Вплив кризової ситуації на стабільність платіжного балансу економіки країни

 Темою мого есе є вплив кризової ситуації  на стабільність платіжного балансу економіки країни. В розглянутих мною статтях, досліджено саме проблема платіжного балансу на прикладі  високо- і середньорозвинутих країн, у тому числі   стан платіжного балансу в Україні. Автори в своїх роботах приділяють  велику роль кризовим факторам та індикаторам, які сигналізуватимуть про  наближення кризи платіжного балансу. На їх  думку, це дасть змогу своєчасно вжити відповідних заходів та мінімізувати вплив кризи.

Отже, на мою думку, кризові явища в економіці є перманентним явищем, тож дуже важливим завданням є їхнє своєчасне виявлення та прогнозування. Як зазначалося в мною проаналізованих статтях, у сучасному глобальному світі, де потоки капіталу відіграють ключову роль, кризи платіжного балансу несуть загрозу для економічної безпеки країн та можуть призвести до глобальної кризи, як у 2008 р.

Тому саме криза платіжного балансу  і є об’єктом цього дослідження. А предметом можна розглядати фактори, що спричинюють або сигналізують про кризу платіжного балансу.

Я вважаю, платіжний баланс є ключовим поняттям та інструментом міжнародної економіки, оскільки він систематизує і дозволяє аналізувати взаємовідносини країни із зовнішнім світом. Саме на основі вивчення та аналізу платіжного балансу уряд країни може зрозуміти макроекономічні дисбаланси не тільки з точки зору своїх національних інтересів, але і з точки зору багатосторонніх зв’язків країни із світовою економічною спільнотою. Дані платіжного балансу відображають розвиток зовнішньої торгівлі, яка безпосередньо впливає на рівень виробництва, зайнятості та споживання. Тобто платіжний баланс дозволяє простежити як проходило залучення іноземних інвестицій, чи своєчасно проходило погашення зовнішньої заборгованості країни, чи мали місце прострочування і його реструктуризація, а також в яких формах здійснювались інвестиції в економіку інших країн.

На сьогоднішній день  так склалося, що проблеми виходу зі світової фінансово-економічної кризи об’єктивно зайняли центральне місце в політиці більшості країн світу, що зумовлено взаємозалежністю національних господарств від єдиної світогосподарської системи.

 

Особливо це стосується національних економік, середньо- і слаборозвинутих країн стосовно загальнопланетарних явищ, фінансових криз зокрема.

Але на мою думку , у той же час економічна криза надає імпульс у розвитку економіки, виконуючи стимулюючу функцію. Під час кризи виникають спонукальні мотиви до скорочення витрат виробництва та збільшення прибутку, збільшується конкуренція та врешті-решт розширюється виробництво. Тобто вона є рушійною силою прогресу.

А так я криза є циклічним  явищем , то таким чином, починається новий етап підйому споживання і нова фаза циклу.

Отже, криза може мати різній характер і проявлятися у  різних секторах економіки, але смислове навантаження цього слова при цьому не змінується. Тому розглянемо декілька основних видів кризових ситуацій, що мають серйозній вплив на дестабілізацію платіжного балансу.

 

 В першу чергу  розглянемо, валютну кризу.Абсолютно згодна з ти , що валютна криза – це найхарактерніший і найвпливовіший чинник  порушення рівноваги платіжного балансу економіки. Валютна криза спостерігається як результат тиску на національну валюту певної країни через те, що економічні агенти воліють позбавитись активів у національній валюті.І як наслідок такого стрімкого розвитку подій дуже вірогідним є настання валютного колапсу.

Впринципі, існує декілька причин такої поведінки: інвестори можуть бути занепокоєні тим, що уряд вдається до політики сеньйоражу, або виникненням загрози неможливості погасити зобов’язання. Девальвація відбувається під тиском ринку, спрямованого на збільшення обмінного курсу.

Для того щоб стримати ринок та намагатися стабілізувати ситуацію чи зменшити темпи девальвації національної валюти, національний банк країни починає активно скуповувати національну валюту за рахунок резервів. Якщо ж резерви національного банку зменшуються до такого рівня, що далі недоцільно їх витрачати, чи центральний банк не хоче викуповувати національну валюту, тоді й відбувається знецінення національної грошової одиниці.

У випадку коли девальвація є  незначною, а резерви центрального банку достатньо потужні, експортери отримують додатковий виграш у короткотерміновому періоді, а суспільство не відчуває суттєвого впливу кризи платіжного балансу. Якщо ж девальвація є стрибковою, більшою за 10%, тоді це призводить до нових витків інфляції витрат, подорожчання продуктів, переформатування ринків збуту й до суттєвого скорочення соціальних программ.

 З статті» Про платіжний  баланс України: чинники кризи та шляхи відновлення рівноваги» А.І. Шкляра можна простежити, що за час кризи 2005-2008 рр.  виник ажіотаж на долар, що підвищило спекулятивний попит, який був підсилений  непрозорим рефінансуванням НБУ комерційних банків.

 Отже, уряд провів некоректну антикризову політику, що підвищило недовіру населення до національної валюти, тим самим спричинило дестабілізацію платіжного балансу країни.

 

Тобто спекулятивний колапс настав через раптову девальвацію, коли резерви центрального банку вичерпалися і регулятор більше не зміг забезпечувати стабільність національної валюти. А неспроможність уряду фінансувати борг призводить до руйнації фіксованого обмінного курсу.

Таким чином до головних факторів дестабілізації, що призвело до валютної кризи України можна віднести: борг держави, негативні очікування економічних агентів, фіксований обмінний курс, котрий не відображає реальної динаміки грошових потоків як "з", так і "в" Україну.

Очевидно, що криза платіжного балансу  виникає в результаті дефіциту за рахунком фінансових операцій та неможливості покрити цей дефіцит за рахунок резервів. У такому випадку відбувається різка девальвація національної валюти. Тож основні причини кризи платіжного балансу – це різка девальвація національної валюти або зростання заборгованості за іноземними позиками, які складають значну частку від зовнішніх запозичень та унеможливлюють отримання нових кредитів. З іншого боку, обвал та подальша девальвація національної валюти є результатом різкого скорочення

надходжень від валютної виручки Так, дефіцит за рахунком поточних операцій в Україні у 2008 р. становив 12 763 млн грн.

 

Досліджуючи статтю «Про платіжний  баланс України»

До 2008 р. українська економіка  демонструвала стабільні темпи  зростання ВВП (понад 7% за рік у 2006 та 2007 рр.), але ці позитивні тенденції були призупинені через світову фінансову кризу. Саме криза платіжного балансу стала першою ланкою, яка призвела до появи кризи ліквідності, відповідно, банківської кризи та загального спаду вітчизняної економіки.

Кризи платіжного балансу  виникають як результат дефіциту платіжного балансу, котрий не може швидко ліквідовуватися. Дефіцит за рахунком платіжного балансу може утворюватися через дефіцит поточного рахунку, який утворюється в результаті коливань цін на міжнародних сировинних ринках, що призводить до негативного сальдо за рахунком поточних операцій, а також через дефіцит за рахунком операцій з капіталом

 

Іншою особливістю вітчизняної  економіки є малий обсяг фондового ринку, при якому вихід іноземних інвесторів спричинили обвал ринку та дисбаланс за фінансовим рахунком, що не завжди може вирівнюватися зусиллями державного регулятора.

Виходячи з результатів  економетричного моделювання можна  стверджувати, що для мінімізації  ймовірності настання кризи платіжного балансу необхідна цінова стабільність гривні, зменшення обсягів валютної готівки поза банками та своєчасна стерилізація надлишкової готівкової маси на ринку.

Якщо ж розгладати економіки інших країн,  то актуальним  буде аналіз статті « оцінка платіжних балансів найбільших економік світу»  Т.Г. Савченко.

Отже з його аналітичної  роботи можн зробити висновки, що за критерієм величини відхилень сальдо рахунків найбільш збалансованими були показники країн Єврозони, однак вони також характеризувались найбільшими рівнями мінливості. До групи країн із середнім рівнем збалансованості та мінливості показників платіжного балансу можна віднести Індію та Японію. У даних країнах реалізована модель покриття дефіциту одного рахунку профіцитом іншого, що забезпечує можливість формування прийнятного рівня загального сальдо платіжного балансу. США займають проміжну позицію між країнами із середнім рівнем збалансування показників платіжного балансу та країнами із значними дисбалансами. З одного боку, платіжний баланс США характеризується одними з найбільших відхилень сальдо поточного та фінансового рахунку від їх рівноважних значень, а з іншого – найменшим значенням загального сальдо.

Найбільш розбалансованими за відхиленнями сальдо рахунків є  показники Росії та Китаю. У Росії реалізована схожа з Японією модель, яка характеризується профіцитом поточного та дефіцитом фінансового рахунків. Дана схожість є лише формальною, оскільки профіцит поточного рахунку Росії формується за рахунок експорту сировини, а профіцит Японії за рахунок експорту високотехнологічних товарів. Китай, єдиний з поміж усіх найбільших економік, формує поточний та фінансовий рахунок з істотним профіцитом. Потрібно зазначити, що за критерієм мінливості показники Росії є більш нестабільними у порівнянні з Китаєм. Також істотною волатильністю та розбалансованістю характеризуються показники платіжного балансу України.

Таким чином, найбільш наближеними  до рівноважних значень, на поточному етапі розвитку національної економіки, є показники платіжного балансу Китаю.Платіжні баланси Індії та країн Єврозони характеризуються середнім рівнем урівноваженості. У платіжних балансах Японії та США виявлено істотні проблеми, що наближають їх стан до нерівноважного. Платіжний баланс Росії перебуває у стані нерівноваги, так як його показники характеризуються значною розбалансованістю, низькою стабільністю та не сприяють формуванню рівноважних макроекономічних параметрів.

Таким чином, можна сказати , що фінансова криза 2007-2009 року набула глобального характеру, тому що  вона вплинула на економіку як високо розвинутих так і краї що розвиваються.

 

Ще одним характерним  і впливовим видом кризи є  банківська криза. Для того щоб краще зрозуміти в чому полягає і як проявляється банківська криза, достатньо проаналізувати ситуацію, що відбувалась в Еврозоні.

Отже, в другій половині 2009 посеред інвесторів почало поширюватися занепокоєння пожливостями кризи державних запозичень низки європейських країн, що значною мірою зросло на початку 2010 Зазначені кризові явища поширилися серед таких країн єврозони як Греція, Ірландія, Італія, Іспанія та Португалія, та перекинулася на інші країни ЄС, що знахдяться поза зоною обігу євро. Ісландія, що пережила дуже глибоку кризу в 2008 (дивися 2008-2011 ісландська фінансова криза), під час якої зазнала колапсу вся банківська система країни, цього разу більш помірно відчула кризу, частково завдяки рішенню не виплачувати борги іноземним банкам. Це непросте рішення було прийнято під час національного референдуму. В країнах, що входять до ЄС, особливо у тих із них, що за прикладом України проводили масивні вливання у банківську систему задля її порятунку, боргове навантаження на державні фінанси зростало просто шаленним темпами. Саме погіршення спроможності державних фінансів вчасно виплачувати відсотки та тіло кредитів без подальших все зростаючих запозичень призвело до зростання розриву у доходності по облігаціям та вартості страхування ризику банкрутства через дефолтні контракти swap поміж вище названими країнами та іншими членами ЄС, в першу чергу - у порівнянні із Німеччиною.На цьому прикладі достатньо  яскраво  зображені причини, суть і наслідки банківської кризи.

 

Таким чином, підсумовуючи все мною сказане, можна зробити  такий висновок. Платіжний баланс - це невід’ємна складова економічної системи. Вона є статистичним звітом, де відображається в систематизованому вигляді зовнішньоекономічні операції резидентів даної країни з резидентами інших країн світу за певний період часу.  Головна його особливість це  досягнення рівноваги в 0, тому він дуже чутливий до будь-яких економічних змін, а особливо якщо це стосується кризової ситуації.

Валютні, банківські, боргові  кризи - це ще не повний список кризових явищ, які несуть негативний вплив на його рівновагу. І як ми бачимо на реальному прикладі кризи 2007-2009 рр., не має значення до якого економічного рівня відноситься країна, кожна з них відчула на собі дисбаланс економіки і порушення рівноваги платіжного балансу. Тому для кожної країни є головним  завчасно попередити кризову ситуацію та побудувати стратегії, які зможуть попередити  і захистити від несподіваних  і фатальних наслідків порушення рівноваги платіжного балансу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний економічних  університет

імені Вадима Гетьмана

 

Факультет міжнародної  економіки та менеджменту 

Кафедра міжнародної  економіки

 

 

 

 

 

 

Есе на тему:

Фінансова криза (банківська, боргова, валютна) та їх вплив  на стан платіжного балансу.

 

 

 

 

 

 

 

Студентка

2 групи, 3  курсу

денного відділення

Боримська М.О.

Перевірила:

Зарицка І.А.

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2012