Реструктуризація чи банкрутство?

При банкрутстві існують такі пріоритети погашення боргів:

• Невиплачена заробітна плата звільнених працівників
• Невиплачена заробітна плата працівників
• Борги перед державним бюджетом (податки) та державними фондами (пенсійний, соцстрах, зайнятості, «нещасні випадки»)
• Борги перед кредиторами, які про себе заявили в установлені строки

Залишок активів розподіляється між  власниками юридичної особи (засновниками чи акціонерами).

Підстава для порушення справи про банкрутство — письмова заява  будь-кого з кредиторів чи боржника до господарського суду.

Фіктивне банкрутство - завідомо неправдива офіційна заява громадянина - засновника (учасника) або службової особи  суб'єкта господарської діяльності, а так само громадянина - підприємця про фінансову неспроможність виконання  вимог з боку кредиторів і зобов'язань  перед бюджетом є Фіктивним банкрутством. У випадку завдання великої матеріальної шкоди кредиторам або державі  фіктивне банкрутство передбачає кримінальну  відповідальність.

Висновки

Процес  виведення підприємства з кризового  стану має відбуватися не хаотично та безсистемно, він має бути належним чином організований та скоординований. Розуміння цих аксіоматичних  істин обумовлює доцільність  визначення основних документів, що повинні  розроблятися у процесі антикризового  управління підприємством.

 Основними  документами, які мають розроблятися  на підприємстві, що опинилося  в кризовому стані, є антикризова  програма та план анти кризов их заходів.

 Антикризова  програма - це спеціальним чином  підготовлений внутрішній документ, у якому систематизовано викладається  перелік основних заходів, що  планується здійснити в межах  підприємства, його структурних  підрозділів та функціональних  служб для досягнення поставленої  мети - виведення підприємства з  кризового стану.

 Антикризова  програма має бути укрупненою  та розроблятися в цілому по  підприємству. За потреби можуть  розроблюватися антикризові підпрограми  по окремих підрозділах та  функціональних службах підприємства (як розвиток, уточнення та дезагрегація заходів, передбачених на рівні підприємства).

  Необхідно  обговорити та узгодити антикризову  програму з власниками підприємства, оскільки окремі заходи з відновлення  платоспроможності можуть зачіпати  їх інтереси, не відповідати стратегічному  баченню перспектив розвитку  підприємства.

 Внутрішня  структура антикризової програми  не потребує формалізації (чіткого  та однозначного визначення окремих  розділів), оскільки буде визначатися  стадією кризи та суттю заходів,  що включаються до її складу.

 План  антикризових заходів розроблюється  на підставі антикризової програми  й являє собою форму її конкретизації  та трансформації. Має містити  перелік конкретних заходів, які  передбачається здійснити, строки  початку та закінчення, необхідні  ресурси (кошти) та очікуваний  результат реалізації, а також  визначати відповідальну особу  та виконавців.

Список використаної літератури

1. Бойчик І.М. Економіка підприємства. Навчальний посібник. – К.: Атіка.-

202. -398-438.

2. Онисько С.М. Фінансова  санація і банкрутство підприємств.  Підручник. – Львів: «Магнолія  плюс». – 2006. – 265 с.

3. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом: Закон України  вiд 14.05.1992 № 2343-XII / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua

4. Шваб Л.І. Економіка підприємства: Навчальний посібник для студентів

ВНЗ. – К.: Каравела. – 2004. – С. 489-509.