ класах Стамат Т.В. проводить уроки-подорожі до казкових країн. За основу таких уроків беруться казки, які діти склали самі.Учителька пропонує також цікаву форму вивчення життя і творчості письменників. Учні заздалегідь готуються до уроку, підбирають і вивчають матеріал, готуючись до інтерв'ю з письменником.У процесі підготовки учнів до вище згаданих видів творчої діяльності Стамат Т.В. використовує такі творчі завдання:

за початком художнього твору скласти власну кінцівку, або прочитавши твір до кінця, змінити її;

постановка  проблемного  питання до кожної теми, яке передбачає письмову відповідь;

побудова  нестандартних таблиць до теми, що вивчається тощо (див. додаток 3).У своїй педагогічній діяльності Стамат Т.В. широко використовує метод системного аналізу, який передбачає розв'язання творчих задач шляхом використання елементів системи, у якій виникали труднощі, елементів оточуючого середовища і зв'язку між ними.Нашої уваги заслуговує також творча лабораторія вчительки української мови та літератури Першої української гімназії м. Миколаєва Ковальчук Наталії Павлівни.На уроках української мови вона активно використовує метод аналізу навчальних текстів для виконання творчих завдань. Підбираючи творчі завдання для уроку, учителеві необхідно продумати, які тексти з підручника і матеріали з зошитів слід запропонувати учням для аналізу при виконанні творчих завдань. І, хоча в процесі аналізу діти не знайдуть прямих відповідей на завдання, адже воно творче, а не репродуктивне, вони ще раз повторять теоретичний матеріал, який є основою для виникнення асоціацій у свідомості дітей. Аналізуючи асоціації, що виникли, діти зможуть знайти відповіді [ 3, 60-61].Ковальчук Н.П. пропонує учням на уроках із української мови самим складати: