Класифікація кризових явищ

                                                      Зміст

Вступ

     Класифікація кризових явищ

Висновки

     Список літератури

     Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                         Вступ

Кризові явища спостерігаються всюди і є невіддільною складовою розвитку будь якої системи — всесвіту, суспільно політичної,економічної, виробничої систем тощо. Реформування економічної системи з середини 80-х років ХХ ст., створення сучасної системи управління в Україні на початку 90-х років супроводжувалися комплексом кризових явищ. За цей час було трансформовано форми власності підприємств, впроваджено нові методи і технології управління. Трансформаційні зміни потребують засвоєння менеджерами сучасних методів управління, формування навичок попередження чи послаблення кризових явищ, знання методів антикризового управління.

                                       Класифікація кризових явищ

Криза - це переломний етап функціонування будь-якої системи, коли вона піддається впливу ззовні або зсередини, що потребує від неї якісно нового реагування. Основна особливість кризи полягає в тому, що вона загрожує руйнацією системи (частково або повністю). Найбільше кризових явищ і ситуацій спостерігається на мікрорівні. За статистичними даними щорічно 10-20 % малих підприємств потрапляють у кризові ситуації, близько 10 % цих підприємств припиняють діяльність. Кризовий стан, який визначає діагностика, потребує надзвичайних та нестандартних рішень та дій. Ці дії можна умовно поділити на дві групи:

І. Дії, які повинні змінити  діяльність фірми відповідно до змін у її зовнішньому оточенні, та її внутрішній динаміці. Такими діями можуть бути проникнення фірми на нові ринки, відмова від поточної предметно-виробничої спеціалізації СПД, її принципова реорганізація та вживання систем стратегічного планування. Такі дії мають назву стратегічні дії.

II. Дії, що не приводять до принципових змін у виробничих відносинах. Але вони також є досить радикальними: проведення широких компаній по стимулюванню збуту, демпінг цін. Для оживлення попиту, ліквідація великих запасів застарілих товарів, зміна застарілого обладнання. Такі дії мають назву надзвичайні оперативні дії.           Типовими наслідком кризи є: втрата клієнтів і покупців готової продукції; зменшення кількості замовлень і контрактів з продажу продукції; неритмічність виробництва, неповне завантаження потужностей; зростання собівартості та різке зниження продуктивності праці; збільшення розміру неліквідних оборотних засобів і наявність понаднормових запасів; виникнення внутрішньовиробничих конфліктів і збільшення плинності кадрів; зростання тиску на ціни; суттєве зменшення обсягів реалізації та, як наслідок, недоодержання виручки від реалізації продукції.

 

Кризові явища надзвичайно  багатогранні, що обумовлює доцільність  їх класифікації за такими ознаками: проблематика (сутність протиріч), масштаб кризи, причини (джерела генерування), характер та наслідки кризи, ступінь тяжкості, період проходження, зовнішній прояв, закономірність виникнення, стан течії, наявність зацікавленості у виникненні, взаємопов'язаність виникнення. Криза виникає не спонтанно, а має власний механізм свого розвитку, основні властивості якого полягають у наступному: існує не один, а декілька ланцюгів (шляхів), по яких відбувається проходження імпульсу-каталізатора кризи та поширення кризових явищ у межах підприємства як економічної системи; існуючі ланцюги (шляхи) розгортання кризи не ізольовані один від одного, між ними існують зв'язки, через які імпульси розповсюджуються та взаємно посилюються; запуск імпульсу-каталізатора кризи обумовлюється не тільки впливом зовнішніх факторів, але насамперед внутрішніми властивостями господарської системи, якістю організації управління нею; поглиблення кризи відбувається кумулятивно, тобто швидкість наростання прояву кризи посилюється в часі.

Криза змінює тенденції  життєдіяльності системи, тобто порушує її стійкість, радикальним чином її оновлює. Тому очисна сила кризи потрібна системі не менше, ніж спокійне безтурботне життя. Це дві сторони однієї медалі, одне не може існувати без іншого, це свого роду закон єдності і боротьби протилежностей. Без боротьби - немає розвитку. Деякі думають, що криза відноситься лише до процесів макроекономічного розвитку, а в масштабах фірми чи підприємства, наприклад, існують тільки більш-менш гострі проблеми, викликані помилками чи непрофесіоналізмом управління. Ці проблеми нібито не свідчать про кризу розвитку, вони не викликані об'єктивними тенденціями, хоча й зумовлені деякими зовнішніми причинами.

Такі уявлення однобічні  і можуть мати негативні наслідки в управлінні організацією.           У разі виникнення кризових явищ у результаті загострення окремих

суперечностей системи мають  місце локальні кризи, серед яких у діяльності підприємства можливо виділити:

- криза збуту;

- криза діяльності;

- фінансова криза;

- криза менеджменту;

- криза організації;

- криза платоспроможності.

 

Проблеми розгортання  кризи на рівні окремого підприємства не є локальними. Окреме підприємство є частиною національної, територіальної

і галузевої господарської  системи. Кризові явища в його діяльності мають

негативні наслідки для усіх суб'єктів ринкової економіки. Отже, проблема

кризи та банкрутства має  загальнодержавний характер. Криза, змінює тенденції життєдіяльності системи, тобто порушує її стійкість, радикальним чином її оновлює. Тому очисна сила кризи потрібна системі не менше, ніж спокійне безтурботне життя. Це дві сторони однієї медалі, одне не може існувати без іншого, це свого роду закон єдності і боротьби протилежностей. Без боротьби - немає розвитку. Кризи відбивають не тільки протиріччя функціонування і розвитку, але можуть виникати й у самих процесах функціонування. Це можуть бути, наприклад, протиріччя між рівнем техніки і кваліфікацією персоналу, між технологіями й умовами її використання (приміщення, кліматичне середовище, технологічна культура).    У розумінні кризи велике значення мають не тільки її причини, але й різноманітні наслідки: можливе відновлення організації чи її руйнування, оздоровлення чи виникнення нової кризи. Вихід із кризи не завжди пов'язаний з позитивними наслідками. Не можна виключати перехід у стан нової кризи може бути навіть ще більш глибокої і тривалої. Взагалі наслідки кризи найтіснішим чином пов'язані з двома факторами: його причинами і можливістю управління процесами кризового розвитку. Наслідки кризи можуть привести до різких змін чи м'якого тривалого і послідовного виходу. І після кризові зміни в розвитку організації бувають довгостроковими і короткостроковими, якісними і кількісними, оборотними і необоротними. Різні наслідки кризи визначаються не тільки її характером, але й антикризовим управлінням, що може чи пом'якшувати кризу, чи загострювати її. Можливості управління в цьому відношенні залежать від мети, професіоналізму, мистецтва управління, характеру мотивації, розуміння причин і наслідків, відповідальності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                Висновок

 

Кризові явища завжди викликали  підвищений інтерес у вчених різних країн, але розглядались вони, в основному, на макрорівні. На рівні окремого підприємства цим питанням, донедавна,  приділялося недостатньо уваги, що не давало змоги ефективно впливати на розвиток кризових явищ, робити кризу більш керованою. Розгортання кризи є результатом спільної й водночас негативної дії обох видів факторів, частка впливу яких може бути різною. Саме тому, виявлення ступеню негативного впливу окремих факторів на кризовий розвиток підприємства є основою комплексного аналізу. Проте, у розумінні кризи велике значення мають не тільки її причини, а й різноманітні наслідки: можливе відновлення організації чи її руйнування, оздоровлення чи виникнення нової кризи. Наслідки кризи можуть призвести до різких змін чи м'якого тривалого і послідовного виходу. Післякризові зміни в розвитку організації бувають довгостроковими і короткостроковими, якісними і кількісними, оборотними і необоротними. Причому вони можуть носити як позитивний, так і негативний характер як для самої організації, так і для навколишніх. Вихід із кризи не завжди пов'язаний з позитивними наслідками. Доволі поширені випадки, коли вплив факторів, які спричинили кризу, припинився, а кризові явища не зникають. Це можна пояснити тим, що виникає замкнене коло між причинами та наслідками кризових явищ, де наслідки породжують нові причини. Тому, не можна виключати перехід у стан нової кризи, навіть ще більш глибокої і тривалої. Кризи можуть виникати як ланцюгова реакція, тоді лавиноподібне наростання кризових причин призводить до такого стану, коли підприємство власними зусиллями неспроможне подолати кризу. Основною причиною цього є низька адаптація підприємства до змін, яку визначає людина, її інтелектуальні, професійні та інші характеристики.

 

                                             Список літератури:

1. Антикризове управління підприємством: Навч. посіб. / З. Є. Шершньова,  В. М. Багацький, Н. Д. Гетьманцева; За заг. ред. З. Є. Шершньової. - К.: КНЕУ, 2007. - 680 с.
2. Василенко В.О. Антикризове управління підприємством: Навч. посібник. - К.: ЦУЛ, 2003. - 504 с.
3. Кован С. Е.  Теорія антикризового управління підприємством: навч. посібник / С. Є. Кован, Л. П. Мокрова, А. Н. Ряховська; під ред. М. А. Федотової, А. Н. Ряховської - М.: КНОРУС, 2009 - 160 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1.

 

                                Класифікація кризових явищ

 

№ п	Класифікаційна ознака	Вид кризових явищ і ситуацій
1	Приналежність до країни функціонування об’єкта управління	Зовнішні (за межами країни) і внутрішні (у межах країни)
2	Рівень виникнення	Суб’єкта управління (макрорівневі), галузеві, міжгалузеві, державні світові
3	Сфера виникнення	Соціально політичні, адміністративно-законодавчі. Виробничі, комерційні, фінансові, демографічні, природно-екологічні, геополітичні
4	Ступінь системності	Системні та несистемні (унікальні)
5	Можливість прогнозування	Прогнозні, частково прогнозні
6	Ступень реалізації	Що реалізувалися та ті, що не реалізувалися
7	Час прийняття рішень з  антикризового управління	З наперед вибраною стратегією управління та з прийняттям поточних рішень з антикризового управління
8	Вплив на діяльність суб’єкта управління	Руйнуючі суб’єкт управління, частково руйнуючі суб’єкт управління, не впливають на об’єкт управління
9	За причиною виникнення	З невизначеність щодо майбутнього, з недоліками інформації, особові (суб’єктивні)