Визначення соматичних клітин

Визначення домішок анормального молока в збірному (ГОСТ 23453-90)

Збірне молоко, одержане від здорових корів, містить в 1 мл до 500 тис. соматичних клітин, а молоко з домішками анормального — понад 500 тис.

Анормальним вважається молоко з домішками молозива та молока, одержаного від корів в останній тиждень лактації, з субклінічною формою маститу або іншими патологічними змінами стану організму тварин, при яких збільшується кількість соматичних клітин у молоці.

Метод грунтується на взаємодії препарату "Мас-топрим" з соматичними клітинами, в результаті якої змінюється консистенція молока.

Визначення кількості соматичних клітин у молоці візуальним способом.

Прилади і реактиви. Пластинки ПМК-1 молочно-контрольні; піпетки на 1 мл; автомат для відмірювання рідини на 1 мл; колби або циліндри на 100 мл; вода дистильована або водопровідна свіжокип 'ячена; термостат; баня водяна; секундомір; паличка дерев 'яна, пластмасова або скляна з оплавленим кінцем і діаметром не більше 5 мм; препарат "Мас-топрим "; розчин з масовою концентрацією 25 г/л; ваги лабораторні 3 класу точності на 100 г і ціною поділки 0,001 г; термометри скляні технічні прямі.

Для приготування водного  розчину препарату "Мас-топрим" беруть 2,5 г препарату, вносять у  мірну колбу або циліндр на 100 мл і доливають до мітки дистильовану волу, нагріту до температури 30—35°С. Розчин перед використанням перемішують до рівномірного розподілу осаду. Розчин використовують протягом доби при температурі зберігання 10—30°С.

Хід визначення. У луночку пластинки ПМК-1 вносять 1 мл ретельно перемішаного молока і додають 1 мл водного розчину препарату "Мастоприм" масовою концентрацією 25 г/л. Молоко з препаратом інтенсивно перемішують дерев'яною, пластмасовою або скляною паличкою протягом 10 с. Одержану суміш при безперервному інтенсивному перемішуванні піднімають з луночки паличкою вгору на 50—70 мм і після цього протягом 1 хв оцінюють результати аналізу. Кількість соматичних клітин у досліджуваному молоці встановлюють за консистенцією молока відповідно до вимог, наведених у таблиці 41.

Визначення  кількості соматичних клітин у молоці віскозиметром ВМЛК. Кислотність досліджуваного молока повинна бути в межах 16—2ГТ, температура в лабораторії — від 10 до 30°С.

Прилади і реактиви. Віскозиметр ВМЛК для визна -чення кількості соматичних клітин у молоці; піпетки на 5 і 10 мл; колби або циліндри мірні на 100 мл; ваги лабораторні З класу точності на 100 г з ціною поділки 0,001 г; термометри скляні технічні прямі; стакани хімічні на 50 і 500 мл;груша гумова; препарат "Мастоприм "; вода дистильована або водопровідна свіжокип 'ячена.

Для приготування водного  розчину "Мастоприму" беруть 3,5 г  препарату, вносять його в мірну  колбу або циліндр на 100 мл і  доливають до мітки дистильованою  водою, підігрітою до ЗО—35°С. Розчин перед використанням перемішують до рівномірного розподілу осаду. Розчин використовують протягом доби при температурі зберігання 10—30°С.

Хід визначення. В ємкість  приладу наливають 5 мл розчину препарату "Мастоприм" масовою концентрацією 35 г/л і 10 мл ретельно профільтрованого і перемішаного молока. Суміш перемішують протягом 30 с, натиснувши на кнопку "Пуск". Після перемішування через капіляр відбувається витікання суміші, час якого визначають таймером. За кінцевий результат аналізу беруть середнє арифметичне двох паралельних визначень.

Різниця часу витікання суміші молока з водним розчином препарату "Мастоприм" через капіляр у двох паралельних визначеннях не повинна перевищувати: для першої групи — 1 с, другої — 2, третьої — 3, четвертої — 4, п'ятої — 5 і шостої — 6 с.

Після проведення аналізу  прилад 2—3 рази промивають дистильованою водою і 4—5 разів продувають гумовою грушею. Після цього він вважається підготовленим для подальших досліджень.

Кількість соматичних клітин у досліджуваному молоці визначається за часом витікання суміші (табл. 42).

Дослідження молока корів, хворих на мастит. Мастит — це запалення молочної залози, що виникає при дії хвороботворних факторів і характеризується патологічними змінами в тканинах і секреті молочної залози.

Захворювання  корів маститами завдає значних  економічних збитків. У корови після перехворювання на мастит зменшується молочна продуктивність на 10—15% від річного надою. У наступну лактацію надій не відновлюється майже у половини корів через структурні і функціональні зміни тканин молочної занози. До 30% корів вибраковують внаслідок атрофії чверті вим'я. Передчасне вибракування корів значно скорочує строк їх продуктивного використання і призводить до недоотримання великої кількості молока і телят. На лікування маститів витрачаються значні кошти.

Боротьба з маститами  корів є однією з актуальних проблем і найперспективнішим шляхом скорочення втрат продукції і витрат на лікування тварин при сучасному веденні молочного скотарства.

Дослідження молока з 10%-ним розчином мастидину і 50%-ним розчином універсалу. Метод полягає в руйнуванні ядер клітин лейкоцитів поверхнево активними речовинами, що входять до складу діагностичних препаратів, внаслідок чого змінюється консистенція молока.

Для аналізу використовують молоко з надою кожної корови, одержаного під час контрольного доїння. Реактив 10%-ний мастидин випускають у готовому вигляді, а 50%-ний універсал одержують шляхом двократного розбавлення готового препарату дистильованою водою або звичайною прокип'яченою водою (до 100 мл універсалу додають 100 мл дистильованої води).

Техніка визначення. В заглиблення молочно-контрольної пластинки (МКП-1) вносять 1 мл молока та 1 мл мастидину або 1 мл універсалу. Суміш перемішують скляною, пластмасовою чи дерев'яною паличкою протягом 15—20 с. Якщо реакцію проводять на пластинці МКП-2, то молоко з реактивом змішують горизонтальним обер-танням пластинки.

Реакцію враховують за ступенем утворення желеподібного згустка.

На пластинці МКП-1: негативна реакція — однорідна рідина (—), сумнівна реакція — сліди утворення желе (±), позитивна реакція — ясно виражений згусток, який частково або повністю викидається з луночки пластинки паличкою при перемішуванні (+).

На пластинці МКП-2: негативна реакція — утворюється однорідна суміш (—), сумнівна реакція — під час обертання пластинки на дні луночки помітні тонкі пластівці без тенденції утворення згустка (±), позитивна реакція — поява слабкого або тугого згустка, що швидко утворюється, збирається при обертанні у центрі луночки (+).

Використання 5%-ного розчину димастину, 2%-ного розчину  мастидину і 12,5%-ного розчину універсалу при дослідженні молока, одержаного з кожної чверті вим'я окремо. Робочий розчин димастину готують розчиненням 5 г порошкоподібного димастину у 100 мл дистильованої або прокип'яченої води. Розчин 2%-ного мастидину одержують розведенням 10%-ного мастидину у 5 разів (до 100 мл 10%-ного мастидину додають 400 мл води). Розчин 12,5%-ного універсалу готують розведенням універсалу, який випускає промисловість, у 8 разів водою (до 100 мл універсалу додають 700 мл води).

Техніка визначення. В кожне заглиблення молочно-контродьної пластинки з відповідної чверті вим'я надоюють по 1 мл молока і додають 1 мл 5%-ного розчину димастину, або 2%-ного розчину мастидину, або 12,5%-ного універсалу. Суміш молока з реактивом перемішують паличкою протягом 30 с при реакції з димастином і 15—20 с при використанні мастидину і універсалу. Реакцію враховують за густиною желе в такому ж порядку, як і при використанні 10%-ного мастидину.

Дослідження молока з маститопробом. НТД на масти-топроб затверджено для діагностики прихованого маститу та для виявлення домішок молока корів, хворих маститом, у збірному молоці.

Виготовлення маститопробу. Цей діагностикум можна виготовити в державних лабораторіях ветеринарної медицини, лабораторіях ветсанекспертизи ринків, а також у лабораторіях підприємств молочної промисловості за таким рецептом: в 1 л гарячої водопровідної або колодязної води розчиняють 80 г триполіфосфату натрію. 40 г сульфо-нолу і 5 г гідроксиду натрію. Після розчинення вказаних компонентів індикатор готовий до використання для діагностики у корів субклінічного маститу та виявлення молока корів, хворих на мастит, у збірному на підприємствах молочної промисловості. При відсутності вищезгаданих компонентів маститопроб можна виготовити із праіьного порошка "Лотос" (ТУ 39-1-89) або інших, до складу яких входять трииоліфосфат натрію, сульфонол і гідроксид натрію в такому співвідношенні, як і в маститопробі.

Для виготовлення діагностикуму 300 г порошка розчиняють у 1,5 л гарячої води. Для кращого розчинення суміш підігрівають до кипіння (киїґятятьдо 1 хв), потім відстоюють у циліндрах або колбах 3—4 год. Рідину відсмоктують сифоном або фільтрують через декілька шарів марлі, а осад викидають. Водна витяжка із прального порошка за ефективністю не відрізняється від маститопробу.

Застосування маститопробу для виявлення маститу, що протікає в прихованій (субклінічній) формі. Для дослідження в кожне заглиблення молочно-контрольної пластинки МКП-1 або МКП-2 надоюють із відповідної чверті молочної залози 1—2 мл молока і додають 1 мл маститопробу із пляшки з піпеткою-автоматом. Суміш молока з реактивом перемішують паличкою в кожній лунці почергово протягом 10—20 с. При використанні пластинки МКП-2 молоко з реактивом змішують горизонтальним обертанням пластинки одночасно у всіх лунках. Реакцію враховують за утворенням желеподібного згустка:

• негативна реакція — гомогенна рідка суміш (—);

. сумнівна реакція  — поодинокі слизові нитки (+);

• позитивна реакція — суцільна слизова маса або желе 
подібний згусток (+++).

Визначення домішок молока корів, хворих маститом, у збірному. Перед відбором проб збірне молоко ретельно перемішують. Потім за допомогою автоматичної піпетки в пробірки наливають по 1 мл маститопробу, додають по 1 мл молока і маркірують відповідно ємкостям, із яких взята проба молока. Реакцію враховую і ь за взаємодією суміші молока з маститопробом при обертанні пробірки в напівгоризонтальному положенні протягом 10—20 с. Ступінь реакції оцінюють у хрестах, яким відповідає певний відсоток домішок молока корів, хворих на мастит, у збірному

• чотири хрести (++++) — утворення в суміші препарату з молоком желеподібного згустка. Таке молоко містить більше 25% маститного. Помірний згусток у вигляді щільного білка курячого яйця свідчить про домішку 20— 25% маститного молока;
• три хрести (+++) — перетворення суміші молока з препаратом у слизову тягучу масу. Таке молоко містить 15—20% маститного;
• два хрести (++) — наявність численної кількості пластівців і слизу рідкої консистенції. В молоці міститься 10—15% маститного. Невелика кількість у пробірці рідкого слизу вказує на домішоку 5—10% маститного молока в збірному;
• один хрест (+) — виявлення в суміші поодиноких слизових тяжів або пластівців. Таке молоко містить 1—5% маститного.

За допомогою  маститопробу можна протягом 2—3 год визначити ступінь благополуччя ферми щодо маститу.

Маститопроб можна також застосувати для  перевірки ефективності лікування хворих клінічним маститом корів у лактаційний період. Корову вважають здоровою, якщо в суміші молока з маститопробом (співвідношення 1:1) реакція на мастит негативна (в пробі відсутні желеподібна суміш або пластівці). При наявності навіть поодиноких слизових ниток лікування слід продовжувати, оскільки педолікований мастит зумовлює атрофію уражених чвертей молочної залози.

Проба відстоювання. Використовують молоко, яке дало позитивну реакцію з димастином або мастидином.

Техніка проведення. В пробірки нативають по 10— 15 мл молока, одержаного з кожної чверті молочної залози, і переносять його на 16—18 год у холодильник при температурі 4—10°С. Після закінчення цього часу враховують результати. Молоко здорових корів має білий або злегка синюватий колір, без осаду. В молоці корів, хворих на мастит, на дні пробірки утворюється осад. У деяких випадках молоко стає водянистим з невеликим шаром вершків, які можуть бути тягучими. Висота осаду у відстояному молоці 0,1 см і більше або наявність пластівцеподібних, тягучих вершків вказує на позитивний результат проби.

Корову з  таким станом молочної залози вважають хворою на мастит, її ізолюють і лікують. Молоко з хворої чверті видоюють вручну, збирають окремо і знешкоджують. Молоко з інших чвертей кип'ятять і випоюють молодняку.

Контроль натуральності молока

Молоко вважається фальсифікованим, якщо з нього частково знятий жир або додані сторонні речовини (вода, збиране молоко, сода, мийні речовини, формалін, антибіотики та ін.).

Визначення  розведення молока водою і збираним молоком. Для визначення натуральності молока необхідно знати густину, вміст жиру і сухого знежиреного молочного залишку в дослідній і стійловій пробах. Стійлову пробу відбирають на фермі протягом 2 діб після аналізу дослідної проби.

де: В — кількість  води, доданої до молока, %;

СЗМЗ—СЗМЗ|— вміст  знежиреного молочного залишку відповідно у стійловій і дослідній пробах, %;

Р, Р! — густина  молока відповідно у стійловій і  дослідній пробах, "А;

ЗМ — кількість  доданого збираного молока, %;

Ж, Жі — вміст жиру в молоці відповідно у стійловій і дослідній пробах, %;

Д — загальна кількість води і збираного молока, доданих до молока, %.

Визначення  інгібуючих речовин з індикаторами ре-зазурином і метиленовим блакитним (ГОСТ 23454-79). Стандарт поширюється на молоко і включає методи визначення інгібуючих речовин, до яких відносять антибіотики, формалін, пероксид водню та інші мийні, дезінфі-куючі та консервуючі речовини.