Споруди світу.Велика китайська стіна

 

                                             Зміст

Вступ

1. Китайська держава і набіги кочівників.

2. Ідея створення Китайської стіни.

3.Найдовше спорудження на Землі.

4. Шовковий шлях та його значення.

5.Цікаві факти.

Висновок 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

    Зображення Китайської стіни, відомі кожному з дитинства, створюють не зовсім правильну картину. Вони усі відносяться до найбільш пізньої її ділянки, неподалік від Пекіна, де стіна добре збереглася або спеціально підреставрована для екскурсантів. Зовсім не так виглядають самі древні частини стіни, зведені приблизно в IV-III століттях до н.е. У більшості випадків вони являють собою розташовані поблизу перевалів і основних доріг окремо стоячі земляні вали, що були побудовані губернаторами і князями окремих китайських провінцій з метою захисту своїх володінь від набігів кочівників.

    Ці зміцнення досягали часом значної довжини – тяглася на десятки

кілометрів. І лише через сотні років була почата спроба об'єднати їх в

одне  безперервне спорудження. Але єдиної лінії зі стіни так і не вийшло.

Вона  придбала складну гіллясту форму, а  в деяких місцях на невеликому

видаленні від основної будівлі паралельно їй проходили інші окремо

побудовані  стіни. І коли говорять про Велику Китайську стіну, то,

найчастіше, мають на увазі саме цю, саму пізню, закінчену в середині XVI

століття  Зовнішню Китайську стіну, що дійсно тягнеться безупинно.

    Для того щоб усвідомити причини виникнення настільки незвичайного

будівельного  комплексу, доведеться зробити короткий екскурс в історію

Китайської  держави.

   Велика Китайська стіна (220 до н.е. та 1368 – 1644 р.р.) – одна з найграндіозніших споруд усіх часів і народів, символ Китаю. Це найбільше творіння рук людських у всій світовій історії та єдина споруда такого масштабу в усьому світі. Довжина всіх ліній стіни 6350 км. Це єдине творіння рук людських, що видно з космосу неозброєним оком.

    До самої своєї кінцевої відмітини в пустелі Гобі Велика Китайська стіна тягнеться, долаючи гори, по болотах і пустелях. Незважаючи на усі її руїни й занедбаний вигляд, з першого погляду зрозуміло, наскільки ця споруда грандіозна й велична. Мабуть що, в жодне творіння рук людських на Землі не було вкладено стільки праці, зусиль та горя. Понад дві тисячі років тому, в III столітті до нашлої ери, перший китайський імператор Цінь Шихуанді вирішив спорудити фортечну стіну, котра мала захистити його державу від набігів із півночі.

    Стародавня легенда стверджує: одного разу душа сплячого Цінь Шихуанді, злетівши на Місяць, звідти подивилася на Землю. Із захмарних висот Китайська імперія видалась йому маленькою цяточкою, і стислась тоді душа імператора при вигляді беззахисної Піднебесної. Ось тоді й родилася в голові імператора  думка спорудити стіну, котра б оточила всю імперію, сховала б її від жорстоких варварів, зробила б її «єдиною сім'єю».

    Заради справедливості слід сказати, що ідея належить не йому: окремі фрагменти цієї оборонної стіни збудовано раніше і з тією ж метою правителями маленьких царств на півночі Китаю. Завдання імператора полягало в тому, щоб з'єднати ці ділянки.

    Велика Китайська стіна має завдовжки понад шість тисяч кілометрів. Починаючись із північного сходу від Пекіна, вона гігантською змією в'ється по провінціях Шаньсі та Шеньсі й закінчується в Центральному Китаї, в провінції Ганьсу. Двадцять п'ять тисяч сторожових башт спочатку укріплювали її.

     Цю найбільшу на Землі оборонну споруду зводили десять років. Такий собі мудрець передрік для Цінь Шихуанді, що тільки тоді, коли під стіною буде похований чоловік на ім'я Ван або десять тисяч осіб, вона може бути завершена.

    Імператор недовго сумнівався, він звелів розшукати чоловіка з таким ім'ям, умертвити його і замурувати в стіні. Та якби то... Загибеллю Вана справа не обійшлася. І не десять, а сотні тисяч людей були зігнані на будівництво стіни й знайшли тут свою погибель. Крім армії, сюди надсилали злочинців з усього Китаю. А стати злочинцем на той час було дуже легко. Якщо в людини знаходили книгу, то цього було достатньо, аби нещасного читача засудити до чотирьох років каторжних робіт на стіні! Загони примусового вербування нишпорили по селах, викликаючи забобонний жах. Недарма ж Велику Китайську стіну називають найдовшим кладовищем у світі, стіною сліз. Проте китайська приказка стверджує: «Загибель одного покоління в минулому рятує багато поколінь у майбутньому».

    У деяких місцях паралельно стіні йдуть фортечні вали, вибудувані для захисту від войовничих монголів. Однак після смерті Цінь Шихуанді стіна почала руйнуватися і втратила своє колишнє значення. Правителі з династії Суй розпочали її ремонт та реконструкцію, а імператори династії Хань продовжили її ще на сто кілометрів.

    Своїм теперішнім виглядом Велика Китайська стіна зобов'язана імператорам династії Мін. У багатьох місцях її просто збудували заново, а земляні насипи замінили надійними кам'яними спорудами. Висота стіни в середньому 6,6 м (на окремих ділянках до 10 м), ширина нижньої частини близько 6,5 м, верхньої – близько 5,5 м. Ця ширина дозволяла роз’їхатися двом кінним візкам. Стіни дещо зменшуються із просуванням її на захід, але при завершенні вона знову набуває величного вигляду фортечної споруди. На всьому протязі Великої Китайської стіни споруджені каземати для охорони і сторожові вежі, а у головних гірських проходів збудовані фортеці.

    Восьме чудо світу, найдовша в світі, «Вань чи чан Чен» («Стіна в десять тисяч лі») – так в різні часи називали Велику стіну. І хоча по останній назві можна припустити справжній розмір давньої Китайської стіни (1 лі дорівнює 576 м), різні джерела називають різні цифри. За одними припущеннями її довжина не перевищує 4 тисяч кілометрів, за іншими – вона більше 5 тисяч кілометрів.

    Дванадцятиметрові дозорні башти, витримавши руйнівну дію дощу, вітру й часу, збереглися до наших днів. Колись із їхніх майданчиків у випадку нападу ворога передавали сигнали тривоги.

    Востаннє стіну капітально ремонтували за імператора Тайцу, котрий остерігався нашестя монголів. Час показав, що остерігався він не марно: у 1211 році, незважаючи на те, що стіна булла відремонтована, Чингісхан захопив країну.

    Давнє китайське прислів'я каже: «Тільки той побував у Китаї, хто піднявся на Велику Китайську стіну». Воно стало звичним для мільйона туристів, котрі щорічно відвідують країну. Про те, наскільки велична ця стародавня споруда, свідчить і той факт, що навіть із космосу, з орбіти

космічного  корабля, Велику Китайську стіну можна побачити неозброєним оком. 

ЗА ВЕЛИКОЮ  СТІНОЮ - ВЕЛИКА КИТАЙСЬКА РІВНИНА 

    Велика стіна, або, як її називають китайці, Довга стіна, простяглася через увесь Північний Китай на 4 тис. км. її почали будувати в 4-3 ст. до н.е., коли окремі китайські держави змушені були оборонятися від набігів кочівників Центральної Азії. Всі роботи на цьому гігантському будівництві були завершені в 3 ст. Західна частина Великої стіни збереглася у першопочатковому вигляді й до сьогодні. Східна -зруйнувалася і місцями перетворилася на земляний вал.

Ширина  стіни біля фундаменту -9 м, нагорі -6 м, висота - 10 м. Приблизно через кожні 200 м на стіні стоять чотирикутні сторожові баніти  з отворами-амбразурами. Нагорі стіна викладена плитами,   колись  цією дорогою могли швидко пересуватися військові   частини   та обози. У наш час деякі ділянки Великої стіни покриті асфальтом та перетворені  на автомобільні дороги.

     Західна частина    Великої    стіни проходить по лесовому плато у верхній течії найбільших китайських річок -Хуанхе   і     Янцзи. Лес - це гірська порода  осадового  походження, що складається    з    безлічі -1   з'єднаних   між   собою частинок, принесених за тисячоліття водою річок.

Води  Хуанхе і Янцзи тільки взимку відносно прозорі. Звичайно ж вони забарвлені в жовтий колір через велику кількість суспензій, що потрапляють у воду, коли річки течуть у горах. Під час особливо сильних дощів і повеней кількість твердих частинок у воді становить близько 40 % загальної її ваги.

Із виходом  річки з гір на рівнину розчинені у воді суспензії осідають на дно. Так річище річки поступово піднімається. Щоб втримати воду в руслі, на обох берегах річок будують потужні дамби. Але й вони не рятують від повеней. Відомо, що за 4 тисячі років Хуанхе (Жовта ріка) руйнувала дамби і розливалася півтори тисячі разів. Після таких проривів вона понад 20 разів змінювала річище і в результаті впадала то в Жовте, то у Східно-Китайське море.

    Могутні товщі лесу відкладалися не тільки на величезних приморських низовинах, але й у горах, що оточують їх. І схили гір, і лесові плато, повсюди зеленіють поля.

   Від підніжжя гір до морських узбереж розляглася Велика Китайська рівнина, заповнена намулами Хуанхе і Янцзи. Рівнина всуціль розорана та засіяна. У дельті Янцзи старанно оброблений кожний клаптик землі.

   Крім  рису, основної зернової культури Китаю, тут вирощують бавовну, чай, шовковицю, різноманітні фруктові дерева, пшеницю, кукурудзу, просо, гаолян і чумизу. Гаолян і чумиза (різновиди проса) не бояться посухи і засолених ґрунтів, до того ж скоростиглі. Не менше за зерно цінні їхні могутні стебла, що слугують на безлісій рівнині і паливом, і будівельним матеріалом, і сировиною для виробництва паперу. Великі посіви олійних культур - арахісу, рапсу, кунжуту, сої.

    Через усю Велику Китайську рівнину простягнувся Великий Китайський канал, довжина якого 1700 км. Коли наприкінці 6 ст. територія Китаю булла об'єднана в єдину імперію, виникла необхідність з'єднати окремі ділянки каналу. У 13 ст. канал уже з'єднував столицю Пекін із багатими південними районами. По ньому до столиці везли рис, шовк, мідні вироби, морські продукти, перли, дорогоцінні метали, слонову кістку. Не завмерло життя каналу і сьогодні.

    Велика Китайська стіна була побудована з такою майстерністю і запасом міцності, що вона збереглася до цих пір. І це єдине рукотворне спорудження на нашій планеті, яке видно навіть з космосу. Китайська стіна тягнеться вздовж міст, через пустелі, долини, глибокі ущелини – через весь сучасний Китай. Коли вона була побудована, вона перетворила країну, розташовану південніше, у величезну, добре захищену фортецю.

    Велика Китайська стіна стала не тільки символом об’єднаного Китаю, але водночас і стіною сліз і страждань, також вона є самим довгим цвинтарем у світі. Справа в тому, що для її спорудження були зігнані сотні тисяч людей. Будували її каторжники, раби, підневільні селяни і солдати – трудову повинність відбувало практично все населення країни. Неможливо підрахувати, скільки китайців полягло на настільки грандіозної будівництві, адже стіна будувалася близько півтори тисячі років. А тіла померлих замуровували у фундамент стіни. Їх душі також повинні були охороняти кордони держави від набігів північних народів, і головне – від їх демонів. За повір’ями будівництво таких масштабних укріплень викликало лють і в духів.

     За підрахунками вчених, якщо всі матеріали, використані при будівництві Великої Стіни періоду династії Мінг, скласти в стіну товщиною в один і висотою в п’ять метрів, то її довжини вистачить, щоб оперезати земну кулю. Якщо також надійти з усіма матеріалами, використаними династіями Цинь, Хань і Мінг, то така імпровізована «стінка» зможе оперезати землю понад 10 разів. 
   Цікаві факти

• При укладанні кам’яних блоків стіни вживалася клейка рисова каша з домішкою гашеного вапна.
• Щороку проводиться популярний легкоатлетичний марафон «Велика Стіна», в якому частина дистанції спортсмени біжать по гребеню Стіни.
• Всупереч існуючій думці, Велику китайську стіну не можна побачити неозброєним оком з орбітальної станції, хоча на супутникових знімках її видно.

     Висновок

    За грандіозності споруди Велика Китайська стіна не знає собі рівних в історії світової архітектури. З cамих високих її точок можна милуватися захоплюючою дух панорамою. Сучасні вчені мають намір визначити точну довжину Китайської стіни за допомогою аерофотозйомки. А поки туристи з усього світу щодня відвідують цей пам’ятник світової архітектури щоб захопитися грандіозністю будови і його масштабами. Прямо на місці бажаючі можуть придбати сертифікат із зазначенням дати і часу відвідин Китайської Стіни.